Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 27.11.2009
28 ЛИСТОПАДА — ДЕНЬ ПАМ’ЯТ╤ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

╤СТОР╤Я ╤ СУЧАСН╤СТЬ

НЕВ╤ДОМ╤ РАН╤ШЕ ФАКТИ ЗМУШУЮТЬ ПЕРЕОСМИСЛИТИ ГОЛОДОМОР
Тисяч╕ нових св╕дчень та сотн╕ документ╕в, як╕ п╕дтверджують штучний голод в Укра╖н╕, оприлюднили 25 листопада на виставц╕ «Голодомор 1932-1933: геноцид Укра╖нського народу». Ц╕ матер╕али ╓ доказами у крим╕нальн╕й справ╕ про орган╕зац╕ю Голодомору, яку розсл╕ду╓ Служба безпеки Укра╖ни.
Понад 3800 нев╕домих ран╕ше розпоряджень комун╕стично╖ влади, як╕ призвели до Голодомору в Укра╖н╕, ун╕кальн╕ фотоматер╕али та понад 10 наукових праць про голод у переклад╕ на основн╕ мови св╕ту оприлюднили у Ки╓в╕ в Укра╖нському дом╕. Ця ╕нформац╕я демонстру╓, що голод в Укра╖н╕ був цин╕чним ╕ спланованим злочином, сказав на в╕дкритт╕ виставки Президент В╕ктор Ющенко.
«Ми не говоримо про той голод, який в╕дв╕дував у той чи ╕нший час вс╕ нац╕╖ ╢вропи. Укра╖ну в╕дв╕дало вбивство голодом. Це акц╕я п╕дготована, ц╕леспрямована, яка мала свою мету та виконавц╕в», – наголосив Глава держави.
Факти й документи, представлен╕ на виставц╕, ╓ одночасно матер╕алами крим╕нально╖ справи, порушено╖ за фактом створення штучного голоду в Укра╖н╕. З╕брано 250 том╕в доказ╕в, проте за словами голови Державного арх╕ву СБУ Володимира В’ятровича, сл╕дство ще трива╓.
Гост╕ виставки могли послухати й живих св╕дк╕в трагед╕╖ 1932-1933 рок╕в. Катерина ╤гнатуша з села Трип╕лля на Ки╖вщин╕, дивом уникла голодно╖ смерт╕.
«М╕й батько не хот╕в йти до колгоспу. Так до нашого двору прийшли, забрали худобу, витягли все добро на воза, ╕ корову до нього прив’язали. ╥ж╕ не лишили н╕яко╖. Так ми, хто менший, л╕зли на яв╕р та ╖ли його нас╕ння. Тод╕ мене забрав ╕ став п╕дгодовувати дядько. А дво╓ мо╖х сестер, як╕ лишилися в матер╕, померли», – розпов╕ла Катерина ╤гнатуша.
На думку досл╕дник╕в голоду 1930-х рок╕в, Укра╖на пережила його лише завдяки самопожертв╕ окремих см╕ливц╕в, як╕ д╕яли всупереч радянськ╕й систем╕: ховали зерно в╕д загот╕вель, орган╕зовували харчування односельц╕в. Серед них був ╕ Василь ╤вчук, директор школи в сел╕ Дударк╕в на Ки╖вщин╕, який щодня годував сво╖х учн╕в, ╕ голова колгоспу на Запор╕жж╕ Степан Куш, котрий приховав зерно для селян, ╕ сотн╕ ╕нших. ╥хн╕ ╕мена в╕днайден╕ завдяки к╕лькам╕сячн╕й пошуков╕й робот╕ науковц╕в, студент╕в та м╕сцевих громад, пов╕домив директор ╤нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ ╤гор Юхновський.
«Вже в╕дом╕ пр╕звища л╕кар╕в, вчител╕в, гол╕в колгосп╕в, праведник╕в, як╕ рятували людей. Коли укладали перш╕ книги пам’ят╕, було важко. А зараз до нас над╕йшло понад дв╕ тисяч╕ лист╕в з╕ спогадами та ╕менами», – зазначив пан Юхновський.
Факти, з╕бран╕ п╕д час п╕дготовки виставки, в╕дкривають ╕ зовс╕м ╕нш╕, економ╕чн╕ причини трагед╕╖, котр╕ ран╕ше з р╕зних причин замовчувалися, поясню╓ досл╕дник Голодомору Володимир Сядристий.
«Ми неправильно розум╕╓мо Голодомор, кому я це т╕льки не кажу! В╕н виник через те, що лен╕нська ╕деолог╕чна система виступала проти приватно╖ власност╕. А селяни вс╕ були приватниками. Виник г╕гантський конфл╕кт, у результат╕ якого винищувалися укра╖нц╕», – наголошу╓ досл╕дник.
Виставка «Голодомор 1932-1933: геноцид Укра╖нського народу» триватиме у Ки╓в╕ тиждень, п╕сля чого по╖де м╕стами Укра╖ни.

╢вген Солонина.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1887874.html

На фото: Президент б╕ля одного з╕ стенд╕в виставки «Голодомор 1932-33: геноцид Укра╖нського народу».

ВТ╤КАЛИ В╤Д ГОЛОДОМОРУ...
У суботу, 28 листопада, у Львов╕ на Личак╕вському кладовищ╕ в╕дбудеться перепоховання близько 600 останк╕в людських т╕л, знайдених на станц╕╖ П╕дзамче. Тут було виявлено останки близько 600 людей, котр╕ в 1946-1947 рр. вт╕кали в╕д голодомору з╕ сх╕дних областей Укра╖ни та Бессараб╕╖ в Галичину. В╕йська НКВС у Льв╕вськ╕й област╕ зупинили ╖х на станц╕╖ П╕дзамче, частину людей розстр╕ляли, частина померла в╕д голоду.
Пошуком та ексгумац╕╓ю останк╕в на територ╕╖ кол╕╖ станц╕╖ П╕дзамче займалась ╕сторико-просв╕тницька правозахисна орган╕зац╕я «Мемор╕ал ╕мен╕ В. Стуса». Загалом було ексгумовано близько 600 останк╕в, в тому числ╕ 114 дитячих та п╕дл╕ткових, 35 простр╕лених череп╕в, 11 ж╕ночих, решта чолов╕ч╕ — 3 (три) останки новонароджених, а дал╕ – в╕д 3-4-л╕тнього в╕ку до 14 рок╕в. Знайден╕ супроводжуюч╕ матер╕али, дитяче взуття, постоли буковинського стилю, нат╕льн╕ хрестики, медальйони, кул╕ ╕ радянськ╕ грош╕ 1925, 1945 ╕ 1946 рок╕в.
http://lviv.mycityua.com/news/lviv/2009/11/26/124108.html

СТАЛ╤НСЬКЕ ПЕКЛО У РАЮ

На Полтавщин╕, за Оп╕шнею, було велике ╕ багате село Бик╕вка. ╤з Полтави прийшов комун╕стичний наказ: п’ять раз╕в здати хл╕бопостачання. Село було козацьке. Там жили одн╕ укра╖нц╕. Вже у людей не було зерна, н╕ жита, н╕ пшениц╕, а комун╕стичн╕ бригади заходили в кожний дв╕р. Восени 1932 року вим╕тали з комор до зернини. Зал╕зними п╕ками штрикали у хл╕вах ╕ на городах. Шукали ями, в яких селяни ховали зерно. У кого знаходили – зерно в╕дбирали, а господар╕в в╕дправляли до Сиб╕ру. Хто чинив оп╕р граб╕жникам, в╕дправляли на каторгу копати канал Москва – Волга. Вже все зерно забрали, а Стал╕н накладав новий податок. На Укра╖н╕ почався голод. Люди по╖ли вс╕х собак, кот╕в, ╖ли мишей, пацюк╕в, ╖ли траву, по╖ли вс╕х жаб. Люди тихо вимирали. А Стал╕н ╕з Кремля кричав: «Жити стало краще! Жити стало весел╕ше!».
У колгосп╕ був дитячий садок. Д╕тей годували р╕деньким супом, в якому було мало крупи. Нян╕ ╖х виводили пастися на гор╕шок, але швидко й уводили, бо коли багато по╖дять гор╕шку – могли й померти.
В Оп╕шн╕ м╕й дядя ╤ван Миколайович П╕дгорний у дн╕ голодомору 1933 року по╖в хл╕ба (дружина Орина принесла), у нього полопалися кишки ╕ в╕н помер. Тож хл╕б голодуючому ставав отрутою.
Багато с╕л вимерло на Полтавщин╕. У сел╕ Бик╕вка вимерли стар╕ ╕ молод╕. Лишилося 10 двор╕в, в яких ще були жив╕ люди. У Любов╕ Демид╕вни Мацно лишилися живими батько, мати ╕ три брати. Мати працювала поварихою в дитячому садку колгоспу, а батько був ковалем, а пот╕м був ком╕рником колгоспу, то вони й вижили. Ц╕ 10 хат переселилися в ╕нш╕ три села.
Велику церкву зламали, школу ╕ б╕бл╕отеку спалили. Так д╕яла в сел╕ червона чума. Люди пливли в могили комун╕зму. Там вони були ус╕ р╕вн╕ – Лен╕н зр╕внявся з╕ старцями. Грошей вже не треба заробляти. Так, за ╕де╓ю Володимира ╤лл╕ча Лен╕на, ╕з темного сучасного – ╕з голодомору – комун╕сти вели у св╕тле майбутн╓ – в могили комун╕зму.
Лен╕н пров╕в перший голодомор 1920-1923 рок╕в в Укра╖н╕, вив╕зши весь хл╕б, ╕ в╕дправив його в Рос╕ю – для Москви ╕ Петрограда. А Стал╕н п╕сля 1933 року зробив ще трет╕й голодомор у 1946-1947 роках. Так «подякував» укра╖нцям за взяття Берл╕на.
А на пуст╕ земл╕ Укра╖ни, п╕сля Голодомор╕в, навезли з Рос╕╖ переселенц╕в, як╕ зараз вимагають друго╖ державно╖ мови...

╤ван КАССАЛА,
пенс╕онер.
м. Кам╕нь-Каширський Волинсько╖ област╕.


ДОПРЕМ’╢РНИЙ ПОКАЗ Ф╤ЛЬМУ ПРО ГОЛОДОМОР ПРОЙШОВ У КИ╢ВО-МОГИЛЯНСЬК╤Й АКАДЕМ╤╥

На вшанування пам’ят╕ жертв Голодомору Ки╓во-Могилянська академ╕я сп╕льно ╕з М╕жнародним благод╕йним об’╓днанням «Фундац╕я «В╕дкрита Укра╖на» провели в Укра╖н╕ допрем’╓рний показ документального ф╕льму «Голодомор: геноцид в Укра╖н╕» («Holodomor Ukraine’s Genocide») голл╕вудського режисера Бобб╕ Л╕╖, пов╕домля╓ кореспондент УКР╤НФОРМу.
Над ф╕льмом працювала ╕нтернац╕ональна зн╕мальна група фах╕вц╕в ╕з США, Канади та Укра╖ни, яка сп╕льно з Moksha Films & Tomkiw Entertainment зняла повнометражну документальну к╕ностр╕чку про страшну трагед╕ю укра╖нського народу. Ф╕льм ╜рунту╓ться на арх╕вних матер╕алах, к╕но— та фотодокументах 30-х рок╕в ХХ стол╕ття, як╕ п╕дсилен╕ розпов╕дями живих св╕дк╕в тих под╕й, а також коментарями науковц╕в з Укра╖ни, Сполучених Штат╕в та Канади.
Автори прагнули донести ╕сторичну правду про одну з найб╕льших гуман╕тарних катастроф в ╕стор╕╖ св╕ту, а також застерегти людство в╕д повторення под╕бно╖ трагед╕╖. «П╕сля Помаранчово╖ революц╕╖ ця тема належить не лише до пол╕тики нашого ун╕верситету, вона стала частиною нашо╖ державно╖ пол╕тики. ╤ це ╓ дуже правильним», — зазначив на презентац╕╖ к╕ностр╕чки президент Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖ Серг╕й Кв╕т.
У листопад╕ п╕д час тижня Пам’ят╕ жертв Голодомор╕в в Укра╖н╕ за сприяння Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ в╕дбудеться допрем’╓рний показ ф╕льму «Holodomor Ukraine’s Genocide» у р╕зних м╕стах Укра╖ни. Зокрема, у Львов╕, Переяслав-Хмельницькому, Черн╕гов╕ та Яготин╕. Згодом плану╓ться верс╕╖ ф╕льму передати б╕бл╕отекам вищих та середн╕х навчальних заклад╕в Укра╖ни та закордону, — зазначалося на презентац╕╖.

Шановн╕ укра╖нц╕! Запрошу╓мо на панахиду з╕ вшанування пам’ят╕ жертв Голодомору 1932-1933 рок╕в, яка в╕дбудеться 28 листопада о 10-╕й годин╕ б╕ля Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату (м. С╕мферополь, вул. Севастопольська, 17а).
Укра╖нська Громада Криму.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2009 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8129

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков