Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРЕТ╤Й УН╤ВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ: ПОМИЛКА Г╤РША ЗА ЗЛОЧИН
Р╕вно сто рок╕в тому Укра╖нська революц╕я мала можлив╕сть п╕ти ╕ншим шляхом, але...


ЯК ╤ ЧОМУ В 2017 РОЦ╤ РОС╤Я НЕ В╤ДЗНАЧИЛА СТОР╤ЧЧЯ РЕВОЛЮЦ╤╥
В хат╕ пов╕шеного не говорять про мотузку, а в нин╕шн╕й РФ мовчать про революц╕ю…


ОП╤Р УКРА╥НЦ╤В ЛАМАЛИ ГОЛОДОМ
Повний текст проекту резолюц╕╖ Палати Представник╕в Конгресу США до 85-х роковин Голодомору в...


КОМУН╤СТИЧН╤ ТОТАЛ╤ТАРН╤ РЕЖИМИ ВБИЛИ ПОНАД 100 М╤ЛЬЙОН╤В ЛЮДЕЙ ПО ВСЬОМУ СВ╤ТУ
A ще незл╕ченно б╕льше людей було змушене зазнати експлуатац╕╖, насильства ╕ невимовного...


РЕАЛЬНА ╤СТОР╤Я. СПОВ╤ДЬ ДИТИНИ БОРЦ╤В ЗА УКРА╥НУ
Мен╕ було три тижн╕. Мама вир╕шила мене пров╕дати ╕ пустилася в дорогу. Там ╖╖ п╕дстрелили...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 06.11.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 06.11.2009
ВКОТРЕ ПРО ДЕСЯТЬ ДН╤В, ЯК╤ ПОТРЯСЛИ СВ╤Т…

АНАТОМ╤Я БРЕХН╤

Наближа╓ться чергова р╕чниця жовтневого перевороту 1917 року. Уже тому зроста╓ ╕нтерес до ц╕╓╖ под╕╖, що наклала св╕й в╕дбиток на все минуле стол╕ття. Разом з тим важко знайти под╕ю, навколо яко╖ були б накопичен╕ так╕ гори зумисно╖ дез╕нформац╕╖. Спробу╓мо, перебираючись через ц╕ гори, хоч у чомусь д╕йти ╕стини.
Але автор попереджа╓: ми не будемо одне одному нав’язувати свою точку зору. «Без коментар╕в» — як кажуть у таких випадках. Надамо слово неупередженим фактам, л╕тературним текстам, документам (наск╕льки це можливо в одн╕й газетн╕й публ╕кац╕╖).
А висновки хай робить
сам читач.
Для початку варто орган╕зувати повторення пройденого. Особливо воно потр╕бно читачам старшого в╕ку.
Як подавався х╕д та результати жовтневого перевороту 1917 року? Горта╓мо стор╕нки книг, як╕ зовс╕м недавно вважались марксистсько-лен╕нською «б╕бл╕╓ю».
У короткому курс╕ «╤стор╕╖ ВКП(б) — його автором ╓ Стал╕н — з цього приводу говорилось:
«…По указанию Центрального Комитета партии был создан Военно-революционный комитет при Петроградском Совете…
16 октября состоялось расширенное заседание ЦК партии… На нем был избран Партийный центр по руководству восстанием во главе с тов. Сталиным...
25 октября (7 ноября) Красной гвардией и революционными войсками были заняты вокзалы, почта, телеграф, министерства, государственный банк…
Крейсер «Аврора» громом своих пушек, направленных на Зимний дворец, возвестил 25 октября начало новой эры — эры Великой социалистической революции…».
Б╕льш детально переб╕г под╕й у ц╕ в╕копомн╕ дн╕ подають 3 ╕ 4 томи твор╕в Стал╕на, що вийшли в св╕т у 1947 ╕ 1948 роках. Нас, зокрема, ц╕кавлять додатки до цих том╕в — б╕ограф╕чна хрон╕ка Стал╕на.
«16 ЖОВТНЯ. В. ╤. Лен╕н ╕ Й. В. Стал╕н керують розширеним зас╕данням ЦК б╕льшовицько╖ парт╕╖. На зас╕данн╕ обира╓ться Парт╕йний центр для кер╕вництва повстанням на чол╕ з╕ Стал╕ним.
20 ЖОВТНЯ. Й. В. Стал╕н бере участь у першому зас╕данн╕ В╕йськово-революц╕йного ком╕тету Петроградсько╖ ради.
24 ЖОВТНЯ. Й. В. Стал╕н виголошу╓ допов╕дь про пол╕тичне становище на зас╕данн╕ б╕льшовицько╖ фракц╕╖ II Всерос╕йського з’╖зду Рад.
Увечер╕ до Смольного прибува╓ В. ╤. Лен╕н, Й. В. Стал╕н ╕нформу╓ його про х╕д пол╕тичних под╕й.
25-26 ЖОВТНЯ. В. ╤. Лен╕н ╕ Й. В. Стал╕н керують ╤╤ Всерос╕йським з’╖здом Рад роб╕тничих ╕ солдатських депутат╕в».
Автори б╕ограф╕чно╖ хрон╕ки нас переконують: у жовтнев╕ дн╕ було два вожд╕-натхненники революц╕╖: Лен╕н ╕ Стал╕н.
* * *
У вересн╕ 1917 року в Петроград прибув кореспондент к╕лькох американських прогресивних газет Джон Р╕д. Це був автор майбутньо╖ книги «Десять дн╕в, як╕ потрясли св╕т» — сво╓р╕дного епосу Жовтнево╖ революц╕╖.
У передмов╕ до першого видання ц╕╓╖ книги Лен╕н у 1920 роц╕ писав: «Прочитав с громаднейшим интересом и неослабевающим вниманием книгу Джона Рида «Десять дней, которые потрясли мир», я от всей души рекомендую это сочинение рабочим всех стран. Эту книгу я желал бы видеть распространенной в миллионах экземпляров и переведенной на все языки, так как она дает правдивое и необыкновенно живо написанное изложение событий, столь важных для понимания того, что такое пролетарская революция, что такое диктатура пролетариата».
Ця книга, яка, як п╕дкреслю╓ Лен╕н, да╓ ПРАВДИВЕ зображення под╕й, привернула нашу увагу ось в якому план╕. Кожен розд╕л книги Джона Р╕да — то моментальний ╕ об’╓ктивний репортерський фотов╕дбиток под╕й у Петроград╕, що мали м╕сце в жовтн╕ 1917 року. Автор ч╕тко назива╓ м╕сце кожно╖ под╕╖ ╕ хто в н╕й в╕д╕грав ключову роль. Нам залишалось ще раз перечитати книгу ╕ виписати пр╕звища. Таким чином вдалося визначити математичну активн╕сть пров╕дних пол╕тичних д╕яч╕в перших десяти дн╕в радянсько╖ влади.
╤ ось що виявилося: пр╕звище Троцького як активного д╕яча в тих чи ╕нших ситуац╕ях зустр╕ча╓ться 32 рази, Лен╕н згаду╓ться 25 раз╕в, Камен╓в — 19, З╕нов’╓в — 9, Риков — 7, Дибенко, Криленко — 1, Антонов — 5, Коллонтай, Луначарський, Володарський -1, Подвойський — 4, Свердлов -1, Скрипник — 2, Карахан, Урицький, Менжинський та ╕нш╕ — 1 раз.
А де ж пр╕звище Стал╕на? А в╕н у рол╕ активного д╕яча революц╕╖ автором книги «Десять дн╕в, як╕ потрясли св╕т» не згаду╓ться жодного разу! Лише дв╕ч╕ зустр╕ча╓мо його пр╕звище: перший раз у списков╕ член╕в Раднаркому, другий — разом з Лен╕ним його п╕дпис сто╖ть п╕д «Декларац╕╓ю народ╕в Рос╕╖».
У чому тут справа? Чому ми не знаходимо пр╕звища Стал╕на серед ╕мен активних д╕яч╕в жовтневого перевороту?
Пояснення ╓ в к╕лькох авторитетних джерелах.
Св╕дчить Троцький, один ╕з безпосередн╕х ╕ ч╕льних учасник╕в п╕дготовки та проведення жовтневого перевороту. Ось два абзаци ╕з його книги «Стал╕н», над якою в╕н працював у останн╕ дн╕ життя, аж поки його за наказом з Кремля не вбили 21 серпня 1940 року.
«Об участии Сталина в Октябрьском восстании биографу (Троцкому — авт.), при всем желании, нечего сказать. Имя его нигде и никем не называется: ни документами, ни многочисленными авторами воспоминаний. Чтобы заполнить как-нибудь этот зияющий пробел, официальная историография связывает роль Сталина в событиях: переворота с таинственным партийным «центром» по подготовке восстания. Никто, однако, ничего не сообщает нам о деятельности этого «центра» и о месте и времени его заседаний, о тех способах, какими он осуществлял свое руководство. И немудрено: этот «центр» никогда не существовал... Сталин не руководил восстанием ни лично, ни через посредство «центра». Все важнейшие решения по его проведению принимались в отсутствие Сталина... Он попросту выпал из игры...
Дело идет не о личной трусости, — обвинять в ней Сталина нет оснований, — а о политической двойственности. Осторожный комбинатор предпочел в решительный момент оставаться в стороне...».
У р╕зних джерелах уже не раз зазначалося, що «Стал╕н проспав революц╕ю», що у перш╕ три дн╕ революц╕йних под╕й Стал╕н в╕дсиджувався на квартир╕ Алл╕лу╓вих.
╤ лише коли стало зрозум╕лим, що збройне повстання перемага╓, Стал╕н з’явився в Смольному...
Мав рац╕ю Лен╕н, коли в ем╕грац╕╖ п╕сля першо╖ ж зустр╕ч╕ з╕ Стал╕ним ще задовго до 1917 року, скор╕ше, ╕нту╖тивно зауважив: «Цей хитрий грузин...».
Але повернемось до книги Джона Р╕да. Тепер зрозум╕ло, чому вона п╕сля кончини Лен╕на ╕ стр╕мкого возвеличення Стал╕на була п╕д суворою забороною. За збереження ╕ читання ╖╖ люди безсл╕дно зникали в гулаг╕вських таборах. Йшла груба фальсиф╕кац╕я ╕стор╕╖...
╤ лише п╕сля ХХ з’╖зду КПРС (╕ то не зразу) книга «Десять дн╕в, що потрясли св╕т», знову повернулась до читач╕в.
* * *
У зв’язку з темою цих нотаток ц╕каве ╕ таке питання: а як тракту╓ жовтнев╕ под╕╖ в Петроград╕ п╕дручник з ╕стор╕╖, яким користуються в наш╕ дн╕ учн╕ загальноосв╕тн╕х шк╕л Рос╕йсько╖ Федерац╕╖?
Знаходимо в╕дпов╕дний розд╕л п╕дручника для одинадцятого класу «История России. XX — начало ХХ╤ века» (10-е видання!). Ось к╕лька речень з цього розд╕лу мовою ориг╕налу.
«12 октября Петроградский Совет, возглавляемый Л. Д. Троцким, постановил создать Военно-революционный комитет (ВРК)...
С 24 октября отряды ВРК в составе рабочих-красногвардейцев, революционных солдат и матросов Балтфлота стали занимать ключевые пункты столицы: вокзалы, мосты, телеграф, электростанции. В ночь на 26 октября восставшие захватили Зимний дворец...
За несколько часов до падения Зимнего, поздним вечером 25 октября, в Смольном институте открылся II Всероссийский съезд Советов... Из 670 зарегистрировавшихся до начала его работы делегатов-большевиков было 300, эсеров (правых и левых) — 193, меньшевиков — 82, остальные или принадлежали к мелким политическим группировкам, или являлись беспартийными...
Никто из делегатов с мест, присутствоваших в зале Смольного, не допускал возможности учреждения чисто большевистского правительства…
Свой захват власти вожди большевиков объявили социалистической революцией…».
Ну що ж, хоч помалу ╕ важко, але пробива╓ться громадськ╕сть до джерел ╕стини. Не так просто, звичайно, кожному з нас перебороти ╕деолог╕чну облуду, що десятил╕ттями закладалась у нашу пам’ять ╕ душу. Але ╕ншого шляху нема╓, окр╕м очищення... Чи не так? Автор нотаток нада╓ можлив╕сть читачам уже самим в╕дпов╕сти на це запитання.

Павло МАЗУР,
учитель.
м. Мар╕уполь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 06.11.2009 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8034

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков