Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2009 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 27.11.2009
КРИМСЬКИЙ МАЙДАН

«ДИВУ╢ ТАКЕ ФОРМУЛЮВАННЯ..»

Тиждень тому на вулицях Микола╓ва розповсюджували проект Конституц╕╖ Президента Укра╖ни В. Ющенка. Подарували ╕ мен╕ цей екземпляр проекту, який я уважно прочитала ╕ пор╕вняла з текстом нин╕ чинно╖-нечинно╖ Конституц╕╖ Укра╖ни. Скажу правду. Сьогодн╕ наша Конституц╕я мене задовольня╓ за винятком таких важливих питань:
1. Позаблоковий стан держави. Я була ╕ буду за якнайшвидший вступ Укра╖ни в ╢С ╕ НАТО, бо лише оте наше геопол╕тичне становище ╕ багатов╕кова ╕стор╕я не дозволяють нам бути ╕зольованими в╕д ╢вропи ╕ св╕ту. Ми – не Швейцар╕я ╕ не Швец╕я.
2. Категорично проти недоторканост╕ нардеп╕в, депутат╕в ус╕х р╕вн╕в.
3. Нам ще довго потр╕бний сильний Президент. Держава Укра╖на ма╓ бути президентською республ╕кою, а Президента ма╓ обирати народ.
4. Укра╖на повинна бути ун╕тарною, соборною, суверенною, демократичною державою, а Крим, де автохтонами ╓ лише кримськ╕ татари, повинен називатися не АР Крим, а за назвою титульного народу – Кримськотатарською Автономною Республ╕кою (або ж нав╕ть, автономною областю?).
5. Категорично проти розташування ╕ноземних в╕йськ на територ╕╖ Укра╖ни, вважаю за необх╕дне пост╕йне ╕ системне сп╕лкування ╕ вза╓мод╕ю Збройних Сил Укра╖ни з в╕дпов╕дними силами НАТО ╕ кра╖н, котр╕ борються проти тероризму, сомал╕йського чи ╕ншого п╕ратства. М╕ноборони ма╓ право проводити навчальн╕ зустр╕ч╕ наших в╕йськ з в╕йськами ╕нших кра╖н на наших пол╕гонах ╕ в акватор╕╖.
* * *
К╕лька зауважень щодо тексту Проекту Конституц╕╖ В. А. Ющенка.
1. Диву╓ таке формулювання статт╕ 15: «Жодна ╕деолог╕я не може визнаватися державою як обов’язкова». Так колись сказав генсек М. Горбачов про плюрал╕зм думок. ╤ що з цього вийшло?
╤стор╕я вчить, що руш╕йною силою кожно╖ розвинуто╖ держави ╓ ╖╖ ╕деолог╕я (нац╕онал╕зм у перв╕сному значенн╕ цього слова). В Укра╖н╕ такою ╕деолог╕╓ю ма╓ стати демократичний нац╕онал╕зм, спрямований на захист ╕ утвердження сво╓╖ етн╕чно╖ самобутност╕ та пол╕тично╖ незалежност╕, а пропаганда шов╕н╕зму, фашизму, рел╕г╕йного фанатизму кара╓ться законом.
2. Яка мова – така держава ╕ навпаки. У статт╕ 10-╕й потр╕бно записати перше речення так: «Державною мовою Укра╖ни ╓ укра╖нська мова. На теренах Криму – дв╕ державн╕ мови – укра╖нська ╕ кримськотатарська».
Моя родина склада╓ться з представник╕в к╕лькох нац╕ональностей, але ми, вс╕ родич╕, користу╓мось ╕ р╕дною, ╕ укра╖нською.
У незалежн╕й Укра╖н╕ ма╓мо можлив╕сть вивчати материнську мову в громадах нацменшин нашого м╕ста. А д╕ти вчаться в укра╖нських школах ╕ в майбутньому у них мовних проблем не буде. Я це стверджую з власного досв╕ду. Тому вс╕х рос╕йськомовних запевняю, що в демократичн╕й Укра╖н╕ вони н╕коли не будуть скривджен╕ в мовному питанн╕. Рос╕йських шк╕л у нас довол╕, бо Укра╖на – не Рос╕я, ╕ наша толерантн╕сть в╕дома вс╕м справедливим людям ╕ ЗМ╤.
3. 15.10.2009 р. у м╕сцев╕й газет╕ було пов╕домлення, що в Житомир╕ нардеп виступив проти нин╕ д╕ючого г╕мну (тексту, не музики!) Укра╖ни, посилаючись на те, що проти тексту П. Чубинського ще у 1898 р. виступив з критикою Борис Гр╕нченко, «а ми, — каже в╕н, — не змогли». П╕сля прочитання цих рядк╕в мен╕ стало зле, а через два дн╕ я над╕слала головному редактору газети, котра надрукувала цю ╕нформац╕ю, записку-лист про наш г╕мн, де ╓ слово «смерть», про польський, де «Polska nie zginela», про грецький, в котрому говориться про «кост╕» борц╕в за свободу, ╕ закликала поважного редактора, щоб за допомогою знавця-вченого геральдики в газет╕ були надрукован╕ матер╕али про державн╕ символи Укра╖ни, особлив╕ знаки (герб, прапор, г╕мн) м╕ста Микола╓ва ╕ столиц╕ – Ки╓ва.
╤ ви, шановна редакц╕╓, за можливост╕, прид╕л╕ть увагу цьому питанню, адже наш╕ д╕ти, молодь ╕ ветерани майже н╕чого про наш╕ святин╕ не знають. Коли чу╓ш, що десь спалили Державний прапор Укра╖ни, хочеться йти в народ з бес╕дами про наш╕ державн╕ символи, а якщо серйозно, — треба в Конституц╕╖ зазначити: «Образлив╕ випади проти державних символ╕в Укра╖ни забороняються»! А сьогодн╕ в нас дозволено будь-якому нев╕гласу та укра╖нофобу паплюжити Укра╖ну, укра╖нський народ, наш╕ державн╕ символи та нашу священну пам’ять.
Дякую вам за «Кримський майдан» ╕ Звернення «Просв╕ти», ╕де╖ якого я п╕дтримую ╕ бажаю, щоб обласн╕ орган╕зац╕╖ «Просв╕ти» спрямували свою роботу саме в р╕чище, про яке йдеться в Зверненн╕ про п╕дтримку кандидата в президенти Укра╖ни.

З повагою,
Л. ╤ВАНОВА,
ветеран прац╕, учасник ВВВ.
м. Микола╖в.

«В╤ДЧУВА╢ТЬСЯ ЯКЕСЬ ЗАПОБ╤ГАННЯ»?

Я живу на пенс╕ю, проте в допомогу редакц╕╖ на 2010 р╕к, кр╕м свого ц╕лор╕чного, передплатив ще три прим╕рники п╕вр╕чних, як новор╕чний подарунок сво╖м онукам, що живуть у Керч╕ та в Одес╕. Хочу, щоб погляди внук╕в зб╕галися з поглядами «Кримсько╖ св╕тлиц╕», кр╕м одного. Друкуючи статт╕ про д╕яльн╕сть Президента В. Ющенка, газета неодм╕нно пише про Ю. Тимошенко, в╕дчува╓ться якесь запоб╕гання, над╕я на ╖╖ добро… Як можна зр╕внювати цих двох людей?
В. А. Ющенко до к╕сткового мозку патр╕от Укра╖ни, незважаючи н╕ на що, в╕н залишиться в ╕стор╕╖ як герой.
Ю. Тимошенко в 2002 роц╕ на виборах була л╕дером Руського блоку, в спец╕альному випуску ╖хньо╖ газети вона хизувалась цим. Всупереч вказ╕вкам Президента вона п╕дписала догов╕р про постачання газу Укра╖н╕ в об’╓м╕ б╕льшому, н╕ж потр╕бно, без права продажу надлишку, виг╕дний для Рос╕╖. Ю. Тимошенко не викону╓ сво╖х обов’язк╕в, передбачених параграфами № 17, 116 Конституц╕╖ Укра╖ни щодо забезпечення економ╕чно╖ самост╕йност╕ та ╕нформац╕йно╖ безпеки, навпаки, руйну╓ укра╖нську арм╕ю: за 10 м╕сяц╕в 2009 р. ╕з передбачених бюджетом 12,8 млрд. грн. було вид╕лено т╕льки 7,3 м╕льярда гривень. У результат╕ за р╕к зв╕льнилось з арм╕╖ 2000 контрактник╕в, 30 оф╕цер╕в, в╕йськов╕ п╕лоти мають нальоту по п’ять годин, тобто дисквал╕ф╕куються. За р╕к вона зб╕льшила заборгован╕сть з ╕ноземних кредит╕в на 25 м╕льярд╕в долар╕в США ╕ розтринькала ╖х, н╕чого сол╕дного не побудувавши. Нин╕ вимага╓ в╕д Президента згодитись на ем╕с╕ю гривн╕, спекулюючи еп╕дем╕╓ю грипу, яка при перев╕рц╕ депутата ВР А. Яценюка, кандидата в президенти, не п╕дтвердилась. Ем╕с╕я – це розвал нац╕онально╖ валюти, тобто знец╕нення заощаджень кожного громадянина. Президент В. А. Ющенко не погоджу╓ться з цим ╕ правильно робить.
В╕рну службу ╕нформац╕йно╖ безпеки держави (передбачено Конституц╕╓ю) несуть ╓дина в м. Севастопол╕ укра╖нська газета «Флот Укра╖ни» ╕ ╓дина укра╖нська газета в Криму «Кримська св╕тлиця», а Прем’╓р-м╕н╕стр не передбача╓ кошт╕в у бюджет╕ перш╕й ╕ ставить в невиг╕дн╕ умови другу. Нав╕ть у голодн╕ во╓нн╕ роки не скорочували, а зб╕льшували к╕льк╕сть газет, видавались див╕з╕йн╕, корпусн╕, арм╕йськ╕, фронтов╕ та центральн╕ в╕йськов╕ газети. Головний ком╕сар 1-го Укра╖нського фронту К. В. Крайнюков у книз╕ «Оружие особого рода» на стор. 207 наводить цифри, спираючись на ц╕ газети, по фронту працювало одних аг╕татор╕в до 50 тисяч.
Отже, Ю. Тимошенко навмисно забира╓ в╕д Укра╖нського флоту цю «зброю особливого роду». Нагадую, що В. Ющенко, будучи Прем’╓р-м╕н╕стром, виконував обов’язки спок╕йно: л╕кв╕дував п╕вр╕чну заборгован╕сть з пенс╕й, вид╕ляв кошти для б╕льшо╖, н╕ж нин╕, арм╕╖, вперше Укра╖на вийшла з позитивними економ╕чними результатами, не брав закордонних кредит╕в, навпаки зменшив борги. Суть в тому, що в╕н — фах╕вець високого класу ╕ досв╕ду, а Ю. Тимошенко н╕коли не працювала кер╕вником великого п╕дпри╓мства...

Костянтин МОЧУЛЬСЬКИЙ.
м. Керч.

Ю-ЩЕН-КО???
У пам’ятному 2004 роц╕ м╕льйони укра╖нц╕в на майданах скандували це пр╕звище. П╕д час його перебування у США, вже Президентом, Конгрес в╕тав його стоячи, що там дуже р╕дко бува╓. Так спод╕валися ╕ в╕рили йому – скр╕зь – ╕ в Укра╖н╕, ╕ в усьому св╕тов╕, бо вс╕ ╕ скр╕зь розум╕ли, що Укра╖на потребу╓ ╕ заслугову╓ зм╕н. ╤ ось став Президентом. А що ж сталося з його гаслами (котр╕ сприяли його президентству): «Не словом, а д╕лом», «Бандитам – тюрми», «Закон один для вс╕х», «Десять крок╕в…», реформи, пол╕пшення життя укра╖нц╕в та багато чого ╕ншого. Так, над╕ями укра╖нц╕в став Президентом ╕... зал╕г на лаври, на лаврах спочива╓ ╕ дос╕. Де в╕н був до 2009 року?
Зда╓ться, у редакц╕╖ «Св╕тлиц╕» коротка пам’ять, бо так п╕дтримують ╕ полюбляють чинного Президента. А пригадаймо – у 2005 роц╕ яка була його д╕яльн╕сть? Та всього два рази зустр╕вся з журнал╕стами – перший раз перед закам’ян╕лими чотирма балакав-балакав та водив руками (бо руководитель), вдруге журнал╕ст╕в вже було б╕льше, та все сво╓ явлення народу присвятив виправданню свого сина Андр╕я з ресторанними рахунками. ╤ все. Б╕льше у 2005 роц╕ не з’являвся, на лаврах гарно було. Лише час од часу проявляв себе цькуванням Ю. Тимошенко та ч╕пляв медальки, нав╕ть Потебеньку, Кивалову та ╕ншим антиукра╖нцям. ╤ так до л╕та 2009 року. Нарешт╕ схаменувся... ╕ вс╕ зусилля зосередив на обливанн╕ брудом д╕ючого Прем’╓р-м╕н╕стра та захист╕ сво╖х любих друз╕в ╕ чомусь… голови Нацбанку. Чому б це, не зна╓те? Нарешт╕, злигався з промосковською опозиц╕╓ю ╕ вже разом шматують Ю. Тимошенко.
Свого часу автор цих рядк╕в (маю великий сумн╕в, чи ╖х надруку╓те – побачимо-побачимо…) як ╕ вс╕ укра╖нц╕ в╕рив ╕ кричав: «Ю-щен-ко!». А зараз ан╕ я, ан╕ укра╖нц╕ (кр╕м «Св╕тлиц╕») не в╕рять, а т╕льки зневажають. ╤ вже н╕де не чутно: «Ю-щен-ко!».

Панас СИВОВУС.
м. Бахчисарай.
* * *
В╤Д РЕДАКЦ╤╥. Ще раз заклика╓мо наших дописувач╕в-правдоборц╕в не ховатися за псевдон╕мами! Чи пан Панас остер╕га╓ться, що його сив╕ вуса п╕сля оцих одкровень можуть постраждати? Так якщо ж за правду — то чого боятися чи соромитися?..

УСЕ НЕ ТАК, АБО ХТО ТЯГНЕ НАС У ВЧОРАШН╤Й ДЕНЬ

Хто баламутить добрий м╕й народ?
Юрба нахабних крикун╕в-заброд
Та ще перевертн╕в орава превелика,
А разом – все це сила люта, дика.
Купивши душ╕ православних
за п’ятак,
Нас звинувачують, що робим
все не так:
Не так, мовляв, ми с╕╓м хл╕б
╕ просо,
Не так врожай збира╓м,
с╕но косим…
Що лиш вони Вкра╖ну
 зроблять ра╓м,
╤ ╖м за це ми дякувати ма╓м.
╤ буде в нас тод╕ велике свято –
Забудем про ╢вропу ╕ про НАТО,
А ще забудем нав╕ть р╕дну мову,
В╕дродимо Союз Радянський знову
╤ засп╕ва╓м весело ╕ радо,
А край наш стане
справжн╕м Ельдорадо.

Григор╕й ПОНОМАРЕНКО,
ветеран прац╕, в╕дм╕нник народно╖ осв╕ти Укра╖ни, ╕нвал╕д в╕йни.
м. Донецьк.

ЧОМУ Т╤ЛЬКИ ПЕРЕД ВИБОРАМИ?

Положення проекту ново╖ Конституц╕╖ наближен╕ до народних ╕нтерес╕в, бо зменшення к╕лькост╕ депутат╕в у парламент╕ з 450 до 300 дозволить зекономити значн╕ суми Держбюджету, адже кожен з них отриму╓ в╕д держави житло, величезн╕ зарплати, а п╕сля припинення повноважень чи не найб╕льш╕ пенс╕╖. Запровадження верхньо╖ палати (Сенату), до яко╖ входитимуть по три представники з кожно╖ област╕, забезпечить «наявн╕сть власного ╕ р╕вного серед ╕нших голосу в парламент╕ кожно╖ област╕ Укра╖ни». Загалом нова Конституц╕я, на мою думку, принесе позитивн╕ зм╕ни у сусп╕льств╕, сприятиме налагодженню порядку у влад╕.
Але чому наш╕ пол╕тики згадують про народ ╕ про наведення цього порядку т╕льки перед виборами, коли дуже потр╕бн╕ голоси кожного?

Над╕я ДАЦЮК,
студентка 1-го курсу факультету слов’янсько╖ ф╕лолог╕╖ ╕ журнал╕стики Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету.

«НЕВИМОВНА» ПРОБЛЕМА

Знову все част╕ше можна почути заклики щодо статусу рос╕йсько╖ мови, визнання ╖╖ якщо не державною, то хоча б рег╕ональною на сход╕ та п╕вдн╕ Укра╖ни. Але ╕ у чинн╕й Конституц╕╖, ╕ в проект╕ ново╖, який зараз обговорю╓ться, ч╕тко визначено, що ╓диною державною мовою в Укра╖н╕ ╓ укра╖нська мова.
Сл╕д зазначити, що рок╕в 15 до цього мовно╖ проблеми в Укра╖н╕ н╕би й не ╕снувало. Звично зах╕д розмовляв соб╕ здеб╕льшого укра╖нською, сх╕д — рос╕йською. Аж раптом пол╕тики почали порушувати це питання. На м╕й погляд, все це робиться ними заради власного п╕ару, привернення до себе уваги сусп╕льства.

Дарина Соленикова,
студентка 1-го курсу ТНУ.

ПИТАННЯ ПРО РОС╤ЙСЬКУ МОВУ НИН╤ НЕ ╢ НАЙВАЖЛИВ╤ШИМ

54,7% укра╖нц╕в вважа╓, що мовне питання не актуальне – кожен говорить т╕╓ю мовою, якою хоче, ╕ зараз ╓ багато важлив╕ших проблем.
Про це св╕дчать результати опитування, проведеного „Укра╖нським демократичним колом” на замовлення ╤нституту пол╕тики 12–18 листопада 2009 року.
При цьому, зг╕дно з опитуванням, 14,7% дотриму╓ться думки, що мовне питання – це нев╕дкладна проблема, яка потребу╓ негайного вир╕шення; 28,3% респондент╕в вважа╓, що мовне питання потребу╓ свого розв’язання, але з цим можна почекати (2,3% не змогли визначитись).
В╕дносна б╕льш╕сть (41,2%) вважа╓, що зм╕нювати статус рос╕йсько╖ мови не треба – хай все залиша╓ться як зараз: укра╖нська мова – ╓дина державна, рос╕йська – ма╓ гарант╕╖ в╕льного розвитку. При цьому, на думку 35,8% опитаних, треба, щоб ╕ рос╕йська, ╕ укра╖нська мови були державними в ус╕й кра╖н╕: 20,4% – укра╖нська мова – ╓дина державна, а в рег╕онах компактного проживання рос╕ян рос╕йська мова може бути визнана оф╕ц╕йною (2,6% не змогли визначитись).
Найб╕льша к╕льк╕сть прихильник╕в незм╕нност╕ статусу рос╕йсько╖ мови в зах╕дному (73%) та центральному (55,3%) рег╕онах (у п╕вденному та сх╕дному рег╕онах в╕дпов╕дно 20,2% та 15,3%).
„Укра╖нське демократичне коло” провело всеукра╖нське опитування 12–18 листопада 2009 року. Виб╕ркова сукупн╕сть репрезенту╓ доросле населення Укра╖ни й охоплю╓ вс╕ рег╕они кра╖ни. За м╕сцем проживання опитано 1200 респондент╕в в╕ком в╕д 18 рок╕в ╕ старше.
Статистична похибка виб╕рки без урахування дизайн-ефекту з в╕рог╕дн╕стю 0,95 не перевищу╓ ±2,9%.
http://www.unian.net

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2009 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8126

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков