Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. Анатол╕й КАЧАН
В╕дсутн╕сть нав’язливо╖ дидактики, знання психолог╕╖ дитини ╕ висока художн╕сть —...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2009 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 27.11.2009
М╤Й ПРАД╤Д

М╕й прад╕д, Карпук ╤ван ╢вс╕йович, народився у Волинськ╕й област╕ Тур╕йського району в сел╕ Гаруша. Це село розташоване на берез╕ тихо╖ р╕чки Тур╕я. Д╕дусь був першим сином у с╕м’╖, всього було семеро д╕тей — п’ять сестер ╕ два брати.
У 1941 роц╕ прад╕дов╕ виповнилося 18 рок╕в ╕ в╕н п╕шов добровольцем на фронт. Дек╕лька м╕сяц╕в навчання — ╕ в╕н вже сапер. Усю в╕йну пройшов рядовим сапером — це завжди попереду танк╕в.
Про под╕╖ в╕йни розпов╕дати не любив. Говорив т╕льки, що було багато горя, б╕д, сл╕з ╕ бол╕. ╤ ще… дуже хот╕лося жити. Залишитися живими, перемогти, повернутися додому. Саме рад╕сн╕ хвилини — коли одержували листи з дому, читали вголос, дехто плакав. ╤ коли говорять, що на в╕йн╕ не плачуть — д╕дусь говорив, що неправда — плачуть: в╕д горя, бол╕ ╕ в╕д щастя перемоги. Була величезна в╕ра в перемогу. Бажання вигнати ворога з╕ сво╓╖ земл╕, ╕ така велика любов до життя — так хот╕лося вижити. Во╖ни, захисники Батьк╕вщини були р╕зних нац╕ональностей: укра╖нц╕ ╕ грузини, рос╕яни й татари, б╕лоруси й казахи — н╕хто н╕коли не д╕лився за нац╕ональною ознакою. Кожен м╕г розпов╕сти про св╕й отчий будинок, але Батьк╕вщина у вс╕х була одна.
Любили хвилини затишшя — грали на губн╕й гармошц╕, на ложках, сп╕вали ╕ танцювали, сам╕ складали в╕рш╕ ╕ п╕сн╕, випускали бойов╕ лист╕вки.
У 1945 роц╕ за к╕лька м╕сяц╕в до зак╕нчення в╕йни в Н╕меччин╕ д╕дусь ╤ван п╕д╕рвався на м╕н╕, отримав тяжке поранення, контуз╕ю, часткову глухоту ╕ потрапив до шпиталю п╕д Лен╕нградом. Перемогу зустр╕в уже в госп╕тал╕.
Повернувся додому т╕льки весною 1946 року ╕нвал╕дом II групи.
23 роки — ╕ молод╕сть бере сво╓. Працював, а в 1948 роц╕ одружився на красив╕й б╕ляв╕й д╕вчин╕ Л╕д╕╖ (це моя прабабуся). У них народилися дв╕ дочки — Галина й Тетяна (це мо╖ бабус╕).
Прад╕д ╤ван щороку дуже чекав на свято День Перемоги. Цього дня д╕дусь завжди виступав на м╕тингу в сел╕ Дубки С╕мферопольського району, де проживав. Промову виступу готував задовго до 9 травня, знав ╖╖ завжди напам’ять. Пот╕м вс╕ жител╕ йшли до пам’ятника загиблим во╖нам покладати кв╕ти. Поминали вс╕х тих, хто не повернувся з фронту. Д╕дусь в╕в здоровий спос╕б життя, не пив, не палив, будучи на пенс╕╖, в╕н до останн╕х дн╕в працював.
28 травня 1996 року д╕дуся ╤вана не стало. Позначилися стар╕ рани, контуз╕я, в ногах залишилися осколки, як╕ не можна було оперувати.
Жива прабабуся Л╕д╕я, ╖й 84 роки — дружина д╕дуся. Вона мен╕ розпов╕дала, що д╕д часто воював ув╕ сн╕ ╕ йшов у б╕й. А ще в╕н любив сп╕вати, мав красивий голос ╕ знав багато укра╖нських п╕сень напам’ять, особливо подобалися: «Розпрягайте, хлопц╕, кон╕!», «Ой у вишневому садочку», «День Перемоги», «Берези».
Д╕дусь з великою повагою згадував сво╖х друз╕в, командир╕в, розпов╕дав про маршал╕в Жукова ╕ Кон╓ва.
А у травн╕ д╕дусь помер.
28 травня 1996 року багато селян вийшли ховати д╕дуся ╤вана. Стояв теплий кв╕тучий травневий день. Грав в╕йськовий духовий оркестр. Солдати несли труну. Виступали його друз╕-ветерани. Прозвучав останн╕й салют.
Мен╕ було всього два роки, ╕ я, звичайно, цього не пам’ятаю. Про все мен╕ розпов╕ли мама Наталя, бабуся Галя ╕ прабабуся Л╕да. Мен╕ в╕ддали збер╕гати як пам’ять ордена ╕ медал╕ д╕дуся ╤вана, якими в╕н був нагороджений за в╕двагу ╕ мужн╕сть, за Перемогу у Велик╕й В╕тчизнян╕й в╕йн╕, а також за доброчесну ╕ багатор╕чну працю в мирний час.
9 травня — День Перемоги — це велике свято для нашо╖ с╕м’╖. ╤ щоб хто не говорив, не писав, — я точно знаю, що пам’ять про в╕йну — в╕чна, перем╕г наш народ, тому що в╕н захищав ╕ визволяв свою землю. Тепер зам╕сть д╕дуся на м╕тинг йдемо ми з бабусею Галею, вона чита╓ в╕рш╕ Юл╕╖ Друн╕но╖. На зм╕ну бабус╕ прийде моя мама Наталя, а ╖╖ зм╕ню я — Олександр Кирилюк. Я це знаю точно!
В╕чна слава героям, вс╕м, хто вижив, вистраждав, вистояв ╕ перем╕г!

Олександр Кирилюк,
учень 10-го касу г╕мназ╕╖ № 9
м. С╕мферополя.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2009 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8145

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков