Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТОР╤НКАМИ “М╤СЦЕВОГО ЧАСОПИСУ”
Ще наприк╕нц╕ 2013-го, до початку под╕й на Майдан╕, поет та проза╖к ╤гор Дах (м. Червоноград)...


НЕЗР╤ВНЯНИЙ СВ╤Т ПЕТРИК╤ВСЬКОГО РОЗПИСУ
Нещодавно мала при╓мну зустр╕ч – на виставц╕ «╤нноватика в сучасн╕й осв╕т╕»...


СП╤ЛКА В╤ДЗНАЧИЛА ПИСЬМЕННИК╤В-КРИМЧАН
Михайло Вишняк вручив нагороди ╕ побажав Галин╕ Литовченко ╕ В╕ктору Стусу нових щедрих ужинк╕в...


СТЕПОВ╤ ОБРИСИ ПОЕТА
Не буде переб╕льшенням, якщо сказати, що Василь Латанський, якому 18 листопада виповню╓ться 79...


ЗИМА С╤ДА╢ НА ПОКУТЬ...
З Феодора-Студита ста╓ холодно й сердито.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 06.11.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 06.11.2009
«Р╤ДНА ХАТА» В╤ДКРИТА ДЛЯ ВС╤Х!

Ми просто йшли, у нас нема
зерна неправди за собою.
Тарас Шевченко.

9 листопада, у понед╕лок, в День укра╖нсько╖ писемност╕ ╕ мови, сво╓ п’ятнадцятир╕ччя святкуватиме укра╖нська телепрограма ДТРК «Крим» «Р╕дна хата» ╕ весь ╖╖ колектив на чол╕ з ╕дейним натхненником та ведучим Олександром Польченком, з театральною студ╕╓ю Алли Петрово╖ «Св╕танок», ╕, безперечно, з ус╕ма героями та глядачами, як╕ були поряд ус╕ ц╕ роки. Напередодн╕ свята нам вдалося посп╕лкуватися з Олександром Польченком та згадати, як ╕ з чого усе починалося...
«Початок «росте» в╕д назви, — поясню╓ на початку нашо╖ розмови пан Олександр. – Це вже сьогодн╕ на листопад 2009 року програма обросла: ╓ й «Млин», ╕ дитяча програма «Чар╕вний кужелик», ╕ «Р╕дна хата +». А тод╕, 1994 року в ╕нформац╕йному простор╕ Криму була т╕льки рад╕опрограма В╕ктора Хоменка, а згодом Валентини Самар «Два кольори» ╕ все... Та ще театральна студ╕я «Св╕танок» ╕з учн╕в 33 школи, у як╕й ми в╕дкрили перший укра╖нський клас. Б╕льш н╕чого... Чому «Р╕дна хата»? — на цьому питанн╕ театральний актор, якому судилося стати журнал╕стом, поглядом н╕би повернувся в минуле, та за мить продовжував, — Був такий поет Орест Корсовецький. Та от, коли мусувалося питання бути чи не бути укра╖нськ╕й газет╕ у Криму ╕ вже, зда╓ться, схилялися до того, що все ж таки бути, бо ми стали незалежними... Але постало питання: як допустити, щоб укра╖нц╕ мали сво╓ слово? Того н╕хто не знав: н╕ м╕сцева влада, н╕ Ки╖в. А Орест якось нам з Аллою розпов╕в, що в арх╕вах ╓ ╕нформац╕я, про газету ╕з назвою «Р╕дна хата», яку укра╖нц╕ видавали тут, у Криму, у пер╕од ще царсько╖ Рос╕╖. ╤ нам ця назва запала у пам’ять. Вона ж не пришита б╕лими нитками до Криму, а була тут ╕сторично. Ми запропонували укра╖нцям-актив╕стам в╕дновити ╖╖. Згадую, що розпов╕ли багатьом, але не було остаточного оф╕ц╕йного р╕шення бути чи не бути газет╕...
╤ тод╕ ми вир╕шили зробити ╖╖ самотужки, щоб п╕дштовхнути ╕ владу, ╕ самих укра╖нц╕в до д╕й. За допомогою льв╕вських друз╕в у травн╕ 1992 року з’явилася газета «Р╕дна хата». Якраз перед Днем пам’ят╕ жертв депортац╕╖ кримськотатарського народу нам з╕ Львова над╕слали перш╕ 999 прим╕рник╕в, а б╕льше ж не можна, бо вона не була заре╓стрована, — посм╕ха╓ться Олександр ╕ я розум╕ю, що н╕ про яку забобонн╕сть не може бути й мови, бо робили свою справу ╕ не звертали уваги на др╕бниц╕. – За к╕лька м╕сяц╕в було зроблено другий номер «Р╕дно╖ хати», а у с╕чн╕ почала виходити ╓дина укра╖номовна газета на п╕востров╕ — «Кримська св╕тлиця». Справу було зроблено! А назва «Р╕дна хата» в╕дпала, але ми не забули про не╖.
«Зна╓те, — продовжував розм╕рковувати ╜азда «Р╕дно╖ хати», — ми ╕нколи говоримо, що н╕чого не зм╕ню╓ться, насправд╕ зм╕ню╓ться, але не завжди так, як би нам того хот╕лося. Тод╕ були складн╕ часи: час М╕шкова; час, коли батьки могли в╕дмовитися в╕д того, аби ╖хн╕ д╕ти вивчали укра╖нську мову в школах, ╕ б╕льше того, ╖х п╕дбурювали писати заяви на це; час, коли сепаратисти мр╕яли про референдум в╕д’╓днання Криму в╕д Укра╖ни... А ми робили сво╓.
П╕шли на ДТРК «Крим», генеральним директором тод╕ був п. Астахов. Чесно кажучи, я не знаю, як в╕н нас прийняв... Ми прийшли ╕ сказали, що хочемо в╕дкрити дитячу передачу. Пояснювали, що укра╖нц╕ все-таки повинн╕ мати сво╓ слово, ╕нформац╕йне поле, розпов╕дали, що уже ╓ укра╖нськ╕ класи...».
╤ Олександр, ╕ його дружина Алла розум╕ли, що публ╕цистичну передачу, а тим паче з пол╕тичним ухилом, ╖м н╕хто робити не дозволить, саме тому «Р╕дна хата» народжувалася як дитяча передача, а уже пот╕м зростала, зм╕нювала формат, тематику – все поступово. Перше питання, яке поставили тод╕ акторам, так це де вони в╕зьмуть укра╖номовних д╕тей. На що почули в╕д них у в╕дпов╕дь, що це не повинно ╖х турбувати. Головне, аби дали спробувати. ╤ на диво обом – Польченку ╕ Петров╕й – Астахов дав дозв╕л на створення укра╖нсько╖ дитячо╖ передач╕ «Р╕дна хата».
«Згадуючи вс╕х генеральних п╕сля нього, — розпов╕в пан Олександр, — я зрозум╕в, що не так страшн╕ пани, як п╕дпанки... Вс╕ негаразди, як╕ були з програмою, ╓диною укра╖номовною на той пер╕од на ДТРК, були пов’язан╕ не з генеральними директорами, а з п╕дпанками. Але не будемо про це.
Оск╕льки це дитяча програма, то ми вир╕шили, що ╖╖ не повинн╕ вести н╕як╕ там д╕ти Панаси чи тьот╕ Вал╕. Це мають робити д╕ти. У мене ╓ арх╕в, де я на перш╕й програм╕ 9 листопада 1994 року роблю виступ, у якому пор╕внюю наших д╕тей з першого укра╖нського класу 33 школи ╕з кв╕ткою сакс╕фрагою, яка кр╕зь скел╕ пробива╓ться сво╖м хистом: саме вони пробили осв╕тянський кам╕нь, то й кам╕нь ╕нформац╕йного поля пробивати ╖м. Сказав «Вперед!» ╕ 30 хвилин прямого еф╕ру вели учн╕
5 класу. Звичайно, оглядаючись назад, я розум╕ю, що це була проба пера... Пот╕м будуть ╕ дитяче ток-шоу, ╕ окремо передач╕ для малесеньких з мультиками ╕ для б╕льш дорослих д╕ток. Якщо задуматися, — на хвилину зупинив свою розпов╕дь журнал╕ст, — то багато з того, що ми робили тод╕ в наш╕й програм╕, не робилося н╕де в Укра╖н╕: про д╕тей-ведучих тод╕ нав╕ть н╕хто не мр╕яв, а у нас були; ток-шоу дитячих не було, а у нас за р╕к п╕сля запуску «Р╕дно╖ хати» з’явилося. Воно було у формат╕ етно-шоу, усе було побудовано на присл╕в’ях, приказках, легендах, нац╕ональних традиц╕ях. Все робилося для того, аби заповнити т╕ н╕ш╕, яких не вистачало д╕тям у школ╕ ╕ поза нею.
Але спочатку цих 13 д╕тей, як 13 апостол╕в: ╢вген Мартиненко, Оля Левкович, Дмитро Сторчоус, Христинка Токар, Ал╕на Трофименко ╕ ╖хн╕ однокласники. На т╕й перш╕й «Р╕дн╕й хат╕» ми говорили про наше, укра╖нське кор╕ння, про те, що дерево ╕ кор╕ння лише тод╕ буде сильним, коли його живити.
Ми працювали не т╕льки заради цих д╕тей, ╕ вони не т╕льки заради себе працювали, все у той час робилося задля того, аби в╕дкривалися укра╖нськ╕ класи, а про школи ми лише мр╕яли».
Згадував «хатянин» ╕ про те, як Олеся ╤ванова, донька Валентини Самар, одного разу з╕мпров╕зувала у прямому еф╕р╕: розпов╕ла, що бабця вл╕тку на кан╕кулах навчила читати молитву «Отче наш» ╕ вона видала ╖╖ у прямому еф╕р╕. П╕сля цього Олександра викликали ╕ намагалися пояснити, що так не можна робити. А в╕н запитав, за що вони його лають, за те, що бабуся вчить дитину молитися, вчить добру?
«Перша молитва «Отче наш» укра╖нською мовою прозвучала у наш╕й програм╕ з вуст маленько╖ дитини. Це сьогодн╕ уже церква проводить на ТБ «Що? Де? Коли?», а тод╕... Одне слово – «не можна!», — згаду╓ актор. — Якби ми тод╕ задумувалися над тим, що можна, а що не можна, то щоб мали сьогодн╕? Кажу ми, бо це я ╕ Алла Петрова. Вона готувала д╕тей тут, у «Св╕танку», а я виводив ╖х в еф╕р. Уяв╕ть соб╕, перед Новим роком (коли уже п╕вроку нема п╕дручник╕в для укра╖нських клас╕в) п’ятикласниця Оля Левкович ╕де до тод╕шнього м╕н╕стра осв╕ти А. Солодченка, звичайно я ╕ оператор з камерою, ╕ ставить питання дяд╕-м╕н╕стру: чому нема п╕дручник╕в, коли будуть, чи правда, що доукомплектовують укра╖нськ╕ класи тими д╕тьми, як╕ не встигають у навчанн╕, щоб р╕вень укра╖нських клас╕в зробити нижчим, чому таке ставлення до укра╖нських клас╕в? ╤ в╕н змушений був в╕дпов╕дати. Все було у передач╕, а не т╕льки гуморески чи традиц╕╖.
Не знаю, чи вдалося нам щось з мистецько╖ точки зору створити на ТБ, але у тому, що класи в╕дкривалися активн╕ше, мабуть ╓ маленька заслуга ╕ програми «Р╕дна хата». За 15 рок╕в в еф╕р╕ я жодного разу не дозволив соб╕ зм╕нити мовний режим. Я розум╕ю, де я працюю ╕ для чого я це роблю — для мене це не просто продовження того, що не вдалося в театр╕, у кадр╕ я продовжую робити те, що роблять наш╕ д╕ти, я не можу цього порушити. Все зм╕ню╓ться, але пов╕льно, тому в╕дмовлятися в нас у Криму в╕д утвердження того, що укра╖нська мова ╕ культура престижн╕, ще рано. А щодо «Р╕дно╖ хати» — вона росте, розвива╓ться, вона ╓ ╕ вона жива! Оце р╕дна хата, оце р╕дний д╕м, а оце р╕дний Крим: нам говорять про багатонац╕ональн╕сть, то це як? Не знаю жодно╖, кр╕м одно╖, чи знаю свою ╕ знаю мову сус╕да? Думаю, що т╕льки так Крим буде р╕дною хатою для кожного, а все ╕нше, то пол╕тика».
Можна було б ще довго говорити про «Р╕дну хату», про тих людей, як╕ ╖╖ створюють, ╕ це не т╕льки Олександр Польченко, Алла Петрова ╕ вихованц╕ «Св╕танку», це ще й перший режисер Юр╕й Хропаченко, ╕ Тамара Карташова, незм╕нний режисер ось уже 14 рок╕в, ╕ оператори, ╕ гост╕, ╕ нав╕ть опоненти – одним словом ус╕ т╕, без кого у «Р╕дн╕й хат╕» не звучали б дитячий см╕х ╕ правда життя. Можна було б поговорити про плани на майбутн╓, але для чого – ми ╖х побачимо ╕ допоможемо ╖м зреал╕зуватися.
╢дине, чого хочеться побажати напередодн╕ юв╕лею, нехай, можливо, ╕ не дуже великого, але значного для укра╖нства в Криму, так це того, аби зд╕йснилося все те, чого юв╕ляри бажають соб╕ ╕ нам ╕з вами: не зупинятися! Не сходити з╕ свого шляху! Не в╕дступатися в╕д свого ╕ тод╕ перемога буде за нами! П╕дн╕мати св╕й р╕вень! ╤ щоб це був р╕вень не менше, н╕ж р╕вень В╕ри Ро╖к. Полюбити себе! Адже Бог все бачить, в╕н любить ╕ кара╓, але ж кара╓ за те, що ми не в╕рн╕ сво╖й матер╕, соб╕. Пам’ятати про те, що це Богом дане — бути укра╖нцем! Якщо ми не любимо свою культуру, свою мову, сво╖ газети, сво╓ телебачення, рад╕о — укра╖нське, то хто може пов╕рити, що ми будемо любити сус╕дн╓. Лише, коли ми не будемо забувати, хто ми ╓, то лише тод╕ ми по-шевченк╕вськи будемо ╕ сус╕да поважати, ╕ себе ц╕нувати! А двер╕ «Р╕дно╖ хати» завжди в╕дкрит╕ для ус╕х. Хай т╕льки говорять, т╕льки не мовчать, бо це найстрашн╕ше...
В сво╖й хат╕ — своя правда,
╕ сила, ╕ воля...
Тарас Шевченко.

Катерина КРИВОРУЧЕНКО.
Фото О. НОСАНЕНКА.

╤ндекс «Кримсько╖ св╕тлиц╕» у каталоз╕ видань Укра╖ни — 90269. Варт╕сть передплати на один м╕сяць — 7 грн. 97 коп., на р╕к (з урахуванням ус╕х поштових витрат) — 99 грн. 54 коп.
Заклика╓мо доброчинник╕в ╕ меценат╕в посприяти в орган╕зац╕╖ п╕льгово╖ передплати «КС»!
Конт. тел.: (0652) 51-13-24.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 06.11.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8046

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков