Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 20.11.2009
БАГАТОГРАНН╤СТЬ ТВОРЧО╥ СПАДЩИНИ ЮНУСА КАНДИМА

ДЖЕРЕЛА

Серед справжн╕х талант╕в кримськотатарського письменства Шак╕р Сел╕м, 1990 року, назвав Юнуса Кандима, в╕дзначив, що в╕н ╓ над╕╓ю л╕тератури. Нин╕, через п╕втора десятил╕ття можна з ц╕лковитою певн╕стю сказати, що пов’язан╕ з Юнусом над╕╖ реал╕зувалися високою м╕рою. В╕н один з дуже небагатьох, до того ж чи не найталановит╕ший серед представник╕в середнього покол╕ння, як╕ стали ╓днальною ланкою м╕ж старшими письменниками, котр╕ заявили про себе ще в дово╓нн╕ роки, ╕ зовс╕м юною л╕тературною порослю кримськотатарсько╖ л╕тератури.
Юнус Кандим насамперед вельми ц╕кавий ╕ самобутн╕й поет. З огляду на незвичну асоц╕ативн╕сть художньо╖ мови цього нестандартного майстра слова (вт╕м, ц╕лком далеко╖ в╕д штучно╖ ускладненост╕), його старший побратим Шак╕р Сел╕м зауважу╓, що «в╕рш╕ Юнуса сл╕д читати з великою увагою, аби перейнятися ╖х суттю». У л╕риц╕ Юнуса Кандима виразно вт╕лений саме кримськотатарський дух св╕тло╖ й твердо╖ непокори траг╕чним обставинам, дух, такий близький до виявленого ╕ в укра╖нськ╕й поез╕╖, зокрема в славетному «Contpa spem spero!» Лес╕ Укра╖нки.
Геро╖чний мотив звитяжно╖ непокори г╕рким обставинам виразно звучить, зокрема у в╕рш╕ «Жаль» (Языкъ»). Перш╕ слова «Знову й знову» з вражаючим лакон╕змом п╕дкреслюють типов╕сть, поширен╕сть виразно змальовано╖ в початкових рядках страх╕тливо╖ картини, яку не просто спостер╕га╓, а в╕дчува╓ вс╕м ╓ством л╕ричний герой, котрий виступа╓ тут представником багатостраждального людства:
 Знову й знову стр╕лянини,
день при дн╕,
 Жаль… Впились п╕дступно
в спину кул╕ вмить.
 Мов кл╕щ╕,
у т╕ло вгризлися мен╕,
 Жах небачений,
аж млость в очах сто╖ть,
 А пробо╖н скр╕зь
по спин╕ не зл╕чить!
(Фрагменти в╕рш╕в подаються в переклад╕ автора статт╕).
У ч╕ткому бадьорому ритм╕, точних повнозвуких чолов╕чих римах, суголосся яких не лише подв╕йне, а й потр╕йне, кри╓ться певна конструктивна контрастн╕сть до образност╕, що познача╓ страх╕тливу ру╖ну. ╤ ця контрастн╕сть ц╕лком виразно ╕ зримо виявля╓ться в наступних рядках, що знаменують незгоду з руйн╕вними силами, протистояння ╖м:
Насаджу туди гвоздик –
нехай ростуть,
 Кров безвинна ╖х полл╓,
не каламуть,
 Не завважу куль
рушницям вс╕м на лють.
Символ╕чний мотив н╕жно╖ ╕ водночас цупко╖, непок╕рно╖ кв╕тки – гвоздики розвива╓ться за принципом пристрасного крещендо, мальовничо окреслюючи житт╓ствердну дом╕нанту в складн╕й образн╕й систем╕ твору:
 Не мен╕, а ╖м
мене злякатись враз,
 Я ж не деревище
вперте ╕ пусте.
 Хай в╕д мене кулям прийде
смертний час,
 ╤ палка гвоздика
з серця проросте.
Пройнята сво╓р╕дною образн╕стю настро╓во-╕нтонац╕йна гама поез╕╖ Ю. Кандима дуже багатогранна, чутлива, сповнена найрозма╖т╕ших в╕дт╕нк╕в. Ф╕лософ╕чна медитативн╕сть, сполучена з грайливою ╕рон╕чн╕стю й журливою елег╕йн╕стю, характеризу╓, наприклад, витончену поетику в╕рша «Перекрути» («Эгрилер»):
 Потр╕бна чайц╕ даль морська,
 Орлов╕ – блакить небес,
 А хвил╕ берег, щоб шал ╖╖
 У п╕нистих бризках щез.
 Мен╕, аби змахнуть крилом.
 Пов╕тря хоча б ковток,
 А щоб не згинути в╕д п╕сень,
 В ажурн╕й кл╕тц╕ куток.
Вишукана метафоричн╕сть, влучн╕сть та неспод╕ван╕сть образних асоц╕ац╕й, по╓днання в поетичному вислов╕ лаг╕дно-сумовито╖ медитативност╕ з динам╕чною експрес╕╓ю, часто п╕дкресленою вигадливим ритм╕чним малюнком, — так╕ прикметн╕ особливост╕ л╕рики Ю. Кандима.
Близький до ╕стини в╕домий укра╖нський поет ╕ перекладач Микола М╕рошниченко, котрий зауважив: «Не боюсь стверджувати, що сьогодн╕ в кримськотатарськ╕й поез╕╖ нема╓ в╕ртуозн╕шого в поводженн╕ з художн╕м словом майстра, ан╕ж сорокар╕чний Юнус Кандим» (М╕рошниченко М. «Не мл╕╓ в поклонах на в╕тр╕ душа…» // Кримська св╕тлиця. – 1999. — 8 жовтня. – С. 12).
Письменник лишив ╕ за мистецькими параметрами, ╕ за обсягом довол╕ значний поетичний доробок, л╕тературознавче осягнення якого т╕льки започаткову╓ться.
 Далеко не вс╕ в╕рш╕ поета, заклопотаного участю у вир╕шенн╕ безл╕ч╕ завдань, як╕ постали перед в╕дроджуваною кримськотатарською культурою, з╕бран╕ й видрукуван╕. Дв╕ зб╕рки в╕рш╕в (видана в Ташкент╕ 1988 року «Ти на море схожа» та ки╖вська «Сары ань – Жовта мить» (1997, двомовна, де поруч з ориг╕налами переклади М. М╕рошниченка) м╕стять лише частину доробку поета. Отож, ╜рунтовне видання поез╕╖ автора – справа винятково╖ ваги.
Друга не менш значуща грань творчост╕ Юнуса Кандима — художн╕ переклади. В╕н виявив себе неабияким майстром перекладацько╖ справи, автором переклад╕в з турецько╖, узбецько╖, рос╕йсько╖ мов. Та найосяжн╕ший тут його доробок – кримськотатарськ╕ ╕нтерпретац╕╖ твор╕в укра╖нсько╖ л╕тератури. Укра╖нською мовою й л╕тературою в╕н глибоко зац╕кавився ще п╕д час служби в арм╕╖ у Жовтих Водах (саме сюди його свого часу призвали з далекого Узбекистану), м╕стечку, знаменитому ╕сторичною козацькою битвою, в як╕й поруч з в╕йськами Богдана Хмельницького брали участь кримськотатарськ╕ загони. У двомовному виданн╕ «Далекий ╕ близький – Узакъ ве якъын – Шевченко» («Доля», С╕мферополь, 1999) вм╕щен╕ в його переклад╕ так╕ твори: «В╕тер з га╓м розмовля╓», «Розрита могила», «Кавказ», «╤ мертвим, ╕ живим…», «Маленьк╕й Мар’ян╕», «Минають дн╕, минають ноч╕». А в зд╕йснених цим же видавництвом виданнях твор╕в Лес╕ Укра╖нки, фактично двотомник (Кв╕тка на долон╕ в╕чност╕. Вибран╕ твори. – Бакъийлик авучындаки чечек: Сайлама эсерлер. – 2001; Л╕сова п╕сня: Драма-фе╓р╕я в 3-х д╕ях – Орман тюркюси: Учь пердели драма феерия. – 2001) майже вс╕ переклади (за винятком п’яти в╕рш╕в, ╕нтерпретованих Абляз╕зом Вел╕╓вим) зроблен╕ Юнусом Кандимом. ╫рунтовне досл╕дження цих майстерних переклад╕в – справа майбутнього. Та вже сьогодн╕ можна з певн╕стю сказати, що вони ╓ вагомим внеском у справу культурно╖ вза╓мод╕╖ укра╖нського та кримськотатарського народ╕в. Про це, зокрема, промовисто св╕дчить усп╕х вистави «Л╕сова п╕сня» в Кримськотатарському академ╕чному музично-драматичному театру, зд╕йснено╖ режисером Ахтемом Сейтабла╓вим у 2002 роц╕. Цьому усп╕хов╕ сприяв насамперед переклад Юнуса Кандима.
У перекладацькому доробку Ю. Кандима твори Михайла Коцюбинського з кримського циклу. В╕н виношував задум зд╕йснення кримськотатарсько╖ верс╕╖ «Ене╖ди»
╤. Котляревського. Думав також про переклад роману Романа ╤ваничука «Мальви»…
Одне з актуальних завдань сучасного кримськотатарського та укра╖нського л╕тературознавства – наукове осягнення небуденного творчого доробку Юнуса Кандима – поета, перекладача, л╕тературознавця, мовознавця, ╕сторика, публ╕циста…
4 вересня йому виповнилося б лише 50 л╕т...

В╕ктор ГУМЕНЮК, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор, зав╕дувач кафедри теор╕╖ та ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського.

На фото: Юнус Кандим (л╕воруч) ╕ Данило Кононенко на творч╕й зустр╕ч╕ з учн╕вською молоддю. 2002 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8106

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков