Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРЕТ╤Й УН╤ВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ: ПОМИЛКА Г╤РША ЗА ЗЛОЧИН
Р╕вно сто рок╕в тому Укра╖нська революц╕я мала можлив╕сть п╕ти ╕ншим шляхом, але...


ЯК ╤ ЧОМУ В 2017 РОЦ╤ РОС╤Я НЕ В╤ДЗНАЧИЛА СТОР╤ЧЧЯ РЕВОЛЮЦ╤╥
В хат╕ пов╕шеного не говорять про мотузку, а в нин╕шн╕й РФ мовчать про революц╕ю…


ОП╤Р УКРА╥НЦ╤В ЛАМАЛИ ГОЛОДОМ
Повний текст проекту резолюц╕╖ Палати Представник╕в Конгресу США до 85-х роковин Голодомору в...


КОМУН╤СТИЧН╤ ТОТАЛ╤ТАРН╤ РЕЖИМИ ВБИЛИ ПОНАД 100 М╤ЛЬЙОН╤В ЛЮДЕЙ ПО ВСЬОМУ СВ╤ТУ
A ще незл╕ченно б╕льше людей було змушене зазнати експлуатац╕╖, насильства ╕ невимовного...


РЕАЛЬНА ╤СТОР╤Я. СПОВ╤ДЬ ДИТИНИ БОРЦ╤В ЗА УКРА╥НУ
Мен╕ було три тижн╕. Мама вир╕шила мене пров╕дати ╕ пустилася в дорогу. Там ╖╖ п╕дстрелили...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 06.11.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 06.11.2009
КРИМСЬК╤ ТАТАРИ ЗБИРАЮТЬ СВ╤ДЧЕННЯ ЖЕРТВ КОМУН╤СТИЧНО╥ ДЕПОРТАЦ╤╥

Слово «унутма» у переклад╕ з кримськотатарсько╖ мови означа╓ «не забувай», «пам’ятай». П╕д ц╕╓ю назвою в Криму проходить громадська акц╕я з╕ збору св╕дчень жертв комун╕стично╖ депортац╕╖. Тут хочуть зберегти пам’ять про один ╕з найб╕льших злочин╕в комун╕стичного режиму XX стол╕ття – депортац╕ю кримських татар ╕з ╖хньо╖ ╕сторично╖ батьк╕вщини. Майже п╕встол╕ття ц╕лий народ перебував у висланн╕, загинули десятки тисяч ос╕б. ╤ тепер ╕н╕ц╕атори ц╕╓╖ кампан╕╖ кажуть, що наполягатимуть на тому, щоб Укра╖на ╕ св╕т визнали депортац╕ю геноцидом кримськотатарського народу з боку комун╕стичного режиму колишнього Радянського Союзу.
Громадську кампан╕ю «Унутма/Пам’ятай!» ╕н╕ц╕ювали делегати загальнонац╕онального з’╖зду Курултаю кримськотатарського народу ще тор╕к, але розпочалася вона лише ц╕╓╖ осен╕. ╤ за досить невеликий пром╕жок часу з╕бран╕ ╕ задокументован╕ десятки св╕дчень людей, як╕ пережили депортац╕ю. Вони, а також ╖хн╕ д╕ти ╕ внуки приносять стар╕ фотограф╕╖, р╕зн╕ документи час╕в депортац╕╖, а також заповнюють спец╕альн╕ анкети ╕з майже 70 запитань, що стосуються обставин насильницького виселення, перевезення депортованих до м╕сць утримування, про перебування у цих м╕сцях, про втрати, що ╖х зазнали родини депортованих.
Один ╕з кер╕вник╕в громадсько╖ ком╕с╕╖, яка проводить цю кампан╕ю, Ельвед╕н Чубаров каже, що це саме св╕дчення, а не спогади. Бо мета ц╕╓╖ акц╕╖ – не т╕льки збереження пам’ят╕ про злочин проти ц╕лого народу, але й зб╕р документ╕в ╕ даних, котр╕ св╕дчать про те, що це був саме геноцид. В╕н розпов╕в, що на доручення Президента В╕ктора Ющенка в кримському главку СБУ створена спец╕альна сл╕дча ком╕с╕я. «Ми вже розпочали передачу ╖й коп╕й перших таких св╕дчень про депортац╕ю, – каже пан Чубаров, – щоб ╖х долучили як документи, щоб ╖х могли вивчити й опитати за необх╕дност╕ цих св╕дк╕в депортац╕╖. Як ми зна╓мо, ця сл╕дча група вже розпочала довол╕ активно працювати в цьому напрямку».
Ельвед╕н Чубаров зазнача╓, що громадська кампан╕я «Унутма/Пам’ятай!» триватиме, можливо, к╕лька рок╕в. Зараз важливо посп╕шати, бо все менше залиша╓ться живих св╕дк╕в цього злочину.
Член Меджл╕су та учасник громадсько╖ ком╕с╕╖ Нариман Джелял розпов╕в Рад╕о «Свобода», що за будь-якого результату роботи сл╕дчо╖ групи СБУ, кримськ╕ татари на п╕дстав╕ з╕браних св╕дчень домагатимуться визнання депортац╕╖ актом геноциду комун╕стичного режиму СРСР проти кримськотатарського народу.
За його словами, п╕д час депортац╕╖ та у перше десятил╕ття перебування у м╕сцях спецпоселень загинуло близько 45 в╕дсотк╕в депортованих. «Сьогодн╕ збираються дан╕, як╕ дають можлив╕сть п╕дтвердити таку ситуац╕ю, тому що дуже багато людей заявляють про дуже важк╕ умови, в яких опинилися спецпереселенц╕ в Середн╕й Аз╕╖, на Урал╕ ╕ у Сиб╕ру. Св╕дчать про дуже велику к╕льк╕сть померлих – д╕тей, дорослих, старих людей. ╤ про страшн╕ хвороби й так╕ ситуац╕╖, коли велика частина населення просто не змогла вижити», – наголошу╓ Нариман Джелял.
В╕н припустив, що з╕бран╕ п╕д час кампан╕╖ «Унутма!» матер╕али можуть також бути використан╕ як докази для майбутнього процесу над комун╕стичним режимом, але в будь-якому випадку стануть основою музею депортац╕╖, що колись буде створений у Криму.

В. Притула.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1859581.html

На фото: депортован╕ кримськ╕ татарки на л╕созагот╕вл╕ у висланн╕ на Урал╕, 1953 р╕к.

У Львов╕ створюють мед╕а-б╕бл╕отеку ╕стор╕╖ репрес╕й комун╕стичного режиму. На сьогодн╕ з╕бран╕ св╕дчення б╕льше 80 колишн╕х пол╕тичних в’язн╕в, а це 150 годин розпов╕дей очевидц╕в про под╕╖, як╕ в╕дбувались у Зах╕дн╕й Укра╖н╕, починаючи з вересня 1939 року, коли в Галичину прийшли перш╕ сов╕ти.
Мед╕а-б╕бл╕отека склада╓ться з матер╕ал╕в ╕стор╕й людей, колишн╕х в’язн╕в «Тюрми на Лонцького». Лише протягом к╕лькох дн╕в, з 23 до 28 червня 1941 року, у Львов╕ було вбито близько 4000 людей, з них у в’язниц╕ № 1 на Лонцького – 1681 людину. Переважно це були укра╖нц╕ й поляки. П╕сля приходу н╕мецьких окупант╕в камери в’язниц╕ заповнили ╓вреями ╕ укра╖нськими д╕ячами визвольного руху.
Очевидц╕ розпов╕дають про те, як вони перебували у в’язниц╕ НКВС-МДБ на вулиц╕ Лонцького у Львов╕, як городяни зустр╕ли радянських визволител╕в у вересн╕ 1939 року ╕ вдруге у липн╕ 1944 року. Нин╕ св╕дкам по 80-90 рок╕в, але вони добре пам’ятають ус╕ под╕╖. Однак переважна б╕льш╕сть очевидц╕в померла ╕ забрала сво╖ спомини з собою. Адже записувати ц╕ св╕дчення потр╕бно було в╕д початку 90-х. Однак до мед╕а-б╕бл╕отеки долучили приватн╕ ауд╕окасети спогад╕в, як╕ мешканц╕ зберегли для себе.
Петров╕ Франков╕ було 15 рок╕в, коли в╕н став в’язнем тюрми на Лонцького. В╕н под╕лився сво╖ми спогадами ╕ розпов╕в, що у камерах в’язниц╕, розм╕ром 2 на 3 метри сид╕ли по 45 людей. Умови були наст╕льки жахливими, що багато не витримували цих знущань.
Петро Франко був ╕н╕ц╕атором збору св╕дчень пол╕тв’язн╕в ╕, зокрема, малих пол╕тичних в’язн╕в. Оск╕льки чолов╕к переконаний, що ц╕ св╕дчення у майбутньому зможуть в╕д╕грати важливу роль у судовому процес╕ проти комун╕стичного режиму.
«Ми назбирали матер╕ал╕в про трагед╕ю 1939-1954 рок╕в на ш╕сть том╕в, кожен по 600 стор╕нок. Але виданих книжок замало, тому так важливо мати жив╕ голоси», – каже колишн╕й пол╕тв’язень.
Кер╕вництво музею «Тюрма на Лонцького» зверта╓ться до ус╕х громадян, кра╓знавц╕в, якщо вони мають записи спогад╕в очевидц╕в, як╕ постраждали в╕д комун╕стичного режиму, надати ╖х для поповнення мед╕а-б╕бл╕отеки.
Адже матер╕али розповсюджуватимуть по школах, щоб учн╕ на уроках ╕стор╕╖ могли ╖х переглядати ╕ мати уявлення, що в╕дбувалося у Зах╕дн╕й Укра╖н╕ п╕сля вересня 1939 року. Цими св╕дченнями можуть користуватися ╕ науковц╕, й в╕дв╕дувач╕ музею.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 06.11.2009 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8035

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков