Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ ОПУБЛ╤КУВАВ ДЛЯ КРИМЧАН ПАМ'ЯТКУ З РЕКОМЕНДАЦ╤ЯМИ, ЯК ПОВОДИТИСЯ П╤Д ЧАС ЗАТРИМАННЯ ТА ОБШУК╤В
Голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав кримчан пост╕йно тримати при...


УКРА╥Н╤ СЛ╤Д ПРИПИНИТИ ЗАЛ╤ЗНИЧНЕ СПОЛУЧЕННЯ З РФ
Це потр╕бно для м╕н╕м╕зац╕╖ к╕лькост╕ потенц╕йних бранц╕в в Рос╕╖, пише Борис Баб╕н у статт╕ в...


ПОСОЛ УКРА╥НИ НАГАДАВ АВСТР╤ЙЦЯМ, ЯК╤ В╤ДВ╤ДАЛИ КРИМ, ПРО КАТУВАННЯ АКТИВ╤СТА
Посол Укра╖ни в Австр╕╖ Олександр Щерба розкритикував автр╕йських пол╕тик╕в, як╕ в╕дв╕дали...


КОМ╤ТЕТ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН УХВАЛИВ РЕЗОЛЮЦ╤Ю ЩОДО КРИМУ
Президент Петро Порошенко прив╕тав ухвалення оновлено╖ резолюц╕╖.


РАДА ПРИЙНЯЛА В ПЕРШОМУ ЧИТАНН╤ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ВИБОРИ З В╤ДКРИТИМИ СПИСКАМИ
П╕д час виступ╕в перед початком голосування л╕дери фракц╕й та народн╕ депутати висловили думку,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2009 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 20.11.2009
МАЙДАН ╤ АНТИМАЙДАН ОЧИМА СП╤ВУЧАСНИК╤В

Василь ГОРБАЧУК, професор кафедри укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури Слов’янського державного педагог╕чного ун╕верситету.

(ДО ПЕРШОГО 5-Р╤ЧЧЯ)

Майдан був вулканним вибухом укра╖нсько╖ нац╕онально╖ св╕домост╕, сяйвом, що яскраво зблиснуло в темряв╕, став одним ╕з знакових явищ нашо╖ ╕стор╕╖, сво╓р╕дним символом, що засв╕дчив буття укра╖нства перед сучасним св╕том. Чи виведе це обнад╕йливе св╕тло з довгого тунелю наших поразок ╕ страждань?
Св╕док та учасниця под╕й на Майдан╕ Олена Кириченко в статт╕ «Над Майданом висел светлый купол...» захоплено розпов╕да╓:
«Смотри, ангелы летят», – зачарованно прошептала женщина, стоявшая впритык ко мне. И все, кто услышал это, вслед за ней устремили взгляды в небо. Небо же сыпало густым бесконечным снегом. В лучах софитов и вспышках лазерных установок, которые «кроили и шили» ночное пространство над Майданом, падающие снежинки обретали причудливые формы, собирались группками, танцевали вместе с народом под заводные мелодии Вакарчука, Скрипки, Фомы, уносились ввысь, так и не достигнув земли, будто передумав... Снежинки падали, падали, падали, не переставая, белым светом очищая наши души, наши сердца. Едва касались беспредельного оранжевого моря – словно вспыхивали миллионами ярких свечей. Они зажигались во имя Веры. Надежды. Любви. Мудрости... Были ли ангелы? Были. Укрывая Майдан от злобы, ненависти, несправедливости, от врагов видимых и невидимых, они молились за каждого, кто, наконец, решился избавиться от душевной лени, от безразличия, от негативной энергии, накапливавшейся десятками лет.
Что же случилось на Майдане Незалежности? Почему столь разные люди – по возрасту, семейному, социальному и финансовому положению, религиозным и даже идейным убеждениям – оказались в одном месте, были сплочены и едины, как никогда ранее? Почему светились от счастья их лица, захлестывало добротой, вниманием, уважением друг к другу?
Конечно же, все это происходило не благодаря «наколотым апельсинам», к которым тянулись многочисленные руки «еще и еще». И «зомбированной толпой» мы тоже не были. По мнению большинства биоэнергоинформтерапевтов, психологов, специалистов по эзотерике, украинский народ проходил удивительный, редчайший по своей массовости и силе процесс душевного очищения.
Над Майданом все это время висел светлый купол. Это был охраняющий свет, и в то же время – свет радости. Вот почему многие на площади плакали, не только очищаясь слезами, но и потому, что открывались их душевные клапаны. Оранжевый цвет революции с энергетической точки зрения очень сильный, он похож на трепещущий огонь, животворящая, пробуждающая сила которого дает здоровье, надежду, веру, любовь. Это сияющий свет – согласитесь, не покидало ощущение, что Майдан светится. Возможно, поэтому, хоть и трудно, но желаемые политические результаты достигались» («Правда Украины», 2004, 21-23 декабря).
Були св╕дчення, що прем’╓р-м╕н╕стр В╕ктор Янукович ╕ голова адм╕н╕страц╕╖ президента В╕ктор Медведчук хот╕ли розв’язати пол╕тичну кризу в Укра╖н╕ з допомогою силового сценар╕ю. Для цього на людей, що в╕дстоювали сво╖ виборч╕ права на Майдан╕ Незалежност╕ в Ки╓в╕, вони збирались кинути в╕йська. Як писала англ╕йська газета «Financial Times», це повинно було в╕дбутись у нед╕лю, 28 листопада, у розпал╕ «помаранчево╖ революц╕╖».
Такою ╕нформац╕╓ю под╕лився ╕ заступник голови президентсько╖ адм╕н╕страц╕╖ Василь Баз╕в. В╕н, зокрема, сказав: «Я знаю, що багато хто з представник╕в державного апарату п╕дштовхували Президента ввести надзвичайний стан. Вони говорили, що пора застосовувати державну владу». Однак Президент, треба в╕ддати йому належне, на такий крок п╕ти не ризикнув. Кучма не хот╕в йти з╕ сво╓╖ посади з руками по л╕коть у кров╕.
Ком╕тет нац╕онального порятунку на чол╕ з Ющенком волод╕в ╕нформац╕╓ю про ймов╕рне застосування сили 28 листопада ╕ вжив запоб╕жних заход╕в. Так, була актив╕зована роз’яснювальна робота серед силовик╕в. Кр╕м того, ефективним засобом, що гасив агресивн╕сть влади, стала й участь Ющенка в переговорному процес╕ з Кучмою ╕ Януковичем. Незважаючи на тиск радикально налаштованих представник╕в з обох стор╕н протиборства, було знайдено компром╕с. Саме такий п╕дх╕д забезпечив безкровний характер укра╖нсько╖ революц╕╖.
У цей доленосний момент звернувся до Президента Леон╕да Кучми з в╕дкритим листом, сповненим болю ╕ тривоги, академ╕к Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни, донеччанин ╤ван Дзюба:
«Шановний Леон╕де Даниловичу! Колись давно, на самому початку Вашо╖ президентсько╖ м╕с╕╖, в як╕йсь конфл╕ктн╕й ситуац╕╖ у Вас вирвалася фраза: «Я не хочу бути проклятим сво╖м народом». Може, Ви забули ╖╖. А мен╕ вона часто згадувалася, викликаючи тривогу. Бо я не бажав зла Президентов╕ сво╓╖ кра╖ни, хот╕в, щоб в╕н в╕в нашу кра╖ну до добра, ╕ розум╕в, що коли народ проклинатиме свого Президента, то це буде не лише його особиста трагед╕я, а й трагед╕я кра╖ни.
╤ ось нин╕ ми опинилися перед перспективою тако╖ трагед╕╖. Вона назр╕вала давно, а Ви не хот╕ли ╖╖ бачити. Пригадайте, яку реакц╕ю викликали в укра╖нському сусп╕льств╕ й у св╕т╕ брутальн╕ антиконституц╕йн╕ д╕╖ донецько╖ влади (п╕дтримано╖ з Ки╓ва), що не допустила проведення з’╖зду «Нашо╖ Укра╖ни» в Донецьку ╕ не посоромилася нацькувати на В╕ктора Ющенка п’яних хул╕ган╕в. Стривожен╕ й обурен╕ цим, ми, четверо член╕в Нац╕онально╖ Академ╕╖ наук – Платон Григорович Костюк, ╤гор Рафа╖лович Юхновський, Микола Григорович Жулинський ╕ я – попросилися на прийом до Вас ╕ намагалися переконати у тому, що Ви як гарант Конституц╕╖ повинн╕ р╕шуче припинити переростання пол╕тично╖ боротьби в пол╕тичне хул╕ганство, з шов╕н╕стичною ╕стер╕╓ю проти «западенцов» ╕ «бандеровцов» у дус╕ злочинного протиставлення н╕бито «Сходу» Укра╖ни – н╕бито ╖╖ «Заходов╕».
П╕сля цього стало зрозум╕ло, що жодних «чесних ╕ прозорих» вибор╕в в Укра╖н╕ не буде, що влада вже вир╕шила, кого вона зробить Президентом, ╕ що вона не зупиниться н╕ перед чим. Не зупиниться н╕ перед чим!
За умов ц╕лковито╖ ╕ добре продумано╖ ╕нформац╕йно╖ та мовно-культурно╖ ╕золяц╕╖ Донеччини в╕д решти Укра╖ни з мешканц╕в Донеччини хот╕ли зробити резерв для антиукра╖нських, антидержавних маневр╕в влади. Але це не може вдатися надовго. На Донеччин╕, Харк╕вщин╕, Дн╕пропетровщин╕ живуть так╕ ж люди, як ╕ на решт╕ Укра╖ни. Вони так само хочуть жити у кра╖н╕ добробуту ╕ свободи, вони так само не хочуть нечесно╖ ╕ хижацько╖ пол╕тики. ╤ вони зрозум╕ють – рано чи п╕зно, – в яких брудних пол╕тичних ╕грах ╖х хочуть використати.
Леон╕де Даниловичу! Вийд╕ть з╕ свого каб╕нету ╕ подив╕ться на обличчя й оч╕ тих людей, десятки ╕ сотн╕ тисяч яких заповнили майдани ╕ вулиц╕ столиц╕ Укра╖ни, подив╕ться на цю молодь, ╖х н╕хто сюди не «виводив» (це влада привозить до Ки╓ва ешелонами св╕й спецконтингент), – ╖х привело сюди ╖хн╓ серце. А в серц╕ у них – Укра╖на. Це наше майбутн╓.
Невже Ви зважитесь п╕дняти руку на майбутн╓ Укра╖ни? Тод╕ Ви справд╕ будете проклят╕ народом разом з╕ сво╖ми лукавими радниками» (23 листопада 2004 року).
Слава про «помаранчевий» здвиг поширилась ╕ в Рос╕╖, де багато людей з тривогою ╕ над╕╓ю сл╕дкували за протистоянням народу Укра╖ни ╕ пан╕вного режиму. Рок-музикант Юр╕й Шевчук ╕ в╕домий рос╕йський публ╕цист, тележурнал╕ст Серг╕й Доренко при╖хали в Укра╖ну ╕ прямо на ки╖вському Майдан╕ Незалежност╕ виявили свою сол╕дарн╕сть з народом. Обидва вони мають укра╖нськ╕ корен╕. Доренко – виходець з Донбасу, в╕н охоче д╕лився враженнями з людьми й визнав, що при╖хав «подихати одним пов╕трям з Ки╓вом, в╕дчути цю чар╕вну атмосферу». Доренко обвинуватив владу Укра╖ни на чол╕ з Кучмою ╕ Януковичем у фальсиф╕кац╕ях ╕ крад╕жц╕ голос╕в виборц╕в, визнав право людей вир╕шувати долю сво╓╖ кра╖ни: «Народ требует считать себя единственным субъектом политики. В то же время президент с помощью подлога и кражи голосов у собственного народа завел страну в правовой тупик».
Доренко вважа╓ спекуляц╕ями розмови про ман╕пулювання масовими акц╕ями протесту з боку Заходу. В╕н по-доброму заздрить укра╖нцям ╕ стверджу╓, що в Рос╕╖ таке сьогодн╕ неможливе: «Мне говорят, что людям раздали палатки, продукты и поэтому они стоят на Майдане. На что я отвечаю, что раздайте палатки, продукты и валенки в Токио или Брюсселе. Произойдет ли революция от раздачи палаток? Уверяю вас, нет. В России, к несчастью, люди верят в победу цинизма, в то, что паскудство непобедимо. И мне очень трудно, к сожалению, представить палатки на Красной площади». Доренко впевнений: «Весь политический хаос в Украине раздулся Москвой. Этим занимались московские политтехнологи. Ведь Россия рассматривает сепаратизм в Украине лишь как способ давления и не станет поддерживать реальные действия в этом направлении. Многие россияне не могут честно признать, что украинцы оказались лучше. Они вдруг оказались гражданственнее, они вдруг оказались достойнее. Потому что мы ели дерьмо полной ложкой на прошлых выборах и не восстали, а вот вы восстали».
Кримчанин, депутат Верховно╖ Ради Укра╖ни Рефат Чубаров 28 листопада зачитав перед м╕тингуючими на Майдан╕ Незалежност╕ в Ки╓в╕ звернення трьох рос╕йських правозахисник╕в — Олександра Подрабинека, Миколи Храмова ╕ Валер╕╖ Новодворсько╖:
«Дорогие друзья! Не сдавайтесь! Не отдавайте свою победу погрязшим в коррупции чиновникам, жуликам в обличье политиков, московским холопам и реставраторам коммунизма. Украина может сделать сегодня решительный выбор в пользу свободы, демократии и подлинной независимости. Вы должны выстоять в этой борьбе и победить. Не упустите этот шанс!».
Борис Н╓мцов, в╕домий рос╕йський пол╕тичний ╕ громадський д╕яч, при╖хав до Укра╖ни, щоб п╕дтримати В╕ктора Ющенка. Як ╕ в першому тур╕, в н╕ч вибор╕в другого туру в╕н був пом╕чений у «помаранчевому» штаб╕ з шарфом в╕дпов╕дного кольору, пот╕м – виступав на Майдан╕ Незалежност╕, сп╕лкувався з дипломатами ╕ депутатами у Верховн╕й Рад╕. Л╕дер опозиц╕йного Союзу правих сил скр╕зь не втомлювався переконувати, що перемога укра╖нського народу дасть над╕ю народу рос╕йському ╕ що Президент Ющенко для Рос╕╖ кращий, н╕ж п╕дтриманий Кремлем В╕ктор Янукович.
Кореспондент газети «Укра╖на молода» Дарина Гетьман зустр╕лася з Борисом Н╓мцовим ╕ взяла в нього ╕нтерв’ю, окрем╕ частини якого тут наводимо:
– Пане Борисе, як╕ враження в╕д «революц╕йного» Ки╓ва? Що вас найб╕льше здивувало?
– По-перше, те, що в людей ╓ почуття власно╖ г╕дност╕. По-друге, мене неабияк вразило те, що в район╕ акц╕й нема╓ жодного м╕л╕ц╕онера ╕ ╓ повний громадський порядок. Люди дуже добре орган╕зован╕ ╕ в╕дпов╕дальн╕. Трет╓ – люди доброзичлив╕, спок╕йн╕, впевнен╕ у сво╖й правот╕. Четверте – влада боягузлива ╕ п’яна в прямому значенн╕ цього слова. Де був тривалий час Кучма – ваш Президент, гарант Конституц╕╖? В якому стан╕ в╕н перебува╓? Адже в╕н – гарант порядку в кра╖н╕! А ще вразила абсолютно однозначна позиц╕я киян. Просто до непристойност╕ однозначна! Я не побачив жодного б╕ло-блакитного шарфа!
– Чого ви особисто чека╓те в╕д цих под╕й?
– У ц╕ дн╕ вир╕шу╓ться доля не т╕льки Укра╖ни, а багато в чому й Рос╕╖. Якщо у вас вдасться в╕дстояти правду й демократ╕ю, то й у нас з’явиться над╕я на це. Люди борються за справедлив╕сть, за те, щоб ╖х не обдурювали. Уявити сьогодн╕ в Москв╕ те, що в╕дбува╓ться тут, у принцип╕ неможливо» («Укра╖на молода», 2004, 1 грудня).
Поет ╕ парламентар╕й Борис Ол╕йник вважа╓ться переконаним укра╖нським комун╕стом. В╕н — ╓диний ╕з член╕в Компарт╕╖ Укра╖ни прив╕тав учасник╕в акц╕╖ громадянського спротиву на Майдан╕ Незалежност╕. Про те, що спонукало його, члена Ком╕тету Верховно╖ Ради у закордонних справах ╕ голову пост╕йно╖ парламентсько╖ делегац╕╖ в ПАР╢, бути разом з╕ сво╖м народом, в╕н розпов╕в Михайлин╕ Скорик:
– Борисе ╤лл╕чу, що вас покликало вийти на Майдан, адже комун╕сти не ╓ учасниками акц╕╖ громадянсько╖ непокори?
– Мене запросили на трибуну, коли я був у Варшав╕, де розглядалися наш╕ вибори, ╕ я прийшов, щоб поклонитися нашому народу – мужньому ╕ мудрому, який дисципл╕новано в╕дстою╓ свою чесн╕сть.
– Як ви оц╕ню╓те те, що в╕дбува╓ться у столиц╕ ╕ в рег╕онах?
– Добре оц╕нюю. ╤дуть нормальн╕ процеси. ╢ реч╕, як╕ мають межу. Коли народу плюнули в душу н╕кчеми, як╕ не годяться бути слимаками п╕д його п╕дошвами, то народ ма╓ право в╕дстояти свою нац╕ональну г╕дн╕сть.
– Р╕к тому Президент Укра╖ни Леон╕д Кучма сказав, що ц╕ вибори будуть найбрудн╕шими за всю ╕стор╕ю Укра╖ни. Так воно ╕ сталося. Хто винен?
– Той, хто сказав.
– Т╕льки в╕н?
– Не т╕льки в╕н, а ╕ його с╕мейство. Як сказав наш дорогий Михайло Грушевський: „Б╕да Укра╖ни в тому, що нею правлять т╕, яким вона непотр╕бна». В╕н чужий духом народу Укра╖ни, але йому все б пробачили, якби в╕н не здав Укра╖ну „╕ноземцям» по духу.
– Зараз з уст гол╕в облдержадм╕н╕страц╕й лунають р╕зн╕ заяви про рег╕ональний сепаратизм. Що за цим може в╕дбутися?
– У будь-як╕й держав╕, яка поважа╓ себе, це тракту╓ться як зрада в╕тчизняних ╕нтерес╕в. Це повинн╕ розум╕ти т╕, хто хоче робити як╕сь рег╕ональн╕ автоном╕╖. Це злочинн╕ реч╕. ╢ м╕жнародн╕ правов╕ норми – зокрема, недоторканн╕сть територ╕╖. Якщо це йде зсередини, то ви зна╓те, як зазвичай поводитися з „п’ятою колоною: вони повинн╕ сид╕ти на сво╓му м╕сц╕”.
28 листопада 2004 року в С╓в╓родонецьку Лугансько╖ област╕ п╕д головуванням губернатора Луганщини О. ╢фремова в╕дбувся з’╖зд (у прес╕ його квал╕ф╕кували як „сходняк”, „зб╕говисько”) представник╕в м╕сцевого самоврядування Лугансько╖, Харк╕всько╖, Сумсько╖, Полтавсько╖, Дн╕пропетровсько╖, Запор╕зько╖, Донецько╖, Херсонсько╖, Микола╖всько╖ та Одесько╖ областей ╕ Криму. На з’╖зд прибули Прем’╓р-м╕н╕стр В╕ктор Янукович ╕ мер м╕ста Москви Юр╕й Лужков.
Про атмосферу, яка панувала на з’╖зд╕, св╕док сепаратистського зб╕говиська у сво╖й статт╕ «Я была на съезде в Северодонецке!» пише: «Хочу поделиться впечатлениями от съезда в Северодонецке. Я там была. Не как депутат, естественно, а как массовка, мерзнущая на улице. Наивная, я думала, что нас туда везут поприсутствовать внутри Ледового дворца, и что мне представится возможность поднять одну свою руку, когда спросят «Кто против?..». Все оказалось намного проще. Депутаты проследовали внутрь, массовка осталась.
Как только из микрофона изливался очередной поток ненависти ко всему оранжевому и к Украине, народ радостно кричал и свистел. От многих слышалось, что теперь мы им покажем, этим западным, как они будут жить без нас, ведь мы же их кормим. Я же не могла понять, как получилось, что такое происходит с моей страной. Повторяю, выступления депутатов – это не безответственность, это ненависть к своей стране. Ради того, чтобы к власти не пришел оппонент, они готовы уничтожить свою страну. Собравшийся народ поддерживал...
Во дворце кричали: «Вставай, страна огромная, вставай на смертный бой, с нашистской силой темною, с оранжевой чумой!!!». Собравшиеся внутри и снаружи хлопали. Некоторые махали российскими флагами.
Как можно охарактеризовать этот съезд? Я думаю, у произошедшего может быть только одна оценка – преступление против страны и народа. Теперь вопрос – неужели за это преступление так никто и не понесет наказание?» («Остров», 2004, 1 декабря).
Неперевершеним за сво╓ю абсурдн╕стю можна вважати випадок, який трапився в Одес╕, про що пов╕домляла в рубриц╕ «Дах по╖хав!» газета «Товариш» (2004, 14-16 грудня): перед Одеським державним академ╕чним театром опери ╕ балету прихильники Прем’╓р-м╕н╕стра В╕ктора Януковича провели акц╕ю на його п╕дтримку – роздавили асфальтоукладником 100 к╕лограм╕в апельсин╕в. ╤н╕ц╕аторами акц╕╖ виступили члени м╕сцевого ком╕тету молод╕жних орган╕зац╕й. Близько 100 ос╕б з блакитно-б╕лою символ╕кою тримали гасла «Одеса – не Майдан», «Очистимо Одесу в╕д оранжевого бруду» тощо. Пот╕м вони виклали з апельсин╕в на асфальт╕ слово «Нашизм», причому заборонили д╕тям, як╕ перебували тут же, брати фрукти. П╕сля того, як цитрусов╕ розчавили котком, учасники акц╕╖ заявили, що в╕дправлять оранжеве м╕сиво до Зах╕дно╖ Укра╖ни. ╤ на завершення акц╕╖ по решт╕ фрукт╕в про╖хали автомоб╕л╕ з блакитно-б╕лими прапорами.
1 грудня Верховна Рада Укра╖ни ухвалила Постанову „Про стаб╕л╕зац╕ю пол╕тично╖ ╕ соц╕ально-економ╕чно╖ ситуац╕╖ в Укра╖н╕ та запоб╕гання антиконституц╕йним д╕ям ╕ сепаратистським проявам, що загрожу╓ суверен╕тету ╕ територ╕альн╕й ц╕л╕сност╕ Укра╖ни». За цю постанову проголосувало 228 народних депутат╕в. Парламентар╕ ухвалили р╕шення у режим╕ та╓много голосування. Незважаючи на те, що фракц╕я КПУ взагал╕ не взяла участ╕ в робот╕ ц╕╓╖ ╕сторично╖ сес╕╖ (це п╕сля того, як «в╕рн╕ лен╕нц╕» ст╕льки кляли антинародний уряд!), народний депутат-комун╕ст Борис Ол╕йник всупереч р╕шенню колег по парт╕╖ прийшов до Верховно╖ Ради ╕ проголосував.

На фото: листопад 2004-го. Кримчани на Майдан╕. (Фото з арх╕ву «КС»).

ТИМ ЧАСОМ…

ПОЛ╤ТИЧНА ╤ МОРАЛЬНА КРИЗА УКРА╥НСЬКО╥ ПСЕВДОЕЛ╤ТИ

Пол╕тв’язн╕, переживши пекло фашистських ╕ комун╕стичних тюрем ╕ табор╕в, спод╕вались, що п╕сля безкровно╖ Помаранчево╖ революц╕╖, об’╓днавшись на чол╕ з президентом, будуть будувати ╓вропейську нац╕онально-демократичну Укра╖ну, яка посяде достойне м╕сце в союз╕ демократичних кра╖н. Але наша над╕я танула з кожним роком, як сн╕г на сонц╕. Ще б╕льшою стала знев╕ра до ╕нституту Президента щодо наведення ладу в кра╖н╕ та побудови демократичним шляхом укра╖нсько╖ Укра╖ни. Нер╕шуч╕стю, безпорадн╕стю негайно скористалась п’ята колона, антиукра╖нський заброд, який вимага╓ будувати рос╕йську ╕мпер╕ю на етн╕чних землях укра╖нц╕в та на етн╕чних землях кримських татар. Зам╕сть десяти крок╕в назустр╕ч людям зроблено десять крок╕в назустр╕ч кланово-крим╕нальн╕й систем╕ ╕ тим, хто вже 18 рок╕в плюндру╓ Укра╖ну, зневажа╓ нац╕ональну г╕дн╕сть ╕ право укра╖нц╕в жити г╕дно на сво╖й Богом дан╕й земл╕. Повернули з небуття пройдисв╕т╕в, шулер╕в, злод╕йський бомонд, щоб народ знову стояв з простягнутою рукою за крихтами з барського столу. Купка можновладц╕в волод╕╓ вс╕м багатством Укра╖ни, вони стали феодалами ХХ╤ стол╕ття, а народ опустили до р╕вня таб╕рних раб╕в. Та й ще найнечуван╕ше в св╕т╕ – в жодн╕й кра╖н╕ нема╓ такого, щоб м╕льйонери-депутати, л╕дери парт╕й отримували матер╕альну допомогу тисячами, м╕льйонами за рахунок злиденного бюджету та злидн╕в свого народу.
Весь мислячий св╕т диву╓ться, не може збагнути, чому розумний свободолюбний, працьовитий укра╖нський народ демократичним шляхом на виборах не позбудеться недолугих кер╕вник╕в, як╕ знову тягнуть укра╖нц╕в в кошару ╕мперського деспотизму. Знову чу╓мо пуст╕ об╕цянки та прим╕тивну брехню, що вс╕х почули, вс╕м допоможуть, мабуть, скоро почу╓мо, що одною хл╕биною нагодують весь народ. ╤нш╕ просять народ вир╕шувати за них, дати б╕льше повноважень, коли сам╕ сидять на вершин╕ влади ╕ н╕чого для народу не роблять, т╕льки для себе ╕ сво╖х клан╕в. Б╕льш╕сть укра╖нц╕в переконалися, що союз комун╕ст╕в, комсомольц╕в ╕ братви вичерпав себе ╕ нездатен працювати на укра╖нське сусп╕льство та Укра╖нську державу. Дехто в сусп╕льств╕ ще в╕рить, що влада дума╓ ╕ турбу╓ться про них, коли давно вже в╕домо, що влада дума╓ про себе, як зберегти владу ╕ сво╖ багатства. Владу н╕коли не можна любити, ╖╖ можна терп╕ти, але завжди контролювати. Поки що контролю з боку сусп╕льства нема╓, т╕льки над╕я на зм╕ни, як╕ обов’язково прийдуть разом з розумним молодим покол╕нням укра╖нц╕в.
Т╕льки поодинок╕ голоси правди ╕ справедливост╕ лунають з уст духовних л╕дер╕в нац╕╖ — письменник╕в ╕ поет╕в, що укра╖нц╕ велика ╕ достойна ╓вропейська нац╕я, але чомусь ними керують не укра╖нц╕, а зайди ╕ заброди, для яких Укра╖на – територ╕я, де можна безкарно привласнити, нахапати м╕льярди, вивезти за кордон в офшорн╕ зони, в банки кра╖н НАТО, де вони фактично живуть ╕ вчать сво╖х д╕тей. Зате на вс╕х сво╖х власних телеканалах лякають нас, найб╕дн╕ших в ╢вроп╕ людей, багатими державами НАТО та м╕фолог╕чним заз╕ханням Америки на нашу б╕дн╕сть ╕ недолуг╕сть. У жодн╕й кра╖н╕ НАТО нема╓ тако╖ разючо╖ р╕зниц╕ м╕ж доходами та зарплатнею чиновник╕в, владою та ╕ншими членами сусп╕льства. За ╓вропейськими стандартами зарплата у вищих посадовц╕в Укра╖ни повинна бути 6 тисяч гривень, а не 30-40 тисяч, як сьогодн╕, у депутат╕в — 4 тисяч╕, а не 20 тисяч, пенс╕я максимальна — 5 тисяч, а не 50-100 тисяч гривень, як призначили соб╕ «слуги» народу. Як в╕домо, перш╕ м╕сця за р╕внем життя у св╕т╕ пос╕дають Норвег╕я та ╕нш╕ члени НАТО, тод╕ як Укра╖на та й Рос╕я дуже твердо стоять на останн╕х позиц╕ях. Але це не заважа╓ нашим «слугам»-чиновникам жити по-царськи, купувати найдорожч╕ автомоб╕л╕ — майбахи, мерседеси, лексуси, тод╕ як чиновники Норвег╕╖ ╖здять на роботу на велосипедах, а державними автомоб╕лями користуються за законом т╕льки президент, прем’╓р-м╕н╕стр та сп╕кер парламенту. Ста╓ зрозум╕лим, чому норвезький роб╕тник за одну годину прац╕ отриму╓ 35 ╓вро, а укра╖нський роб╕тник т╕льки 2 ╓вро. Ми живемо сво╖м злиденним африканським життям, а чиновники — сво╖м райським ╓вропейським. Думайте, братове укра╖нц╕, чи ви надал╕ хочете жити так, як сьогодн╕ живете, чи так, як живуть шведи, англ╕йц╕, н╕мц╕ та ╕нш╕ ╓вропейськ╕ народи, де при влад╕ не клани, об╕цяльники, а патр╕отична нац╕ональна ел╕та.

╤ван ГАСЮК,
Почесний голова Кримського республ╕канського товариства пол╕тв’язн╕в ╕ репресованих.
м. Алушта.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2009 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8082

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков