Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 04.12.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 04.12.2009
ПОЛ╤ТИЗАЦ╤Я ОРГАН╤В М╤СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК ГОЛОВНИЙ ЧИННИК ЕКОНОМ╤ЧНИХ НЕГАРАЗД╤В

ТОЧКА ЗОРУ

ПОЛ╤ТИЗАЦ╤Я ОРГАН╤В М╤СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК ГОЛОВНИЙ ЧИННИК ЕКОНОМ╤ЧНИХ НЕГАРАЗД╤В ТА ДЖЕРЕЛО М╤ЖНАЦ╤ОНАЛЬНО╥ НАПРУГИ ╤ М╤ЖКОНФЕС╤ЙНИХ ПРОТИСТОЯНЬ У КРИМУ

Нещодавно у С╕мферопол╕ в╕дбувся вельми важливий та актуальний для нашого рег╕ону «круглий ст╕л», присвячений м╕жкультурному д╕алогу та рег╕ональн╕й безпец╕. Мабуть, не випадково, що цей зах╕д проводився напередодн╕ доленосних для Укра╖ни президентських вибор╕в. Саме вони будуть визначати, чи продовжиться обраний у 2005 роц╕ демократичний та ╓вропейський шляхи ╖╖ розвитку, чи вона у черговий раз втратить свою незалежн╕сть ╕ стане колон╕╓ю або придатком сус╕дньо╖ тотал╕тарно╖ ╕мпер╕╖. Складн╕сть ситуац╕╖ в Укра╖н╕ поляга╓ у надм╕рн╕й поляризац╕╖ нин╕ ╕снуючих пол╕тичних сил, як╕ обстоюють р╕зн╕ ╕деолог╕чн╕ та св╕тоглядн╕ ц╕нност╕ та стратег╕чн╕ бачення шлях╕в розвитку нашо╖ держави. ╢ вс╕ п╕дстави стверджувати, що б╕льш╕сть проблем, з якими сьогодн╕ стика╓ться наша кра╖на, породжен╕, головним чином, внутр╕шн╕ми причинами. Серед них чи не найважлив╕шими ╓ розбалансован╕сть р╕зних г╕лок влади, що породжу╓ безв╕дпов╕дальн╕сть ╖╖ перед громадянами та виклика╓ ероз╕ю морал╕ корумпованого чиновництва. В умовах в╕дсутност╕ громадянського сусп╕льства та його контролю над владою перех╕д на пропорц╕йну виборчу систему за закритими для виборц╕в списками, як добре на сучасному етап╕ це розум╕ють майже вс╕, виявився передчасним. За в╕дсутност╕ в Укра╖н╕ справжн╕х пол╕тичних парт╕й з ч╕тко визначеними ╕деолог╕чними, св╕тоглядними та економ╕чними програмами ╕ пол╕тично╖ культури сьогодн╕ ми ма╓мо лише об’╓днання ол╕гарх╕чно-крим╕нальних клан╕в. Саме вони заполонили не лише укра╖нський парламент, але й представницьк╕ органи м╕сцевого самоврядування. Сучасн╕ депутати Верховно╖ Ради Укра╖ни та Верховно╖ Ради кримсько╖ автоном╕╖, обласних, м╕ських та селищних рад фактично не ╓ народними обранцями. Дов╕рливий виборець п╕д час вибор╕в у кращому випадку знав лише парт╕йного л╕дера та ще к╕лькох наближених до нього ос╕б. Майбутн╕х кандидат╕в та ╖хн╓ м╕сце у списку визначали парт╕йн╕ бонзи та в╕дпов╕дна сума внеску. Тому в представницьких органах влади вс╕х р╕вн╕в сьогодн╕ ми ма╓мо не народних обранц╕в, а представник╕в к╕лькох ол╕гарх╕чно-крим╕нальних клан╕в, як╕ виконують м╕с╕ю пок╕рних кнопкодав╕в.
Вузькопарт╕йний, в╕рн╕ше, клановий п╕дх╕д до вир╕шення важливих для держави та ╖╖ громади проблем компромету╓ не лише ╕дею парламентаризму, нищить ╖╖ економ╕ку, породжу╓ беззаконня та свав╕лля чиновництва, парал╕зу╓ судочинство, стриму╓ розвиток кра╖ни, виклика╓ зубож╕ння громадян та ероз╕ю сусп╕льно╖ морал╕.
Ус╕ зазначен╕ “здобутки” пропорц╕йно╖ виборчо╖ системи, трансформовано╖ сучасними ол╕гарх╕чно-парт╕йними кланами, досить ч╕тко проявилися в ╓диному в Укра╖н╕ автономному утворенн╕ – Криму. В╕д верховно╖ до селищно╖ ради вс╕ представницьк╕ органи перетворилися на парт╕йн╕ дискус╕йн╕ клуби, в╕рн╕ше, закрит╕ акц╕онерн╕ товариства. Можна погодитися з екс-сп╕кером Верховно╖ Ради Укра╖ни Арсен╕╓м Яценюком, що цей орган сьогодн╕ ╓ сво╓р╕дною хунтою. Так╕ ж под╕бн╕ м╕сцев╕ хунточки ╕снують ╕ в кожному рег╕он╕ Укра╖ни. Кримськ╕ обранц╕ в ус╕х органах м╕сцевого самоврядування з’ясовують м╕жпарт╕йн╕ в╕дносини, ведуть пустопорожн╕ батал╕╖ м╕ж собою, породжують паперовий непотр╕б, виголошують як╕сь гучн╕ звернення та заяви. Проте головною справою так званих народних обранц╕в, б╕льш╕сть з яких виборець так ╕ не бачив жодного разу, ╓ обслуговування сво╖х власних б╕знес-╕нтерес╕в та участь у дерибан╕ земл╕ та розпод╕лу власност╕. Зазначена метушня, яка вельми дорого обходиться платникам податк╕в, виборцями квал╕ф╕ку╓ться як ╕м╕тац╕я бурхливо╖ д╕яльност╕. На жаль, така “д╕яльн╕сть” не приносить жодно╖ корист╕, а завда╓ велико╖ шкоди як самому рег╕ону, так ╕ його мешканцям.
Поширення пропорц╕йно╖ виборчо╖ системи на органи м╕сцевого самоврядування на к╕лька порядк╕в знизила профес╕йний р╕вень та як╕сть роботи самих народних обранц╕в. Не менш вагомою вадою системи стала жахлива ╖╖ моральна деградац╕я. Адже нин╕ нав╕ть у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни перебува╓ чимало людей з крим╕нальним минулим. Переповнена ц╕╓ю категор╕╓ю ╕ Верховна Рада кримсько╖ автоном╕╖. Про ради нижчого р╕вня говорити не доводиться. Випадков╕ люди з категор╕╖ галасливих вуличних м╕тингувальник╕в у них переважають.
Тож ╕ не випадково, що у б╕льшост╕ кримських м╕сцевих рад депутати не займаються системно та квал╕ф╕ковано вир╕шенням нагальних соц╕ально-економ╕чних та господарських проблем сво╖х територ╕альних громад ╕ не оп╕куються покращанням р╕вня життя виборц╕в. Якщо неупереджено проанал╕зувати д╕яльн╕сть Верховно╖ Ради АР Крим та ╕нших м╕сцевих владних орган╕в, то можна д╕йти невт╕шного висновку, що у них, особливо напередодн╕ перманентних виборчих кампан╕й надзвичайно актив╕зу╓ться неприховане й брутальне пол╕тиканство. Не було жодних виборчих перегон╕в, напередодн╕ яких би пророс╕йськ╕ антидержавницьк╕, антиукра╖нськ╕, антитатарськ╕ та комун╕стичн╕ ортодокси у владних структурах на публ╕чне обговорення не витягували вже вс╕м набридл╕ пол╕тичн╕ гасла про американську та натовську загрозу, тотальну укра╖н╕зац╕ю “╕ст╕нно русск╕х кримчан”, татарську та ╕сламську загрози. Ще й донин╕ певн╕ пол╕тичн╕ сили, яких, слава Богу, кримськ╕ виборц╕ вже значно пот╕снили в╕д владного корита, продовжують закликати кримське населення до щасливого комун╕стичного минулого та в╕дновлення якогось м╕ф╕чного союзу слов’янських народ╕в. Зазначимо, що в╕д ╕де╖ такого ╕люзорного державного об’╓днання вже в╕дмовився нав╕ть його колишн╕й палкий приб╕чник — б╕лоруський президент-батько Лукашенко. З величезною насторогою та недов╕рою сприйма╓ цю великодержавницьку шов╕н╕стичну ╕дею й вельми потужний у сам╕й Рос╕╖ тюркомовний св╕т. Багатом╕льйонне тюркомовне населення Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ у створенн╕ такого слов’янського ╓днання вбача╓ серйозну загрозу для свого майбутнього. Хитромудра пол╕тизац╕я владних орган╕в м╕сцевого самоврядування в╕двол╕ка╓ увагу громадськост╕ в╕д т╕ньових б╕знесово-комерц╕йних справ депутатського корпусу вс╕х р╕вн╕в та безв╕дпов╕дальних чиновник╕в у м╕сцевих виконавчих органах. Дерибан земл╕, розпод╕л комунально╖ власност╕ та сфер впливу на торговельну мережу стали головною прерогативою д╕яльност╕ нин╕шн╕х запол╕тизованих депутатських клан╕в. Тому саме через це роками не вир╕шуються важлив╕ для м╕сцевих громад соц╕ально-економ╕чн╕ проблеми: не створюються робоч╕ м╕сця, не ремонту╓ться житловий фонд, вельми занедбаною ╓ вся комунальна ╕ медична сфери, не будуються ╕ не ремонтуються дороги та електромереж╕, катастроф╕чно засм╕чуються м╕ста ╕ селища. Типовим прикладом шк╕дливост╕ надм╕рно╖ пол╕тизац╕╖ д╕яльност╕ депутатського корпусу ╕ пост╕йних розборок обранц╕в ╓ сама Верховна Рада кримсько╖ автоном╕╖ та С╕мферопольська м╕ська рада. Майже аналог╕чна ситуац╕я роками трива╓ й у м╕ськ╕й рад╕ геро╖чного Севастополя. У цих установах за роки ╕снування рег╕онально-союз╕всько╖ та комун╕стично╖ коал╕ц╕й ухвалено гучних пол╕тичних заяв не менше, н╕ж у Державн╕й Дум╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни. Перел╕к безглуздих заяв ╕ звернень вражаюче одноман╕тний: боротьба проти НАТО, захист рос╕йськомовного населення в╕д насильно╖ укра╖н╕зац╕╖, невизнання Голодомору та ОУН-УПА, п╕дтримка рос╕йсько╖ агрес╕╖ на Кавказ╕, створення союзу слов’янських народ╕в, спорудження пам’ятник╕в та ╕нш╕ пол╕тиканськ╕ н╕сен╕тниц╕.
Склада╓ться враження, що владн╕ пол╕тичн╕ парт╕╖ та ╖хн╕ представники у виконавчих органах Криму дбають не про добробут населення та економ╕чний розвиток рег╕ону, а виконують пол╕тичн╕ замовлення ╕ншо╖ держави ╕ запопадливо намагаються для отримання якихось преференц╕й сподобатися замовникам. Що ╓ першопричиною тако╖ деструктивно╖ д╕яльност╕ та зв╕дки ростуть ноги вс╕х антиукра╖нських та антитатарських протестних акц╕й певно╖ частини кримського електорату нещодавно наочно продемонстрував рос╕йський президент Дмитро Медвед╓в. На одному з юв╕лейних з╕брань спадко╓мц╕в комун╕стичних чек╕ст╕в в╕н визнав, що завдяки ╖хн╕й потужн╕й д╕яльност╕ не допущено входження до НАТО. Йдеться, мабуть, про Укра╖ну, Груз╕ю та Молдову. Вочевидь, не за м╕зерн╕ грош╕ актив╕ст╕в агресивно╖ “Русской общины” в╕дбуваються щор╕чн╕ гучн╕ святкування у Криму “Дня России” та ╕нш╕ широкомасштабн╕ заходи. П╕сля нещодавнього нагородження тепер уже колишнього першого заступника Кримсько╖ республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ Парт╕╖ рег╕он╕в Серг╕я Цекова високою державною нагородою Рос╕╖ нав╕ть на╖вному пол╕тичному «першокласнику» ста╓ зрозум╕лим, за як╕ “велик╕ та геро╖чн╕” д╕яння йому причепили рос╕йську нагороду. Нема╓ сумн╕ву, що так високо рос╕йська держава поц╕нувала помпезний антидержавницький та антиукра╖нський шабаш, вчинений державним службовцем першого рангу, який донедавна об╕ймав посаду першого заступника голови ВР АР Крим, п╕д час святкування Дня Незалежност╕ Укра╖ни. Якщо рос╕йська влада належним чином поц╕нувала заслуги в╕чного кримського сепаратиста та укра╖нофоба, то правоохоронн╕ органи Укра╖ни збер╕гають дивовижну байдуж╕сть до юридично╖ оц╕нки його антиконституц╕йних д╕йств. Чи не ╓ це доказом безпом╕чност╕ та безпорадност╕ укра╖нсько╖ влади ╕ прямим заохочуванням до антидержавних вчинк╕в? На нашу думку, не сприяють м╕жнац╕ональн╕й гармон╕зац╕╖, злагод╕ та спокою на кримськ╕й земл╕ й щор╕чн╕ гучн╕ святкування пророс╕йськими орган╕зац╕ями дати так званого дня “воссо╓д╕н╓н╕я Крима с Росс╕╓й”. У багатющ╕й та древн╕й ╕стор╕╖ Криму загарбання ╕ перебування п╕вострова у склад╕ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ – це лише мить. Адже грецьк╕ держави-пол╕си, Неаполь Ск╕фський, поселення тавр╕в, к╕ммер╕йц╕в та Тмутараканське княз╕вство Ки╖всько╖ Руси-Укра╖ни ╕снували на кримськ╕й земл╕ ще за к╕лька тисячол╕ть до появи тут рос╕йських м╕л╕тарних полчищ м╕н╕х╕в, долгорукових, потьомк╕них та суворових. Прикрим ╕ вельми небезпечним у цьому шабаш╕ ╓ те, що так╕ д╕йства ╕н╕ц╕юють ╕ проводяться п╕д кер╕вництвом депутат╕в представницьких орган╕в влади та за активно╖ участ╕ чиновник╕в — державних службовц╕в. Не буде дивним, якщо невдовз╕ м╕сцева грецька громада розпочне в╕дзначати на широку ногу виникнення у Криму сво╖х колон╕й, а кримськ╕ татари — пишно святкувати створення тут золотоординських улус╕в, н╕мц╕ та ╕нш╕ народи будуть вшановувати чотирьохв╕кове панування гот╕в, а укра╖нц╕ — уславлювати тисячол╕ття в╕йськових поход╕в до Криму ки╖вських княз╕в та тисячол╕тн╓ ╕снування укра╖нського Тмутараканського княз╕вства. Виника╓ ц╕лком законом╕рне запитання: чи сприятимуть так╕ “святкування” м╕жнац╕ональному порозум╕нню, миру та спокою, ╕ чи багатшою в╕д под╕бних пол╕тичних шабаш╕в буде кримська земля?
Так само можна розц╕нювати ╕ встановлення у Криму пам’ятник╕в р╕зним завойовникам. Якщо враховувати древн╕сть кримсько╖ ╕стор╕╖ та перел╕к р╕зних завойовник╕в, то на п╕востров╕ вже ╕ в╕льного м╕сця не залишиться. Р╕шення Севастопольсько╖ та С╕мферопольсько╖ м╕ських рад щодо встановлення пам’ятник╕в од╕озн╕й для б╕льшост╕ населення Укра╖ни та кримських татар ╕мператриц╕-розпусниц╕ Катерин╕ ╤╤ також ╓ провокативним. Воно не сприя╓ м╕жнац╕ональному порозум╕нню ╕ не сприя╓ етн╕чн╕й консол╕дац╕╖ мешканц╕в Криму. Адже ставлення ╕ укра╖нц╕в, ╕ кримських татар та нав╕ть багатьох рос╕ян до ув╕чнення ╕ геро╖зац╕╖ ц╕╓╖ найод╕озн╕шо╖ ф╕гури на рос╕йському трон╕ не зб╕гаються з оц╕нками зграйки депутат╕в, як╕ виконують провокативн╕ замовлення сво╖х парт╕й ╕ спецслужб чужо╖ держави. Це не що ╕нше, як вельми поширене у тваринному св╕т╕ “м╕чення сво╓╖ територ╕╖”. Сво╓р╕дним означенням зон впливу ╓ також розпочате встановлення церков московського патр╕архату в кожному населеному пункт╕ хрест╕в, яке в╕дбува╓ться за участ╕ агресивного пот╕шного “казач╓ства”. ╤снування неприродного для Криму так званого “русского казач╓ства”, його зухвала повед╕нка, сумн╕вна ментальн╕сть ╕ провокативн╕ д╕йства, участь в антитатарських ╕ земельних дерибанах ╕ розборках ╓ також одним ╕з джерел м╕жнац╕онально╖ напруги у рег╕он╕.
Зазначен╕ во╓н╕зован╕ угруповання провокують ╕нш╕ етноси ╕, в першу чергу, кримських татар до створення з метою самозахисту в╕д “казачишек” альтернативних об’╓днань. Д╕алог влади з кримським населенням ╕ в цьому питанн╕ в╕дсутн╕й.
Не ╓ предметом широкого ╕ в╕двертого обговорення кримською владою з громадянами та громадськими орган╕зац╕ями ╕ проблем осв╕ти. В осв╕тянськ╕й сфер╕ нин╕шня запол╕тизована, в╕рн╕ше, уражена в╕русом пол╕тиканства кримська влада продовжу╓ багатол╕тню комун╕стичну практику зрос╕йщення п╕дростаючого покол╕ння. Збереження ╕снуючого за радянських час╕в дом╕нування рос╕йськомовних заклад╕в у нин╕шн╕х реал╕ях Криму ╓ хибним шляхом, який позбавля╓ молодь майбутнього ╕ не дозволя╓ ╖й ╕нтегруватися в укра╖нське сусп╕льство. Пост╕йне використання учн╕всько╖ та студентсько╖ молод╕ в антидержавницьких акц╕ях та р╕зноман╕тних парт╕йних зборищах мало б давно знайти в╕дпов╕дну оц╕нку правоохоронних орган╕в.
Аби у подальшому забезпечити мир ╕ м╕жнац╕ональну злагоду в Криму, кримська влада ма╓ радикально зм╕нити сво╓ ставлення до створення укра╖номовних шк╕л та шк╕л з кримськотатарською мовою навчання. ╥хня к╕льк╕сть для початку ма╓ бути пропорц╕йною до етн╕чного складу населення. Поки що ж кримськ╕ чиновники в╕д осв╕ти ╕м╕тують свою бурхливу безд╕яльн╕сть створенням бутафорних нац╕ональних клас╕в, як╕ заганяють нац╕ональну осв╕ту у безвих╕дь. Мають в╕дбутися радикальн╕ зм╕ни ╕ у ступен╕ використання державно╖ мови у вищих навчальних закладах. Оск╕льки кримськ╕ ВНЗ мають готувати фах╕вц╕в, спроможних працювати не лише у Криму та Рос╕╖, але й у р╕зних рег╕онах Укра╖ни.
Запол╕тизован╕ представницьк╕ та виконавч╕ органи м╕сцевого самоврядування у Криму досить часто ╓ причиною серйозних м╕жконфес╕йних протистоянь. Красномовним св╕дченням недалекоглядного та упередженого ставлення до вид╕лення земл╕ для забудови культових споруд ╓ в╕дверта протид╕я С╕мферопольсько╖ м╕ськради та мер╕╖ буд╕вництву головно╖ мусульмансько╖ мечет╕. Зазначена ситуац╕я з вид╕ленням земл╕ для ц╕╓╖ важливо╖ культово╖ споруди ╓ вельми вибухонебезпечною ╕ псу╓ ╕м╕дж Укра╖ни як правово╖ демократично╖ кра╖ни. З величезними проблемами та чиновницьким протистоянням стикаються у владних коридорах кримсько╖ автоном╕╖ ╕ представники ╕нших церков, зокрема, УПЦ Ки╖вського патр╕архату, Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ та Укра╖нсько╖ автокефально╖ православно╖ церков. Водночас кримська влада да╓ зелену вулицю для в╕дкриття церков близького ╖й Московського патр╕архату.
Таким чином, доти, доки на теренах Криму в ус╕х сферах буття громад та д╕яльност╕ владних структур не запрацю╓ один закон ╕ не встановляться одн╕ правила гри для вс╕х етнос╕в, важко розраховувати на мир та злагоду в кримському дом╕. Вони прийдуть до нас лише тод╕, коли при формуванн╕ орган╕в м╕сцевого самоврядування ми в╕дмовимося в╕д пропорц╕йно╖ системи та приведемо до влади не пол╕тикан╕в, а високоморальних людей ╕ профес╕онал╕в. У свою ж чергу, п╕дконтрольна народу влада розпочне не керувати людьми, а вести партнерський д╕алог з ними.

м. С╕мферополь.

Петро Вольвач, голова Кримського незалежного центру пол╕тичних досл╕дник╕в ╕ журнал╕ст╕в, доктор ф╕лософ╕╖.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 04.12.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8170

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков