Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2009 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 27.11.2009
В╤КТОР ЮЩЕНКО: НАША СВОБОДА — ЦЕ НАША НЕЗАЛЕЖН╤СТЬ ╤ НАША ДЕРЖАВН╤СТЬ

ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА В УКРА╥НСЬКОМУ ДОМ╤ З НАГОДИ ДНЯ СВОБОДИ 22 ЛИСТОПАДА 2009 Р.

Громадо ╕ дорог╕ сп╕вв╕тчизники, дорог╕ однодумц╕, дорогий наш укра╖нський народе!
Я хот╕в би розпочати св╕й виступ у, переконаний, цей святий для мо╓╖ нац╕╖ день з╕ сл╕в: ми живемо в умовах свободи. Ця теза ╓ абсолютною правдою.
Дуже часто, п╕д тиском щоденних обставин, ця теза зда╓ться ╕люз╕╓ю.
Кожен да╓ свою в╕дпов╕дь. Моя в╕дпов╕дь — перед вами.
Наша свобода н╕ким не подарована. Наша свобода — це наша незалежн╕сть ╕ наша державн╕сть. Але ╓ ╕ дещо б╕льше. Свобода у нашому розум╕нн╕ — це свобода особистост╕. Свобода ма╓ мету.
В один ╕з найсв╕тл╕ших момент╕в ╕стор╕╖ укра╖нського народу ми стали на шлях реал╕зац╕╖ одного з наймогутн╕ших ╕ найблагородн╕ших прагнень людини — жити за принципами справедливост╕ ╕ бути собою, реал╕зувати себе ╕ сво╓ покликання, яке кожному дають Господь, Думка ╕ Природа.
Жити у г╕дност╕, добр╕, безпец╕, у внутр╕шн╕й впевненост╕ за себе, сво╖х близьких, сво╖х д╕тей ╕ внук╕в, зрештою, за р╕дний народ, бо ти живеш його хл╕бом, ти на його земл╕ ╕ серед нього — в╕н був до тебе ╕ буде п╕сля тебе.

«ЛЮДИНА ПОЧИНА╢ТЬСЯ З ВИБУХУ СВОБОДИ»

Ми не одинок╕ на ц╕й славн╕й дороз╕. 29 рок╕в тому, переймаючи рух свободи з рук великих предтеч, повстала Польща ╕ польська «Сол╕дарн╕сть». 20 рок╕в тому цей рух розтрощив Берл╕нську ст╕ну. 20 рок╕в тому в╕н розпочав Оксамитову революц╕ю у Праз╕. 20 рок╕в тому в╕н п╕дняв до свободи вс╕ балт╕йськ╕ народи.
18 рок╕в тому в╕н вив╕в на площ╕ Москви велику, сповнену над╕й, демократичну Рос╕ю.
24 серпня 1991 року ╕ Майдан осен╕ 2004 року — це великий рух нац╕╖ ╕ людини до свободи. З м╕льйон╕в укра╖нських доль, погляд╕в ╕ над╕й склада╓ться цей рух.
Для нас його сутн╕сть — укра╖нська. Його природа — загальнолюдська. Масштаб ╕де╖ свободи ╕ добра, безумовно, ╓ св╕товий.
Всесв╕т, як здогадуються вчен╕, народився з Великого вибуху творення. Людина почина╓ться з великого вибуху особисто╖, внутр╕шньо╖ свободи.
Ця материнська свобода — найважча. ╤ вона — найсильн╕ша, бо з не╖ розпочина╓ться безмежн╕сть особистих можливостей. ╤ не т╕льки це. Це — ф╕зичний, природний початок принцип╕в ╕ закон╕в. Це — початок в╕дпов╕дальност╕. Перед собою та за ╕нших людей.

ТРИ МОТИВИ

Я в╕рю у цю свободу. Мотиви мо╖х д╕й розшифровують як завгодно. Головних мотив╕в у мене завжди було три.
Перший — це демократ╕я. Демократ╕я, яку я обстоював за будь-яких обставин ╕ будь-якою ц╕ною. Бо був ╕ залишаюся глибоко переконаним, що т╕льки демократична Укра╖на ма╓ перспективу територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ ╕ власно╖ незалежност╕. Т╕льки демократична Укра╖на.
Саме тому дв╕ч╕ в╕дбулися в╕льн╕ вибори, за яких до влади приходила опозиц╕я. Саме тому не було пол╕тично╖ цензури, не кажучи про пересл╕дування чи репрес╕╖. Саме тому ми ма╓мо сьогодн╕ свободу слова. Саме через це ми сьогодн╕ прагнемо зрештою мати в╕льного журнал╕ста. Саме тому було мо╓ пост╕йне апелювання до г╕дност╕ вчинк╕в, в╕ри, духу, що, певно, викликало ╕рон╕ю, бо апелювання без кари для нас незвичне.
Друге — це наш розвиток. ╤деться про розвиток не лише буквальний, виражений ф╕зично, у цифрах. Але внутр╕шн╕й, в╕н непростий ╕ його дуже складно вим╕рювати. За останн╕ п’ять рок╕в наш економ╕чний рух здолав колосальну в╕дстань. Попри кризу.
Ви зна╓те мою вдачу. Я б дуже хот╕в говорити з аудитор╕╓ю цифрами, бо вони, як на мене, дуже точно ф╕ксують ╕ тенденц╕╖, ╕ рух. Я не буду зловживати, але к╕лька цифр наведу сьогодн╕ вс╕м т╕льки для того, щоб у вас не хилилася голова ╕ не опускалися руки.
На початку мого президентства наш ╕з вами бюджет становив 80 м╕льярд╕в гривень. Це було чотири роки тому. 80 м╕льярд╕в гривень. Очевидно, це — велика сума. Але сьогодн╕ бюджет Укра╖ни — 300 м╕льярд╕в. Я не пригадую, щоб у наш╕й ╕стор╕╖ була така динам╕ка державних ф╕нанс╕в.
Укра╖на в 2004 роц╕ мала в╕с╕м м╕льярд╕в долар╕в ╕ноземних ╕нвестиц╕й. За чотири роки ми прийшли на цифру 38 м╕льярд╕в долар╕в ╕нвестиц╕й. Я ╕стинно хочу, щоб майбутн╕ п’ять чи десять рок╕в хоча би повторили цю тенденц╕ю.
Укра╖на за ц╕ роки якось уже звикла до ╕мен╕ житниц╕ ╢вропи. Кожен з останн╕х двох рок╕в ми експортували по 20 млн. тонн зерна, вийшли на п’яте м╕сце в св╕т╕ з продажу зерна, четверте м╕сце з продажу кукурудзи, перше м╕сце з продажу ячменю, ╕ ми верта╓мо те, що колись давно нам належало.
Сьогодн╕ ми ма╓мо найнижчий за роки укра╖нсько╖ незалежност╕ р╕вень безроб╕ття.
Уперше за 18 рок╕в ми ма╓мо демограф╕чний оптим╕зм. Якщо збережуться ц╕ темпи приросту нац╕╖, як╕ ми мали за останн╕ 4 роки, починаючи з 2015 року ми матимемо абсолютний прир╕ст укра╖нсько╖ нац╕╖. Чотири роки тому вона була на 14–му м╕сц╕ в ╢вроп╕, на останньому м╕сц╕ в ╢вроп╕ серед вимираючих нац╕й.
Ми — на пороз╕ доленосних р╕шень нашо╖ ╕нтеграц╕╖ до ╢вропейського Союзу. Переконаний, нас в╕дд╕ляють к╕лька м╕сяц╕в в╕д п╕дписання базово╖ угоди про пол╕тичну ╕нтеграц╕ю та економ╕чну асоц╕ац╕ю Укра╖на-╢С.
Що означа╓ це ╕ багато ╕ншого, про яке ми говоримо зараз? Це означа╓, що ма╓мо колосальну можлив╕сть для нашо╖ свободи, для нашо╖ укра╖нсько╖ перспективи. Але ╖╖ н╕коли не буде, якщо пов╕римо лише в грош╕ й цифри. Вибачте, ц╕ слова говорить ф╕нансист. Я в╕рю в економ╕чну свободу ╕ добре знаю принципи ╖╖ побудови.
Свобода завжди ма╓ мету. Мета — це розвиток. Розвиток — це наш достаток — духовний, ф╕зичний.
Але щоб розвиватися у нин╕шньому жорстокому св╕т╕, треба бути нац╕╓ю, переконаною ╕ самодостатньою у сво╖х силах.
Наша тисячол╕тня мр╕я зд╕йснилася — ми ма╓мо власну державу. Тепер залишилося зробити найголовн╕шу справу — створити власну нац╕ю. Це трет╕й, можливо, найголовн╕ший мотив мо╓╖ роботи — створити нац╕ю в╕дпов╕дальних громадян, яких об’╓дну╓ р╕дна мова, р╕дна ╕стор╕я, власна культура, батьк╕вська традиц╕я, збережен╕ звича╖ наших предк╕в, територ╕альна ц╕л╕сн╕сть, нац╕ональний суверен╕тет ╕ сп╕льна велика мета майбутнього для вс╕╓╖ нац╕╖. Нин╕шня незавершен╕сть багатьох ╕з цих справ ╕ процес╕в не означа╓ неможливост╕ ╖х завершення. В╕ра в ╕дею не означа╓, що ╕дея належить лише тому, хто ╖╖ проголошу╓. ╤ нав╕ть глибше — не т╕льки тому, хто в не╖ в╕рить.
╤ ще одне — пол╕тичний рейтинг абсолютно не означа╓ хибн╕сть пол╕тики. Не будемо забувати, що б╕льш╕сть часто помиля╓ться. Я б уточнив — як правило, помиля╓ться.

«УКРА╥НСЬКИЙ МАЙДАН СТОЯВ ЗА ВЛАСНУ МР╤Ю... РЕВОЛЮЦ╤Я ТРИВА╢»

Моя особиста свобода дозволя╓ мен╕ сказати найважлив╕ше: визнаю помилки ╕ водночас в╕рю у силу духа, який п╕сля ст╕лькох випробувань ╓ ╕ в╕дроджу╓ться у наших укра╖нських серцях. Його сила — в╕чна.
Бачимо кадри з Майдану. Бачимо одне одного. Яке це було щастя! Який це був рад╕сний усм╕х! Це — ми. Можливо, найкрасив╕ш╕ в нашому житт╕. Можливо, найкрасив╕ш╕ в ╕стор╕╖ людства на початку XXI стол╕ття.
Майдан стояв не т╕льки за Ющенка. Дякую кожному голосу, який промовляв мо╓ ╕м’я. Укра╖нський Майдан стояв за власну мр╕ю. Емоц╕йно в╕н був, безумовно, дивом. Неспод╕ваним, великим, всеперемагаючим дивом раптово╖ в╕ри у власн╕ сили ╕ в╕ри у сп╕льн╕ сили загальн╕, як╕ п╕дтвердили, що ти у сво╖х мр╕ях ╕ можливостях далеко–далеко не одинокий.
Майдан не був ярмарком об╕цянок ╕ гасел. Багато хто це ╕ дос╕ не розум╕╓. Саме тому Майдан н╕коли ╕ н╕кому не вдасться провести за грош╕ — що дуже важливо. Майдан був сол╕дарним виявом нашо╖ громадянсько╖ ╕ нац╕онально╖ позиц╕╖, чи╖м головним нос╕╓м ╕ двигуном виступала зростаюча середня верства.
Я згоден ╕з тими, хто вважа╓, що Майдан ╓ складовою масштабного сусп╕льного процесу, що пам’ята╓ ╕ «революц╕ю на гран╕т╕», ╕ схвалення Конституц╕╖ 1996 року та ╕нш╕ знаков╕ под╕╖. Майдан — це не зм╕ни, безумовно. Це шанс на так╕ зм╕ни. Рух не припинився. В╕н трива╓.
Так само, як десятил╕ття тривала Американська революц╕я, що вела до створення потужно╖ ╕ модерно╖ сучасно╖ нац╕╖ ╕ держави. Так само, як Польська — в╕д «Сол╕дарност╕» до повалення комун╕стичного режиму. Це довга дорога польсько╖ революц╕╖.
Н╕хто не зум╕╓ применшити, принизити чи заперечити значення нашого Майдану. Його пол╕тичн╕ ╕ сусп╕льн╕ насл╕дки, безумовно, колосальн╕. Влада, яка не розум╕тиме сут╕ цих процес╕в, неминуче отрима╓ нов╕ Майдани.
Майдан не був протистоянням людей — Майдан був прагненням свободи. Якщо Майдан не здобуде свободи, в╕н повториться.
Саме тому не треба в╕дводити оч╕. Не цуратися власно╖ свободи сьогодн╕. Енерг╕я не розв╕ялася. Але для кожного з нас вона ма╓ трансформуватися у щоденний захист власних громадянських прав.
Треба бути св╕домими того, що антидемократична реакц╕я р╕вною м╕рою не ослабла. За останн╕ п’ять рок╕в ми зупинили не одну загрозу узурпац╕╖ влади в Укра╖н╕ нечесним бандитським способом, шляхом зговору, ╖╖ консервац╕╖ за найб╕льшими пол╕тичними «кланами».
╤ сьогодн╕ цей виклик, можливо, найсерйозн╕ший за останн╕ 15-18 рок╕в.
Очевидно, такий тиск триватиме. ╤ кожен наступний Майдан — це Майдан особистий: це — в╕дпов╕дальн╕сть кожного за те, що ти обира╓ш, яку систему ц╕нностей, пр╕оритет╕в. ╤ вже п╕сля цього — кого ти обира╓ш. Найважлив╕ше, на м╕й погляд, сьогодн╕ — не обм╕няти свободу на м╕шок «добробуту», який щедро об╕цяють т╕, хто претенду╓ на найвищу посаду в Укра╖нськ╕й держав╕.
Свобода — найвища ц╕нн╕сть людського буття. Саме свобода, яка ма╓ сво╖м другим вим╕ром в╕дпов╕дальн╕сть, а не сваволя, однаково руйн╕вна, коли йдеться про пол╕тику чи про приватне життя. У цьому — суть свободи громадянсько╖.

СВОБОДА — ЦЕ Й ЗОВН╤ШНЬОПОЛ╤ТИЧНА МЕТА

Свобода державна — я розум╕ю ╖╖ як здатн╕сть Укра╖нсько╖ держави зд╕йснювати самост╕йну ╕ в╕дпов╕дальну пол╕тику, розраховану не лише на поточн╕, щоденн╕ потреби, а й на довгу нац╕ональну перспективу. Це — здатн╕сть д╕яти ╕ захищати власн╕ ╕нтереси, попри будь–який зовн╕шн╕й тиск, антипат╕ю чи нав╕ть в╕дверту ворож╕сть.
Яке наше м╕сце у св╕т╕? На яку роль претенду╓мо? Хто ми — велика держава чи великий сател╕т? Хто ми — укра╖нц╕ чи малороси? Хто ми — нац╕я чи населення? Хто кожен ╕з нас — людина чи ще й громадянин?
Я наведу для спогад╕в к╕лька цитат. Перша. «Так звана держава, що не ма╓ н╕яко╖ нац╕онально╖, ╕сторично╖, культурно╖ та морально╖ основи». Дал╕. «Штучно створена держава, нами подарована...», «Улюблений хатн╕й песик зах╕дних демократ╕й, якого взагал╕ не можна вважати за культурний народ».
Вам це н╕чого не нагаду╓? Це говорили л╕дери Н╕меччини про Польщу ╕ польський народ у 1939 роц╕. ╤з брутальних лайок, як╕ в╕дображали ╓фрейторський ╕нтелект, почалася велика катастрофа людства, яку пот╕м ╕сторики, люди назвали Другою св╕товою в╕йною.
Щоб вберегтися в╕д катастроф, треба мати не лише ч╕тку мету, але й силу ╕ вм╕ння не гнутися перед обставинами, твердо ╕ нев╕дступно захищати власн╕ нац╕ональн╕ ╕нтереси.
Для багатьох столиць Укра╖на ╓ пост╕йною ╕ незручною неспод╕ванкою, яка лама╓ стереотипи ╕ давн╕ схеми стосунк╕в, в тому числ╕ по д╕агонал╕ м╕ж зах╕дним св╕том ╕ Рос╕╓ю. У всьому мережив╕ м╕жнародних в╕дносин Укра╖на зобов’язана нарощувати ╕ закр╕пляти сво╖ позиц╕╖. Не як сател╕та. Не як прохача. А як принципового, активного ╕ наполегливого гравця. Тим б╕льше, маючи таку ун╕кальну геопол╕тику.
Безумовно, ми здатн╕ на це.
╤ нам треба розум╕ти всю складн╕сть ╕ серйозн╕сть зовн╕шн╕х загроз. Якщо хочемо доброго майбутнього для Укра╖ни, нам ус╕м, незалежно в╕д пол╕тичних погляд╕в чи електоральних симпат╕й, потр╕бно погодитися з ╓диною зовн╕шньою нашою метою. У н╕й також наша свобода. Про цю мету як Президент я сотню раз╕в повторюю. Повторю ╕ сьогодн╕. Наша довгострокова мета — повноц╕нне входження Укра╖ни до об’╓днано╖ ╢вропи, ╕нтеграц╕я у ╢вропейський Союз ╕ вступ до загально╓вропейсько╖ колективно╖ безпеки.
Сильна Укра╖на у склад╕ об’╓днано╖ ╢вропи — це також ╕сторичний порятунок для Рос╕╖ ╕ захист для не╖ в╕д сповзання у трясовину, в як╕й загинула Рос╕йська ╕мпер╕я, а пот╕м ╕ Радянський Союз.
Свобода передбача╓ в╕дпов╕дальн╕сть. ╤ свобода передбача╓ принципов╕сть. Саме тому я по╖хав у Тб╕л╕с╕ у серпн╕ 2008 року. Бо там йшлося про реч╕ фундаментальн╕. Про вашу свободу, про ╖хню свободу — про нашу свободу.
Там, у Тб╕л╕с╕, прозвучав голос т╕╓╖ ╢вропи, як╕й небайдужа людська свобода ╕ життя, незалежн╕сть суверенних держав ╕ суверенних демократ╕й. Ми повинн╕ належати до ц╕╓╖ ╢вропи. Нав╕ть якщо вона мовчить. Бо це — головна запорука нашо╖ свободи.
Укра╖на повинна думати ╕ д╕яти наперед, дбаючи про стратег╕чну власну перспективу. Нас можуть не розум╕ти. З безсилля нам можуть погрожувати. Про нас можуть брехати. Нас можуть наважуватися ображати.
Наша справа — йти вперед ╕ довести св╕тов╕ нашу силу, д╕яльну присутн╕сть ╕ наш укра╖нський вплив. Так я розум╕ю свободу Укра╖нсько╖ держави.

«КОЛИ ПОМ╤Ж ХЛ╤БОМ ╤ СВОБОДОЮ НАРОД ОБИРА╢ ХЛ╤Б, В╤Н ЗРЕШТОЮ ВТРАЧА╢ ВСЕ, В ТОМУ ЧИСЛ╤ ╤ ХЛ╤Б»

Дорог╕ сп╕вв╕тчизники!
На цьому великому пол╕ свобод — особисто╖, громадянсько╖, державно╖ — народжу╓ться свобода, чия суть для нас, громадян Укра╖ни, ╓ нац╕ональна.
Свобода нац╕ональна — це усв╕домлення себе нац╕╓ю, яка на ц╕й земл╕ живе понад тисячу л╕т ╕ здатна творити сво╓ власне нове життя. Революц╕я нашо╖ свободи веде нас не лише до впорядкування життя ╕ нашого добробуту. Вона повинна привести нас до побудови сучасно╖ ╓вропейсько╖ нац╕онально╖ держави як Батьк╕вщини, об’╓днано╖ морально-культурницькими засадами ╕ сп╕льними проектами задля майбутнього.
Я добре розум╕ю настр╕й людей, як╕ у кер╕вниках держави не раз хочуть бачити твердих господарник╕в, управл╕нц╕в. Я маю чим засв╕дчити св╕й досв╕д ╕ усп╕х як управл╕нця за десятил╕ття державно╖ роботи. Саме тому я твердо знаю: коли пом╕ж хл╕бом ╕ свободою народ обира╓ хл╕б, в╕н зрештою втрача╓ все, в тому числ╕ ╕ хл╕б.
Якщо народ обира╓ свободу, в╕н матиме хл╕б, вирощений ним самим ╕ н╕ким не в╕д╕браний.
Але для цього народ у вс╕й велик╕й сво╖й мас╕ повинен достеменно точно зрозум╕ти хто в╕н, з якого джерела походить, що в╕дбувалося з ним, як╕ травми пережито ╕ як треба одужувати, щоб йти дал╕ вперед.
За останн╕ п’ять рок╕в я прагнув повернутися до нашого джерела, яке упродовж десятил╕ть ╕ стол╕ть засипалося р╕зним п╕ском ╕ кам╕нням. Ми разом п╕дняли велик╕ кам╕нн╕ брили. Це — тема Великого Голодомору, вбивства голодом 1932-1933 рок╕в нашого народу. Це — тема ╓дино╖ р╕дно╖ Пом╕сно╖ укра╖нсько╖ Церкви. Це — тема нашо╖ мови, культури, наших осв╕ти, звича╖в, традиц╕й. Це — тема нашо╖ родини ╕ наших с╕мейних ц╕нностей. Це — тема наших великих ╕мен ╕ наших великих перемог, очищених в╕д брехн╕ ╕ фальшувань.
Очевидно, йдеться про працю велику ╕ конче потр╕бну. Ця праця потребу╓ м╕льйон╕в укра╖нських рук. Бо поясню╓ нам р╕дну природу, наше буття. Пояснити це — означа╓ зрозум╕ти допущен╕ помилки, взяти на себе в╕дпов╕дальн╕сть за минуле, нин╕шн╓, майбутн╓ — ╕ впевнено йти вперед.
Зрештою, це означа╓ стати в╕льною нац╕╓ю. Назавжди. На сотн╕ ╕ тисяч╕ рок╕в уперед.
Наш рух до свободи т╕льки почався. В╕н трива╓. Свобод╕ складаю свою спов╕дь ╕ свою в╕ру. В╕ру всепереможну.
Слава Укра╖н╕!

На фото: п’ять рок╕в тому було ТАК!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2009 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8111

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков