Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 30.10.2009
«ПОВЕРНУТИ ВЛАДУ УКРА╥НЦЯМ!»

ПЕРЕД ВИБОРОМ

22 жовтня 2009 року в Ки╓в╕ у прим╕щенн╕ Ки╖впроекту в╕дбувся XXI з’╖зд Всеукра╖нського об’╓днання «Свобода». Делегати з’╖зду одностайно висунули кандидатуру Олега Тягнибока на посаду Президента Укра╖ни.
Л╕дер Всеукра╖нського об’╓днання «Свобода», кандидат на посаду Президента Укра╖ни Олег Тягнибок п╕д час свого виступу, зокрема, зазначив: «Сама по соб╕ участь кандидата в╕д «Свободи» у президентських перегонах — це вже знакове явище. Бо вперше за роки Незалежност╕ нац╕онал╕стична сила висува╓ власного кандидата на посаду Глави держави. Це — нац╕ональна альтернатива пан╕вн╕й лжеел╕т╕.
Нас часом питають: чи реально ви оц╕ню╓те шанси на перемогу? Чи не л╕пше п╕дтримати якогось ╕ншого, б╕льш «прох╕дного» кандидата?
Нац╕онал╕сти шанс╕в не питають. Скаж╕ть, а де були б ми сьогодн╕, якби наш╕ попередники керувалися не великою метою, а нав’язаними кимось «шансами»? Якби те ж саме УПА питало, чи ╓ шанси на перемогу у в╕йн╕ проти ст╕лькох ворог╕в? Чи мали б ми тепер Незалежн╕сть? Чи говорили би взагал╕ про вибори президента Укра╖ни ╕ про те, в кого як╕ «шанси»?
...Сьогодн╕ п╕д загрозою перебувають територ╕альна ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни, нац╕ональна ╕дентичн╕сть ╕ економ╕чний суверен╕тет, майбутн╓ м╕льйон╕в укра╖нц╕в. Усв╕домлю╓мо, що т╕льки нац╕онал╕сти можуть захистити укра╖нця в╕д свавол╕ неукра╖нсько╖ влади, повернути йому г╕дн╕сть та певн╕сть у завтрашньому дн╕, забезпечити можлив╕сть стати господарем власно╖ дол╕ ╕ не почувати себе чужинцем на р╕дн╕й земл╕. Потр╕бно повернути владу укра╖нцям ╕ зупинити винищення титульно╖ нац╕╖ в Укра╖н╕.
Потр╕бно усунути космопол╕тичну псевдоел╕ту, яка сьогодн╕ позбавля╓ укра╖нц╕в майбутнього, а також покарати злочинц╕в, як╕ нищили нашу нац╕ю в минулому. Це можна зд╕йснити т╕льки шляхом докор╕нного очищення влади через люстрац╕ю ╕ зм╕ну системи влади».
* * *
Укра╖нська народна парт╕я 24 жовтня на XI з’╖зд╕ висунула кандидатом на посаду Президента Укра╖ни свого л╕дера Юр╕я Костенка.
Як наголошу╓ться в заяв╕ XI позачергового з’╖зду УНП, текст якого оприлюднила прес-служба парт╕╖, Юр╕й Костенко ╓ «безкомпром╕сним захисником нац╕ональних пр╕оритет╕в, особист╕стю, не заплямованою жодним корупц╕йним скандалом».
Кр╕м того, парт╕я вир╕шила запропонувати кра╖н╕ ╕дею економ╕чного нац╕онал╕зму, сутн╕сть яко╖ — «Роби укра╖нське! Купуй укра╖нське! Захищай укра╖нське!». Як зазнача╓ться в заяв╕, «цю стратег╕ю було реал╕зовано в ус╕х ╓вропейських кра╖нах та Сполучених Штатах Америки, а в╕дтак — усп╕шно доведено, що лише п╕дтримкою в╕тчизняного виробника створю╓ться вдосталь робочих м╕сць, товар╕в ╕ благ та забезпечу╓ться високий р╕вень життя громадян».


ЗДИВУВАВ ЛИТВИН...

Здивував «п╕дп╕льник» В. Литвин – нин╕шн╕й сп╕кер, який хоче повернути Укра╖ну на згубну дорогу спод╕вань ще М. Грушевського, про що сам заявив на з’╖зд╕ Народно╖ парт╕╖ дещо ╕ншими словами. Страшна помилка, хибн╕сть погляд╕в цього невиразного пол╕тика, який ╕ в пол╕тику потрапив не через виразну позиц╕ю, а через пристосуванство до р╕зних позиц╕й, щоб у каламутн╕й вод╕ виплисти наверх, ╕ ось нарешт╕ виплив. ╤ засудив ╓вропейську ор╕╓нтац╕ю Укра╖ни як шлях до колективно╖ ╓вропейсько╖ безпеки. В╕н неправильно, неправдиво бачить головну проблему Укра╖ни. Того, що в╕н хоче ╕ назива╓ стрижнем сво╓╖ роботи на посад╕ президента, вступаючи у виборчий марафон, не хоче не лише Москов╕я та ╖╖ п’ята колона в Укра╖н╕, але й уся обскубана московська ╕мпер╕я. ╥хн╓ завдання — „повернути назад в московську службу збунтованих укра╖нських п╕дданих, а для того — знищити культурн╕ центри Укра╖ни, ╕нтел╕гентн╕ укра╖нськ╕ сили. Укра╖нц╕в ловлять, арештовують, розстр╕люють т╕льки за те, що вони — укра╖нц╕”. В лапках наведен╕ траг╕чно зап╕знен╕ слова М. Грушевського. За таке прозр╕ння московц╕ п╕зн╕ше знищили М. Грушевського, незважаючи на те, що в╕н сам вернувся у „московську службу ╕ п╕дданство”, а укра╖нську нац╕ю винищували через геноцид, л╕нгвоцид та асим╕ляц╕ю.
Фарисейську п╕дступн╕сть (заради б╕льшого в╕дсотка голос╕в) В. Литвина укра╖нська нац╕я не може, не повинна оплачувати вкотре траг╕чно страшною ц╕ною.
На чергових президентських виборах ╕ дос╕, на жаль, вир╕шу╓ться б╕льш важливе, ан╕ж хто стане Президентом, питання. Чи ╓ дозр╕ла до укра╖нсько╖ державност╕ укра╖нська нац╕я, чи тако╖ дозр╕лост╕ ще нема╓?! — ось що вир╕шу╓ться.
Зграя претендент╕в на президентство з укра╖нського ╕ замаскованих п╕д укра╖нськ╕ середовищ вбивчо для укра╖нського народу ╕ укра╖нсько╖ державност╕ засв╕дчу╓, що укра╖нська нац╕я ще не ма╓ зр╕ло╖ нац╕онально╖ ел╕ти. Чудом уц╕л╕лий при спроб╕ вбивства ворогами Укра╖ни перший справд╕ укра╖нський Президент В. Ющенко не встиг отямити таких, як В. Литвин ╕ йому под╕бних претендент╕в, але ще ╓ час! У селах кажуть (та, певне, ╕ в м╕стах) – хочемо помститися Ющенку за те, що не зламав хребти злочинцям (а ╖х у влад╕ — лег╕они), але ж бачимо, що вс╕ ╕нш╕ претенденти — слабш╕ або ворож╕ до Укра╖ни, то що нам робити, за кого голосувати???
НЕ ТРЕБА МСТИТИ САМИМ СОБ╤!

Микола Б╕лий.
м. Феодос╕я.


ЧИ НЕ ТОМУ, ЩО БОЯТЬСЯ?

Шановна редакц╕╓ «Кримсько╖ св╕тлиц╕»! Хочу под╕литися з Вами сво╖ми думками про те, що робиться зараз в Укра╖н╕. В╕дбува╓ться аг╕тац╕я тих, хто не хоче Укра╖ни. Перша ж «Велика пол╕тика» була присвячена тому, що В. Ющенка не було отру╓но, що в нього дуже низький рейтинг ╕ в╕н не повинен стати президентом Укра╖ни. Чи не тому, що бояться Ющенка, який ╓ укра╖нцем, патр╕отом, вбол╕ва╓ за державн╕сть, незалежн╕сть, за укра╖нську державну мову, за р╕дний змордований укра╖нський народ, за Укра╖ну.
А чи був в╕н отру╓ний? Та х╕ба не видно? Його обличчя св╕дчить про те, як под╕яла страшна отрута на весь його орган╕зм. Вороги прагнули його смерт╕, але Бог врятував його для нас. Ющенко витерп╕в за Укра╖ну ст╕льки нестерпного болю, як н╕хто ╕нший, ╕ мало не помер. То х╕ба ж в╕н не заслужив поваги народу?
В. Ющенко розум╕╓, що об’╓днати укра╖нц╕в може наша державна укра╖нська мова. ╤ розмовля╓ з укра╖нцями саме нею, бо мова – душа народу. Без р╕дно╖ мови народ – натовп бездушний, з яким можна робити що завгодно. Перебуваючи в Харков╕, в╕н сп╕лкувався з╕ студентами укра╖нською мовою, вони в╕дпов╕дали йому ╕ ставили запитання теж укра╖нською. Вс╕ вони розум╕ли ╕, головне, почувалися укра╖нцями, а не хохлами.
А що ж такого робить В. Ющенко проти Рос╕╖? А н╕чого. Просто в╕дстою╓ ╕нтереси сво╓╖ р╕дно╖ Укра╖ни. Саме тому з ним важко розмовляти високопосадовцям Рос╕╖. От клятий хохол! А «упрямый какой!». От ╕ вся провина Ющенка.
Велич нашо╖ мови розум╕ли ╕ розумн╕ рос╕яни. В. Маяковський писав: «Разучите эту мову… Эта мова величава и проста: «Чу╓ш? Сурми заграли! Час розплати настав!». Вороги ненавид╕ли укра╖нську мову ╕ укра╖нський народ. Б╕льшовицький кат В. Антонов-Овс╕╓нко у 1918 роц╕, коли Червона арм╕я сунула на Укра╖ну, виголошував: «Против нас стоит тридцатимиллионный народ, имена которых невозможно выговорить, внешность которых такова, что их надо убивать без всякого милосердия и пощады. Это — звери… с ними нельзя обращаться как с порядочными людьми. У нас кровь лучше, сердце – тверже, нервы — крепче… Мы должны выжать все возможное из Украины, чтобы усилить военный потенциал России».
Ось вам, шановн╕ читач╕, ╕ в╕дпов╕дь на вс╕ запитання!
У наш╕й Конституц╕╖ записано, що державною мовою Укра╖ни ╓ укра╖нська. Виконують цей закон т╕, хто любить Укра╖ну, а ╕нш╕ нардепи розмовляють мовою сус╕дньо╖ держави, порушують Конституц╕ю Укра╖ни, д╕лять наш народ. У СРСР робилося все, щоб русиф╕кувати укра╖нц╕в, то тепер настав час для дерусиф╕кац╕╖. Основне – розбудити душ╕ зазомбованих зрусиф╕кованих укра╖нц╕в. Коли вони прозр╕ють, то стануть такою силою, яку н╕хто й н╕коли не здола╓.
«Велику пол╕тику» веде ╢вген Кисельов, рос╕янин, який вже два роки живе в Ки╓в╕. В╕н – осв╕чена, розумна людина. Якщо в╕н дуже любить Укра╖ну, чому не вивчив державну мову? Чому зверта╓ться до нас мовою сус╕дньо╖ держави?
А що було б, коли б у Рос╕╖ укра╖нський журнал╕ст в╕в передачу для рос╕ян укра╖нською мовою, щиро люблячи рос╕йський народ? Такого бути не може? Таке, виходить, можливе лише у нас, укра╖нц╕в. То що ж виходить? Треба нам шануватися, щоб поважали нас ╕нш╕.
А куди ж под╕вся ведучий, який щонед╕л╕ в╕в «Подробиц╕» укра╖нською мовою? В╕н повинен був вести ╕ «Свободу», але зник. На його м╕сце став ╢. Кисельов. А тепер ще й «Подробиц╕» кожно╖ нед╕л╕ звучать мовою нац╕╖, як╕й весь час мало чужо╖ земл╕, яка готу╓ться до чого? Мабуть, до того, щоб «усилить военный потенциал России»? Господи, та ск╕льки ж можна! Х╕ба не час вже взятися нашим дорогим сус╕дам до творчо╖ прац╕ для того, щоб Рос╕я розцв╕ла ╕ стала такою багатою ╕ мирною, щоб ╖й заздрив по-доброму весь св╕т.
Прокинься, Рос╕╓! Хай щастить тоб╕! ╤ хай щастить наш╕й мил╕й Укра╖н╕, яка н╕коли н╕ на кого не нападала, а лише боронила р╕дну землю, дану ╖й Богом.

Ольга ГРИЦИНА.
с. Тишкович╕ Льв╕всько╖ област╕.

18 жовтня у Львов╕ в прим╕щенн╕ к╕нотеатру «Ки╖в» в╕дбулась велелюдна чергова Крайова Велика Рада «Прикарпатсько╖ С╕ч╕ Укра╖нського козацтва». На не╖ з’╖хались козаки з р╕зних район╕в област╕. ╤з дружньою п╕дтримкою прибули також гост╕.
Були обговорен╕ актуальн╕ питання громадсько-пол╕тичного життя держави та област╕, проанал╕зована д╕яльн╕сть козацького товариства за минулий пер╕од. Козацька старшина склала зв╕т про свою роботу. Делегати Ради ╖╖ схвалили та обрали виборних старшин для прац╕ на наступний терм╕н. Затвердили ╕ перспективний план сво╓╖ д╕яльност╕. Крайовим отаманом ╕ Головою Ради старшин знову був обраний багатол╕тн╕й л╕дер Прикарпатсько╖ С╕ч╕, в╕домий громадський д╕яч Всеволод ╤ськ╕в.
Серед ╕нших ухвал Рада прийняла ╕ козацьк╕ вимоги до кандидат╕в у Президенти Укра╖ни.

Прес-служба Прикарпатсько╖ С╕ч╕ Укра╖нського козацтва.

ВИМОГИ УКРА╥НСЬКОГО КОЗАЦТВА ДО КАНДИДАТ╤В У ПРЕЗИДЕНТИ УКРА╥НИ ЩОДО РОЗВИТКУ ╤ УТВЕРДЖЕННЯ УКРА╥НСЬКОГО КОЗАЦТВА В╤Д РАДИ КОЗАЦЬКИХ ОТАМАН╤В УКРА╥НИ

У 1710 роц╕ козацтвом В╕йська Запорозького була започаткована передова для того часу форма сп╕впрац╕ гетьмана як кер╕вника козацько╖ держави з козацтвом як основною опорою гетьмана на пер╕од приходу його до влади ╕ на весь пер╕од його гетьманування. Така угода вперше була оформлена у вигляд╕ Конституц╕╖ гетьмана Пилипа Орлика.
Укра╖нське козацтво в сучасн╕й Укра╖н╕ доклада╓ багато зусиль для в╕дродження ╕сторичних, патр╕отичних, господарських та культурних традиц╕й Укра╖нського козацтва. Ус╕м в╕домо, що саме з загальноукра╖нського масового всенародного нац╕онального, в т. ч. козацького руху почалася боротьба за ╕снування сучасно╖ незалежно╖ Укра╖ни. Проте Укра╖нське козацтво сьогодн╕ залиша╓ться законотворчо не визначеними. Ми власними силами наших козацьких товариств проводимо велику нац╕онально-патр╕отичну роботу серед д╕тей ╕ молод╕, досл╕джу╓мо нев╕дом╕ стор╕нки укра╖нсько╖ ╕стор╕╖, вида╓мо книжки, буду╓мо пам’ятники, долуча╓мося до охорони природних багатств нашо╖ кра╖ни, допомага╓мо силовим структурам Укра╖ни. До цього часу Укра╖нське козацтво не ма╓ свого закону про козацтво та державно╖ програми п╕дтримки нашо╖ прац╕. Козак╕в намагаються використовувати спритн╕ д╕лки для отримання чергового теплого м╕сця в Рад╕ чи в державних установах, нас залучають для масовост╕ на державн╕ заходи, але жоден державний орган не ц╕кавиться чим живе Укра╖нське козацтво та яко╖ допомоги ми потребу╓мо для вир╕шення проблем козацького руху.
Сьогодн╕, в умовах мороку економ╕чно╖ кризи, зубож╕ння народу, пол╕тичного розбрату, коли пол╕тики д╕лять неньку-Укра╖ну, козацтво ╓ чи не ╓диною консол╕дуючою силою в держав╕. Козацтво за участю ╕нших нац╕онально-патр╕отичних сил може об’╓днати Укра╖ну, саме козацтво з його побратимством спроможне захистити природне право Укра╖нського народу жити на сво╖й земл╕ по-укра╖нськи та встановити у держав╕ порядок.
Рада козацьких отаман╕в Укра╖ни, виходячи з того, що Президент Укра╖ни в╕дпов╕дно до статт╕ 102 Конституц╕╖ Укра╖ни ╓ Главою держави ╕ виступа╓ в╕д ╖╖ ╕мен╕, ╓ гарантом державного суверен╕тету, територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни, додержання Конституц╕╖ Укра╖ни, прав ╕ свобод людини ╕ громадянина, пропону╓ виробити ╓дин╕ передвиборн╕ вимоги козацьких орган╕зац╕й Укра╖ни до вс╕х кандидат╕в у Президенти Укра╖ни, враховуючи, що:
— посягання на укра╖нську мову та ╖╖ зневажання ╓ державним злочином. Будь-як╕ д╕╖ щодо запровадження двомовност╕ в Укра╖н╕ повинн╕ розц╕нюватись як посягання на державний суверен╕тет ╕ суворо каратися законом;
— земл╕ с╕льськогосподарського призначення, рекреац╕йн╕ територ╕╖, прибережн╕ земл╕ водойм, територ╕╖ видобувних галузей, земель, в╕дведених п╕д електро-, газо-, нафтопостачання, трубопров╕дного транспорту та шлях╕в автомоб╕льного та зал╕зничного сполучення не можуть бути приватизован╕. ╤ноземн╕ громадяни правом на волод╕ння чи управл╕ння земельними д╕лянками не над╕ляються. Земля ╓ загальнодержавною власн╕стю ╕ знаходиться у волод╕нн╕ народу як суверена цього права ╕ нада╓ться на визначен╕ терм╕ни громадянам Укра╖ни, як користувачам в оренду як на платн╕й основ╕, так ╕ безкоштовно;
— держава зд╕йсню╓ д╕╓вий контроль за ╕нформац╕йним простором;
— повинен бути ухвалений закон «Про розк╕ш», який би обмежив владу найбагатшо╖ верстви, убезпечив в╕д засилля ол╕гарх╕╖ та сприяв реформуванню майнового стану ╕ вдосконаленню управл╕ння державою.

Стосовно козацтва:
1. Ухвалення закону, який би визначав ╓дин╕ правов╕, соц╕альн╕, економ╕чн╕, орган╕зац╕йн╕ засади створення та функц╕онування козацьких орган╕зац╕й в Укра╖н╕, форми та напрямки ╖хньо╖ д╕яльност╕, а також запроваджував принципи та шляхи ╖хньо╖ вза╓мод╕╖ з органами влади, об’╓днаннями громадян.
2. Ухвалення Державно╖ ц╕льово╖ нац╕онально-культурно╖ програми розвитку Укра╖нського козацтва на 2010-2013 рр.
3. Зм╕на статусу Ради Укра╖нського козацтва як консультативно-дорадчого органу при Президентов╕ Укра╖ни на Вищий кер╕вний орган козацьких громадських орган╕зац╕й Укра╖ни при Президентов╕ Укра╖ни з╕ встановленням в╕дпов╕дних повноважень (створення державного органу).
4. Зд╕йснення державного матер╕ально-ф╕нансового забезпечення д╕яльност╕ Ради Укра╖нського козацтва при Президентов╕ Укра╖ни та козацьких Рад, що повинн╕ д╕яти ╕ д╕ють при м╕сцевих державних адм╕н╕страц╕ях.
5. Створення у м╕ст╕ Ки╓в╕ об’╓днаного Генерального штабу як орган╕зац╕йно-координац╕йного та методичного центру козацьких громадських орган╕зац╕й ╕ виконавчого органу Ради Укра╖нського козацтва.
6. Затвердження ╓дино╖ територ╕ально╖ орган╕зац╕йно╖ структури Укра╖нського козацтва з урахуванням меж в╕йськово-сухопутних зон, як╕ визначен╕ Указом Президента Укра╖ни «Про в╕йськово-адм╕н╕стративний под╕л територ╕╖ Укра╖ни» в╕д 2 червня 2006 року № 469/20064.
7. Запровадження патронату Президента Укра╖ни над козацькими орган╕зац╕ями, як╕ оп╕куються проблемами безпеки Укра╖ни.
8. Створення козацько╖ почесно╖ варти Президента Укра╖ни — Гетьмана Укра╖ни.
9. Залучення козацьких орган╕зац╕й до участ╕ в оборонн╕й систем╕ Укра╖ни, охорон╕ громадського порядку ╕ Державного кордону.
10. Зд╕йснення ф╕нансово╖ п╕дтримки д╕яльност╕ козацьких орган╕зац╕й.
11. Створення ╓диного ре╓стру козацьких громадських орган╕зац╕й Укра╖ни.
12. Затвердження для козацьких громадських орган╕зац╕й, внесених до ре╓стру, окр╕м нац╕ональних, ╓диного для Укра╖ни зразка спец╕альних козацьких одностро╖в, нагород, в╕дзнак, шеврон╕в, посв╕дчення козака та ╕ншо╖ козацько╖ атрибутики.
13. Затвердження для козацьких громадських орган╕зац╕й, внесених до ре╓стру, ╓диних для Укра╖ни спец╕альних козацьких звань, встановлення ╓диного порядку ╖х присво╓ння зг╕дно з: посадою, на яку призначено козака, наявним в╕йськовим та ╕ншим званням, осв╕тою, профес╕йними навичками та зважаючи на ╕сторичн╕ традиц╕╖ Укра╖нського козацтва.
14. Формування на баз╕ козацьких громадських орган╕зац╕й, внесених до ре╓стру, резерву для державних силових структур.
15. Створення козацьких поселень.
16. Зд╕йснення ╜рунтовного досл╕дження ╕стор╕╖ Укра╖нського козацтва, його рол╕ в боротьб╕ за укра╖нську державн╕сть, популяризац╕ю його ╕сторично╖ ╕ культурно╖ спадщини, застосування у процес╕ виховання молод╕ кращих козацьких традиц╕й.
17. Запровадження пост╕йно д╕ючих теле— та рад╕опередач з ╕стор╕╖ Укра╖нського козацтва та розвитку сучасного козацького руху.
18. Створення в АР Крим, в ус╕х областях, у м╕стах Ки╓в╕ та Севастопол╕ козацьких центр╕в культурно-просв╕тницько╖, ф╕зкультурно-спортивно╖ та туристично-кра╓знавчо╖ роботи серед д╕тей та молод╕.
19. Створення в АР Крим, в ус╕х областях, у м╕стах Ки╓в╕ та Севастопол╕ козацьких л╕це╖в.
20. Впровадження в навчальних закладах системи загально╖ середньо╖ осв╕ти дитячо-юнацько╖ в╕йськово-спортивно╖ патр╕отично╖ гри «Сок╕л-Джура» Укра╖нського козацтва.
21. Затвердження Положення про козацький рух у навчальних закладах системи загально╖ середньо╖ осв╕ти; видання навчально-методичних матер╕ал╕в щодо виховання учн╕в, вихованц╕в на традиц╕ях Укра╖нського козацтва для використання у навчально-виховному процес╕; затвердження курсу з ╕стор╕╖ Укра╖нського козацтва.
22. Розвиток ╕ популяризац╕я вид╕в спорту, заснованих на козацьких традиц╕ях; внесення козацьких вид╕в спорту до Перел╕ку вид╕в спорту, що визнан╕ в Укра╖н╕ та до ╢диного календарного плану спортивних змагань; розробка та видання пос╕бника з козацьких вид╕в спорту.

(Прийнято на Конференц╕╖ козак╕в Укра╖ни 3 жовтня 2009 року)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7989

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков