Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 23.10.2009
«ТЯГАР НЕВИННОСТ╤» ТА ╤НШ╤ ПРОБЛЕМИ

Коли можна говорити про позитивну провокац╕ю, то це якраз вона ╕ ╓. Маю на уваз╕ передус╕м мистецький альбом «Тягар невинност╕». Власне, йдеться про проект ╕з двох книг в одн╕й: малярство Наталки Гусар (за згадуваною назвою) та зб╕рку поез╕й Джен╕с Кулик К╕фер «Чуж╕ р╕дн╕». Обидв╕ авторки – з Канади. Те, що це подв╕йне видання ма╓ ориг╕нальне в╕зуальне вир╕шення, потверджу╓ цьогор╕чна Спец╕альна нагорода великого жур╕ Форуму видавц╕в у Львов╕ за найкращий дизайн (╤рина Пас╕чник, ки╖вське видавництво «Родов╕д»). Художниця та поетеса, обидв╕ громадянки Канади, подали свою метафоричну в╕з╕ю постпомаранчево╖ Укра╖ни, що й склада╓ ╓дн╕сть проекту.
У Нац╕ональному художньому музе╖ Укра╖ни в╕дбулася презентац╕я альбому, що викликало жваве обговорення. Малярство Наталки Гусар наративне, опов╕дне, воно в╕дштовху╓ться в╕д парадоксу, провокац╕╖ ╕ переосмислення. Ц╕каво, що художниця писала роботи ще радянськими ол╕йними фарбами, як╕ спец╕ально для не╖ скуповували на «блошиних» ринках Укра╖ни. Вона назива╓ ╖х «фарби мертвих мистц╕в»: «В мене було таке в╕дчуття, наче я працюю разом ╕з мертвими».
Наталка Гусар з╕зналася: «Подорож╕ в Укра╖ну п╕сля Помаранчево╖ революц╕╖ – це як зустр╕ч╕ з мо╓ю давньою музою, що зм╕нила ╕м╕дж». ╥╖ портрети «бикоши╖х» тип╕в, д╕лк╕в у чорних шк╕ряних куртках ╕ спортивних штанях – це щось аж надто вп╕знаване, саркастичне й профанне. Художниця справд╕ вивчала ц╕ типи, мандруючи по Укра╖н╕ чи просто в ки╖вському метро, ╕ ╖╖ диву╓ те, як багато чолов╕к╕в ╕м╕тують саме такий «неотесаний маф╕озний вигляд, хоч я й знаю, що не вони ╓ справжн╕м обличчям корупц╕╖». «Судна н╕ч», «Чому вони поводяться, як рос╕яни», «Та, що плю╓ нас╕ння» – ц╕ та ╕нш╕ роботи ╓ не просто ф╕ксац╕╓ю, констатац╕╓ю явища, а його образним переосмисленням. Погляд канадсько╖ художниц╕ – незвичний ракурс, де за гротеском ╕ сарказмом приховано сум’яття й перечулення. Саме тому вони, ц╕ роботи, й переконують.
Таких друз╕в Укра╖н╕ браку╓…
Давно не оч╕кувала так на зустр╕ч ╕з рос╕йським ╕нтел╕гентом. ╤гор Померанцев, який у переклад╕ укра╖нською видрукував книжку «К╫Б та ╕нш╕…» (видавництво «Гран╕-Т»), – у ки╖вськ╕й книгарн╕ «╢»! Под╕я!
Так, це людина-епоха, людина-легенда, хоча в╕н не любить пафосу. Тому й поез╕╖ з книги декламував так, н╕би зв╕ддал╕к спостер╕гав за собою. Читав у ориг╕нал╕, рос╕йською, а Д╕ана Клочко, «хрещена мама проекту» ╕ перекладачка – укра╖нською. До реч╕, колишн╕й дисидент, вигнанець ╕з СРСР, розпочав зустр╕ч нашою мовою, яка дуже природно звучить у його вустах.
В╕н узагал╕ дуже природний – в ╕нтонац╕ях, жестах ╕ спогадах. ╤гор Померанцев «викликав дух╕в» сво╓╖ молодост╕ – в╕д╕йшлих у кращ╕ св╕ти побратим╕в, людей, як╕ мали честь ╕ сов╕сть: карби душ╕, як╕ нин╕ молодш╕ покол╕ння дуже тьмяно уявляють…
Ще ╤ван Св╕тличний почав перекладати Померанцева ╕, як зазначив Юр╕й Андрухович у передмов╕, «не мати дос╕ виданих в Укра╖н╕ (тим б╕льше – укра╖нською мовою) книжок Померанцева – дуже кричуща прогалина». Прогалину анульовано – ╕ полегшало. До реч╕, рукопис цього автора вже р╕к лежить у московському видавництв╕ без руху. А в переклад╕ укра╖нською книжка «варилася» п╕вроку – ╕ з’явилася на св╕т.
Таких друз╕в Укра╖ни, як ця шляхетна людина, нам вочевидь браку╓. Поет ╕ журнал╕ст уже презентував видання в ╤вано-Франк╕вську, Ужгород╕, Львов╕, р╕дних Черн╕вцях, де сорок рок╕в не бував… В╕н, ╤гор Померанцев, таки розчулений, але звично хова╓ться за ╕рон╕ю. ╤рон╕я ╕ сарказм – у «герб╕» його поез╕й, пом╕щених у книжц╕. А ще там – блискуче написан╕ есе╖. Один ╕з них, «Czernowitz. Спогади потопельника» мен╕ над╕слав якось Мойсей Ф╕шбейн, ╕ я перечитувала його, наче притягнена потужним магн╕тним полем. Ото ще буде кайф – читати ц╕лу книжку Померанцева!
В╕н так ╕ сказав на презентац╕╖: «Писати для мене – кайф. А поез╕я – особливий елемент пов╕тря, бо м╕ж словами в╕дбува╓ться невидима х╕м╕чна реакц╕я».
* * *
╤гор Померанцев – поет, перекладач, рад╕одраматург. Народився 1948 р. у Саратов╕. Зак╕нчив факультет романо-германсько╖ ф╕лолог╕╖ Черн╕вецького ун╕верситету. Вчителював у карпатському сел╕, працював перекладачем у патентному бюро в Ки╓в╕. Л╕тературний дебют – на початку 70-х рок╕в у журнал╕ «Смена». З 1978 року – на ем╕грац╕╖.
╤гор Померанцев – редактор культуролог╕чного журналу «Поверх барьеров», «Особисту думку» регулярно висловлю╓ в часопис╕ «Укра╖нський тиждень», також працю╓ на Рад╕о «Свобода».

«СКОВОРОДА» З ФРАНЦУЗЬКИМ ПРОНОНСОМ

Днями в ки╖вськ╕й книгарн╕ “╢” вручено прем╕╖ “Сковорода”. Хоча наш Григор╕й Сковорода не бував у Франц╕╖, його там надзвичайно ц╕нують. Недарма Програму Посольства Франц╕╖ в Укра╖н╕ названо його ╕менем.
Ця програма – сприяння видавнич╕й справ╕ “Сковорода”. Вона була заснована 1992 року. Саме так у кра╖н╕ з давн╕ми культурними традиц╕ями намагаються п╕дтримувати укра╖нських видавц╕в, як╕ перекладають ╕ публ╕кують укра╖нською мовою твори сучасних французьких автор╕в. Це не т╕льки художня, а й гуман╕тарна та сусп╕льна л╕тература. Плоди тако╖ сп╕впрац╕ – майже 230 книжок, як╕ вийшли друком у 30-ти укра╖нських видавництвах. “Дух ╕ л╕тера”, “Ки╓во-Могилянська академ╕я”, “Н╕ка-Центр”, “Пульсари”, “Юн╕верс”, “Кальвар╕я”, “Port-Royal”, “Укра╖нський центр духовно╖ культури”, “Фол╕о” тощо – ось хто посл╕довно трима╓ “французьку л╕н╕ю”.
А з 2001 року Посольство проводить також конкурс на кращий переклад ╕з французько╖ мови на укра╖нську. Цього року дв╕ ном╕нац╕╖ “Художня л╕тература” ╕ “Гуман╕тарн╕ та сусп╕льн╕ науки” включали 22 позиц╕╖.
╤ хто ж одержав дипломи та грошову винагороду в тисячу ╓вро? У перш╕й ном╕нац╕╖ – Леон╕д Кононович (на фото): за роботу над книгою Жана-Поля Сартра “В╕дстрочення” (2-й том дилог╕╖ “Шляхи свободи”, видавництво “Юн╕верс”). У друг╕й – Св╕тлана Глухова: за переклад б╕ограф╕чно╖ книги “Кондорсе (1743-1794)”. “╤нтелектуал у пол╕тиц╕” Ел╕забет ╕ Робера Бадентер (видавництво “Юн╕верс”). Заохочувальн╕ в╕дзнаки – у Марини Марченко за переклад твору Ромена Гар╕ “Життя попереду” (видавництво “К.╤.С.”) та Володимира Артюха за досл╕дження Реж╕са Дебре “╤нтелектуальна влада у Франц╕╖” (видавництво “Дух ╕ л╕тера”).

УКРА╥НСЬКА КОСМ╤ЧНА ЕНЦИКЛОПЕД╤Я

Мен╕ пощастило тримати в руках цю надзвичайно ц╕каву, ун╕кальну енциклопед╕ю – «Укра╖нський космос». Начебто дивно, але видрукувало ╖╖ ки╖вське «дитяче» видавництво «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га». ╤ видання вже встигло стати переможцем конкурсу «Найкраща книга XVI Форуму видавц╕в» у Львов╕ та одержати Спец╕альну в╕дзнаку Льв╕вського астроном╕чного товариства.
«На жаль, останн╕м часом ус╕ здобутки радянсько╖ космонавтики Рос╕я з якогось дива припису╓ т╕льки соб╕, забуваючи, що радянськ╕ косм╕чн╕ усп╕хи значною м╕рою були й укра╖нськими», – зазначено у передмов╕. Так з’ясову╓ться, що не лише Корольов, Ц╕олковський, Кондратюк – серед укра╖нц╕в, як╕ нав╕ки вписан╕ в ╕стор╕ю осво╓ння космосу, а ц╕ла низка ╕нших. Про це на презентац╕╖ видання з нагоди Всесв╕тнього тижня космосу говорив видавець ╤ван Малкович, космонавт Леон╕д Каденюк, заступник генерального директора Нац╕онального косм╕чного агентства Укра╖ни Е. Кузнецов та ╕нш╕.

Доб╕рку п╕дготувала Людмила ТАРАН.

На фото: Наталка Гусар

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7967

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков