Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2009 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 27.11.2009
ГОСТИННО ПОЛТАВА КРИМЧАН ЗУСТР╤ЧАЛА!

Наприк╕нц╕ жовтня мал╕жани Сонячнодолинсько╖ школи знову стали учасниками моста творчого ╓днання «Крим – Полтава». Це акц╕я Мало╖ академ╕╖ л╕тератури ╕ журнал╕стики (МАЛ╕Ж), в як╕й ми активно беремо участь. Уже вдруге побували в гостинн╕й Полтав╕. Ми – це А. Ракова, А. Аблял╕мова, А. ╤ванова, М. Кльован, О. Улит╕на, Е. Куртасанова, Р. Аметов, З. ╤са╓ва, С. Ем╕рвел╕╓ва, К. Дюльд╕н, А. ╤бра╖мова, С. Решидова, М. Сал╕╓в, Н. Абсаттарова. М. Нусретова, Е. Абляк╕мов, вчител╕ – Г. М. Улит╕на, Т. С. Волченкова та автор ц╕╓╖ статт╕.
Головною метою було ознайомити громадськ╕сть цього м╕ста з самобутн╕м мистецтвом народ╕в Криму, а також д╕знатися про ╕сторичну, творчу ╕ духовну спадщину в╕домих людей Полтавщини, з╕брати матер╕али для написання сво╖х роб╕т, знайти нових друз╕в ╕ запросити ╖х в гост╕ до нашого села.
Нас гостинно зустр╕ли ╕ поселили в школ╕-╕нтернат╕. Вранц╕ та ввечер╕ нас чекали смачн╕ сн╕данки ╕ вечер╕ в ╖дальн╕ цього навчального закладу (за що окремо дяку╓мо шеф-кухарю В. А. Тернов╕й). Директор В. В. Тимошенко пост╕йно ц╕кавився ╕ допомагав нам у всьому: харчування, душ, б╕лизна ╕ тощо. Пост╕йно оп╕кувалась нашими проблемами ╕ пров╕дний редактор Полтавсько╖ обласно╖ б╕бл╕отеки для д╕тей ╕м. П. Мирного Н. М. Гра╖цька. Вона координувала зв’язки з музеями, залучила до роботи кер╕вник╕в громадських орган╕зац╕й ╕ органи влади, як╕ перейнялися нашими проблемами ╕ старались якомога б╕льше допомогти. Завдяки цьому записнички д╕тей заповнились ц╕кавими фактами ╕з далекого минулого та сьогодення чар╕вно╖ Полтавщини. Ми в╕дв╕дали музе╖-запов╕дники А. С. Макаренка ╕ М. В. Гоголя, музей-комплекс В. Г. Короленка, побували в кра╓знавчому обласному ╕ с. Диканька, на ╕сторичн╕й ╤ванов╕й гор╕ ╕ на конеферм╕, в л╕с╕ з 800-л╕тн╕ми кочубе╖вськими дубами.
Найпам’ятн╕шим було, звичайно, урочисте в╕дкриття «Моста ╓днання», яке в╕дбулося у красив╕й виставков╕й зал╕ кра╓знавчого музею, поруч з пам’ятником славетному Кобзарев╕. ╤ це дуже символ╕чно, адже ми його спадко╓мц╕. Як сказала зав╕дувачка цього храму ╕стор╕╖ та науки К. Б. Фесик, «великий Тарас св╕й погляд зверта╓ на посаджений мал╕жанами ╕ полтавчанами кущ червоно╖ калини. ╥╖ прив╕з до Полтави з╕ Ср╕бно╖ земл╕ президента Карпатсько╖ Укра╖ни отця Августина Волошина голова МАЛ╕Ж В. Ф. Тарчинець». Ми також посадили б╕ля пам’ятника Т. Г. Шевченку кущ калини як символ Укра╖ни ╕ дружби. А на початку заходу нам вручили великий ╕ дуже красивий коровай, який вип╕кають для зустр╕чей поважних ╕ дорогих гостей. Ми показали свою художню програму. Раду╓ мене те, що м╕ст творчого ╓днання «Крим — Полтава» продовжу╓ться. Поповнилися наш╕ матер╕али для створення нових л╕тературно-музичних композиц╕й, в╕рш╕в та ╕нших твор╕в, як╕ публ╕куються в укра╖нських виданнях нашо╖ автоном╕╖ ╕ мал╕жанськ╕й прес╕.
«М╕ст ╓днання» не в╕дбувся б без допомоги с╕льського голови Сонячно╖ Долини ╤. Г. Степикова, кер╕вника МАЛ╕Ж В. Ф. Тарчинця, голови Полтавсько╖ обладм╕н╕страц╕╖ В. М. Асадчева ╕ кер╕вник╕в громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Славетн╕ ╕мена Полтавщини» В. М. Асадчево╖, Полтавського обласного кра╓знавчого музею К. Б. Фесик та ╕нших музе╖в, завуча школи-г╕мназ╕╖ № 14 «Здоров’я» Т. ╤. Кривошапки.
В╕дбулася презентац╕я творчого моста «Крим – Полтава» ╕ в наш╕й школ╕, куди ми запросили ╤. Г. Степикова, кер╕вника народного л╕тературного клубу «К╕ммер╕я» О. Д. Трибушного, вчител╕в ╕ батьк╕в учн╕в. Прозвучали авторськ╕ в╕рш╕, були виконан╕ танц╕ народ╕в Криму. А шк╕льна б╕бл╕отека поповнилась ц╕кавими книгами, подарованими авторами, в тому числ╕ й нашим почесним академ╕ком, народним депутатом Укра╖ни М. Т. Кульчинським.

Н╕на Павл╕вна ОСТРЕЙКО,
кер╕вник первинного осередку МАЛ╕Ж, учитель укра╖нсько╖ мови та л╕тератури Сонячнодолинсько╖ ЗОШ м. Судака.


ГЕН╤Й В╤ТЧИЗНЯНО╥ Й СВ╤ТОВО╥ КУЛЬТУРИ

2009 р╕к – р╕к 200-р╕ччя в╕д дня народження видатного письменника в╕тчизняно╖ й св╕тово╖ культури Миколи Васильовича Гоголя.
Перебуваючи на Полтавщин╕ на ос╕нн╕х кан╕кулах, ми, вчител╕ та учн╕, не змогли не побувати в сел╕ Гоголев╕ (колишн╕й хут╕р Васил╕вка) Шишацького району Полтавсько╖ област╕, де розташований запов╕дник-музей письменника.
До запов╕дника-музею належать батьк╕вський будинок, фл╕гель, могила батьк╕в М. В. Гоголя – Мар╕╖ ╤ван╕вни та Василя Опанасовича, парк ╕ Гогол╕вський став.
У родин╕ М. В. Гоголя було 400 десятин земл╕, але вони вважалися зб╕дн╕лими дворянами.
Б╕льшу частину свого життя письменник прожив у Санкт-Петербурз╕ й дуже любив свою службу (в╕н належав до статсько╖ служби – колезький acecoр, чиновник 8-го рангу).
У в╕тальн╕ батьк╕вського будинку висить портрет письменника, який подобався батькам, але не подобався Микол╕ Васильовичу. Тому, коли в╕н при╖жджав додому, портрет зн╕мали, а коли ╖хав до Петербурга – знову в╕шали на ст╕ну.
В╕дв╕дуючи р╕дну Васил╕вку, М. В. Гоголь жив у фл╕гел╕, який збер╕гся до наших дн╕в.
Дуже вразив робочий каб╕нет, в якому вс╕ мебл╕ пофарбован╕ в чорний кол╕р – улюблений кол╕р письменника. Над конторкою, за якою в╕н писав сво╖ твори, висить портрет, який ма╓ назву «Всевидяче око», що надавав письменнику натхнення. Хоча на мене в╕н справив жахливе враження: глянувши на нього, я злякалася.
З каб╕нету двер╕ виходять прямо в парк. Ми спустилися стежками парку до Гогол╕вського ставка, де б╕ля берега прив’язаний човен. Б╕ля ставка побачили затишну альтанку «Мр╕я» й кам’яний грот.
Ми вдячн╕ кер╕вников╕ музею Ярославу ╢нку, який вивча╓ ╕ досл╕джу╓ творч╕сть письменника, дбайливо збер╕га╓ реч╕, пов’язан╕ з горд╕стю в╕тчизняно╖ й св╕тово╖ культури М. В. Гоголем, та Гра╖цьк╕й Натал╕ Михайл╕вн╕ – пров╕дному редактору Полтавсько╖ обласно╖ б╕бл╕отеки для д╕тей ╕м. Панаса Мирного, координатору проект╕в громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Славетн╕ ╕мена Полтавщини», яка орган╕зувала для нас цю незабутню екскурс╕ю до музею-запов╕дника М. В. Гоголя.

КОРОВАЙ НА ЩАСТЯ

Гостинна Полтава
Шановним гостям
Дару╓ на щастя
Пухкий коровай.
В╕д щедрих душею
Наталки й Тетяни
Отримали хл╕б
Мал╕жани-кримчани.
З доб╕рного борошна
Випекли вчасно,
Прикрашений кв╕тами
Й травами рясно.
Дбайливо покладений
На рушничок
По╖хав до Криму
Мандр╕вничок!
На святковий веч╕р
В Сонячн╕й Долин╕
Пригоститись корова╓м
Батьк╕в запросили.
Вс╕м до вподоби
Смак цього дива.
Хай наша доля
Буде щаслива!

Г. М. УЛИТ╤НА,
учитель укра╖нсько╖ мови та л╕тератури Сонячнодолинсько╖ СЗШ м. Судака АР Крим.
* * *

ДЕРЖАВНИЙ МУЗЕЙ-ЗАПОВ╤ДНИК А. С. МАКАРЕНКА В СЕЛ╤ КОВАЛ╤ВКА

Полтавщина… Край, прославлений п╕снями ╕ легендами, ╕стор╕╓ю ╕ красою, хорошими людьми та чудовими куточками природи. ╥х можна зустр╕ти всюди, куди б не п╕шов, якою стежкою не рушив.
Одна з таких дор╕жок привела нас до мальовничо╖ околиц╕ с. Ковал╕вка, де в╕тер та╓мниче шумить у верх╕вках височезних сосен, шелестить у лист╕ клен╕в та лип, де тихо плинуть води Коломака, то переливаючись на сонц╕ вс╕ма кольорами веселки, то ховаючись у т╕н╕ розлогих верб…
Ми при╖хали сюди восени ╕ були зачарован╕ красою яскраво-червоних кетяг╕в калини та горобини, а також б╕локорих бер╕зок ╕ розлогих каштан╕в.
Саме тут, у цьому прекрасному куточку Полтавщини з 1921 до 1926 року розташовувалась трудова колон╕я ╕мен╕ М. Горького, якою керував А. С. Макаренко, а 25 лютого 1988 року до 100-р╕ччя в╕д дня народження видатного педагога було в╕дкрито Державний музей-запов╕дник.
Ми в╕дв╕дали це святе м╕сце, в╕д якого залишилось у нас багато вражень ╕ спогад╕в. В╕д тих давн╕х час╕в збереглися тут Червоний та Б╕лий будинки ╕ Фл╕гель. Нагадують про життя ╕ побут колон╕ст╕в вх╕дна арка, альтанка, фонтан, колодязь, погр╕б, сходи до р╕чки, пристань (п╕рс). У центр╕ музейно╖ територ╕╖, в невеличкому сквер╕, встановлено пам’ятник-погруддя А. С. Макаренка.
Оглядаючи експозиц╕ю Червоного будинку, де розгорнута основна експозиц╕я музею (розм╕щена у 8-ми к╕мнатах), ми ознайомились з багатьма фотограф╕ями, документами, книгами, творами живопису тощо – загалом б╕льше 1600 експонат╕в.
Матер╕али першого залу музею розпов╕ли нам про дитяч╕ та юнацьк╕ роки А. С. Макаренка, познайомили з його родиною, висв╕тлили часи навчання в Б╕лоп╕лл╕, Крюков╕ в Полтавському учительському ╕нститут╕, початок педагог╕чно╖ прац╕.
До нашо╖ уваги були представлен╕ елементи ╕нтер’╓ру будинку, де проживала с╕м’я Макаренк╕в, книги, як╕ читав Антон Семенович, його фотограф╕╖ з родиною, з учнями та колегами. Експозиц╕╖ наступних зал╕в були присвячен╕ д╕яльност╕ дитячих виховних заклад╕в, якими керував А. С. Макаренко – Трудово╖ колон╕╖ ╕м. М. Горького та комуни ╕м. Ф. Е. Дзержинського.
Ми ходили по залах ╕ уявляли життя колон╕ст╕в у 1921-1922 роках, побачивши закопчен╕ ст╕ни, п╕ч-буржуйку, старий м╕дний чайник, непофарбован╕ табуретки. Також тут були розм╕щен╕ куточки навчальних клас╕в, кузня, конюшн╕, демонструвались плуг, молотарка, як╕ використовувались в 20-т╕ роки минулого стол╕ття.
Привернуло нашу увагу ╕ панно роботи художника Н. Жука, на якому зображено свято першого снопа – одна з важливих традиц╕й колон╕╖.
П╕д час екскурс╕╖ ми дов╕дались ╕ про те, що у травн╕ 1926 року колон╕я ╕м. М. Горького пере╖хала у Куряж п╕д Харк╕в. ╤ про цей пер╕од життя розпов╕дають стенди з документами ╕ фотоматер╕алами. Це був новий пер╕од життя колон╕ст╕в.
Цей новий етап у житт╕ А. С. Макаренка висв╕тлю╓ експозиц╕я вже п’ятого залу музею. У грудн╕ 1927 року в Харков╕, тод╕ столиц╕ Укра╖ни, була в╕дкрита комуна
╕м. Ф. Е. Дзержинського. Нам було ц╕каво д╕знатися про те, що п╕зн╕ше комунари збудували заводи, на яких вперше у кра╖н╕ почали випуск досить складно╖ продукц╕╖ – електро╕нструмент╕в ╕ перших в╕тчизняних вузькопл╕вкових фотоапарат╕в «ФЕД».
Багато ц╕кавого, повчального ми взнали, в╕дв╕давши музей-запов╕дник. Ми дуже вдячн╕ екскурсоводам ╕ орган╕заторам нашо╖ по╖здки за те, що вони показали нам таке чудове м╕сце, пройшли стежками, як╕ ще в╕длунюють кроки видатно╖ людини, педагога з╕ св╕товим ╕м’ям А. С. Макаренка.

На╖ле АБСАТТАРОВА,
8-й клас.

* * *

МЕНЕ ЗАЧАРУВАЛА Б╤ЛА АЛЬТАНКА

На другий день нашого перебування в Полтав╕ ввечер╕ ми вирушили на ╤ванову гору, щоб побачити символ Полтави, одне з найкрасив╕ших м╕сць – Б╕лу Альтанку. Вона розташована б╕ля ╤ваново╖ гори в оточенн╕ таких в╕домих пам’яток ╕стор╕╖ та культури, як музей ╤. Котляревського, пам’ятник полтавським галушкам, Успенський собор.
Альтанка красива завжди, але особливо яскраво ╕ велично вона вигляда╓ увечер╕, коли почина╓ звучати музика ╕ запалюються р╕знокольоров╕ вогники. Тод╕ альтанка перелива╓ться ус╕ма барвами веселки.
Побудована вона у вигляд╕ п╕дкови, яка спира╓ться на ш╕сть б╕лосн╕жних античних колон. На внутр╕шн╕й сторон╕ п╕дкови, яка ╓ символом с╕мейного щастя, написано золотими буквами: «Де згода в с╕мейств╕, де мир ╕ тишина, щаслив╕ там люди, блаженна сторона».
Ми довго милувалися ╖╖ незвичайною красою, фотографувалися на пам’ять ╕ вже сидячи в автобус╕, готуючись до в╕д’╖зду, довго махали ╖й руками, спод╕ваючись, що зустр╕ч з Альтанкою ще не раз буде.

Мар╕я КЛЬОВАН,
7-й клас.
* * *

ПОЛТАВСЬКИЙ КОРОВАЙ

Полтавський пишний, духмяний, смачний коровай на рушнику вручили нам перед художн╕м виступом святково╖ зустр╕ч╕ в Полтавському обласному кра╓знавчому музе╖ д╕вчатка-полтавчанки Тетянка П╕длепич з╕ школи-г╕мназ╕╖ № 6 ╕ Кривошапка Наталка з╕ школи-г╕мназ╕╖ «Здоров’я» № 14. Це був дарунок в╕д кер╕вництва м╕ста, за який ми вс╕м дуже вдячн╕. Ми його привезли додому в Крим.
Провели святковий веч╕р. Запросили на нього сво╖х батьк╕в, учител╕в, друз╕в ╕ вс╕ ми смакували духмяний смачний коровай. Незабутн╕ то були хвилини.
Хот╕лося б, щоб такий коровай став корова╓м миру ╕ дружби вс╕х д╕тей Укра╖ни.

З╕негуль ╤СА╢ВА,
8-й клас.
* * *

ВИСТУП У МУЗЕ╥

Наш творчий зв╕т, як член╕в МАЛ╕Ж, в╕дбувся у Полтавському обласному кра╓знавчому музе╖. В рамках програми «М╕ст творчого ╓днання «Крим-Полтава» ми п╕дготували художн╕й виступ, який складався з трьох блок╕в: кримськотатарського, польського, укра╖нського. Ми декламували власн╕ в╕рш╕, виконали два кримськотатарськ╕ танц╕ «Хайтарму» ╕ «Танок чотирьох д╕вчат», польський «Краков’як» ╕ укра╖нський «Катерина ╕ Василь», а також узбецький танець «Назар», що в переклад╕ укра╖нською мовою означа╓ «Мр╕я».
Ус╕м глядачам сподобались наш╕ художн╕ виступи. Вони нам висловлювали подяку. Серед гостей були присутн╕ представники громадськост╕ м╕ста ╕ сам губернатор Валер╕й Михайлович Асадчев, а також учн╕ полтавських шк╕л ╕ област╕, телебачення, преса, рад╕о.
Багато вражень у нас залишилося про гостинну прикрашену залу музею, про теплу зворушливу зустр╕ч ╕ доброту тих, хто прийшов подивитись на наш╕ художн╕ виступи, зустр╕тись з нами, сказати нам слова подяки.

Сейране ЕМ╤РВЕЛ╤╢ВА,
8-й клас.
* * *

МУЗЕЙ В. Г. КОРОЛЕНКА

Музей знаходиться по вулиц╕ В. Г. Короленка № 1, де останн╕ 18 рок╕в жив з родиною письменник.
В╕н вир╕с в Укра╖н╕, любив ╖╖ людей ╕ природу. Родина переселилась в цей будинок вл╕тку 1903 року. Садиба стала центром культурного життя Полтави. Сюди надсилали сво╖ листи Л. М. Толстой, А. П. Чехов, М. М. Коцюбинський.
Вразило те, що в будинку — найнеобх╕дн╕ш╕ реч╕, бо В. Г. Короленко славився сво╓ю благод╕йною д╕яльн╕стю. В╕н в╕дмовляв соб╕ у всьому, вважаючи, що краще грош╕ направити на благод╕йн╕сть. У робочому каб╕нет╕ – двотумбовий письмовий ст╕л, скляна чорнильниця-невиливайка, дв╕ ручки з карельсько╖ берези, дерев’яна кушетка. До письменника пост╕йно приходили люди, як╕ потребували допомоги. Через це в╕н писав небагато, але його твори стали справжн╕ми шедеврами.
В музе╖ з╕бран╕ ун╕кальн╕ фотограф╕╖, документи, автографи В. Г. Короленка, А. П. Чехова, М. М. Чернишевського та ╕нших видатних людей; власн╕ реч╕, книжки, газети, живописн╕ портрети письменника.
Орган╕затором ╕ першим директором музею в 1940 роц╕ стала дочка письменника Соф╕я Володимир╕вна. Зараз до музейного комплексу належать будинок-музей (мемор╕альна частина), фл╕гель (виставковий зал), сад, могила В. Г. Короленка та його дружини.
Я задоволена тим, що в╕дв╕дала цей музейний комплекс ╕ доторкнулася до скарб╕в душ╕ видатного письменника В. Г. Короленка.

Ельмаз АБЛЯК╤МОВА,
9-й клас.
* * *

ПОЛТАВСЬКИЙ КРА╢ЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

Ц╕кавий ╕ самобутн╕й, один з найдавн╕ших музе╖в Укра╖ни розташований у будинку, який будувався для полтавського губернського земства. Цей шедевр арх╕тектури в стил╕ укра╖нського модерну, зведений у 1903-1908 роках за проектом художника-арх╕тектора В. Г. Кричевського. Це самобутня кв╕тка в камен╕, в як╕й орган╕чно сплелися традиц╕╖ народного буд╕вництва, старовинн╕ укра╖нськ╕ орнаменти, конструкторськ╕ форми. Таке р╕дк╕сне по╓днання вдихнуло в буд╕влю силу й гармон╕ю, велич ╕ неповторн╕сть.
Кра╓знавчий музей – це ун╕кальне з╕брання предмет╕в старовини, побуту та народного мистецтва не т╕льки Укра╖ни, а й старожитностей р╕зних частин св╕ту: Стародавнього ╢гипту, ╤нд╕╖, Япон╕╖ та ╕н.
Експозиц╕╖ музею починаються з природничих колекц╕й. Вража╓ сво╓ю величчю скелет мамонта, знайдений на територ╕╖ Полтавщини, колекц╕╖ ╜рунт╕в, водних ресурс╕в, рослинного й тваринного св╕ту краю.
Серед колекц╕й старожитностей Укра╖ни: знах╕дки кам’яного в╕ку, половецьк╕ баби, час╕в Козаччини – залишки козацько╖ чайки, чумацький в╕з, запряжений волами.
Ун╕кальне з╕брання предмет╕в старовинного побуту: мотовило, прядка, ткацький верстат, мисник з виробами гончар╕в. Представлен╕ колекц╕╖ народно╖ вишивки, ткацтва, килимарства, р╕зьби по дереву, писанкарства.
Перлиною музею ╓ скарбниця, в як╕й з╕бран╕ ╓гипетськ╕ п╕фоси, ср╕бн╕ та золот╕ прикраси ╕з скарб╕в Полтавщини, нум╕зматичн╕ колекц╕╖, середньов╕чна зброя й лицарськ╕ обладунки, церковн╕ реч╕.
Ми з задоволенням в╕дв╕дали музей ╕ вдячн╕ за теплий гостинний прийом його директору Фесик Катерин╕ Борис╕вн╕, яка подарувала нам «Зб╕рник наукових статей Полтавського кра╓знавчого музею».

Г. М. УЛИТ╤НА,
вчитель укра╖нсько╖ мови та л╕тератури Сонячнодолинсько╖ СЗШ.
* * *

СП╤ЛКУВАННЯ З ПРИРОДОЮ

Подорожуючи Полтавщиною, ми в╕дв╕дали конеферму поблизу Полтави. На ферм╕ 30 коней. В основному вони в╕льно ходять по прилеглих полях, але ╓ й так╕, як╕ стоять у стайнях.
Спочатку нам показали маленьких шотландських пон╕. Коричнева – Ласка, а с╕ра – Жасм╕н. Вони дуже лаг╕дн╕, пухнаст╕, схож╕ на козенят. У Ласки вже ╓ маленьке лоша, яке дуже зрад╕ло, побачивши свою маму!
Пот╕м показали гуцульських коней. Вони тр╕шки б╕льш╕. ╥х привезли недавно, тому вони ще перебувають за огорожею. Побачили ми ╕ укра╖нського верхового коня. Вразили його довг╕ ноги.
Але найб╕льше мен╕ сподобались кон╕ орловсько╖ породи. Хазя╖н ферми розпов╕в ╕стор╕ю про завезення ╖х в Рос╕ю в часи Катерини ╤╤ з ╤рану. Виявля╓ться, що граф Орлов купив ╕ранського скакуна за чверть казни Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖.
Вони дуже гарн╕, слухнян╕. Роб╕тниця ферми Олена тренувала коня б╕ло╖ маст╕ Лаб╕ринта у невеличкому загончику. Вона розпов╕ла, що вчить його р╕зних трюк╕в за допомогою голосу, а пот╕м продемонструвала вм╕ння Лаб╕ринта.
Наприк╕нц╕ зустр╕ч╕ вс╕м бажаючим запропонували покататися на кон╕ орловсько╖ породи Шахерезад╕. Ми ╕з задоволенням каталися, отримали багато задоволення в╕д сп╕лкування з цими прекрасними тваринами.
Повертаючись до Полтави, ми ще довго згадували клички коней ╕ були вдячн╕ кер╕вникам ╕ адм╕н╕страц╕╖ Полтавщини, як╕ влаштували нам це свято сп╕лкування з природою.

КОН╤ ╤ ПОН╤

В╕дв╕дали ферму
Поблизу Полтави
Й побачили коней
Гарних ╕ славних.
Шотландськ╕ пон╕ –
Маленьк╕, пухнаст╕ –
Ласка й Жасм╕н
(с╕ро╖ маст╕).
У Ласки маленьке
╢ дитинча,
Яке так рад╕╓,
Як маму стр╕ча.
Прекрасн╕ орловськ╕
╢ рисаки, гуцульськ╕
Й укра╖нськ╕ верхов╕ –
Д╕тей ╕ дорослих
 чарують вони.
Розумний орловський
К╕нь Лаб╕ринт
В загончику вчиться
Трюк╕в один.
Катались на конях,
Рад╕ли ус╕:
Анжела й Мар╕я,
Кирило й Айше.
Нас рад╕сть наповнювала,
Наче весною!
Ми дяку╓м щиро
За зустр╕ч з красою!

Владислава ЗАЙЦЕВА,
6-й клас.
* * *

ДО НОВИХ ЗУСТР╤ЧЕЙ, ПОЛТАВО!

Вдруге зав╕тавши до славетно╖ Полтави, ми з хвилюванням чекали початку нашого заходу, зустр╕ч╕ з кер╕вництвом Полтавщини, з орган╕заторами ╕ прац╕вниками громадських орган╕зац╕й, музе╖в, з школярами-однол╕тками.
Ми залюбки готувались презентувати сво╖ творч╕ доробки (в╕рш╕, танц╕) у простор╕й виставков╕й зал╕ Полтавського обласного кра╓знавчого музею. На наш зах╕д «М╕ст творчого ╓днання «Крим-Полтава» був привезений ╕ посаджений кущ калини – символ Укра╖ни – ╕з батьк╕вщини засновника Мало╖ Академ╕╖ Тарчинця В. Ф., мальовничо╖ М╕жг╕рщини, що на Закарпатт╕.
Сп╕лкуючись з д╕тьми, вчителями, прац╕вниками музею, орган╕заторами заходу, полтавчанами, Валер╕й Асадчев – голова держадм╕н╕страц╕╖ област╕ сказав присутн╕м, що нам бракувало такого сп╕лкування ран╕ше. Дуже добре, що таку стежку, як м╕ст творчого ╓днання проклали до нас д╕ти-мал╕жани-сонячнодолинц╕ з АР Крим.
Ми ма╓мо можлив╕сть невимушено посп╕лкуватись, ознайомитись з╕ звичаями, традиц╕ями народ╕в Криму, як╕ показали учн╕ Сонячнодолинсько╖ школи.
Спод╕ва╓мось, що посаджений кущ калини виросте м╕цним, розк╕шним, гарним ╕ що, можливо, в наступн╕ роки, коли при╖демо до Полтави, то обов’язково в╕н чаруватиме нас сво╓ю красою. Ми посадили ╕ тут разом засп╕вали укра╖нську народну п╕сню «Ой у луз╕ червона калина…».
Пл╕дно ми попрацювали в Полтав╕, ознайомились з ╕сторичними пам’ятками м╕ста. Залишилося багато вражень. Але за нашою мал╕жанською традиц╕╓ю ми не кажемо Полтав╕: «До побачення!». А навпаки: «До нових зустр╕чей, Полтаво!».

Ем╕нетотай КУРТАСАНОВА,
7-й клас.

ПОЛТАВА

Добридень, Полтаво!
Ти стала гарн╕ш.
При╖хали з Криму
Учасники МАЛ╕Ж.
При╓мно тут побувати
Серед чудово╖ краси.
Уважно будем оглядати
Музе╖, парки та л╕си.
Ялинка в г╕мназ╕╖
 «Здоров’я»
Як гарненько п╕дросла.
Вс╕ ╖╖ тут поважають,
Дбайливо г╕мназисти
 доглядають.
╤ на ╤ванов╕й гор╕
Ми знову побува╓мо.
В садибу Котляревського
Ми також зав╕та╓мо.
Процв╕тай, Полтаво,
Ос╕ння, золота...
Вс╕м за гостинн╕сть дяку╓
Кримська д╕твора.

Мар╕я КЛЬОВАН,
Сонячнодолинська СЗШ.

ПОЛТАВА ВОСЕНИ

Полтаву знову бачу я
Червоно-золоту:
Зрива╓ в╕тер з клена лист
╤ кида╓ в траву.
Кружля╓ в╕тер золотий
У парках ╕ садах,
╤ кольорами вигра╓
Альтанка по ночах.
Калина кетяги сво╖
Простягу╓ мен╕,
А кв╕ти Корпусного знов
Чарують восени.
Ос╕нн╓ сонце куполи
На храмах золотить -
Бер╕зка н╕жно-золота,
Мов д╕вчинка, сто╖ть.

КОЧУБЕ╥ВСЬК╤ ДУБИ

Ростуть у л╕с╕,
в╕д Диканьки неподал╕к,
Дуби кочубе╖вськ╕
Сотн╕ вже л╕т.
Могутн╕ ╕ славн╕
Рядочком стоять –
Навколо дерева
Молодш╕ шумлять.
У л╕с╕ густ╕м
Четвертий сто╖ть,
Трохи дал╕ в╕д трьох
В╕н листям шумить.
Змогли охопити
Ми стовбур вш╕стьох
Стояли й дивились
На велетн╕в трьох.
Набрались енерг╕╖
Вс╕ в╕д дуб╕в
╤ мр╕╓м вернутися
Знову до них.

Олена УЛИТ╤НА,
7-й клас, член МАЛ╕Ж Сонячнодолинсько╖ СЗШ.

ОС╤НЬ У ПОЛТАВ╤

Яка в Полтав╕ ос╕нь барвиста,
Сто╖ть бер╕зка золотиста,
В чарах завмерли осики,
Пожовт╕ли груш╕ дик╕.
Час уже збирать гор╕хи,
Мешканцям л╕с╕в
 для вт╕хи.
Моторн╕ б╕лочки
 ╖х зривають,
Харч╕ на зиму
 заготовляють.
Багрянцем ос╕нь
 вкрила все,
Грибочк╕в наростила.
Цим даром дивно╖ краси
Вона нас пригостила.
Зав╕тала до вашого м╕ста
Ос╕нь-красуня.
Весела, щедра, мила.
Сво╖ми барвами природи
Вс╕х нас пригостила.

Ан╕фе ╤БРА╥МОВА,
8-й клас.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2009 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8139

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков