Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть


Рустем Скиб╕н, кримськотатарський художник: У ЦЕЙ ДЕНЬ Я ДУМАЮ ПРО НЕВИННО ПОСТРАЖДАЛИХ, ПРО ТЕ, ЯК СКЛАДНО В╤ДНОВИТИ ВТРАЧЕНЕ
- Я думаю про невинних людей, як╕ несправедливо постраждали. Думаю про те, що ми втратили, ╕ як...


ОСОБИСТ╤СТЬ
Якось подумалось, що не завадило б нав╕датися в Бахчисарай. П╕ймала себе на тому, що до сих п╕р...


КРИМСЬКИМ Д╤ТЯМ - В╤Д СВЯТОГО МИКОЛАЯ
А як╕ красив╕ ц╕ д╕тки! Б╕льш╕сть — сироти при живих батьках. Називають сво╖х виховательок...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2009 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 13.11.2009
ФОРМУЛА ЩАСТЯ КАРА╥М╤В

ДЖЕРЕЛА

Кримських кара╖м╕в-тюрк╕в, представник╕в одного з найдавн╕ших кор╕нних народ╕в п╕вострова, нин╕ небагато: в св╕т╕ ╖х близько двох тисяч, у тому числ╕ в Укра╖н╕ – 1200 чолов╕к. Зовн╕ ╖х н╕чим не в╕др╕зниш на вулиц╕. Як ус╕ мал╕ етноси, без власно╖ писемност╕ вони розчинилися в урбан╕зованому сусп╕льств╕ б╕льших за чисельн╕стю народ╕в. Але в пам’ят╕ родин, немов у сво╓р╕дних домашн╕х енциклопед╕ях, продовжують збер╕гатися под╕╖ в╕ково╖ давнини, традиц╕╖ ╕ звича╖ предк╕в, ╖хн╕ культурн╕ надбання. Передати ц╕ знання, багатий досв╕д, ф╕зичну ╕ душевну красу кара╖м╕в як фрагмент загальнолюдських етнокультур новим покол╕нням ставить соб╕ за мету Всеукра╖нська асоц╕ац╕я „Кримкарайлар”. Т╕льки за останн╕ три роки при ╖╖ сприянн╕ ╕ ф╕нансов╕й п╕дтримц╕ Республ╕канського ком╕тету у справах нац╕ональностей ╕ депортованих громадян АРК видано б╕льше десяти книг ╕сторико-культурного ╕ кра╓знавчого значення.
Результатом цьогор╕чно╖ видавничо╖ д╕яльност╕ асоц╕ац╕╖ стала презентац╕я в центральн╕й м╕ськ╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. О. Пушк╕на м. С╕мферополя двох нових книг, двох народних календар╕в кримських кара╖м╕в на 2010 р╕к, присвячених 65-р╕ччю перемоги у Велик╕й В╕тчизнян╕й в╕йн╕, 60-го номера газети „Кримкарайлар” та ╕нформац╕йного веб-сайту. Перше з видань – „Все краще для гостя дорогого”. Це сво╓р╕дний дов╕дковий пос╕бник про побут, фольклор, кухню кримських кара╖м╕в у в╕ршах ╕ рецептах стар╕йшини асоц╕ац╕╖ Тамари Ормел╕, як╕ систематизувала, в╕дредагувавши афоризми, присл╕в’я, приказки, кара╖мськ╕ назви кухонного ╕нвентарю ╕ посуду, для видання з фотоматер╕алом ╖╖ дочка Галина Глад╕лова, голова С╕мферопольського кара╖мського товариства „Чокрак” („Джерело”).
У житт╕ кара╖мського народу ж╕нка завжди в╕д╕гравала важливу роль. ╤ не т╕льки як мати ╕ берегиня с╕мейного вогнища. У важк╕ часи завдяки хороброст╕ ╕ винах╕дливост╕ ж╕нок народ рятувався в╕д ворог╕в, захищав сво╓ добре ╕м’я ╕ культурно-╕сторичну спадщину п╕сля руйнування общинно╖ ╕ рел╕г╕йно╖ структур, частково╖ депортац╕╖. Вони були знавцями народних обряд╕в, звича╖в, легенд, переказ╕в, загадок, присл╕в’╖в, приказок, нац╕онально╖ кухн╕. Завдяки ╖м вдалося повернути ╕з забуття ╕ опубл╕кувати збережений фольклор.
У минулому в кара╖м╕в ╕снувала традиц╕я ведення с╕мейних рукописних зб╕рник╕в – „меджума”, в яких ф╕ксувалися ╕сторичн╕ под╕╖, с╕мейн╕ свята, мудр╕сть фольклору, рецепти ╖ж╕ ╕ довгол╕ття. Книга „Все краще для гостя дорогого” нагаду╓ цей жанр народно╖ творчост╕. Р╕зниця в тому, що меджума поповнювалася к╕лькома покол╕ннями родини, а в цьому випадку досв╕д предк╕в ╕ особист╕ спостереження п╕дсумувала в 90-л╕тньому в╕ц╕ одна Тамара Ормел╕.
Вона народилася в 1916 роц╕ в с╕м’╖ с╕мферопольського кара╖мського священика (газзана). Маленькою Тамара часто чула в╕д батьк╕в, яких було в них четверо, р╕зноман╕тн╕ афоризми, присл╕в’я, приказки. ╥х використовували за давньою тюркською традиц╕╓ю ╕ при зустр╕ч╕ гостей. У кара╖мському дом╕ неможливо було в╕дмовитися в╕д частування, бо ╖жа кримських кара╖м╕в завжди в╕др╕знялася ориг╕нальн╕стю рел╕ктових страв ╕ була дуже смачною. Ц╕ родов╕ знання, що передавалися в╕д покол╕ння до покол╕ння, Тамара Ормел╕, як у скарбничц╕, збер╕га╓ в сво╖й пам’ят╕ все життя, а с╕мейн╕ рецепти кара╖мсько╖ кухн╕ нав╕ть пробу╓ вдосконалювати як ╕нженер-х╕м╕к за фахом. Вона зак╕нчила Московський х╕м╕ко-технолог╕чний ╕нститут ╕м. Д. Мендел╓╓ва. Працювала в Московському науково-досл╕дному ╕нститут╕ скла, а п╕сля визволення Криму з фашистсько╖ окупац╕╖ – зав╕дувачем лаборатор╕╖ С╕мферопольського склотарного заводу до 60-р╕чного в╕ку.
Сьогодн╕ Тамара ╤саак╕вна щедро д╕литься сво╖ми знаннями ╕ багатим досв╕дом з онуками, правнуками, ус╕ма, у першу чергу з молодими людьми, як╕ завжди бажан╕ в ╖╖ гостинному дом╕. Частина з╕браних нею за багато рок╕в кара╖мських вислов╕в вже друкувалася в зб╕рниках ╕нших автор╕в. А за ╖╖ власною редакц╕╓ю вони публ╕куються вперше. Книга „Все краще для гостя дорогого” – це не т╕льки смачна нац╕ональна ╖жа у виконанн╕ прекрасного кул╕нара, але ╕ багата ╕нформац╕я з галуз╕ ╕стор╕╖, побуту, фольклору кара╖в, в╕домост╕ про ц╕кавих людей, под╕╖ минулих рок╕в ╕, звичайно, мудр╕ поради.
Фактична основа книги – б╕льш як 260 афоризм╕в, три карайськ╕ казки: „В╕слюк”, „Казан”, „Км╕тлив╕сть”, 90 пр╕звищ ╕ кличок, пов’язаних з ╖жею, 140 назв кухонного приладдя у терм╕нолог╕чному словнику, 40 рецепт╕в страв з роду батьк╕в, 18 авторських поетичних твор╕в, 16 з яких присвячен╕ нац╕ональним стравам.
— Наведен╕ в н╕й дан╕ ц╕кав╕ тим, що дають можлив╕сть на приклад╕ одн╕╓╖ окремо взято╖ с╕м’╖ кримських кара╖м╕в д╕знатися про етнокультуру ц╕лого покол╕ння цього народу, — сказав на презентац╕╖ книги академ╕к Юр╕й Полканов, який написав до не╖ передмову.
Сама ж авторка до вже опубл╕кованих лакон╕чних вислов╕в народно╖ мудрост╕ додала у сво╓му виступ╕ три нових, що з’явилися в ╖╖ лексикон╕ зовс╕м недавно: „Купу╓ш д╕м – купуй ╕ сус╕да”, „дочц╕ кажу – нев╕стка розум╕╓”, „не б╕йся ворожого племен╕, а б╕йся поганого часу”. Коли ╖╖ запитали, яка з╕ страв ╓ ╖╖ улюбленою, вона назвала овочевий соус (по-кара╖мськи „╕мам байилди”). До його складу входять баклажани, пом╕дори, солодкий болгарський перець, морква, цибуля, пастернак ╕ зелень. У книз╕ кожен з ╖╖ рецепт╕в для кращого запам’ятовування супроводжу╓ться в╕ршованими розпов╕дями у весел╕й ╕гров╕й форм╕ про походження страви ╕ технолог╕ю ╖╖ приготування, що наближу╓ ╖х до поетики фольклору.
Друга презентована книга – „Кара╖ми ╢впатор╕╖: ╕стор╕я, культура, арх╕тектура” написана в жанр╕ ╕сторико-кра╓знавчого нарису. ╥╖ автори – кра╓знавц╕ Володимир Заскока ╕ Володимир Кропотов через призму кара╖мсько╖ арх╕тектури в сучасних обрисах ╢впатор╕╖, представлено╖ б╕льш як на двохстах фотограф╕ях, досл╕джують багатов╕ковий ╕сторичний розвиток м╕ста, що було столицею кара╖м╕в, його державний устр╕й, адм╕н╕стративне управл╕ння, ментальн╕сть, духовн╕ ╕нтереси ╕ побут громадян. Написан╕ популярною мовою, вони дають в╕дпов╕д╕ на багато запитань, що ран╕ше були нев╕домими, але не на вс╕.
Окрем╕ пер╕оди ╖╖ ╕стор╕╖ ще приховують багато та╓мниць, розкрити як╕ автори спод╕ваються в майбутньому, в тому числ╕ й за допомогою читач╕в, друкуючи фотозн╕мки буд╕вель, творц╕ ╕ власники яких нев╕дом╕ чи записи про них в арх╕вах та ╕нших джерелах суперечлив╕, як, прим╕ром, про будинок, в якому проживала укра╖нська поетеса Леся Укра╖нка. Багатьма прим╕щеннями, збудованими кара╖мами в минулому, городяни користуються ╕ сьогодн╕. В окремих з них розташован╕ адм╕н╕стративн╕ установи. Вони входять до екскурс╕йних каталог╕в, у перел╕к ╕сторичних об’╓кт╕в туристичних маршрут╕в. А в ц╕й документально-художн╕й книз╕ будинки немов сам╕ заговорили.
Написан╕ з теплом кримського сонця ╕ людських душ про окреслену в простор╕ ╕ час╕ общину людей, пол╕граф╕чн╕ новинки асоц╕ац╕╖ „Кримкарайлар” розширюють знання з етнокультури та етнограф╕╖ кара╖мського народу, який був на меж╕ зникнення. Вони вчать як правильно жити, ╓ сво╓р╕дною кухнею людських стосунк╕в. А в сукупност╕ з ╕ншими кримськими виданнями, за словами першого заступника голови Верховно╖ Ради АРК Григор╕я ╤оффе, подають ╕сторичну правду про наше сусп╕льство такою, якою вона була насправд╕ в документах, фактах ╕ спогадах очевидц╕в. ╤ чим б╕льше буде ╖хн╓ коло, тим б╕льше вза╓морозум╕ння, зац╕кавленост╕ у творенн╕ нашого сп╕льного гармон╕йного дому ╕ добра буде на п╕востров╕.

Валентина НАСТ╤НА,
пров╕дний редактор ╕нформац╕йного в╕дд╕лу ДО „Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр”.
На фото: фрагменти кухонного ╕нвентарю кара╖м╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2009 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8068

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков