Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 06.11.2009 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 06.11.2009
КРИМСЬКИЙ МАЙДАН

НЕ ЗНА╢МО, АЛЕ ХОЧЕМО...
6 травня 1710 року Пилип Орлик схвалю╓ одну ╕з перших в ╢вроп╕ та першу в Укра╖н╕ Конституц╕ю. Нею в╕н зобов’язувався обмежити гетьманськ╕ прерогативи, зменшити соц╕альну експлуатац╕ю, зберегти особливий статус запорожц╕в ╕ боротися за пол╕тичне й церковне в╕докремлення Укра╖ни в╕д Рос╕╖ у випадку, якщо в╕н здобуде владу в Укра╖н╕. А що пропону╓ нам нин╕шн╕й Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко у проект╕ ново╖ Конституц╕╖ вже зараз, у незалежн╕й Укра╖н╕?
Протягом трьох стол╕ть Конституц╕я зм╕нювалась, доповнювалась, удосконалювалась… Не менш важливу роль в╕д╕грав ╕ процес творення укра╖нсько╖ Конституц╕╖ в 1991 роц╕. ╤ ось почалось масове поширення проекту Конституц╕╖ Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка. Друкована великим тиражем Народна Конституц╕я розл╕та╓ться для обговорення по вс╕х орган╕зац╕ях ╕ закладах. Але виника╓ низка запитань: «А власне, задля чого потр╕бна нам Конституц╕я, х╕ба саме за нею живе тепер╕шня влада? Можливо, вона потр╕бна для порядку в держав╕, а чи цей порядок в держав╕ ╓? Чи народ зна╓ свою Конституц╕ю, як╕ в громадян побажання чи скарги з цього приводу?». В╕дпов╕дь ми шукали у перес╕чних людей.

╢вген, 20 рок╕в:
— З Конституц╕╓ю я знайомий лише з╕ шк╕льно╖ програми. Можу сказати, що влада сама безв╕дпов╕дально ставиться до не╖, а тому ╕ народ дозволя╓ соб╕ таке. Сам я живу за законами ╕ вважаю, що Конституц╕я повинна удосконалюватися.

Тамара Михайл╕вна, 62 роки:
— Звичайно, нам потр╕бна Конституц╕я, щоб ми вс╕ мали певн╕ права ╕ дотримувалися обов’язк╕в, а у держав╕ панував порядок. Саму Конституц╕ю проглядала з власно╖ ╕н╕ц╕ативи. З нею ознайомлена поверхово.

Руслан, 24 роки:
— Ми вс╕ п╕дсв╕домо повинн╕ розум╕ти, що лише дотримуючись закон╕в, кра╖на побуду╓ демократичне сусп╕льство. Ми повинн╕ знати Конституц╕ю як молитву. Хоча ╕з соромом з╕знаюсь, що проглядав ╖╖ давно...

╤рина, 50 рок╕в:
— Так хочеться жити вже по-людськи, а це якраз, мабуть, жити за Конституц╕╓ю. Просто з ц╕кавост╕ перегорнула дек╕лька стор╕нок, але у суть зм╕н так ╕ не вникла.

Даша, 17 рок╕в:
— У кра╖н╕ не повинно бути безладу. Конституц╕я це передбача╓ ╕ найкраще було б ус╕м нам знати ╕ дотримуватись закон╕в Укра╖ни. Я ще не читала проект Конституц╕╖, але в руках уже тримала!

Дмитро, 40 рок╕в:
— З власно╖ ╕н╕ц╕ативи я проглядав детально дек╕лька пункт╕в (потр╕бно було для роботи), та мушу сказати, що народ — не фах╕вець у цьому. Народ не може обговорювати Конституц╕ю, тому що в╕н у н╕й не ор╕╓нту╓ться. Якщо людина за станом здоров’я потребу╓ операц╕╖, то, звичайно, вона звернеться до потр╕бного л╕каря, а не покличе шахтаря чи вод╕я, щоб вони ╖╖ прооперували. Цим я хочу сказати, що для внесення зм╕н до Конституц╕╖ ╓ влада, як╕й ми дов╕ря╓мо, на яку поклада╓мося, яку ми обира╓мо, та органи, як╕ стежать за порядком виконання цих закон╕в.
* * *
Отже, з цього опитування видно, що люди, з якими ми виб╕рково посп╕лкувалися, здеб╕льшого байдуж╕ до запропонованого проекту Конституц╕╖. «Не бачив, не чув, не читав…» — в╕дпов╕д╕ в основному зводилися до цих сл╕в. Але найприкр╕ше, що опитуван╕ нав╕ть бажання не мають з проектом ознайомитися та взяти участь у його обговоренн╕. Що це? Байдуж╕сть? Неповага до Основного Закону? На наш погляд, люди просто не в╕рять у як╕сь позитивн╕ зм╕ни в кра╖н╕...

Катерина ШЕВЧЕНКО,
Ельв╕ра ДЖАЛАЛ,
студентки ╤ курсу факультету журнал╕стики Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського.

КОНСТИТУЦ╤Я ЗАХИЩАТИМЕ ЗЛОЧИНЦ╤В?

Не писав довго до «Св╕тлиц╕», бо трохи гн╕вався за те, що газета прославляла Тичину та ╕нших стал╕нських п╕длабузник╕в-запроданц╕в, як╕ сво╖ми «шедеврами» отру╖ли м╕льйони молодих укра╖нц╕в.
Нин╕ змусило написати вбол╕вання за Конституц╕ю, яку запропонував Президент Укра╖ни В. Ющенко. Ц╕лком погоджуюсь з Миколою Б╕лим, який висловив свою думку в лист╕ «Не переступаймо через правду» («КС» № 43 в╕д 23 жовтня). Проте деяк╕ статт╕ проекту взагал╕ викликають здивування, бо це те, що пропонують комун╕сти з рег╕оналами. Ось хоча б стаття 91: «Народний депутат без згоди Палати депутат╕в, сенатор без згоди Сенату не може бути затриманий чи заарештований». Виходить, якщо депутат заморду╓ невинну людину, з╜валту╓ дитину, не можна його затримати нав╕ть на м╕сц╕ злочину, а треба чекати, поки збереться парламент-сенат-палата ╕ дасть на це згоду, тобто дасть можлив╕сть злочинцю прихопити з собою м╕льйони ╕ чкурнути куди забажа╓, як це зробив депутат нин╕шньо╖ Верховно╖ Ради Лозинський?
Щось не те пропону╓те, пане Президенте, щось таке на догоду тим нег╕дникам, яких тепер взялися критикувати. Де ж Ваша посл╕довн╕сть?

Андр╕й БОБЮК.
с. Карнач╕вка Лановецького району Терноп╕льсько╖ област╕.

В╤ДПОВ╤М В╤РШЕМ!
Недавно я в╕дв╕дав свою р╕дну сестру, яка давно прожива╓ в Рос╕╖, у м╕ст╕ Калуз╕. Рос╕яни поголовно не визнають Укра╖ни як самост╕йно╖ держави, переконуючи вс╕х, що тако╖ нац╕╖, як укра╖нц╕ нема╓, а сама Укра╖на – це споконв╕ку частина Рос╕╖. Укра╖нську незалежн╕сть вони розц╕нюють як витв╕р укра╖нських буржуазних нац╕онал╕ст╕в, який потр╕бно негайно знищити. Укра╖на, по-╖хньому, — це Малорос╕я, а ╖╖ мова – це сво╓р╕дне в╕дгалуження велико╖ рос╕йсько╖ мови, ╕ тому Рос╕я н╕коли не визна╓ такого самоправства хохл╕в, як самост╕йн╕сть ╕ незалежн╕сть.
Сьогодн╕ 70% рос╕ян вважають укра╖нц╕в ворогами номер один. Це ╖хн╕, рос╕йськ╕, опитування громадсько╖ думки. Хочу запропонувати в╕рш, який буде в╕дпов╕ддю ╕нородцям чужо╖ держави.

В╕дродилась Укра╖на –
╤ по Бож╕й вол╕,
Пута в╕чн╕╖ порвала,
Рабства ╕ невол╕.
Шален╕ють ╕нородц╕,
Зубами скрегочуть,
Й незалежну Укра╖ну
Бачити не хочуть.
Вони ╖╖ ненавидять, —
П╕няться, лютують
Як державу зневажають,
Та ╖╖ ганьбують.
Для них нема Укра╖ни, —
╢ т╕льки Рос╕я,
╤ на не╖, загребущу,
Вся ╖хня над╕я.
Вони добре розум╕ють,
Що без Укра╖ни –
Розвалиться вся Рос╕я
На в╕чн╕ ру╖ни.
Шален╕ють ╕нородц╕,
Зубами скрегочуть,
╤ не ╕мперську Рос╕ю
Бачити не хочуть.
Пам’ятайте, рос╕яни,
Що ми — укра╖нц╕,
╤ що ми — Рус╕ нащадки,
А не ви – чужинц╕.

Микола Б╤ЛЬЧЕНКО.
м. Яготин Ки╖всько╖ област╕.

* * *

Гуртуймося, народе Укра╖ни,
Йдучи до сонця ╕з п╕тьми!
Наш край н╕коли не загине,
Як будем одностайн╕ ми.
Вперед вкра╖нською дорогою
В нов╕ часи, в нов╕ св╕ти!
Ми кожен крок позначим
 перемогою
Вкра╖нське сонце, нам св╕ти!
Хай скажен╕╓ кат в╕д лют╕,
Нас хоче запрягти в ярмо,
Та доки руки в нас розкут╕,
Себе неволить не дамо.
Заколосяться наш╕ ниви,
Життя розкв╕тне на сел╕.
Нам буть господарем
 дбайливим
На р╕дн╕й, на сво╖й земл╕.
Нас об’╓днала сп╕льна доля,
Загартував нас гр╕зний час.
Нам найдорожч╕ – наша воля
╤ шлях, який вказав Тарас.
Йдемо ми впевнено ╕ твердо
В новий,
у двадцять перший в╕к.
╤ все, що втратили,
 повернем,
Щоб сором оч╕ нам не п╕к.

Григор╕й ПОНОМАРЕНКО,
ветеран в╕йни ╕ прац╕.
м. Донецьк.

«У НАС ТАК БАГАТО СП╤ЛЬНОГО...»

Я — давня шанувальниця «Кримсько╖ св╕тлиц╕», завдяки мо╓му р╕дному дядьков╕ Вальчуку Олександру Федоровичу, який к╕лька рок╕в посп╕ль надсилав мен╕ ксерокоп╕╖ сво╖х допис╕в до «Св╕тлиц╕» та ╕нш╕ ц╕кав╕ матер╕али. Пот╕м сам передплатив мен╕ цю чудову газету. Тепер я продовжую ╖╖ передплачувати, дуже шаную, ╕ сама ╕нод╕ дописую. Спасиб╕, що друку╓те.
А ось, одержавши «Св╕тличку» (зокрема «Джерельце», яке я обожнюю), я з великою рад╕стю знайшла в н╕й статтю про мого дорогого, любимого дядька — «Живе в Керч╕ ветеран». Зразу ж йому зателефонувала ╕ в╕дчула, як в╕н зрад╕в, що його не забувають. Бо ж зараз в╕н, на жаль, через хвороби змушений обмежувати себе в сп╕лкуванн╕ поза межами квартири. А в╕н – людина активно╖ житт╓во╖ позиц╕╖, великий патр╕от сво╓╖ кра╖ни, щиро вбол╕ва╓ за сучасне ╕ майбутн╓ нашого багатостраждального народу, ц╕кавий сп╕вбес╕дник. У сво╖ 88 рок╕в не втратив почуття гумору, оптим╕стично дивиться в майбутн╓. П╕сля втрати батька, Данила Федоровича (в╕н загинув на в╕йн╕, нарис про нього «М╕й прад╕дусь загинув на в╕йн╕» мого внука Серг╕я був надрукований у ваш╕й газет╕ 30 травня 2008 року), для мене дядя Саша – н╕би батько. У нас так багато сп╕льного у поглядах на життя, обидва любимо читати газети ╕ бути дописувачами. Вважаю вашу (╕ нашу) газету р╕дною ╕ близькою, а ╖╖ кореспондент╕в – дуже талановитими, творчими особистостями.
Мен╕ особливо ╕мпонують нариси, реценз╕╖ на твори письменник╕в та поет╕в, в╕рш╕, переклади редактора в╕дд╕лу л╕тератури Д. Кононенка. Дай, Боже, йому особисто ╕ вс╕м творцям «Кримсько╖ св╕тлиц╕» м╕цного здоров’я, довгол╕ття, творчо╖ наснаги. Хай буде б╕льше читач╕в ╕ дописувач╕в, бо «Кримська св╕тлиця» с╕╓ в умах зерна правди, в╕дстою╓ право на ╕снування р╕дно╖ материнсько╖ мови у зрос╕йщеному Криму. Хай ус╕м буде сонячно!

З щирою повагою,
Людмила СУВЕРТЕКА (ВАЛЬЧУК).
смт. Каланчак
Херсонсько╖ област╕.

╤ндекс «Кримсько╖ св╕тлиц╕» у каталоз╕ видань Укра╖ни — 90269. Варт╕сть передплати на один м╕сяць — 7 грн. 97 коп., на р╕к (з урахуванням ус╕х поштових витрат) — 99 грн. 54 коп.
Заклика╓мо доброчинник╕в ╕ меценат╕в посприяти в орган╕зац╕╖ п╕льгово╖ передплати «КС»!
Конт. тел.: (0652) 51-13-24.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 06.11.2009 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8041

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков