Версiя для друку Обговорити в форумi

У листопаді 1997 року був виданий Указ Президента України, згідно з яким 9 листопада стало Днем української писемності та мови. Саме в цей день вшановується й пам’ять Преподобного Нестора-літописця. Про Нестора Печерського, що ще в 17-річному віці став ченцем Києво-Печерської Лаври і провів там усе своє життя, як батька української історії та про обмиту сльозами українську мову розповіли автори літературно-художньої композиції під назвою «Зачаруй мене розмовою – українською мовою». Це були директор бібліотеки ім. Толстого та її українсько-канадського відділення Любов Тарахтій зі своїми колегами Оленою Константинопуло і Мариною Пановою.
Шкода, звичайно, що оголошений карантин не дав змоги долучити до урочистого і пізнавального заходу школярів, але в читальному залі все одно не було жодного порожнього місця. В організації свята взяв активну участь Всеукраїнський інформаційно-культурний центр на чолі з Владиславом Єрмаковим, представники якого стали учасниками розмови-дискусії про долю нашої нині державної мови разом з просто зацікавленими відвідувачами.
Прослухавши історію щодо численних переслідувань і заборон української мови, одна з присутніх жіночок наполегливо намагалася знайти відповідь: чому так склалося, чим завинила мова братнього народу перед різноманітними імператорами та валуєвими, оскільки все це не піддавалося законам звичайної людської логіки. Думається, що ця зустріч залишить в її душі глибокий слід та відразу до несправедливості, насильства, зневаги, адже чи не всі присутні свого часу пережили подібний шок від знайомства з подіями минувшини.
Тому, разом з українськими віршами та піснями і чашечкою чаю, була дуже доречною і та свіча пам’яті, яку було запалено у цей день. Вона нібито плакала за тими, хто так і не доспівав своєї пісні, так і недолюбив рідної землі, і любов ця, розцвітаючи щовесни, вкриває нашу землю неповторними барвами: Василь Стус, Володимир Івасюк, Алла Горська, Олена Теліга і нарешті зовсім свіжа історія — В’ячеслав Чорновіл… Так і молилися ми без слів за них, а вони, певне, за нас, за ту землю, яку пощастило нам назвати Батьківщиною.

Тамара СОЛОВЕЙ.

На фото О. Носаненка (зліва направо): Олена Константинопуло, Любов Тарахтій, Марина Панова.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2009 > Тема "Душі криниця"