Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ ОПУБЛ╤КУВАВ ДЛЯ КРИМЧАН ПАМ'ЯТКУ З РЕКОМЕНДАЦ╤ЯМИ, ЯК ПОВОДИТИСЯ П╤Д ЧАС ЗАТРИМАННЯ ТА ОБШУК╤В
Голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав кримчан пост╕йно тримати при...


УКРА╥Н╤ СЛ╤Д ПРИПИНИТИ ЗАЛ╤ЗНИЧНЕ СПОЛУЧЕННЯ З РФ
Це потр╕бно для м╕н╕м╕зац╕╖ к╕лькост╕ потенц╕йних бранц╕в в Рос╕╖, пише Борис Баб╕н у статт╕ в...


ПОСОЛ УКРА╥НИ НАГАДАВ АВСТР╤ЙЦЯМ, ЯК╤ В╤ДВ╤ДАЛИ КРИМ, ПРО КАТУВАННЯ АКТИВ╤СТА
Посол Укра╖ни в Австр╕╖ Олександр Щерба розкритикував автр╕йських пол╕тик╕в, як╕ в╕дв╕дали...


КОМ╤ТЕТ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН УХВАЛИВ РЕЗОЛЮЦ╤Ю ЩОДО КРИМУ
Президент Петро Порошенко прив╕тав ухвалення оновлено╖ резолюц╕╖.


РАДА ПРИЙНЯЛА В ПЕРШОМУ ЧИТАНН╤ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ВИБОРИ З В╤ДКРИТИМИ СПИСКАМИ
П╕д час виступ╕в перед початком голосування л╕дери фракц╕й та народн╕ депутати висловили думку,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2009 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 27.11.2009
ВИБ╤Р КРИМСЬКИХ ТАТАР БУДЕ ОПТИМАЛЬНИМ...

В╕н посп╕ша╓ жити. ╤ не просто жити, а зробити в цьому житт╕ якнайб╕льше. Не для себе, а для свого кримськотатарського народу, як робив це протягом усього попереднього життя в тотал╕тарному Радянському Союз╕, прагнучи вивести цей народ ╕з невол╕ ╕ привести на р╕дну батьк╕вську землю. ╤ для Укра╖ни, в як╕й побачив можливост╕ реал╕зац╕╖ сво╖х ╕ свого народу устремл╕нь, ╕ став ╖╖ патр╕отом. А щодо себе... Як особист╕сть, як пол╕тик для народу ╕ в╕д народу, сво╓ особисте залиша╓ на останньому план╕. Такий в╕н, Мустафа Джем╕л╓в, народний депутат Укра╖ни, голова Меджл╕су кримськотатарського народу, кор╕нний кримчанин, який б╕льшу частину свого життя прожив не в Криму, а на засланн╕, як ╕ його народ. ╤ ще значну частину його (15 рок╕в) — у таборах та тюрмах.
╤ нав╕ть п╕д час важливо╖ бес╕ди у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни, коли мова заходить про його особисте ╕ надто важливе для нього, про безпеку його життя, в╕н намага╓ться тему перевести на ╕нше – про долю Укра╖ни, про долю кримських татар. А пот╕м зника╓ у зал╕ зас╕дань парламенту, де стара╓ться не пропустити жодного важливого питання, в╕дстояти державний ╕нтерес, який, як зна╓мо, треба в╕дстоювати нав╕ть у р╕дному укра╖нському парламент╕.
А щодо того, що в кра╖н╕ з’явилися сили, як╕ мають нам╕р знищити Мустафу Джем╕л╓ва, то це в╕н сприйма╓ як звичний для нього черговий рядовий стрес. Непри╓мно, звичайно. Але стрес╕в в╕н вже п╕знав немало. Перший, напевне, стався ще у несв╕домому в╕ц╕, коли його, п╕вр╕чною дитиною, 18 травня 1944 року радянськ╕ в╕йськов╕ депортували ╕з Криму. Ну не могла та б╕да нав╕ть при люблячих батьках не торкнутися немовляти, яке зазнавало ус╕х б╕д, ╕ вс╕╓╖ нужди, як ╕ його батьки. Не могли вони повернути йому н╕ того звичного для вс╕х ╖х кл╕мату, житт╓вих умов ╕ в╕дносного благополуччя, яке в╕д предк╕в творили на р╕дн╕й земл╕. ╤ це, безперечно, позначалося на дитин╕. У Мустафи Джем╕л╓ва невисокий зр╕ст, що, до реч╕, пом╕ча╓ться в багатьох людей, народжених у роки радянсько-н╕мецько╖ в╕йни 1941-1945 рок╕в. Б╕ди в╕йни, а пот╕м ╕ п╕сляво╓нна голодовка гальмували ф╕зичний розвиток. А ще й депортац╕я... Натом╕сть Мустафа Джем╕л╓в, виростаючи у цих б╕дах, набирався велико╖ мужност╕ ╕ високого духу.
╤ це теж особисто не йшло на користь, додавало тих же стрес╕в. Чого коштувало, наприклад, в╕длучення в╕д права на вищу осв╕ту, коли у 1965 роц╕ в╕драхували з Ташкентського ╕нституту ╕нженер╕в ╕ригац╕╖ та мел╕орац╕╖ с╕льського господарства „за нег╕дну повед╕нку”. А „нег╕дн╕сть” полягала в тому, що в здоровому сусп╕льств╕ завжди назива╓ться високою г╕дн╕стю. Ще в 1961 роц╕ Мустафа Джем╕л╓в заснував в╕дд╕л кримськотатарсько╖ молод╕ у Ташкент╕, став активним поборником прав. П╕зн╕ше з однодумцями заснував ╤н╕ц╕ативну групу захисту прав людини в СРСР. А с╕м судимостей, арешти, 15 рок╕в ув’язнення... Чи не стреси? Вт╕м Джем╕л╓в, як людина, яка вже звикла жити п╕д жахом загроз, сприйма╓ все це, як звичне. Хоч, зв╕сно, небезпеку уявля╓ ╕ розум╕╓. ╤ знову ж, насамперед, не тому, що вона загрожу╓ саме йому, а т╕й справ╕, як╕й присвятив сво╓ життя ╕ свободу, тим людям, як╕ пл╕ч-о-пл╕ч поряд з ним боронили ╕ боронять цю справу.
— У Криму, — розпов╕да╓ в╕н, — з’явилися секти, яких не було н╕ до в╕йни, н╕ зразу п╕сля повернення депортованого народу. Вони у нашому середовищ╕ не сприймаються, оск╕льки хочуть розд╕лити кримських татар за рел╕г╕йною ознакою: на мусульман „правильних ╕ неправильних”. ╤ критер╕╖ цього под╕лу так╕, що народ аж н╕як влаштувати не можуть. Наприклад, виступають проти участ╕ кримських татар у пол╕тичному житт╕. Вибори, зокрема, вважають видумкою ”нев╕рних”. Це, звичайно, дуже влаштову╓ деяк╕ пол╕тичн╕ сили, як╕ б хот╕ли бачити кримських татар абсолютно безправними.
З нашо╖ невелико╖ ╕стор╕╖ незалежно╖ кра╖ни вже в╕домо немало випадк╕в, коли позиц╕я кримських татар не давала можливост╕ провести небезпечн╕ пол╕тичн╕ оборудки. Наприк╕нц╕ 90-х рок╕в ╖хня фракц╕я у Верховн╕й Рад╕ Автономно╖ Республ╕ки Крим р╕шуче протистояла спробам провести парламентське р╕шення про вих╕д автоном╕╖ з╕ складу Укра╖ни ╕ входження в Рос╕ю. Через пол╕тичн╕ р╕шення, через сво╓ представництво в пол╕тичн╕й систем╕ держави кримськ╕ татари розв’язують багато сво╖х питань. ╤ в╕д цього в╕дмовитися?
— Тому ми завжди засуджували ц╕ секти, — продовжу╓ голова Меджл╕су. — Я отримував ╕нформац╕ю, що вони на сво╖х з╕браннях говорили, що мене треба прибрати, та ще й кер╕вництво Меджл╕су, голову Духовного управл╕ння мусульман Криму. Ми на це уваги не звертали, ну, мало чого там ляпають. Але в серпн╕ з’явилася заява МЗС про видворення з територ╕╖ Укра╖ни дипломата Олександра Лисенка. ╤ одним ╕з головних звинувачень проти нього було те, що в╕н працював на усунення л╕дер╕в Меджл╕су ╕ на уведення в нац╕ональний рух кримських татар та в кер╕вництво Меджл╕су пророс╕йськи ор╕╓нтованих пол╕тик╕в. Заява ця була з посиланням на Службу безпеки Укра╖ни ╕ службу зовн╕шньо╖ розв╕дки. Не дов╕ряти ╖й у нас нема╓ п╕дстав.
Д╕йсно, як стверджу╓ кримськотатарський л╕дер, ╕сну╓ тенденц╕я п╕дтримки пророс╕йськи налаштованих групок. Кр╕м того, з’явилася ╕нформац╕я з посиланням на Березовського про плани ГРУ л╕кв╕дувати л╕дер╕в Меджл╕су з допомогою колишн╕х чеченських бойовик╕в, як╕ зараз на служб╕ в ГРУ.
— ╤ це мало бути представлене, як «розборки» м╕ж самими кримськими татарами, — продовжу╓ Джем╕л╓в. — У систем╕ нац╕онального управл╕ння таких людей нема╓. А в мен╕ ╕ в мо╖х соратниках цих прийдешн╕х не влаштову╓ те, що ми р╕зко виступа╓мо проти ╖хн╕х ╕дей, наприклад, про встановлення всесв╕тнього хал╕фату. Це абсурд, далекий в╕д нин╕шн╕х реал╕й. Не п╕дходить ╕ вимога, в╕рн╕ше, установка, що мусульмани, як╕ живуть у кра╖нах з немусульманським правл╕нням, мають не п╕дкорятися законам ц╕╓╖ кра╖ни, а жити за законами шар╕ату. Це в корен╕ суперечить базовим принципам ╕сламу, який гласить, що мусульмани мають жити за законами т╕╓╖ кра╖ни, в як╕й живуть.
Ситуац╕ю, яку Джем╕л╓в назива╓ провокуванням людей, вважа╓ досить небезпечною. Тим б╕льше, що п╕д╜рунтя для розвитку нездорових сусп╕льно-пол╕тичних тенденц╕й у кримськотатарському народ╕ ╕сну╓. Це дискрим╕нац╕я при вир╕шенн╕ багатьох питань. У кримськ╕й прес╕ з’являються твердження, що кримських татар виселяли правильно, що це був гуманний акт, що була маса зрад. Особливо засмучу╓ Джем╕л╓ва недавня публ╕кац╕я такого зм╕сту в „Крымской правде” за п╕дписом колишнього начальника УВС в АР Крим А. Могильова. Позиц╕я високопосадовця завжди наводить людей на в╕дпов╕дн╕ висновки, вони часто ╖╖ ототожнюють з позиц╕╓ю ус╕╓╖ державно╖ влади. А коли так оц╕нюють народ, коли його поливають брудом, то в╕н почина╓ в╕дчувати себе чужим у навколишньому середовищ╕, що в╕н н╕би сам по соб╕, що навкруги вороги. ╤, зрозум╕ло, визр╕ва╓ в╕дпов╕дна реакц╕я, яка на руку нечистим пол╕тикам, а не укра╖нському ╕ кримськотатарському народам. У ряд цих дискрим╕нац╕йних заход╕в ц╕лком уклада╓ться ╕ в╕дмова вид╕лити землю п╕д Соборну мечеть у С╕мферопол╕, про що розмови в Криму точаться вже не перший р╕к, ╕ м╕ська влада С╕мферополя ухвалювала в р╕зн╕ часи суперечлив╕ р╕шення, нав╕ть давала дозв╕л, який п╕зн╕ше вже й в╕д╕брала.
Великий авторитет Мустафи Джем╕л╓ва ╕ очолюваного ним Меджл╕су не да╓ розростися невдоволенню до неконтрольованих д╕й, да╓ ще шанси ╕ можливост╕ до цив╕л╕зованого вир╕шення проблем. Це, зокрема, в╕дзначив на недавн╕й зустр╕ч╕ з журнал╕стами в агентств╕ „УН╤АН” досв╕дчений кримський пол╕тик, який свого часу був ╕ Головою Верховно╖ Ради Криму, ╕ Представником Президента Укра╖ни в автоном╕╖, народний депутат Укра╖ни Василь Кисельов. Хоч дал╕ робити це ста╓ все складн╕ше. Тим б╕льше, що дехто зростання невдоволення хоче прискорити. Як би цьому прислужилася особиста трагед╕я Джем╕л╓ва... Уявля╓те, ╕ в геро╖-мученики екстрем╕стського св╕ту зарахували б, ╕ водночас позбулися б ур╕вноваженост╕ ╕ мудрост╕, цив╕л╕зованост╕ в кримськотатарському народному рус╕, розпочали б розхитувати ╕ Крим, ╕ всю Укра╖нську державу.
У кра╖н╕ розум╕ють ╕ особисту для Джем╕л╓ва, ╕ сусп╕льну небезпеку можливо╖ трагед╕╖. М╕н╕стр внутр╕шн╕х справ Юр╕й Луценко запропонував орган╕зувати посилену охорону. Мустафа Джем╕л╓в в╕дмовився, оск╕льки вважа╓: якщо за справу взялося ГРУ, то н╕який посилений захист тут н╕ до чого. Натом╕сть попросив, щоб надали право мати зброю членам Меджл╕су, яких екстрем╕сти теж записали у список потенц╕йних жертв.
— ╤ тут таке п╕днялося, — говорить Мустафа Джем╕л╓в, — мовляв, я, користуючись випадком, хочу озбро╖тися.
Отже, без охорони ╕ без збро╖. Так ╕ живе, прагнучи спок╕йного ╕ щасливого життя для вс╕х, борючись за свободу ╕ р╕вн╕сть ус╕х народ╕в ╕ ус╕х людей в Укра╖н╕, як боровся колись у колишньому Радянському Союз╕. ╤ аж н╕як не бажа╓, як бажав тому ж Радянському Союзу, щоб держава Укра╖на стала «колишньою». В╕н в╕рно ╕ в╕ддано служить ╖й, як добр╕й батьк╕вщин╕ ╕ свого гнобленого народу. Зараз, напередодн╕ вибор╕в президента, перейма╓ться проблемами про те, як ╕ йому особисто, ╕ усьому кримськотатарському народу визначитися, за кого в╕ддати голоси, щоб пот╕м не жалкувати, що помилилися. Вт╕м, у принципових позиц╕ях, як╕ ╖х мають влаштовувати, визначилися давно.
— До вибор╕в президента у нас по вс╕х кандидатах працю╓ анал╕тична група, – розпов╕да╓ Мустафа Джем╕л╓в. — Окр╕м того, ми в╕дпрацювали найактуальн╕ш╕ питання ╕ вручили кожному з кандидат╕в. Вони стосуються, зокрема, ставлення до кримських татар, позиц╕╖ майбутнього президента щодо ╓вроатлантично╖ ╕нтеграц╕╖, вступу до НАТО, щодо базування Чорноморського флоту Рос╕╖ в Криму та ╕нш╕. На нац╕ональному з’╖зд╕ кримських татар Курулта╖, який в╕дбудеться 5-6 грудня, при прийнятт╕ р╕шення я рекомендуватиму на першому етап╕ вибор╕в голосувати в╕льно кожному за когось ╕з кандидат╕в демократичного спрямування, проти якого Курултай не заперечуватиме. Таких, мабуть, буде с╕м. А на другому етап╕, коли залишаться усього два претенденти, ми вже визначимося точно, за кого конкретно в╕ддати голоси.
У будь-якому раз╕ це буде оптимальний для укра╖нсько╖ громади ╕ Укра╖нсько╖ держави виб╕р. Це п╕дтверджу╓ пол╕тична позиц╕я кримських татар, на як╕й вони твердо стоять в╕д початку нашо╖ незалежност╕.

Анатол╕й Ковальчук.
м. Ки╖в.

На фото автора: народний депутат, голова Меджл╕су кримськотатарського народу Мустафа Джем╕л╓в у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2009 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8120

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков