Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
З ЮВ╤ЛЕ╢М, КОБЗАРЮ!
Цього тижня в╕дсвяткував 80-л╕тн╕й юв╕лей ялтинський кобзар Остап К╕ндрачук.


ЗГАДАЙТЕ У ВАШИХ МОЛИТВАХ ЯРОСЛАВА ГАЙВАНЮКА…
Його чиста душа заслугову╓ на те.


ПАМ’ЯТЬ, ЯКА ПРОДОВЖУ╢ ЖИТТЯ
Про творч╕ здобутки В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к пам’ятають не лише напередодн╕ юв╕лейних дат.


ПОМ’ЯНУЛИ ГУБАР╤В…
наш обов’язок – вшановувати й передавати дал╕ в майбутн╓ пам’ять про цих...


ВЕЧ╤Р ПАМ’ЯТ╤ В╤РИ РО╥К
У Вадима Михайловича Ро╖ка сьогодн╕ - день народження!




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2009 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 20.11.2009
ГОРД╤СТЬ УКРА╥НСЬКО╥ ОПЕРИ

П╤СЕННА СВ╤ТЛИЦЯ

Його голос серед тисяч╕ баритон╕в можна було вп╕знати по одн╕й просп╕ван╕й ним фраз╕, нав╕ть по двох-трьох звуках... У сьогодн╕шн╕й «П╕сенн╕й св╕тлиц╕» — розпов╕дь про горд╕сть укра╖нсько╖ опери Михайла Гришка. Ця публ╕кац╕я стала можливою завдяки щир╕й п╕дтримц╕ нашого конкурсу на визначення 20-ти найкращих укра╖нських виконавц╕в заслуженою артисткою Укра╖ни Наталею Безкоровайною, ╕нтерв`ю з якою буде опубл╕коване в найближчих числах газети. 

ГОРД╤СТЬ УКРА╥НСЬКО╥ ОПЕРИ

«СЕРЕД ТИСЯЧ╤ БАРИТОН╤В ГОЛОС М. ГРИШКА МОЖНА БУЛО ВП╤ЗНАТИ ПО ОДН╤Й ПРОСП╤ВАН╤Й НИМ ФРАЗ╤, НАВ╤ТЬ ПО ДВОХ-ТРЬОХ ЗВУКАХ...»

МИХАЙЛО ГРИШКО
(1901-1973)

Оперний ╕ концертно-камерний сп╕вак (баритон). Народний артист СРСР (1950). Гришко Михайло Степанович народився 14 (27) лютого 1901 року в м. Мар╕уполь, тепер Донецько╖ област╕, в роб╕тнич╕й родин╕. Вокальну осв╕ту здобув у Одеському музично-драматичному ╕нститут╕ (1923-1927, клас Ю. Рейдер). У 1926-1927 — сол╕ст Одеського, 1927-1936 — Харк╕вського, 1941-1944 — Грузинського, 1936-1941, 1944-1960 — Ки╖вського театр╕в опери та балету. Серед оперних парт╕й: Султан («Запорожець за Дуна╓м» С. Гулака-Артемовського), Микола, Остап («Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» М. Лисенка), Он╓г╕н, Мазепа («╢вген╕й Он╓г╕н», «Мазепа» П. Чайковського), Демон («Демон» А. Руб╕нштейна), Ренато, Р╕голетто («Бал-маскарад», «Р╕голетто» Дж. Верд╕), Скарп╕а («Тоска» Дж. Пучч╕н╕), Невер («Гугеноти» Дж. Мей╓р-бера), Мурман («Абесалом ╕ Етер╕» З. Пал╕ашв╕л╕), Богдан («Богдан Хмельницький» К. Данькевича).
Блискучий ╕нтерпретатор укра╖нських народних п╕сень, а також твор╕в М. Лисенка, Я. Степового, С. Рахман╕нова, Ф. Шуберта, Дж. Верд╕ та ╕н. Гастролював за рубежем. Державна прем╕я СРСР (1950). Помер 3 червня 1973 року в Ки╓в╕.
«Зд╕бних поет╕в не бува╓! Або поет, або не поет!» — говорила Анна Ахматова. Михайло Степанович Гришко не ходив у «зд╕бних», «молодих». Але це не означа╓, що в╕н не розвивався, не поглиблювався, не зростав, не розкривався, не м╕цн╕в, не розкв╕тав. Все це було.
Ще студентом першого курсу Одеського музично-драматичного ╕нституту (консерватор╕╖) Михайло Степанович з великим усп╕хом виступив на сцен╕ м╕сцевого оперного театру, тод╕ (в 20-т╕ роки) одного з кращих в кра╖н╕, у в╕дпов╕дальн╕й парт╕╖ Он╓г╕на в опер╕ П. Чайковського. Преса в╕дзначила, що одесити ще не бачили такого молодого Он╓г╕на. В╕н був ровесником пушк╕нського героя, нав╕ть молодшим за нього. Ще через р╕к, студентом другого курсу, в╕н на т╕й же сцен╕ виконав дуже важку парт╕ю драматичного баритона — Грязного в «Царев╕й наречен╕й» М. Римського-Корсакова (вистава оперного класу) ╕ тод╕ ж, у 1925 роц╕, був прийнятий до трупи Одеського театру. Тут в╕н за р╕к п╕дготував парт╕╖ Валентина в «Фауст╕» Ш. Гуно, Рафаелло в «Намист╕ мадонни» Е. Вольф-Феррар╕, Г╕нця в «Казц╕ про царя Салтана» М. Римського-Корсакова.
У 1927 роц╕ молодого артиста запросили до столично╖ Харк╕всько╖ опери, де в╕н виступав разом з такими гастролерами, як Л. Соб╕нов, А. Нежданова («Казка про царя Салтана»). У тому ж сезон╕ М. Гришко виступив у парт╕╖ Р╕голетто в однойменн╕й опер╕ Дж. Верд╕ разом ╕з всесв╕тньо в╕домим тенором Д. Смирновим, який при╖хав з Парижа. Близько сорока рок╕в (з невеликими перервами) ми працювали в одному театр╕ й часто виступали на одних ╕ тих же виставах. Серед тисяч╕ баритон╕в голос М. Гришка можна було вп╕знати за одн╕╓ю просп╕ваною ним фразою, нав╕ть за двома-трьома звуками, як п╕знав К. Стан╕славський баритона Котонь╖ за одн╕╓ю нотою, випадково почутою на вулиц╕ Рима через 35 рок╕в п╕сля московських гастролей сп╕вака. Тепер якщо не вс╕, то б╕льш╕сть вокал╕ст╕в добре сп╕вають, але ╕ндив╕дуальн╕сть, неповторн╕сть тембру ╕ манери виконання зустр╕чаються не так уже й часто. Гришко сп╕вав добре, дуже добре — неповторно за сво╓ю ╕ндив╕дуальн╕стю ╕ тембром.
З╕ вступом М. Гришка до Одеського театру його осв╕та формально зак╕нчилась. Ун╕верситетами Михайла Степановича стали арм╕я, флот, фабрика ╕ завод. Це був справжн╕й зв’язок з життям. Зауважте, що перш╕ сво╖ парт╕╖ — Он╓г╕на, Грязного ╕ Рафаелло — в╕н просп╕вав майже експромтом, швидко вивчивши ╖х самост╕йно, щоб виручити театр, зам╕нивши виконавця. Його величн╕сть випадок в╕д╕грав тут не останню роль, але, «виручаючи» театр, в╕н «виручав» ╕ самого себе.
Основи профес╕йно╖ осв╕ти М. Гришка були закладен╕ ще в дитинств╕: з семи рок╕в в╕н сп╕вав сольн╕ парт╕╖ в церковному хор╕. Вимоглив╕ й досв╕дчен╕ регенти прищепили йому правильну постановку голосу, привчили до чистого ╕нтонування, до вм╕ння сп╕вати в ансамбл╕, навчили нотно╖ грамоти, читання з листа ╕ нав╕ть основ елементарно╖ теор╕╖ музики. Цього, звичайно, було не досить, хоча ╕ в цьому був твердий фундамент. Гришко був самородком з добре поставленим в╕д природи голосом, але в╕н уперто навчався ╕ працював над поповненням сво╓╖ загально╖ ╕ музично-вокально╖ осв╕ти. Першим його вчителем був батько, роб╕тник-маляр, який волод╕в при╓мним басом-баритоном ╕ який любив сп╕вати. Хоч ╕ нетривалий, але систематичний курс навчання в Одеськ╕й консерватор╕╖, спостереження над сп╕вом ╕ сцен╕чною повед╕нкою таких гастролер╕в, як Соб╕нов, Нежданова, Смирнов, робота з такими майстрами-диригентами, як Й. Прибик ╕ А. Маргулян, з блискучими режисерами й концертмейстерами — все це було чудовою школою вокального ╕ сцен╕чного мистецтва.
Так, у Гришка був голос — ╕ який голос, в╕д природи поставлений! Природа щедро обдарувала його, але природн╕ дан╕ необх╕дно було вперто й систематично розвивати, учитися ╕ працювати над удосконаленням сво╓╖ майстерност╕. Його голос часто визначають як драматичний баритон. Це мен╕ зда╓ться суперечливим ╕ нав╕ть неправильним. Гришко — л╕рико-драматичний баритон, ╕ так його вели професори Одесько╖ консерватор╕╖. Голос його соковитий, наповнений, компактний, сильний, ╕нод╕ нав╕ть могутн╕й, але н╕де не форсований, широкий, багатий обертонами, р╕вний протягом усього д╕апазону, такий, що легко летить у зал через оркестр...
М. Гришко н╕коли не сп╕вав «процентами в╕д кап╕талу», як навчав М. Рейзена Ф. Бугамелл╕ (в чому, до реч╕, було чимало мудрост╕ й досв╕ду): «Треба сп╕вати на процентах, а не на кап╕тал╕. Кап╕тал ма╓ залишитися недоторканним». Так найчаст╕ше сп╕вали ╕ сам Рейзен, ╕ Б. Гмиря, а ще част╕ше ╤. Козловський. Гришко, який щедро сипав сво╖м голосом ╕ якому публ╕ка платила захопленням, розтрачував св╕й кап╕тал, але так до к╕нця ╕ не розтратив. Св╕дчення цьому — п’ятдесят рок╕в на сцен╕.
Чи не тому З. Гайдай, сидячи якось з╕ мною на одн╕й з репетиц╕й, вигукнула: «Гришко, зда╓ться, все зробив, щоб зруйнувати св╕й голос, але це йому не вдалось!». Так, у нього був незруйнований голос, але в╕н чимало зробив ╕ для того, щоб його зберегти. Н╕коли не сп╕вав з м╕крофоном, не захоплювався концертними виступами, нав╕ть в╕дмовився викладати в консерватор╕╖. Кр╕м нечисленних камерних концерт╕в, виступ╕в у фронтових бригадах ╕ зйомок у музичному к╕ноф╕льм╕ «Щит Джургая», в╕н ц╕лком при— святив себе оперн╕й сцен╕.
╤ тут кожна його поява була «царською» — т╕льки тому, що в╕н часто сп╕вав «царськ╕» парт╕╖ (царя Амонасро в «А╖д╕» Дж. Верд╕, князя ╤горя в однойменн╕й опер╕ О. Бород╕на, гетьман╕в Богдана Хмельницького ╕ Мазепу в операх К. Данькевича ╕ П. Чайковського, Султана в «Запорожц╕ за Дуна╓м» С. Гулака-Артемовського, бояр Грязного ╕ Шакловитого в «Царев╕й наречен╕й» М. Римського-Корсакова ╕ «Хованщин╕» М. Мусоргського, аристократ╕в Альмав╕ву, Невера ╕ Томського в «Вес╕лл╕ Ф╕гаро» В. Моцарта, «Гугенотах» Дж. Мей╓рбера ╕ «П╕ков╕й дам╕» П. Чайковського), але й тому, що в ролях блазня Р╕голетто ╕ цирульника Ф╕гаро в╕н був володарем сцени, царював на н╕й.
Кр╕м названих парт╕й, в╕н сп╕вав Миколу й Остапа в «Наталц╕ Полтавц╕» ╕ «Тарас╕ Бульб╕» М. Лисенка, М╕згиря ╕ Веденецького гостя в «Сн╕гуроньц╕» й «Садко» М. Римського-Корсакова, Демона в однойменн╕й опер╕ А. Руб╕нштейна, Нев╕домого в «Аскольдов╕й могил╕» О. Верстовського, Ескам╕льо в «Кармен» Ж. Б╕зе, Жермона ╕ Ренато в «Трав╕ат╕» та «Бал-маскарад╕» Дж. Верд╕, Скарп╕а й П╕нга в «Тосц╕» й «Турандот» Дж. Пучч╕н╕. Кр╕м того, багато сп╕вав парт╕й у творах радянських композитор╕в — Л╕страта в опер╕ Т. Хренникова «В бурю», Ахмета в «Перекоп╕» Ю. Мейтуса, В. Рибальченка, М. Т╕ца, Штубе в «Розлом╕» В. Фемел╕д╕, Шибака ╕ Горбенка в «Милан╕» й «Арсенал╕» Г. Майбороди. Все було п╕двладно його безмежному голосу й артистичному таланту. До кращих його створ╕нь я б в╕дн╕с ╕ Богдана, в рол╕ якого в╕н не знав суперник╕в, сп╕вав його темпераментно й неповторно. У його обрис╕ на сцен╕ було щось монументальне.
У рамках цього короткого спогаду неможливо дати детальну характеристику, а тим б╕льше анал╕з виконаних ним парт╕й ╕ з╕граних ролей. Скажу лише, що коли вистава «Отелло» за участю М. Гришка транслювалася по всесоюзному рад╕о, захоплен╕ лен╕нградськ╕ артисти телефонували до режисерського управл╕ння Ки╖вського театру ╕ дивувались, «що ще ╓ так╕ сп╕ваки». Виконанням парт╕╖ Ренато в «Бал-маскарад╕» Михайло Степанович полонив уславленого тенора «Метропол╕тен-опера» Жана П╕рса, який виступав разом з Гришком на гастролях у Ки╓в╕. Не забуваймо, що цей сп╕вак у ц╕й ╕ ╕нших операх сп╕вав п╕д керуванням самого А. Тоскан╕н╕.
Народний артист СРСР, лауреат Державно╖ прем╕╖ СРСР М. Гришко — яскрава, незабутня ф╕гура в ╕стор╕╖ укра╖нського вокального мистецтва. Важка, виснажлива хвороба змусила його залишити сцену ран╕ше, н╕ж в╕н вичерпав ус╕ сво╖ можливост╕, ран╕ше, н╕ж дозволила його могутня натура, його непереможний голос. Але ╕м’я це назавжди залишиться в серцях ус╕х його шанувальник╕в ╕ тих, хто працював з ним на одн╕й сцен╕.

Вен╕ам╕н ТОЛЬБА.
(З книги «Укра╖нськ╕ сп╕ваки у спогадах сучасник╕в»).

Шановн╕ «св╕тличани»! Запрошу╓мо вас взяти участь у новому п╕сенному проект╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕: давайте спробу╓мо визначити гуртом двадцять найкращих, найталановит╕ших, найпопулярн╕ших укра╖нських виконавц╕в. Тих сп╕вак╕в, артист╕в минулих стол╕ть ╕ сучасност╕ (а це можуть бути оперн╕, народн╕, естрадн╕ артисти), хто завдяки сво╓му таланту п╕дносить укра╖нську п╕сню до найвищих висот, да╓ друге дихання народним, класичним творам, творить сучасну СПРАВЖНЮ укра╖нську естраду.
Разом з вар╕антами «двадцяток» надсилайте невеличк╕ розпов╕д╕, чому ви вважа╓те цих артист╕в справд╕ найкращими, як╕ п╕сн╕ у ╖хньому виконанн╕ вразили вас, проникли у вашу душу. Так само, як ╕ з найкращою п╕сенною «двадцяткою», т╕ виконавц╕, як╕ найчаст╕ше зустр╕чатимуться у ваших листах, стануть переможцями конкурсу, а читач╕, як╕ найвлучн╕ше втраплять у «двадцятку», будуть запрошен╕ на святковий ф╕нальний концерт-фестиваль, де у творчому змаганн╕ роз╕грають черговий «Св╕тличний» суперприз.
Надсилайте ваш╕ списки двадцяти найкращих укра╖нських виконавц╕в на адресу: 95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, к. 14, редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕» з пом╕ткою «П╕сенна св╕тлиця», або на e-mail: kr_svit@meta.ua.

Ведуча «П╕сенно╖ св╕тлиц╕» Юл╕я КАЧУЛА.

* * *
В╕д редакц╕╖. Краще один раз почути, н╕ж сто раз╕в прочитати! Чимало ун╕кальних арх╕вних запис╕в в╕домих укра╖нських виконавц╕в минулих час╕в (╕з сучасними, напевне, взагал╕ нема╓ проблем) можна знайти в ╕нтернет╕. А ще б╕льше дов╕датися про славетних сп╕вак╕в ╕ почути ╖хн╕ голоси можна з допомогою нашого укра╖нського рад╕о, зокрема, на рад╕оканал╕ «Культура», з яким останн╕м часом «Кримська св╕тлиця» пост╕йно сп╕впрацю╓ (щоп’ятниц╕ уранц╕ тут можна почути анонси наших публ╕кац╕й).
Звертайтеся туди поштою:
Укра╖нське рад╕о «Культура», Хрещатик, 26, м. Ки╖в, 01001.
Телефони музичних редакц╕й: (044) 239-62-97, 278-59-56.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2009 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8103

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков