Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…


ОС╤ДЛАЮ КОНЯ…
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 04.12.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 04.12.2009
«АРТИСТ – ЦЕ ЯК КОШТОВНЕ ПОЛОТНО, З╤ТКАНЕ З ТАЛАНТУ, ЗДОРОВ’Я, ВРОДИ, ХАРАКТЕРУ, ЕНЕРГЕТИКИ ╤ ДУШ╤»
НАТАЛЯ БЕЗКОРОВАЙНА

П╤СЕННА СВ╤ТЛИЦЯ

Людська мудр╕сть говорить, що коли народ вшанову╓ талант, на земл╕ торжеству╓ найвища духовна справедлив╕сть. На жаль, ╕мена багатьох талановитих укра╖нських сп╕вак╕в, справжн╕х корифе╖в вокального мистецтва призабут╕, ╖хня творч╕сть, записи ╖хн╕х п╕сень не розповсюджуються, ╖х не можна почути н╕ по рад╕о, н╕ по телебаченню. Багато хто нав╕ть не зна╓ ╕мен ╕стинних укра╖нських артист╕в (а не крикливих, не «попсових», як тепер кажуть, виконавц╕в), як╕ завдяки сво╓му таланту, душевност╕ п╕дн╕мали укра╖нську п╕сню до найвищих висот, пропагували ╖╖ у всьому св╕т╕. Тому ми ╕ вир╕шили провести у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» ще один п╕сенний проект ╕ визначити гуртом двадцять найкращих, найталановит╕ших, найпопулярн╕ших укра╖нських сп╕вак╕в. Але хто розкаже краще про неосяжний всесв╕т музичного мистецтва, ан╕ж людина, яка сама пройшла немалий творчий шлях, здобула визначних мистецьких висот ╕ зна╓ ц╕ну справжньому таланту ╕ профес╕йност╕? Тому й запросили ми до розмови, щоб хоч трохи зор╕╓нтувати наших читач╕в у високому класичному сп╕вочому св╕т╕, в╕дому в Криму ╕ в ус╕й держав╕ сп╕вачку, заслужену артистку Укра╖ни, нещодавно нагороджену орденом княгин╕ Ольги III ступеня, сол╕стку Кримсько╖ державно╖ ф╕лармон╕╖ Наталю Степан╕вну БЕЗКОРОВАЙНУ.
— Пан╕ Наталю, як Ви вважа╓те, кого ╕з сп╕вак╕в нашого славетного укра╖нського минулого ╕ сучасного повинна знати кожна осв╕чена, культурна людина? Ви вчилися на кращих зразках, на ╕менах, на постатях. Розкаж╕ть про тих артист╕в, як╕ вважаються справжн╕ми корифеями укра╖нського вокального мистецтва, ╕мена ╕ творч╕сть яких ми повинн╕ знати, пропагувати та пронести пам’ять про них у майбутн╓.
— Славетних ╕мен у нас насправд╕ дуже багато, але мало хто зараз згаду╓ про ╖хн╕й талант, значущ╕сть, неоц╕ненну роль в укра╖нському мистецтв╕. Але за умовами вашого конкурсу я розпов╕м про двадцять найкращих, найталановит╕ших, на мою думку, укра╖нських виконавц╕в.
В╕дкрива╓ мою двадцятку артистка, ╕м’я яко╖ стало нашою славою та нац╕ональною горд╕стю. До реч╕, напевно, зовс╕м не випадково в одному з перших випуск╕в «П╕сенно╖ св╕тлиц╕» друкувалася розпов╕дь про цю сп╕вачку. ╥╖ п╕сн╕ дивовижно╖ глибини ╕ сили, натхненн╕ великою любов’ю до Батьк╕вщини, в╕рою в духовну велич людини. Солом╕я Крушельницька (драматичне сопрано) була неперевершеною ╕нтерпретаторкою укра╖нських народних п╕сень ╕ все життя пропагувала творч╕сть укра╖нських композитор╕в М. Лисенка, Д. С╕чинського, С. Людкевича та ╕нших. П╕д час виконання народно╖ п╕сн╕ в ╖╖ голос╕ та╖лись переливи, що пробуджували то почуття н╕жно╖ радост╕, то смутку, коли хочеться без сорому заплакати серед найб╕льшого натовпу. Солом╕я волод╕ла польською, н╕мецькою, англ╕йською, ╕тал╕йською, ╕спанською, рос╕йською мовами. ╥╖ життя – це коштовне мереживо дружн╕х вза╓мин з багатьма видатними д╕ячами укра╖нсько╖ ╕ св╕тово╖ культур. Великою творчою дружбою Солом╕я була пов’язана з М. Павликом, ╤. Франком, В. Стефаником, Б. Лепким, О. Кобилянською, М. Лисенком, Ф. Шаляп╕ним. У листопад╕ 1899 року дирекц╕я Варшавсько╖ опери примусила Крушельницьку взяти участь у концерт╕ для родини рос╕йського царя у ма╓тку Скернев╕цах б╕ля Варшави. Горда укра╖нка на знак протесту проти царського свав╕лля в Укра╖н╕ засп╕вала тужливу народну баладу «Ой поп╕д гай зелененький брала вдова льон др╕бненький», що набуло чимало розголосу в газетах ╕ п╕дтримку ╖╖ серед громадськост╕. Творч╕сть Солом╕╖ ╓ часткою св╕тового культурного фонду. Де б Солом╕я не сп╕вала, вона завжди п╕дкреслювала, що ╓ дочкою укра╖нського народу. Вона була одн╕╓ю з перших сп╕вачок, хто популяризував укра╖нську п╕сню у св╕т╕. У репертуар╕ Крушельницько╖ були так╕ укра╖нськ╕ п╕сенн╕ перлини: «Мово р╕дна» С. Воробкевича, «В╕тре буйний», «Над Дн╕провою сагою», «Зацв╕ла в долин╕ червона калина», «Нащо мен╕ чорн╕ брови», «Ой у пол╕ могила», «Садок вишневий коло хати», «Туман, туман долиною» на сл. Т. Шевченка, «Коло гаю л╕щинонька», «Ой вербо кучерява», «Туман хвилями ляга╓» та багато-багато ╕нших.
Наступний учасник мо╓╖ сп╕вочо╖ двадцятки — оперний сп╕вак (тенор-альт╕но), статтю про якого «Св╕тлиця» (та ви теж експерти!) також публ╕кувала — ╤ван Козловський. В╕н був одним з першокласних камерних сп╕вак╕в XX стол╕ття, волод╕в надзвичайно красивим голосом св╕тлого ср╕блястого тембру, широкого д╕апазону з в╕льним верхн╕м рег╕стром. Великим артистизмом позначено виконання ним твор╕в в╕тчизняних та заруб╕жних композитор╕в. Блискучий знавець укра╖нсько╖ музики, ╤. Козловський пропагував творч╕сть М. Лисенка, Я. Степового, К. Стеценка, народн╕ п╕сн╕.
 Вагомий сл╕д залишив п╕сля себе л╕ричний тенор, укра╖нський артист опери, вокальний педагог Олександр Мишуга. В╕н родом з Льв╕всько╖ област╕. Батько його, Пилип Мишуга, був простим шевцем. Згодом Олександр ув╕чнить ╕м’я свого батька в артистичному псевдон╕м╕ Ф╕л╕пп╕. Сир╕тство рано навчило юнака боротися за життя, вселило прагнення до кращо╖ дол╕. Вийти в «люди» допомогли йому батько, чудовий голос та добр╕ люди, на яких йому таланило в житт╕.
Одного разу батько взяв сина ╕з собою до Львова на храмове свято. У Собор╕ Святого Юра в╕н так захоплено п╕дсп╕вував церковному хору, що на нього звернув увагу регент Микита Гатман ╕ влаштував хлопця до дяк╕всько╖ бурси. Пот╕м були виснажлив╕ ╕ нужденн╕ роки навчання в г╕мназ╕╖ та вчительськ╕й сем╕нар╕╖, праця вчителем у Львов╕. Проте мр╕я стати профес╕йним сп╕ваком не покидала його. Вона привела молоденького вчителя до найб╕льш шанованого у Львов╕ педагога сп╕ву, професора консерватор╕╖ при Галицькому музичному товариств╕ Валер╕я Висоцького. Сам у минулому славний сп╕вак (бас), Висоцький виховав ц╕лу плеяду оперних артист╕в найвищого р╕вня, у нього навчались ╕ укра╖нськ╕ сп╕ваки, в тому числ╕ й Солом╕я Крушельницька.
Навчання виявилось наст╕льки усп╕шним, що скоро Мишуга постав на сцен╕ перед льв╕вською публ╕кою в опер╕ С. Монюшка «Страшний дв╕р». В╕дгуки ╕ меломан╕в, ╕ преси були дуже прихильними до молодого сп╕вака. Заохочений сво╖ми першими усп╕хами, Мишуга вир╕шив продовжити студ╕╖ у Мецц╕ вс╕х сп╕вак╕в — в ╤тал╕╖. Найб╕льшою перешкодою до зд╕йснення мр╕╖ був брак кошт╕в, проте шанувальники його таланту з╕брали 1200 золотих ринських, ╕ юний сп╕вак вирушив до М╕лана. Подиву г╕дна ц╕леспрямован╕сть ╕ наполеглив╕сть, з якою Мишуга опанував в ╤тал╕╖ св╕й фах: кр╕м занять сп╕вом, в╕н вивчав анатом╕ю ╕ ф╕з╕олог╕ю, оволод╕вав ╕тал╕йською, н╕мецькою, рос╕йською, англ╕йською, французькою мовами. Досить швидко Олександр Мишуга спробував сво╖ сили на ╕тал╕йськ╕й сцен╕. Дебют молодого сп╕вака в╕дбувся в театр╕ м. Форл╕ в л╕ричн╕й опер╕ н╕мецького композитора Ф. Флотова «Марта». Ця прем’╓ра стала його справжн╕м тр╕умфом, ╕ одразу в╕н отримав десятки привабливих пропозиц╕й з найкращих театр╕в ╢вропи. В╕н сп╕вав у М╕лан╕, Турин╕, Варшав╕, Краков╕, Ки╓в╕, Санкт-Петербурз╕, Берл╕н╕, Лондон╕, В╕дн╕, Париж╕. Критика не шкодувала для його голосу, артистичного таланту найвищих похвал, публ╕ка шален╕ла в╕д захвату, вистави з його участю всюди проходили з аншлагом. Та де б не був Мишуга, н╕коли не забував сво╖х р╕дних кра╖в ╕ часто в╕дв╕дував Льв╕в з концертами, включав у програми укра╖нську музику. Солосп╕ви Миколи Лисенка, В╕ктора Матюка, ар╕╖ з опери Семена Гулака-Артемовського завжди прикрашали його програми.

Записала Юл╕я КАЧУЛА.

(Продовження в наступному номер╕).

К╕лька рок╕в тому Льв╕вський оперний театр готувався до сво╓╖ юв╕лейно╖ дати ╕ спод╕вався одержати звання театру ╕мен╕ Солом╕╖ Крушельницько╖. Тод╕ я вивчала матер╕али про ╖╖ життя ╕ творч╕сть, написала розлогу статтю, яку над╕слала Дмитров╕ Кременю в газету «Р╕дне Прибужжя», де ╖╖ надрукували п╕д назвою «Сльоза Солом╕╖», мабуть, тому, що в останн╕х рядках я писала про останн╕й концерт у Львов╕, на якому останньою була укра╖нська народна п╕сня (вона скр╕зь ╕ завжди сво╖ програми зак╕нчувала укра╖нською народною п╕снею). Весь зал став на ноги, в╕таючи примадонну, ╕ ╖╖ стареч╕ оч╕ затуманились сльозою полум’яно╖ патр╕отки Укра╖ни. Тому п╕д № 1 я поставлю ╖╖ пр╕звище.
Д╕ану Петриненко, як ╕ ╖╖ брата ╤вана, я пам’ятаю ученицею школи на Льв╕вщин╕, де я працювала разом з незабутн╕м Григор╕╓м Тютюнником ╕ його дружиною Оленою. Олена Федот╕вна була першою учителькою Д╕ани, яка з ╤ваном добре сп╕вала, ╕ Григор╕й Михайлович не раз говорив, що ц╕ д╕ти колись прикрасять укра╖нський вокал. Автор роману «Вир» мав рац╕ю!
Про Ра╖су Кириченко я написала у сво╓му твор╕ на л╕тературний конкурс ВФЖОУ ╕мен╕ Марус╕ Бек (2005 р., м. Торонто, Канада – до 120-р╕ччя створення ж╕ночих орган╕зац╕й Укра╖ни) – «Укра╖нська ж╕нка кр╕зь в╕ки» (тема мо╓╖ роботи).
У списку переможц╕в цього конкурсу мо╓ ╕м’я на 9 м╕сц╕ з 18, а всього туди було над╕слано 102 роботи з╕ всього св╕ту. Навесн╕ 2005 р. ми ще справляли жалобу з приводу смерт╕ прекрасно╖ естрадно╖ сп╕вачки, справжнього Героя Укра╖ни, ╕ мен╕ конче хот╕лось, щоб про не╖ прочитали там далеко за морями-океанами.
Перша моя любов – опера ╕ взагал╕ класика. Люблю красиву сучасну естраду, маю улюблених виконавц╕в, твори яких сприймаю ц╕лком, без винятку. Отож, з них ╕ складу св╕й список:
1. С. Крушельницька. 2. Б. Гмиря. 3. Д. Гнатюк. 4. М. Гнатюк. 5. Ю. Гуля╓в. 6. В. Гришко. 7. П. Дворський (композитор ╕ сп╕вак). 8. В. З╕нкевич. 9. В. ╤васюк (композитор ╕ сп╕вак). 10. Р. Кириченко. 11. ╤. Козловський (укр. ╕ рос. сп╕вак). 12. ╢. М╕рошниченко. 13. Св╕тлана Мирвода (сп╕вачка, бандуристка, ╖╖ син Тимоф╕й – скрипаль). 14. М. Литвиненко-Вольгемут. 15. К. Огн╓вой. 16. ╤. Паторжинський. 17. Д╕ана Петриненко. 18. Тарас Петриненко. 19. А. Солов’яненко. 20. ╤. Попович.

Л. ╤ВАНОВА.
м. Микола╖в.
Доброго дня, шановн╕ творц╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕»! Хочу в╕дгукнутись на запрошення взяти участь в черговому п╕сенному проект╕ вашо╖ газети.
При╓мно згадувати минулий ваш п╕дсумковий концерт 16 жовтня, в якому найкращ╕, найпопулярн╕ш╕ п╕сн╕ прозвучали на сцен╕ Гарн╕зонного будинку оф╕цер╕в. Особливо тепло хочу прив╕тати ведучу «П╕сенно╖ св╕тлиц╕» Юл╕ю Качулу, молоду, енерг╕йну людину, сп╕вачку ╕ орган╕затора таких зм╕стовних, ус╕м потр╕бних проект╕в.
Нове завдання, запропоноване вами, ц╕каве ╕ захоплююче. Я вважаю себе щасливою людиною, тому що мала нагоду свого часу ознайомитися з творч╕стю тих виконавц╕в, як╕ формували м╕й духовний св╕тогляд, прищеплювали любов до високого музичного мистецтва. Ц╕ла плеяда творц╕в, як оперного, так ╕ естрадного високого мистецтва, пройшли перед мо╖ми очима, коли я готувала цю ╕нформац╕ю в газету.
Корифе╖ сольного сп╕ву, оперн╕ сп╕ваки високопрофес╕йно в╕дтворили незабутн╕ сцен╕чн╕ образи в оперних спектаклях, а також дарували справжню насолоду, виконуючи укра╖нськ╕ п╕сн╕ та романси. Т╕ музичн╕ скарби, як╕ створили Богом обдарован╕ люди, поповнили скарбницю нашо╖ Укра╖нсько╖ музично╖ культури.
Називаю сво╖х улюблених виконавц╕в, як╕ ╓ для мене вз╕рцем високого мистецтва:
1. ╤. Козловський. 2. Б. Гмиря. 3. А. Солов’яненко. 4. С. Крушельницька. 5. А. Кочерга. 6. А. Мокренко. 7. Д. Гнатюк. 8. В. Гришко. 9. М. Кондратюк. 10. К. Огн╓вой. 11. О. Таранець. 12. ╢. М╕рошниченко. 13. Д. Петриненко. 14. В. З╕нкевич. 15. Н. Яремчук. 16. С. Ротару. 17. В. Степова. 18. Г. Гаркуша. 19. ╤. Попович. 20. Р. Кириченко.
Щиро вдячна за нагоду посп╕лкуватися з вами.

З повагою, Тетяна ШК╤ЛЬНЮК.
с. Родникове, С╕мферопольський район.


Шановн╕ «св╕тличани»! Запрошу╓мо вас взяти участь у новому п╕сенному проект╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕: давайте спробу╓мо визначити гуртом ДВАДЦЯТЬ НАЙКРАЩИХ, НАЙТАЛАНОВИТ╤ШИХ, НАЙПОПУЛЯРН╤ШИХ УКРА╥НСЬКИХ ВИКОНАВЦ╤В. Тих сп╕вак╕в, артист╕в минулих стол╕ть ╕ сучасност╕ (а це можуть бути оперн╕, народн╕, естрадн╕ артисти), хто завдяки сво╓му таланту п╕дносить укра╖нську п╕сню до найвищих висот, да╓ друге дихання народним, класичним творам, творить сучасну СПРАВЖНЮ укра╖нську естраду.
 Разом з вар╕антами «двадцяток» надсилайте невеличк╕ розпов╕д╕, чому ви вважа╓те цих артист╕в справд╕ найкращими, як╕ п╕сн╕ у ╖хньому виконанн╕ вразили вас, проникли у вашу душу. Так само, як ╕ з найкращою п╕сенною «двадцяткою», т╕ виконавц╕, як╕ найчаст╕ше зустр╕чатимуться у ваших листах, стануть переможцями конкурсу, а читач╕, як╕ найвлучн╕ше втраплять у «двадцятку», будуть запрошен╕ на святковий ф╕нальний концерт-фестиваль, де у творчому змаганн╕ роз╕грають черговий «Св╕тличний» суперприз.
 Надсилайте ваш╕ списки двадцяти найкращих укра╖нських виконавц╕в на адресу: 95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, к. 14, редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕» з пом╕ткою «П╕сенна св╕тлиця», або на e-mail:
kr_svit@meta.ua.

Ведуча «П╕сенно╖ св╕тлиц╕» Юл╕я КАЧУЛА.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 04.12.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8177

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков