Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо ус╕м читачам-шанувальникам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» - т╕╓╖, справжньо╖, що в...


МОЛОД╤Й НЕЗАЛЕЖН╤Й УКРА╥Н╤ – МОЛОДИЙ ШЕВЧЕНКО
24 серпня, на День Незалежност╕ в м╕ст╕ ╤рпен╕ на Ки╖вщин╕ в╕дбулося урочисте в╕дкриття...


«ВАША П╤ДТРИМКА Д╤ТЕЙ СЬОГОДН╤ - ЦЕ ПОТУЖНА ╤НВЕСТИЦ╤Я В КВ╤ТУЧЕ МАЙБУТН╢ УКРА╥НСЬКО╥ ЗЕМЛ╤!»
Давайте ще раз подяку╓мо тим, завдяки кому конкурс в╕дбувся!


АФРИКАНСЬК╤ СТУДЕНТИ В УКРА╥Н╤
Нарешт╕ африканець вийшов ╕з ступору розгубленост╕, посм╕хнувся ╕ сказав: «Я не...


СВ╤ТЛИЧАНСЬКО-КОНОНЕНК╤ВСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС - ЯК М╤СТОК ДО НОВОГО УКРА╥НСЬКОГО КРИМУ
держава Укра╖на ╕ пальцем не зворухнула, аби хоч якось п╕дтримати дитячий л╕тературний конкурс,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2009 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 13.11.2009
STATUS QUO УКРА╥НСЬКО╥ МОВИ: ДЕРЖАВН╤СТЬ ЯК ╤ЛЮЗ╤Я

Еп╕дем╕я грипу в Укра╖н╕ в╕дсунула на задн╕й план багато ╕нших трепетних питань ╕ проблем. Зокрема й тих, як╕ не перестають бути складовою частиною кожних чергових чи позачергових вибор╕в ус╕х р╕вн╕в: культура, ╕стор╕я, мова. Статус державно╖ мови – одне з таких питань, яке безбожно експлуату╓ться пол╕тиками. Не виняток ╕ нин╕шня президентська кампан╕я, почасти чи то згорнута, чи призупинена у зв’язку з карантином. Окрем╕ вже заре╓строван╕ ЦВК кандидати у президенти все ж встигли висловитися «з приводу» мовного питання.
В╕ктор Янукович пооб╕цяв першим сво╖м Указом, у раз╕ обрання його Президентом, надати статус державност╕ рос╕йськ╕й мов╕. Натом╕сть кандидат у президенти Арсен╕й Яценюк обережно (чи дипломатично, що одне й те саме) заявив про те, що статус державност╕ укра╖нсько╖ мови – р╕ч доконана, це стверджено Конституц╕╓ю, проте «саме для того, щоб укра╖нська залишалася державною, н╕кому не можна давати приводу дискрим╕нувати рос╕йськомовне населення».
Не сл╕д спод╕ватися, що «мовне» питання в Укра╖н╕ буде найближчим часом розв’язане. Мусувати «дискрим╕нац╕ю» ╕нших мов, якими в Укра╖н╕ не т╕льки сп╕лкуються м╕ж собою окрем╕ – б╕льш╕ й менш╕ – групи населення, будуть чи не вс╕ претенденти на здобуття вершин пол╕тичного Ол╕мпу. Диву╓ ╕нше: чому наприк╕нц╕ другого десятка л╕т незалежност╕ Укра╖ни под╕бн╕ питання ╕ проблеми виникають? ╤ чому не виника╓ питання дискрим╕нац╕╖ укра╖нсько╖ мови, котра, маючи статус державно╖, вит╕сня╓ться майже з ус╕х сфер вжитку?

ФАКТИ ╤ П╤ДСУМКИ

«Закон про мови» впроваджений в д╕ю в Укра╖н╕ ще у 1989 роц╕, 28 жовтня, повна його тод╕шня назва – «Про мови в Укра╖нськ╕й РСР». На п╕дстав╕ цього Закону з 1 с╕чня 1990 року укра╖нська мова була оф╕ц╕йно визнана державною мовою Укра╖ни.
Статус державност╕ укра╖нсько╖ мови стверджений статтею 10 Конституц╕╖ Укра╖ни, ухвалено╖ Верховною Радою 28 червня 1996 року: «Державною мовою в Укра╖н╕ ╓ укра╖нська мова». – Чи це насправд╕ так?
«Держава забезпечу╓ всеб╕чний розвиток мови ╕ функц╕онування в ус╕х сферах сусп╕льного життя на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни», – гаранту╓ Конституц╕я. Але це гарант╕я без гарант╕й.
В Укра╖н╕ закони часто не д╕ють, це вже загальнов╕домий постулат. Не д╕╓ й Основний Закон, як ще називають Конституц╕ю. Якби д╕яв – про статус державност╕ укра╖нсько╖ мови не було б ╕ мови, перепрошую за каламбур.
╤люзорний, а не фактичний цей статус п╕дтверджують факти. Минулого року укра╖номовн╕ видання складали в кра╖н╕ 56,5 в╕дсотка – 31 м╕льйон 630 тисяч прим╕рник╕в. ╤з них за бюджетн╕ кошти було видано 17 м╕льйон╕в 130 тисяч, здеб╕льшого це навчальн╕ й в╕домч╕ видання. За р╕к ц╕ цифри зменшилися в╕дпов╕дно на 20-30 в╕дсотк╕в. Тенденц╕я до зменшення укра╖номовного видавничого продукту залиша╓ться сталою.
У 1628 школах в Укра╖н╕ навчання ведеться ╕ укра╖нською, ╕ рос╕йською мовами, у 1199 – т╕льки рос╕йською; статистичн╕ дан╕ не в╕дбивають справжнього стану речей у багатьох ╕нших навчальних закладах, як╕ «на папер╕» мають статус укра╖нських, але навчання в них ведеться виключно ╕ноземною – рос╕йською мовою. Це здеб╕льшого заклади на сход╕ й п╕вденному сход╕ кра╖ни.
Частка рос╕йськомовних програм у прайм-тайм╕ нац╕онального укра╖нського еф╕ру склада╓ до 62 в╕дсотки, укра╖номовних – 38 в╕дсотк╕в. Ця цифра не в╕дбива╓ тих програмних «покруч╕в», як╕ демонструють в╕двертий б╕л╕нгв╕зм – один ведучий говорить укра╖нською, ╕нший – рос╕йською мовами. Чи не вс╕ «рейтингов╕ шоу» на укра╖нському телебаченн╕ ведуть ╕ноземц╕, ╕ноземною мовою, та й учасники цих «шоу» р╕дко висловлюють думки державною мовою.
Наклади укра╖номовних газет в Укра╖н╕ за останн╕ 10 рок╕в скорочуються, – якщо в 1995 роц╕ ╖хня частка в╕дпов╕дала 47 в╕дсоткам, то сьогодн╕ це вже 30 в╕дсотк╕в, рос╕йськомовн╕ при цьому зростають – до 70 в╕дсотк╕в на тепер╕шн╕й час. Пер╕одичн╕ журнали виходять у пропорц╕╖ 19 в╕дсотк╕в укра╖номовних та понад 70 в╕дсотк╕в рос╕йськомовних.
Вин╕сши за дужки питання про «дискрим╕нац╕ю рос╕йськомовного населення» в Укра╖н╕, яке не перестають порушувати укра╖нськ╕ пол╕тики р╕зних р╕вн╕в, сл╕д на п╕дстав╕ наведених ╕ безл╕ч╕ ненаведених факт╕в констатувати: загалом у вс╕х сферах громадського, наукового, пол╕тичного життя в Укра╖н╕ дом╕ну╓ ╕ноземна, конкретно – рос╕йська мова. У Верховн╕й Рад╕, на телебаченн╕, у друкованих ЗМ╤, в ╕нтернет╕, у сфер╕ послуг та торг╕вл╕, шоу-б╕знес╕ й просто б╕знес╕. Такий п╕дсумок статусу державност╕ укра╖нсько╖ мови за останн╕ 20 рок╕в.

ТРИВАННЯ «ЗГУБНИХ БРАКОНЬ╢РСЬКИХ Л╤Т»

«Хто винен?» ╕ «Що робити?», як запитував в однойменному твор╕ в╕домий рос╕йський ф╕лософ ╕ письменник Микола Чернишевський (отримавши за це сво╓ запитання
7 рок╕в каторги ╕ ставши «ворогом номер один» тод╕шн╕й Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖).
Хто винен у тому, що статус державност╕ укра╖нсько╖ мови – в основному «паперовий» (терм╕н цей вперше вжив професор Тарас Кияк)? Що державн╕ чиновники часто-густо злегковажують цим статусом, сама держава залиша╓ться абстрактною гарант╕╓ю вживання державно╖ мови в ус╕х сферах, а народн╕ обранц╕ не втомлюються впроваджувати в об╕г р╕дну для них мову – головним чином неукра╖нську? Що робити з тими високими в╕дсотками населення, як╕ п╕д час чергових опитувань заявляють, що не бажають сп╕лкуватися укра╖нською мовою, не знають ╖╖ ╕ не хочуть знати?
Де шукати ознаки престижу державно╖ мови в держав╕? Яка роль у п╕днесенн╕ цього престижу громадських д╕яч╕в, представник╕в науки ╕ культури, письменник╕в, самих «маленьких» укра╖нц╕в? Яким чином позбутися того «браконь╓рства», про яке заявляв ще в минулому стол╕тт╕ Олесь Гончар: «статус потр╕бен наш╕й мов╕, щоб п╕сля згубних браконь╓рських л╕т повернути ╖й природну роль, ╕ силу, ╕ престиж»?
«Мова вмира╓, коли наступне покол╕ння втрача╓ розум╕ння значення сл╕в», – вважа╓ видатний сучасний поет Василь Голобородько. Ознаки такого «втрачання розум╕ння» явн╕. Досить ув╕мкнути рад╕о, телев╕зор, в╕дкрити навмання будь-як╕ стор╕нки ╕нтернету. Зам╕сть «безголовий» почу╓те «в нього нема╓ мозку». Щойно в «╕нструкц╕ях» ╕з виживання в умовах грипозно╖ еп╕дем╕╖ з’явилися словесн╕ «перли» на кшталт: «недол╕к пов╕тря», «р╕зке наголошення дихання» тощо. Або ось заголовок одного з актуальних матер╕ал╕в: «Огляд ринк╕в: молоко ╕ м’ясо селян отримали ще 5 рок╕в». Напруживши уяву, можна зрозум╕ти, що в останньому випадку йдеться про молоко не так селян, як кор╕в ╕ м’ясо – теж не селян, а тварин, проте цей заголовок – яскравий приклад вживання укра╖нсько╖ мови в нин╕шн╕х ЗМ╤. Один ╕з ведучих на одному з рейтингових укра╖нських канал╕в телебачення часто каже, що ось те чи те можна вважати «собачою н╕сен╕тницею». Т╕льки з п’ятого разу вдалося збагнути, що це журнал╕ст так переклада╓ сам для себе рос╕йську ╕д╕ому «чушь собачья». Напевно, на цьому канал╕ посада л╕тературного редактора давно л╕кв╕дована?
Под╕бних приклад╕в безл╕ч. Напевно, мовознавц╕ в майбутньому зможуть класиф╕кувати ╖х ╕ захистити нов╕ дисертац╕╖ на мовознавч╕ теми. Тимчасом словесн╕ покруч╕ впроваджуються в щоденному мовленн╕. Це не д╕алектн╕ слова, нав╕ть ╕ не суржик, це щось набагато страшн╕ше. Це висл╕д тривання «браконь╓рських л╕т», коли укра╖нську мову колишн╕ авторитарн╕ режими забороняли, заганяли в гетто – як та╓мним циркуляром м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ Рос╕╖ Валу╓ва в 1863 роц╕, «емським указом», п╕дписаним Олександром ╤╤ в Емс╕ у 1876 роц╕, стол╕ттями примусово╖ русиф╕кац╕╖. А сьогодн╕ це й ознаки «повзучо╖» дискрим╕нац╕╖, що теж трива╓ в╕д часу «браконь╓рських л╕т», коли укра╖нська мова зникала з державних установ ╕ вив╕сок, наукових зб╕рник╕в ╕ щоденних газет, скасовувалися ╕спити з ц╕╓╖ мови при вступ╕ до ВНЗ, батьки мали право «вибирати» мову для навчання сво╖х д╕тей у школ╕, з’являвся теж такий «виб╕р» студентами – ╕ сивоголовий професор зн╕чено запитував, якою мовою йому читати лекц╕ю, наперед знаючи в╕дпов╕дь…

╤ЛЮЗОРН╤СТЬ МОВИ – ╤ЛЮЗОРН╤СТЬ ДЕРЖАВИ

Експерти, вчен╕, фах╕вц╕-мовознавц╕, ф╕лософи й пол╕тики св╕ту давно з╕йшлися на думц╕, що розвиток державно╖ мови – нев╕дд╕льний в╕д розвитку само╖ держави. Жодна добротна демократична держава не кида╓ напризволяще проблему розвитку ╖╖ державно╖ мови (чи к╕лькох державних мов). Щодо Укра╖ни, то тут за згадан╕ 20 рок╕в, в╕дколи д╕╓ (не д╕╓) «Закон про мови», практичних крок╕в щодо утвердження державност╕ укра╖нсько╖ мови майже не спостер╕га╓ться.
╤люзорний статус державност╕ укра╖нсько╖ мови засв╕дчу╓ ╕люзорн╕сть державност╕ само╖ Укра╖ни. Проблема «розколу Укра╖ни» за мовними ознаками роками експлуату╓ться пол╕тиками. ╤ нема╓ значення, чи ця «технолог╕я» розробля╓ться в Кремл╕, чи ще десь, ма╓ значення те, що впроваджу╓ться вона в Укра╖н╕ ╕ н╕хто не ставить перепон такому впровадженню – на р╕вн╕, принаймн╕, державному.
Фах╕вц╕ не радять вдаватися до «примусово╖» укра╖н╕зац╕╖. Це шлях неефективний ╕ нав╕ть, на ╖хню думку, небезпечний, зважаючи на настро╖ «сх╕дного й п╕вденно-сх╕дного електорату». Проте, чи сл╕д називати «примусовою укра╖н╕зац╕╓ю» дотримання закону? Якби Закону про державн╕сть укра╖нсько╖ мови дотримувались ус╕ ╕ кожен, на вс╕х без винятку р╕внях, в ус╕х без винятку сферах, то не виникало б спекуляц╕й навколо «примусово╖ укра╖н╕зац╕╖». В╕домо, що в парламент╕ жодно╖ з ╕снуючих кра╖н пол╕тики не вживають ╕ншо╖ мови, окр╕м державно╖. А в Укра╖н╕ – вживають... Жодна заява мешканця Франц╕╖ (╤спан╕╖, Н╕меччини, США тощо), написана ╕ноземною – рос╕йською, укра╖нською чи будь-якою ╕ншою – недержавною для ц╕╓╖ кра╖ни – мовою, розглядатися жодним чиновником не буде. Чому ж укра╖нськ╕ чиновники розглядають 100 в╕дсотк╕в написаних мешканцями Донеччини заяв ╕ноземною мовою? Демонструють сво╓ знання ц╕╓╖ мови? А якби ╖м писали не рос╕йською, а японськими чи китайськими ╕╓рогл╕фами?
Допоки статус державност╕ укра╖нсько╖ мови залиша╓ться ╕люз╕╓ю, такою ж ╕люз╕╓ю залиша╓ться ╕ статус державност╕ само╖ Укра╖ни. Цей злов╕сний висновок тривожний, та це не подзв╕н по Укра╖н╕ чи укра╖нськ╕й мов╕, це подзв╕н на сполох…

Над╕я Степула.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1867597.html

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2009 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8064

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков