Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…


ОС╤ДЛАЮ КОНЯ…
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 04.12.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 04.12.2009
П╤СНЯ ПАМ’ЯТ╤ БАТЬКА

Три картини с╕мферопольського художника Степана Лаутара стали основою для виставки його пам’ят╕, орган╕зовано╖ подружжям Натал╕ ╕ Богдана Безкоровайних за участ╕ Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру в Кримському республ╕канському культурно-просв╕тницькому товариств╕ „Кримчахлар”. Це натюрморти з яблуками ╕ волошками у в╕кн╕, як╕ немов палають в╕д гарячого сонця, щедрим розсипом кв╕т╕в ╕ фрукт╕в ваблять з╕р, св╕тяться рад╕стю ╕ житт╓любством. А трет╓ полотно – портрет маленько╖ д╕вчинки в трир╕чному в╕ц╕. Д╕вчинка виросла, стала знаменитою сп╕вачкою, заслуженою артисткою Укра╖ни, нещодавно за високу майстерн╕сть у вокальному мистецтв╕ ╖╖ нагороджено орденом княгин╕ Ольги. Але глядач╕ в╕дразу вп╕знають у цьому дитячому портрет╕ Наталю Безкоровайну.
Сама ж вона, коли дивиться на нього, згаду╓ атмосферу творчост╕, в як╕й зростала, як тато часто брав ╖╖ маленькою на руки ╕ сп╕вав народн╕ п╕сн╕. У нього був чудовий голос, як ╕ в мами, що працювала на швейн╕й фабриц╕. А портрет донечки в╕н намалював за тиждень. ╥й для цього не довелося нав╕ть позувати, бо в╕н знав ориг╕нал напам’ять. Як в╕н сам пот╕м говорив, найважче йому було передати допитливий погляд ╖╖ великих голубих очей.
П╕сля смерт╕ С. Лаутара в 1986 роц╕ у родин╕ залишилося близько п’ятдесяти його картин. Коли в цьому роц╕ Н. Безкоровайна вир╕шила знайти до вечора-присвяти сво╓му батьков╕ тих, хто його знав, одн╕╓ю з перших на ╖╖ розшуки в╕дгукнулася Валентина Харабор╕на, викладач С╕мферопольського художнього училища ╕мен╕ М. Самокиша. Вона часто бувала по робот╕ в художньому фонд╕, де працював Степан Лаутар.
— В╕н волод╕в таким чуттям пропорц╕╖ ╕ гармон╕╖ колористики у малюнку, що краще за нього н╕хто не виконував замовлення, — сказала вона. – Любив красу св╕ту, що оточував нас, ╕ вм╕в передати цей стан у художньому матер╕ал╕.
— Ми тод╕ були просто заряджен╕ почуттям бачення краси, — доповнив ╖╖ Олександр Галушко, що багато рок╕в працював разом з С. Лаутаром в одн╕й майстерн╕, як ╕ Давид Реби.
На виставц╕ картини цих трьох художник╕в демонструються поряд з роботами С. Лаутара. Зображенням весни в Соколиному, буд╕вництва П╕вн╕чнокримського каналу, сер╕╖ портрет╕в в╕домих людей Криму, в тому числ╕ поета ╤лл╕ Сельв╕нського, вони сьогодн╕ продовжують розпочатий ще молодими у 80-х роках минулого стол╕ття св╕й художн╕й л╕топис п╕вострова. А В. Харабор╕на не т╕льки розпов╕ла про те, як писалися ╖╖ власн╕ пейзаж╕ „Ромашки на темному фон╕”, „Кв╕туча г╕лка”, „Марево, храми ╕ будинки”, а й як мистецтвознавець прокоментувала всю експозиц╕ю, в як╕й весну та ос╕нь на р╕знопланових полотнах Георг╕я Куриленка доповнюють акварел╕ з дарами природи Петра Карнауха, а завершу╓ ╖╖ багатоф╕гурна композиц╕я ╤лл╕ Борохова „М╕сто корист╕”, присвячена 225-р╕ччю С╕мферополя, що розцв╕та╓ в суцв╕тт╕ багатьох народ╕в.
Як г╕мн творчост╕, краси ╕ натхнення Наталя Безкоровайна виконала в супровод╕ концертмейстера Кримсько╖ державно╖ ф╕лармон╕╖ Тетяни ╢рмаково╖ укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕, рос╕йськ╕ та ╕тал╕йськ╕ романси. ╤ ще про одну мову, яку не вивчають у школ╕, але багато хто з присутн╕х зна╓ ╖╖ з дитинства в╕д сво╖х батьк╕в, говорили на ц╕й зустр╕ч╕. Це мова одного з найдревн╕ших народ╕в п╕вострова – кримчак╕в. Записав ╖╖ ╕ видав словником Д. Реби.
По крупицях збирали кримчаки й ╕ншу ╕нформац╕ю про св╕й народ, майже весь розстр╕ляний фашистами у грудн╕ 1941 року на 10-му к╕лометр╕ Феодос╕йського шосе, щоб побачили нин╕шн╕ покол╕ння вс╕ г╕лки свого нац╕онального дерева, знали його культуру, традиц╕╖ ╕ звича╖. Про це говорили у сво╖х виступах голова товариства „Кримчахлар” Дора Пиркова, зав╕дувач ╕сторико-етнограф╕чного музею кримчак╕в Н╕на Бакши, художник ╤лля Борохов та ╕нш╕, видаються етнокультурним центром „Кримчахлар” альманахи, а в╕домий поет, письменник ╕ громадський д╕яч Олександр Ткаченко написав про св╕й народ, що прагне зберегти себе як етн╕чну сп╕льн╕сть, книгу „Сон кримчака, або В╕д╕рвана земля”.
Виставка „Щоб пам’ятали” дода╓ до сказаного ╕ написаного про цей ун╕кальний етнос, якого залишилося з колишн╕х п’ятнадцяти тисяч всього к╕лька сотень, сво╖ яскраво ╕люстрован╕ стор╕нки з пал╕трою портрет╕в, картин природи з натури ╕ композиц╕й з кв╕т╕в, овоч╕в ╕ фрукт╕в щедро╖ ╕ сонячно╖ кримсько╖ земл╕. Вона раду╓ ╕ водночас змушу╓ замислитися про сво╖ корен╕, про ╕стор╕ю сво╓╖ с╕м’╖, культуру, традиц╕╖ ╕ пов’язану з ними мораль, що в╕добража╓ться в с╕мейному вихованн╕, вза╓мов╕дносинах покол╕нь. ╤ в цьому ╖╖ житт╓ствердна сила.

Валентина НАСТ╤НА.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 04.12.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8183

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков