Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТОР╤НКАМИ “М╤СЦЕВОГО ЧАСОПИСУ”
Ще наприк╕нц╕ 2013-го, до початку под╕й на Майдан╕, поет та проза╖к ╤гор Дах (м. Червоноград)...


НЕЗР╤ВНЯНИЙ СВ╤Т ПЕТРИК╤ВСЬКОГО РОЗПИСУ
Нещодавно мала при╓мну зустр╕ч – на виставц╕ «╤нноватика в сучасн╕й осв╕т╕»...


СП╤ЛКА В╤ДЗНАЧИЛА ПИСЬМЕННИК╤В-КРИМЧАН
Михайло Вишняк вручив нагороди ╕ побажав Галин╕ Литовченко ╕ В╕ктору Стусу нових щедрих ужинк╕в...


СТЕПОВ╤ ОБРИСИ ПОЕТА
Не буде переб╕льшенням, якщо сказати, що Василь Латанський, якому 18 листопада виповню╓ться 79...


ЗИМА С╤ДА╢ НА ПОКУТЬ...
З Феодора-Студита ста╓ холодно й сердито.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 13.11.2009
ЗОЛОТА З╤РКА ВАСИЛЯ З╤НКЕВИЧА

П╤СЕННА СВ╤ТЛИЦЯ

Шановн╕ «св╕тличани»! Запрошу╓мо вас взяти участь у наступному п╕сенному проект╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕: давайте спробу╓мо визначити гуртом двадцять найкращих, найталановит╕ших, найпопулярн╕ших укра╖нських виконавц╕в. Тих сп╕вак╕в, артист╕в минулих стол╕ть ╕ сучасност╕ (а це можуть бути оперн╕, народн╕, естрадн╕ артисти), хто завдяки сво╓му таланту п╕дносить укра╖нську п╕сню до найвищих висот, да╓ друге дихання народним, класичним творам, творить сучасну СПРАВЖНЮ укра╖нську естраду.
Разом з вар╕антами «двадцяток» надсилайте невеличк╕ розпов╕д╕, чому ви вважа╓те цих артист╕в справд╕ найкращими, як╕ п╕сн╕ у ╖хньому виконанн╕ вразили вас, проникли у вашу душу. Так само, як ╕ з найкращою п╕сенною «двадцяткою», т╕ виконавц╕, як╕ найчаст╕ше зустр╕чатимуться у ваших листах, стануть переможцями конкурсу, а читач╕, як╕ найвлучн╕ше втраплять у «двадцятку», будуть запрошен╕ на святковий ф╕нальний концерт-фестиваль, де у творчому змаганн╕ роз╕грають черговий «Св╕тличний» суперприз.
Надсилайте ваш╕ списки двадцяти найкращих укра╖нських виконавц╕в на адресу: 95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, к. 14, редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕» з пом╕ткою «П╕сенна св╕тлиця», або на e-mail: kr_svit@meta.ua.
Пропону╓мо сьогодн╕ ваш╕й уваз╕ розпов╕дь про ще одного з ц╕лком можливих претендент╕в на перемогу у нашому конкурс╕ — знаменитого сп╕вака, народного артиста, Героя Укра╖ни Василя З╕нкевича, витоки творчост╕ якого беруть початок ╕з легендарно╖ «Червоно╖ рути».

Ведуча «П╕сенно╖ св╕тлиц╕» Юл╕я КАЧУЛА.

ЗОЛОТА З╤РКА ВАСИЛЯ З╤НКЕВИЧА

Кр╕зь стол╕ття дзвенить укра╖нська п╕сня, в╕длунюючи в серцях прийдешн╕х покол╕нь. ╥╖ бурхливий пот╕к несе за обр╕╖ наш╕ почуття, а завзята музика хвилю╓, бентежить та окрилю╓ душу. ╤ саме в цю мить ус╕╓ю сво╓ю сутн╕стю усв╕домлю╓ш ╕ в╕дчува╓ш: ти — Укра╖нець, ти — син сво╓╖ земл╕, служ╕нню як╕й ти присвятив усе сво╓ життя — життя людини, митця, артиста.
Василь З╕нкевич — це ц╕ла епоха в ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ п╕сн╕. Разом з ним прийшли до слухач╕в, глибоко запали в душу на все життя його п╕сн╕: «Мамина св╕тлиця», «Шлях до Тараса», «Музика», «День новий над Укра╖ною» та багато ╕нших п╕сенних шедевр╕в. У цих п╕снях — доля Укра╖ни, сп╕вака ╕ кожного з нас.
Народився Василь ╤ванович З╕нкевич на Под╕лл╕ 1 травня 1945 року в с. Васьк╕вц╕. У 1968 р. зак╕нчив Вижницьке училище декоративно-прикладного мистецтва, а згодом — Р╕вненський ╕нститут культури. Перш╕ творч╕ кроки зробив на Буковин╕ У 1968-1973 рр. працював художн╕м кер╕вником народного самод╕яльного ансамблю «Смеречина» у м. Вижниця Черн╕вецько╖ област╕. У 1973-1975 рр. був сол╕стом вокально-╕нструментального ансамблю «Смер╕чка» в Черн╕вецьк╕й ф╕лармон╕╖. У 1975 р. при╖жджа╓ на Волинь ╕ ста╓ сол╕стом ансамблю «Св╕тязь» Волинсько╖ обласно╖ ф╕лармон╕╖ (з 1980 р. — його художн╕м кер╕вником). 20 жовтня 1978 р. Василю З╕нкевичу присво╓но звання заслуженого артиста Укра╖нсько╖ РСР; 3 с╕чня 1986 р. — народного артиста Укра╖нсько╖ РСР; у 1994 р. — присуджено Нац╕ональну прем╕ю Укра╖ни ╕мен╕ Тараса Шевченка.
У 1997 р. Фонд м╕жнародно╖ прем╕╖ ╕мен╕ укра╖нського академ╕ка Миколи Касьяна нагородив його орденом Миколи Чудотворця, яким нагороджуються найпочесн╕ш╕ особистост╕ за вагомий особистий внесок у «примноження добра на земл╕». У цьому ж роц╕ Василь З╕нкевич став лауреатом почесного звання «Людина року» в ном╕нац╕╖ «Митець року» на Волин╕.
12 серпня 1999 р. п╕д час творчого зв╕ту Волин╕ у Нац╕ональному палац╕ «Укра╖на», що проходив у рамках Всеукра╖нського огляду народно╖ творчост╕, Василю З╕нкевичу вручено орден «За заслуги» III ступеня. А 20 серпня Президент Укра╖ни Леон╕д Кучма вручив Василю З╕нкевичу орден «За заслуги» II ступеня.
4 жовтня 2001 р. Василь З╕нкевич одержав з рук заступника головного редактора газети «Голос Укра╖ни» диплом, яким засв╕дчено, шо в╕н за результатами конкурсу, проведеного газетою серед читач╕в, став «Золотим голосом Укра╖ни» та отримав особливу в╕дзнаку — «Золоте перо». 30 вересня 2001 р. Луцький м╕ський голова Антон Кривицький п╕д час концерту майстр╕в сцени вручив Василю З╕нкевичу св╕доцтво почесного громадянина Луцька. 24 травня 2002 р. у Ки╓в╕ перед М╕жнародним центром культури та мистецтв в╕дкрилась Алея з╕рок, на як╕й одним ╕з перших власник╕в «З╕рки» (З╕рка Укра╖ни. Орден № 1) став народний артист Укра╖ни Василь З╕нкевич.
Василь ╤ванович З╕нкевич — р╕зноб╕чно обдарована людина. В╕н — вокал╕ст, хореограф, художник, автор костюм╕в «Смер╕чки» ╕ «Св╕тязя», досл╕дник, захоплю╓ться етнограф╕╓ю ╕ фольклором. Кожен його виступ, кожен концерт — це зустр╕ч з укра╖нською п╕снею, що залиша╓ глибокий сл╕д у людських серцях. Адже п╕сн╕, як╕ сп╕ва╓ Василь З╕нкевич, — про долю Укра╖ни, про мат╕р, про р╕дну землю, про кохану, п╕сн╕, у яких рад╕сне ╕ сумне, св╕тле ╕ задушевне, н╕жне, високе ╕ прекрасне.
* * *
Василь З╕нкевич у всьому, за що брався, намагався бути першим, якщо не ╓диним. У кожн╕й справ╕ вимагав ╕ в╕д ╕нших, ╕, насамперед, в╕д себе найвищо╖ майстерност╕, досконалост╕, а то й ф╕л╕гранност╕. Можливо, тому не так багато останн╕м часом з’явля╓ться нових п╕сень у його репертуар╕. Але практично кожна п╕сня, яку сп╕ва╓ Василь З╕нкевич, ув╕йшла до золотого фонду укра╖нсько╖ естради. Друз╕ жартують, що З╕нкевич може блискуче просп╕вати нав╕ть телефонний дов╕дник.
Уперт╕сть ╕ наполеглив╕сть були в характер╕ Василя З╕нкевича завжди. Але хто зна, чи став би в╕н колись сп╕ваком, якби не доленосна зустр╕ч ╕з Левком Дутковським, який 1968 року запросив випускника Вижницького училища декоративно-прикладного мистецтва першим чолов╕ком-сол╕стом до ж╕ночого вокально-╕нструментального ансамблю «Смер╕чка»? Адже Бог над╕лив З╕нкевича ще й талантом неабиякого танцюриста та художника-модель╓ра. Перш╕ сцен╕чн╕ костюми для Соф╕╖ Ротару, «Смер╕чки», п╕зн╕ше «Св╕тязя», «Червоно╖ рути», а також для ансамблю п╕сн╕ ╕ танцю ╕м. Павла В╕рського, Ки╖вського мюзик-холу, Буковинського ансамблю п╕сн╕ ╕ танцю розроблялися за еск╕зами Василя З╕нкевича. Одначе саме музичне чуття ╕ педагог╕чний талант Дутковського, який зум╕в запалити на нашому п╕сенному небосхил╕ не одну з╕рку, допомогли З╕нкевичу вибрати п╕сенний шлях у житт╕.
Сам Василь З╕нкевич згадував, що як сп╕вак в╕н народився у новор╕чну н╕ч 1969 року, коли на Черн╕вецькому телебаченн╕ в новор╕чн╕й програм╕ прозвучав запис п╕сн╕ Левка Дутковського «Сн╕жинки падають» у його виконанн╕. ╤стор╕я цього запису досить незвичайна. Спочатку справа зовс╕м не кле╖лася: зробили к╕лька дубл╕в, а досягти бажаного ефекту н╕як не вдавалося. Тод╕ вир╕шили запросити Володимира ╤васюка, який охоче в╕дгукнувся ╕, маючи певний досв╕д, записав п╕сню з к╕лькох дубл╕в. Але З╕нкевич не м╕г змиритися з «поразкою» ╕ попросився зробити ще одну спробу. ╤ засп╕вав цього разу так, що в еф╕р п╕шов саме цей запис.
А через три роки саме Василь З╕нкевич, Володимир ╤васюк ╕ Назар╕й Яремчук, який прийшов до «Смер╕чки» у 1969 роц╕, засп╕вали на весь Союз у ф╕нал╕ «П╕сн╕ року» невмирущу «Червону руту», голосно заявивши про ╕снування ново╖, самобутньо╖ укра╖нсько╖ естради. В Укра╖н╕ вона на той час звучала повсюди: восени 1971 року на екрани вийшов музичний ф╕льм «Червона рута» з Василем З╕нкевичем ╕ Соф╕╓ю Ротару в головних ролях. ╤ полет╕ли-по╖хали ц╕ п╕сн╕ не лише по вс╕й кра╖н╕, а й по св╕ту.
Разом ╕з п╕снями по╖хали кра╖ною ╕ ╖х виконавц╕. «Смер╕чка» ╕з Вижниц╕ перейшла п╕д ег╕ду Черн╕вецько╖ ф╕лармон╕╖, тож артисти практично не в╕дпочивали в╕д гастролей, даючи по 2-3, а то й 4 концерти щодня вживу: в роб╕тничих цехах, на колгоспних ланах, перед шахтарями, буд╕вниками БАМу. Не витримавши такого напруженого граф╕ка, Василь З╕нкевич у 1975 роц╕ покида╓ «Смер╕чку» ╕ пере╖жджа╓ до Луцька, де невдовз╕ на багато рок╕в ста╓ незм╕нним сол╕стом В╤А «Св╕тязь». У Луцьку в╕н живе ╕ нин╕ – один з небагатьох, хто так ╕ не пом╕няв затишок ╕ душевн╕сть «перифер╕╖» на столичну метушню. Справу батька продовжують ╕ два його сини — Василь та Богдан – л╕дери популярних серед молод╕ х╕п-хопових колектив╕в «Тартак» та «Основний показник».
(www.berloga.net)
На фото: Василь З╕нкевич в Укра╖нськ╕й г╕мназ╕╖ у С╕мферопол╕..
* * *
Пригада╓мо деяк╕ п╕сенн╕ шедеври з репертуару Василя З╕нкевича:

Скрипка гра╓
Слова: Юр╕й Рибчинський
Музика: ╤гор Поклад

Вже догора╓ небокрай
╤ зл╕та╓ жовтий лист —
Моя печаль.
Вже ╕дуть в╕д неба до земл╕,
╤дуть дощ╕, як скрипал╕,
У синю даль.
Присп╕в:
Скрипка гра╓, серце кра╓,
Наше л╕то догора╓.
Скрипка гра╓, плаче г╕рко,
То кохання гасне з╕рка.
Вже полум’ян╕ солов’╖
Не повернуться в га╖
В розмай д╕бров.
Вже у полон╕ хмарних дн╕в,
Наче музика без сл╕в,
Моя любов.
Присп╕в.
Вже не приходиш ти у сни,
Кольоров╕ мо╖ сни,
Як цв╕т весни.
Вже в╕длунали т╕ п╕сн╕,
Що присвячен╕ мен╕,
Щаслив╕ дн╕.
Присп╕в.
Згасла зоря, але н╕коли,
н╕коли у мо╓му серц╕
Не згасне та дивна музика першого кохання.
Присп╕в.

Забудь печаль
(Вес╕льна замет╕ль)
Слова: Тамара Севернюк
Музика: Леон╕д Затуловський

Не знаю я,
Не знаю я чи ╓ кохання
без розлук.
Любов моя,
Любов моя — для тебе серця кожен стук.
Забудь слoва,
Забудь слова, що принесли образу й б╕ль
Присп╕в:
Згадаю я ласкав╕ руки,
Заберу тебе з розлуки,
Й поведу тебе в вес╕льну
замет╕ль.
До тебе я,
До тебе лину я ╕ в снах ╕ наяву.
Любов моя,
Любов моя, тобою мр╕ю
╕ живу.
Забудь печаль,
Забудь печаль, що розлучила нас в житт╕
Присп╕в.
Забудь печаль,
Забудь печаль, ╕ серце
щастям осв╕ти,
Забудь печаль,
Забудь печаль, ╕ знай -
на св╕т╕ т╕льки ти.
Розлук нема,
Розлук нема для тих,
хто любить назавжди
Присп╕в.

Тече вода
Слова: Юр╕й Рибчинський
Музика: ╤гор Поклад

Гей-гей, весни св╕танок.
Гей-гей – сн╕ги вже тануть.
Гей-гей, гей-гей, як мо╖ роки
Течуть ╕з г╕р стр╕мк╕ потоки.
Присп╕в:
Тече вода, тече бистра вода.
Тече вода ╕ минають л╕та.
Ой, не б╕жи вода так швидко,
Шепоче ╖й блакитна кв╕тка
Ой, не б╕жи, вода,
так швидко,
Гей-гей, гей-гей.
Ой, зупинися,
хоч на хвилинку, –
Тече вода, не зна зупинку,
Тече вода не зна зупинку,
Гей!
Гей-гей, весняна пов╕нь,
Гей-гей, як в серц╕ спомин,
Гей-гей, гей-гей,
скаж╕ть, св╕тання,
Як повернуть мен╕ кохання?
Присп╕в.

Ясени
Слова: Михайло Ткач
Музика: Олександр Б╕лаш

Ясени, ясени,
Бачу вас за селом
край дороги,
Бачу вас у крас╕,
Коли св╕титься ранок в рос╕.
Ви приходите в сни,
Як дитинство мо╓ босоноге,
Ви приходите в сни,
Кучеряв╕ мо╖ ясени.
Ясени, ясени,
Над╕ мною шумлять
ваш╕ крони,
╤, неначе л╕та,
Жовте листя за в╕тром зл╕та.
Перший сн╕г сивини
Я прин╕с, як тривогу,
на скронях,
Перший сн╕г сивини
Впав на скрон╕ мо╖, ясени.
Ясени, ясени,
За селом прокричали лелеки
╤ холодний, як л╕д,
Залишили на обр╕╖ сл╕д,
╥м шукати весни
╤ лет╕ти далеко-далеко,
╥м шукати весни
╤ вертатись до вас, ясени.
Ясени, ясени,
Бачу вас за селом
край дороги,
Вам вклоняюсь до н╕г,
Як вертаю з далеких дор╕г.
Ви приходите в сни,
Як дитинство мо╓ босоноге,
Ви приходите в сни,
Кучеряв╕ мо╖ ясени.
Ясени, ясени,
Ви приходите в сни...

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ № 631/2009
Про присво╓ння В. З╕нкевичу звання «Герой Укра╖ни»

За визначн╕ особист╕ заслуги перед Укра╖нською державою у розвитку музично╖ культури, багатор╕чну творчу д╕яльн╕сть на нив╕ збагачення нац╕онально╖ п╕сенно╖ скарбниц╕ постановляю:
Присво╖ти звання «Герой Укра╖ни» з врученням ордена Держави З╤НКЕВИЧУ Василю ╤вановичу — сол╕стов╕-вокал╕сту Волинсько╖ обласно╖ ф╕лармон╕╖, народному артисту Укра╖ни.

Президент Укра╖ни В╕ктор ЮЩЕНКО.
19 серпня 2009 року, м. Ки╖в.

КРИМСЬК╤ АВТОРИ УКРА╥НСЬКИХ П╤СЕНЬ — В╤ДГУКН╤ТЬСЯ!
Дорог╕ земляки! Наприк╕нц╕ року (ор╕╓нтовно — 25-26 грудня), на 17-р╕ччя «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ми плану╓мо провести у С╕мферопол╕, у вже знайомому багатьом нашим читачам гостинному концертному зал╕ Гарн╕зонного будинку оф╕цер╕в фестиваль-конкурс укра╖нсько╖ п╕сн╕ кримських автор╕в. Просимо в╕дгукнутися ус╕х поет╕в, композитор╕в, як╕ мешкають у р╕зних куточках Криму ╕ пишуть п╕сн╕ укра╖нською мовою, сп╕вак╕в, як╕ виконують п╕сн╕ на слова ╕ музику кримських автор╕в! Надсилайте, приносьте ваш╕ п╕сн╕, кращ╕ з яких прозвучать на святковому концерт╕.
До оргком╕тету конкурсу ми запросили фах╕вц╕в ╕з С╕мферопольського музичного училища, в╕домих кримських артист╕в (зокрема, Наталю Безкоровайну ╕ Ореста Мартин╕ва), допомагатиме нам Кримська ф╕л╕я Наукового товариства
╕м. Т. Шевченка, Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр. Дуже спод╕ва╓мося на п╕дтримку доброзичливц╕в-меценат╕в! Давайте знову гуртом (а хто ж, як не ми?) орган╕зу╓мо сам╕ соб╕ свято — п╕сенне, кримське, укра╖нське!
Заявки на участь у фестивал╕-конкурс╕ приймаються до 11 грудня. Конт. тел.: (0652)51-13-24.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8071

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков