Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 13.11.2009
«╤НАКШЕ КРИМ╤НАЛЬНО-ЗЛОЧИННО╥ ВЛАДИ НЕ ПОЗБУТИСЬ...»

ТВОРИМО КОНСТИТУЦ╤Ю

Шановн╕ актив╕сти укра╖нського руху на П╕вдн╕ Укра╖ни! Пройшло багато часу, ╕ знову випала мен╕ при╓мна нагода ознайомитись з вашим тепер╕шн╕м виданням. У 43-му номер╕ ╕з задоволенням прочитав роздуми Миколи Б╕лого з приводу нового проекту Конституц╕╖, зм╕ни до яко╖ давно на час╕. Погоджуюсь з ним повн╕стю. Захот╕лось ╕ соб╕ бути почутим, тим паче Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко «готовий вислухати думку кожного укра╖нця», тому й пропону╓ться дещо ч╕тк╕ше ╕ важлив╕ше бачення деяких статей Конституц╕╖, котра насправд╕ потребу╓ досить таки серйозного доопрацювання в╕д ╕мен╕ укра╖нського народу, до якого нав╕ть всесв╕тньо в╕домий диктатор ╕ тиран Стал╕н у велику скруту на початку в╕йни з г╕тлер╕вською Н╕меччиною звертався як до «Великого укра╖нського народу».
Виходячи найперше з його ╕нтерес╕в, ╕ сл╕д вносити в╕дпов╕дн╕ зм╕ни. В╕д такого п╕дходу представники ╕нших народ╕в чи меншин аж н╕як не потерплять, в тому числ╕ ╕ «великого» рос╕йського народу, якому годилось би вгамувати сво╖ апетити, бо ще коли ╖хн╕й же в╕домий вождь ╕ учитель Лен╕н називав його «великим держимордою». А часи докор╕нно зм╕нились, ╕ якщо деяк╕ його представники в особах легковажних рос╕йськомовних пол╕тикан╕в ведуть себе надто зухвало стосовно ╕нтерес╕в титульно╖ нац╕╖, то сво╓ невдоволення (в економ╕ц╕, гуман╕тарн╕й сфер╕, т╕й же пол╕тиц╕) вони могли б з надлишком надолужити на р╕дн╕й ╕ дорог╕й ╖м теж етн╕чн╕й земл╕, куди, зрештою, ╖х запрошував у недалекому минулому президент Пут╕н.
╤ такий вар╕ант п╕шов би на обоп╕льну користь — рос╕йськ╕й сторон╕ найперше, оск╕льки вона надбала б немало визначних для себе особистостей ╕ просто талант╕в для свого прогресу. А ми, з╕ свого боку, теж рад╕ли б ╕ побажали ╖м щасливо╖ дороги ╕ плодотворних усп╕х╕в в «обустройств╓» Рос╕╖, котра на них з нетерп╕нням чека╓. Але поки що вони туди не посп╕шають, ╖м, бачте, до вподоби наш «хл╕б ╕ кусень сала», а ось наша мова — вже «темний л╕с». Насправд╕ у ╖хн╕й повед╕нц╕ ╕ д╕яльност╕ приховане щось набагато п╕дступн╕ше ╕ злочинн╕ше — ворохобити Укра╖ною, прагнути прив╕ле╖в соб╕ ╕ нав╕ть «╓д╕нства восточного православ╕я, славянства», без якого вони, як кон╕ неп╕дкут╕, ан╕ руш. Таких ворохобник╕в найкращий час виводити на чисту воду, на св╕тло, щоб нахаби не перлись з╕ сво╖м уставом у чужий монастир, себто в наш╕ внутр╕шн╕ справи. ╢ й г╕дн╕ приклади насл╕дування — та ж Польща, Литва, Естон╕я, держави Кавказу ╕ Середньо╖ Аз╕╖, зв╕дки «старшобратчики» палили кирзаки, не оглядаючись.
А в╕д наших державотворц╕в, ус╕х причетних — д╕йсно укра╖нц╕в, а не перевертн╕в, манкурт╕в ╕ низькохребетних дог╕дник╕в чужих ╕нтерес╕в, вимага╓ться творити Конституц╕ю Укра╖ни, котра стане пом╕тною в╕хою в самост╕йному державотворенн╕ та з якою не соромно буде показуватись на люди. Тому й пропонуються так╕ зм╕ни ╕ доповнення:
Ст. 7. «Державна влада в Укра╖н╕ зд╕йсню╓ться на засадах ╖╖ розпод╕лу на законодавчу, виконавчу (дописати) в особ╕ президентсько╖ форми правл╕ння ╕ судову».
╤накше к╕нця-краю м╕жусобиц╕ у президентсько-урядов╕й верх╕вц╕ не позбутись. А ось ╖╖ ККД (коеф╕ц╕╓нт корисно╖ д╕╖) тут же зросте — не буде на кого пальцем показувати. Зросте ╕ в╕дпов╕дальн╕сть за ситуац╕ю в Укра╖н╕ у глобальному вим╕р╕. У ц╕й же статт╕ ╓ потреба вписати аж надто притлумлену ╕ зневажену «четверту владу», роль яко╖, зна╓мо, в демократичних кра╖нах незаперечна хоч би тим, що компрометуюча публ╕кац╕я про державну особу виклика╓, як колись говорили, оргвисновки аж до усунення з посади. Тод╕ в╕дпаде потреба у додаткових службах, котр╕ т╕льки до╖тимуть державну казну, а корист╕ — як з бика молока, бо вони теж корумпуються.
Ст. 13. «Державною мовою в Укра╖н╕ ╓ укра╖нська мова».
У третьому абзац╕ ╓ недопустимим принижуватись, вид╕ляючи «використання ╕ захист рос╕йсько╖ мови», бо в сам╕й Рос╕╖ й зовс╕м не йдеться про збереження укра╖нсько╖ ╕дентичност╕. Приклад╕в хоч греблю гати.
Ст. 17. Трет╕й абзац. — «Жодна ╕деолог╕я не може бути визнана державою як обов’язкова». Зважаючи на ╕стор╕ю боротьби за волю ╕ незалежн╕сть Соборно╖ Укра╖ни, дописати: Держава схвалю╓ ╕ п╕дтриму╓ ╕деолог╕╖, як╕ стимулюють утвердження Укра╖нсько╖ Укра╖ни з╕ збереженням прав ╕ захисту мовно-культурних надбань нац╕ональних меншин, як у сус╕дн╕х державах.
Ст. 22. «Державний г╕мн Укра╖ни — нац╕ональний г╕мн «Ще не вмерла Укра╖на (а не Укра╖ни) ╕ слава, ╕ воля, Ще нам, браття укра╖нц╕... (а не молод╕╖, як сфальшували ворож╕ сили чи дог╕дники чужих ╕нтерес╕в). Цього вимага╓ ╕сторична справедлив╕сть ╕ дух Г╕мну.
Ст. 42. «Засновниками та членами пол╕тичних парт╕й можуть бути (дописати — лише) лише громадяни Укра╖ни» (через кому продовжити), як╕ в╕льно волод╕ють ╕ користуються державною мовою в сусп╕льному житт╕ ╕ стоять на нац╕онально-державницьких позиц╕ях укра╖нського народу (╕накше ворохобникам ╕ явним ворогам Укра╖ни к╕нця не буде).
Ст. 48. «Кожен ма╓ право на працю» (а дал╕ без викрутас╕в — «на яку в╕льно погоджу╓ться», через кому продовжити), плата за котру не принижу╓ людину м╕зерн╕стю, забезпечу╓ нормальне життя особи ╕ с╕м’╖ у пристойних умовах проживання, не спонука╓ нар╕кати на Бога, проклинати пихатих ╕ ненажерливих багат╕╖в ╕ укра╖нську владу. Тод╕ в╕дпаде декларативн╕сть статей 52 ╕ 53.
Ст. 56. Другий абзац. «Повна загальна середня осв╕та» (продовжити) забезпечу╓ться д╕тям, як╕ можуть, хочуть ╕ бажають ╖╖ отримати з подальшим набуттям спец╕альност╕ (4-й абзац) «у навчальних закладах» лише на конкурсних засадах. Бо обов’язкова середня осв╕та ╕ подальше штампування лжеспец╕в ╕ так гальму╓ розвиток сусп╕льства. У п’ятому абзац╕ ╓ недопустимим у конституц╕йному порядку закладати подальше розчленування Укра╖ни за навчанням. Треба залишити лише «в╕дпов╕дно до закону гаранту╓ться право на навчання державною мовою» (не гоже догоджати чужинцям, ╕сторичним поневолювачам укра╖нц╕в).
Ст. 86. Трет╕й абзац у к╕нц╕ — «До загального складу Сенату входять також сенатори, якими (продовжити) можуть бути високоморальн╕ авторитети, президенти Укра╖ни, як╕ н╕де, н╕коли й жодним словом чи д╕лом не заплямували честь ╕ г╕дн╕сть укра╖нц╕в ╕ держави.
Ст. 87. Перший абзац — «Народним депутатом може бути обраний громадянин Укра╖ни, який (продовжити) ма╓ документально п╕дтверджену вищу осв╕ту, не був судимий (зна╓мо, багат╕╖ та владц╕ можуть купити будь-який суд, щоб об╕лити себе, ╕ в очах «казлов» ╕ «баранов» нав╕ть стати святими, чого вартий один бандюкович. ╤накше крим╕нально-злочинно╖ влади не позбутись, вона тепер уже губить Укра╖ну), сво╓ю попередньою д╕яльн╕стю п╕дтвердив знання державно╖ мови, користу╓ться нею щоденно в сусп╕льно-пол╕тичному житт╕ ╕ в╕дстою╓ ╖╖ статус на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни. Четвертий абзац в╕дпада╓.
Ст. 91. Другий абзац викласти — «Народний депутат. Сенатор поза ст╕нами парламенту прир╕вню╓ться в правах до викладеного у ст. 4. — «Людина, ╖╖ життя ╕ здоров’я, честь ╕ г╕дн╕сть, недоторканн╕сть ╕ безпека визнаються в Укра╖н╕ найвищою ц╕нн╕стю». ╤накше касту злод╕йкуватих, аморальних, обраних ╕ призначених не збороти. Вона уже тепер всесильна ╕ дуже сол╕дарна м╕ж собою, починаючи з низ╕в ╕ зак╕нчуючи верхами. А на безсоромн╕ заяви з трибун на зразок германих, що, бачте, обранц╕ не зможуть виголошувати пол╕тичн╕ постулати, боячись пересл╕дувань, в╕дпов╕дь абсолютно проста ╕ вс╕м доступна: боягузам ╕ словоблудам н╕чого п╕дн╕матись на трибуну загалом, оск╕льки зробили безправними м╕льйони сп╕вгромадян ╕ лише дбають про власн╕ статки.
Ст. 112. «Президент Укра╖ни — Глава держави (дописати) ╕ Уряду». ╤накше розгард╕яшу м╕ж двома найвищими, як ╕ в низах, г╕лками влади не уникнути.
Ст. 113. Перше речення другого абзацу п╕сля сл╕в — «Президентом Укра╖ни може бути обраний громадянин Укра╖ни, який» (продовжити) ма╓ не менше 35 рок╕в, народився в Укра╖н╕, здобув документами п╕дтверджену вищу осв╕ту, попередньою д╕яльн╕стю засв╕дчив в╕ддан╕сть ╕нтересам укра╖нсько╖ нац╕╖, в╕льно волод╕╓ ╕ користу╓ться державною мовою повсякчас в сусп╕льно-пол╕тичному житт╕, не мав судимост╕ за ско╓ння злочину (крапка). В ╕ншому випадку нема гарант╕╖ приходу до керма держави вих╕дц╕в з крим╕нального минулого чи приб╕чник╕в чужих ╕нтерес╕в, що спостер╕га╓мо тепер.
В╕риться, запропоноване п╕дтримають ╕ читач╕ газети. Хосен не забариться.

Мар’ян МАГАС,
пенс╕онер.
с. Лисович╕ Стрийського району на Льв╕вщин╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8061

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков