"Кримська Свiтлиця" > #45 за 06.11.2009 > Тема "Резонанс"
#45 за 06.11.2009
КРИМСЬКИЙ МАЙДАН
НЕ ЗНА╢МО, АЛЕ ХОЧЕМО... 6 травня 1710 року Пилип Орлик схвалю╓ одну ╕з перших в ╢вроп╕ та першу в Укра╖н╕ Конституц╕ю. Нею в╕н зобов’язувався обмежити гетьманськ╕ прерогативи, зменшити соц╕альну експлуатац╕ю, зберегти особливий статус запорожц╕в ╕ боротися за пол╕тичне й церковне в╕докремлення Укра╖ни в╕д Рос╕╖ у випадку, якщо в╕н здобуде владу в Укра╖н╕. А що пропону╓ нам нин╕шн╕й Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко у проект╕ ново╖ Конституц╕╖ вже зараз, у незалежн╕й Укра╖н╕? Протягом трьох стол╕ть Конституц╕я зм╕нювалась, доповнювалась, удосконалювалась… Не менш важливу роль в╕д╕грав ╕ процес творення укра╖нсько╖ Конституц╕╖ в 1991 роц╕. ╤ ось почалось масове поширення проекту Конституц╕╖ Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка. Друкована великим тиражем Народна Конституц╕я розл╕та╓ться для обговорення по вс╕х орган╕зац╕ях ╕ закладах. Але виника╓ низка запитань: «А власне, задля чого потр╕бна нам Конституц╕я, х╕ба саме за нею живе тепер╕шня влада? Можливо, вона потр╕бна для порядку в держав╕, а чи цей порядок в держав╕ ╓? Чи народ зна╓ свою Конституц╕ю, як╕ в громадян побажання чи скарги з цього приводу?». В╕дпов╕дь ми шукали у перес╕чних людей.
╢вген, 20 рок╕в: — З Конституц╕╓ю я знайомий лише з╕ шк╕льно╖ програми. Можу сказати, що влада сама безв╕дпов╕дально ставиться до не╖, а тому ╕ народ дозволя╓ соб╕ таке. Сам я живу за законами ╕ вважаю, що Конституц╕я повинна удосконалюватися.
Тамара Михайл╕вна, 62 роки: — Звичайно, нам потр╕бна Конституц╕я, щоб ми вс╕ мали певн╕ права ╕ дотримувалися обов’язк╕в, а у держав╕ панував порядок. Саму Конституц╕ю проглядала з власно╖ ╕н╕ц╕ативи. З нею ознайомлена поверхово.
Руслан, 24 роки: — Ми вс╕ п╕дсв╕домо повинн╕ розум╕ти, що лише дотримуючись закон╕в, кра╖на побуду╓ демократичне сусп╕льство. Ми повинн╕ знати Конституц╕ю як молитву. Хоча ╕з соромом з╕знаюсь, що проглядав ╖╖ давно...
╤рина, 50 рок╕в: — Так хочеться жити вже по-людськи, а це якраз, мабуть, жити за Конституц╕╓ю. Просто з ц╕кавост╕ перегорнула дек╕лька стор╕нок, але у суть зм╕н так ╕ не вникла.
Даша, 17 рок╕в: — У кра╖н╕ не повинно бути безладу. Конституц╕я це передбача╓ ╕ найкраще було б ус╕м нам знати ╕ дотримуватись закон╕в Укра╖ни. Я ще не читала проект Конституц╕╖, але в руках уже тримала!
Дмитро, 40 рок╕в: — З власно╖ ╕н╕ц╕ативи я проглядав детально дек╕лька пункт╕в (потр╕бно було для роботи), та мушу сказати, що народ — не фах╕вець у цьому. Народ не може обговорювати Конституц╕ю, тому що в╕н у н╕й не ор╕╓нту╓ться. Якщо людина за станом здоров’я потребу╓ операц╕╖, то, звичайно, вона звернеться до потр╕бного л╕каря, а не покличе шахтаря чи вод╕я, щоб вони ╖╖ прооперували. Цим я хочу сказати, що для внесення зм╕н до Конституц╕╖ ╓ влада, як╕й ми дов╕ря╓мо, на яку поклада╓мося, яку ми обира╓мо, та органи, як╕ стежать за порядком виконання цих закон╕в. * * * Отже, з цього опитування видно, що люди, з якими ми виб╕рково посп╕лкувалися, здеб╕льшого байдуж╕ до запропонованого проекту Конституц╕╖. «Не бачив, не чув, не читав…» — в╕дпов╕д╕ в основному зводилися до цих сл╕в. Але найприкр╕ше, що опитуван╕ нав╕ть бажання не мають з проектом ознайомитися та взяти участь у його обговоренн╕. Що це? Байдуж╕сть? Неповага до Основного Закону? На наш погляд, люди просто не в╕рять у як╕сь позитивн╕ зм╕ни в кра╖н╕...
Катерина ШЕВЧЕНКО, Ельв╕ра ДЖАЛАЛ, студентки ╤ курсу факультету журнал╕стики Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського.
КОНСТИТУЦ╤Я ЗАХИЩАТИМЕ ЗЛОЧИНЦ╤В?
Не писав довго до «Св╕тлиц╕», бо трохи гн╕вався за те, що газета прославляла Тичину та ╕нших стал╕нських п╕длабузник╕в-запроданц╕в, як╕ сво╖ми «шедеврами» отру╖ли м╕льйони молодих укра╖нц╕в. Нин╕ змусило написати вбол╕вання за Конституц╕ю, яку запропонував Президент Укра╖ни В. Ющенко. Ц╕лком погоджуюсь з Миколою Б╕лим, який висловив свою думку в лист╕ «Не переступаймо через правду» («КС» № 43 в╕д 23 жовтня). Проте деяк╕ статт╕ проекту взагал╕ викликають здивування, бо це те, що пропонують комун╕сти з рег╕оналами. Ось хоча б стаття 91: «Народний депутат без згоди Палати депутат╕в, сенатор без згоди Сенату не може бути затриманий чи заарештований». Виходить, якщо депутат заморду╓ невинну людину, з╜валту╓ дитину, не можна його затримати нав╕ть на м╕сц╕ злочину, а треба чекати, поки збереться парламент-сенат-палата ╕ дасть на це згоду, тобто дасть можлив╕сть злочинцю прихопити з собою м╕льйони ╕ чкурнути куди забажа╓, як це зробив депутат нин╕шньо╖ Верховно╖ Ради Лозинський? Щось не те пропону╓те, пане Президенте, щось таке на догоду тим нег╕дникам, яких тепер взялися критикувати. Де ж Ваша посл╕довн╕сть?
Андр╕й БОБЮК. с. Карнач╕вка Лановецького району Терноп╕льсько╖ област╕.
В╤ДПОВ╤М В╤РШЕМ! Недавно я в╕дв╕дав свою р╕дну сестру, яка давно прожива╓ в Рос╕╖, у м╕ст╕ Калуз╕. Рос╕яни поголовно не визнають Укра╖ни як самост╕йно╖ держави, переконуючи вс╕х, що тако╖ нац╕╖, як укра╖нц╕ нема╓, а сама Укра╖на – це споконв╕ку частина Рос╕╖. Укра╖нську незалежн╕сть вони розц╕нюють як витв╕р укра╖нських буржуазних нац╕онал╕ст╕в, який потр╕бно негайно знищити. Укра╖на, по-╖хньому, — це Малорос╕я, а ╖╖ мова – це сво╓р╕дне в╕дгалуження велико╖ рос╕йсько╖ мови, ╕ тому Рос╕я н╕коли не визна╓ такого самоправства хохл╕в, як самост╕йн╕сть ╕ незалежн╕сть. Сьогодн╕ 70% рос╕ян вважають укра╖нц╕в ворогами номер один. Це ╖хн╕, рос╕йськ╕, опитування громадсько╖ думки. Хочу запропонувати в╕рш, який буде в╕дпов╕ддю ╕нородцям чужо╖ держави.
В╕дродилась Укра╖на – ╤ по Бож╕й вол╕, Пута в╕чн╕╖ порвала, Рабства ╕ невол╕. Шален╕ють ╕нородц╕, Зубами скрегочуть, Й незалежну Укра╖ну Бачити не хочуть. Вони ╖╖ ненавидять, — П╕няться, лютують Як державу зневажають, Та ╖╖ ганьбують. Для них нема Укра╖ни, — ╢ т╕льки Рос╕я, ╤ на не╖, загребущу, Вся ╖хня над╕я. Вони добре розум╕ють, Що без Укра╖ни – Розвалиться вся Рос╕я На в╕чн╕ ру╖ни. Шален╕ють ╕нородц╕, Зубами скрегочуть, ╤ не ╕мперську Рос╕ю Бачити не хочуть. Пам’ятайте, рос╕яни, Що ми — укра╖нц╕, ╤ що ми — Рус╕ нащадки, А не ви – чужинц╕.
Микола Б╤ЛЬЧЕНКО. м. Яготин Ки╖всько╖ област╕.
* * *
Гуртуймося, народе Укра╖ни, Йдучи до сонця ╕з п╕тьми! Наш край н╕коли не загине, Як будем одностайн╕ ми. Вперед вкра╖нською дорогою В нов╕ часи, в нов╕ св╕ти! Ми кожен крок позначим перемогою Вкра╖нське сонце, нам св╕ти! Хай скажен╕╓ кат в╕д лют╕, Нас хоче запрягти в ярмо, Та доки руки в нас розкут╕, Себе неволить не дамо. Заколосяться наш╕ ниви, Життя розкв╕тне на сел╕. Нам буть господарем дбайливим На р╕дн╕й, на сво╖й земл╕. Нас об’╓днала сп╕льна доля, Загартував нас гр╕зний час. Нам найдорожч╕ – наша воля ╤ шлях, який вказав Тарас. Йдемо ми впевнено ╕ твердо В новий, у двадцять перший в╕к. ╤ все, що втратили, повернем, Щоб сором оч╕ нам не п╕к.
Григор╕й ПОНОМАРЕНКО, ветеран в╕йни ╕ прац╕. м. Донецьк.
«У НАС ТАК БАГАТО СП╤ЛЬНОГО...»
Я — давня шанувальниця «Кримсько╖ св╕тлиц╕», завдяки мо╓му р╕дному дядьков╕ Вальчуку Олександру Федоровичу, який к╕лька рок╕в посп╕ль надсилав мен╕ ксерокоп╕╖ сво╖х допис╕в до «Св╕тлиц╕» та ╕нш╕ ц╕кав╕ матер╕али. Пот╕м сам передплатив мен╕ цю чудову газету. Тепер я продовжую ╖╖ передплачувати, дуже шаную, ╕ сама ╕нод╕ дописую. Спасиб╕, що друку╓те. А ось, одержавши «Св╕тличку» (зокрема «Джерельце», яке я обожнюю), я з великою рад╕стю знайшла в н╕й статтю про мого дорогого, любимого дядька — «Живе в Керч╕ ветеран». Зразу ж йому зателефонувала ╕ в╕дчула, як в╕н зрад╕в, що його не забувають. Бо ж зараз в╕н, на жаль, через хвороби змушений обмежувати себе в сп╕лкуванн╕ поза межами квартири. А в╕н – людина активно╖ житт╓во╖ позиц╕╖, великий патр╕от сво╓╖ кра╖ни, щиро вбол╕ва╓ за сучасне ╕ майбутн╓ нашого багатостраждального народу, ц╕кавий сп╕вбес╕дник. У сво╖ 88 рок╕в не втратив почуття гумору, оптим╕стично дивиться в майбутн╓. П╕сля втрати батька, Данила Федоровича (в╕н загинув на в╕йн╕, нарис про нього «М╕й прад╕дусь загинув на в╕йн╕» мого внука Серг╕я був надрукований у ваш╕й газет╕ 30 травня 2008 року), для мене дядя Саша – н╕би батько. У нас так багато сп╕льного у поглядах на життя, обидва любимо читати газети ╕ бути дописувачами. Вважаю вашу (╕ нашу) газету р╕дною ╕ близькою, а ╖╖ кореспондент╕в – дуже талановитими, творчими особистостями. Мен╕ особливо ╕мпонують нариси, реценз╕╖ на твори письменник╕в та поет╕в, в╕рш╕, переклади редактора в╕дд╕лу л╕тератури Д. Кононенка. Дай, Боже, йому особисто ╕ вс╕м творцям «Кримсько╖ св╕тлиц╕» м╕цного здоров’я, довгол╕ття, творчо╖ наснаги. Хай буде б╕льше читач╕в ╕ дописувач╕в, бо «Кримська св╕тлиця» с╕╓ в умах зерна правди, в╕дстою╓ право на ╕снування р╕дно╖ материнсько╖ мови у зрос╕йщеному Криму. Хай ус╕м буде сонячно!
З щирою повагою, Людмила СУВЕРТЕКА (ВАЛЬЧУК). смт. Каланчак Херсонсько╖ област╕.
╤ндекс «Кримсько╖ св╕тлиц╕» у каталоз╕ видань Укра╖ни — 90269. Варт╕сть передплати на один м╕сяць — 7 грн. 97 коп., на р╕к (з урахуванням ус╕х поштових витрат) — 99 грн. 54 коп. Заклика╓мо доброчинник╕в ╕ меценат╕в посприяти в орган╕зац╕╖ п╕льгово╖ передплати «КС»! Конт. тел.: (0652) 51-13-24.
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 06.11.2009 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8041
|