ЛЕКЦ╤Я ╤ТАЛ╤ЙСЬКОГО НАУКОВЦЯ — В╤ХА У ВИВЧЕНН╤ ГОЛОДОМОРУ
╤СТОР╤Я
Великий голод в Укра╖н╕ й на Кубан╕ 1932-1933 рр., в╕домий сьогодн╕ як Голодомор, — одна з визначальних под╕й ХХ ст. Та незважаючи на це, б╕льш╕сть науковц╕в нехтували цим питанням аж до останн╕х рок╕в ╕снування Радянського Союзу. Одним ╕з науковц╕в, який почав вивчати голод наприк╕нц╕ 1980-х рр., був Андреа ╫рац╕оз╕ (на фото), нин╕ м╕жнародньо визнаний знавець радянсько╖ держави та ╖╖ пол╕тики щодо селянства ╕ св╕товий авторитет з питань Голодомору. З 14 до 21 листопада в╕н в╕дв╕дав Торонто й Едмонтон, де виступив ╕з лекц╕╓ю «Голодомор ╕ голоди в СРСР, 1931-1933 рр.». Уже сама назва лекц╕╖ вказу╓ на широкий п╕дх╕д д-ра ╫рац╕оз╕ до вивчення Голодомору в Радянськ╕й Укра╖н╕ й на Кубан╕ в контекст╕ пол╕тики радянсько╖ держави супроти селянства в пер╕од 1917-1933 рр. ╕, зокрема, загального голоду в СРСР у 1931-1933 рр., включно з голодом ╕ еп╕дем╕╓ю в Казахстан╕ 1931-1933 рр. П╕д час лекц╕╖ в╕н проанал╕зував загальн╕ причини цих голод╕в ╕ заявив, що укра╖нський голод став кульм╕нац╕йною под╕╓ю у велик╕й в╕йн╕ радянсько╖ держави й комун╕стично╖ парт╕╖ проти селянства, яка почалася в 1917 р. Окресливши пол╕тику радянського кер╕вництва та ╖╖ насл╕дки для радянського селянства, д-р ╫рац╕оз╕ також розпов╕в про особлив╕ умови в нерос╕йських ре╜╕онах СРСР, як╕ зумовили ╕нше ставлення до них стал╕нського режиму. Зосередившись на Голодомор╕, допов╕дач визначив деяк╕ з його характеристик ╕ нац╕ональних особливостей. Особливо показовою, на його думку, стала виняткова пол╕тика Москви щодо селянства в Укра╖н╕ й кубанському ре╜╕он╕ на П╕вн╕чному Кавказ╕, яка призвела до неймов╕рно велико╖ к╕лькости смертей. Якщо р╕вень смертности на сел╕ в 1926 р. складав 100 смертей на 1000 ос╕б, то в 1933 р. це сп╕вв╕дношення було майже 400 на 1000 в Радянськ╕й Укра╖н╕, тод╕ як у Рос╕йськ╕й РФСР 140 на 1000. За винятком Казахстану, який на той час входив до складу Рос╕╖, й П╕вн╕чного Кавказу з його великим укра╖нським населенням, р╕вень смертности в Рос╕╖ 1933 р. складав 110 смертей на 1000 ос╕б с╕льського населення. До високого р╕вня смертности спричинився декрет, який забороняв селянам з Укра╖ни й Кубан╕ залишати сво╖ села в пошуках ╖ж╕ в ╕нших ре╜╕онах СРСР. Д-р ╫рац╕оз╕ вказав ╕ на ╕нш╕ заходи, вжит╕ проти укра╖нц╕в у цей пер╕од та в╕дразу п╕сля нього: масов╕ чистки б╕льшовицько╖ парт╕╖ Радянсько╖ Укра╖ни, пересл╕дування й ф╕зичне винищення нац╕онально св╕домо╖ ╕нтел╕╜енц╕╖ й нац╕ональних кадр╕в та припинення пол╕тики укра╖н╕зац╕╖ й повну ╖╖ заборону в Рос╕йськ╕й РФСР. Ус╕ ц╕ фактори та ╕нш╕ особлив╕ заходи проти селянства й пол╕тично╖ та культурно╖ ел╕ти Укра╖ни спонукали науковц╕в ╕ правознавц╕в порушити питання, чи був Голодомор геноцидом чи складовою геноциду? Д-р ╫рац╕оз╕ зробив висновок, що Голодомор був геноцидом ╕ що голод в Укра╖н╕ й на Кубан╕ 1932-1933 рр. п╕дпада╓ п╕д категор╕ю геноциду, визначеного Конвенц╕╓ю ООН про запоб╕гання злочину геноциду ╕ покарання за нього, насамперед у статт╕ 2, частин╕ с, яка до геноцидних д╕й в╕дносить «навмисне створення для яко╖-небудь групи таких житт╓вих умов, що розрахован╕ на повне чи часткове ф╕зичне знищення ╖╖». Допов╕дач розпов╕в про еволюц╕ю власних погляд╕в з даного питання, адже на початку досл╕дження в╕н не був упевненим у геноцидному характер╕ Голодомору. Д-р ╫рац╕оз╕ гада╓, що з часом все б╕льше науковц╕в д╕йде под╕бного висновку. Якщо перспектива наукового консенсусу з приводу загального визнання Голодомору як геноциду вселя╓ оптим╕зм, то уряд Рос╕╖, на його думку, н╕коли його не визна╓, оск╕льки це може призвести до вимог про грошов╕ репарац╕╖ постраждалим та ╖хн╕м спадко╓мцям. Д-р ╫рац╕оз╕ виголосив дв╕ сво╖ допов╕д╕ в Торонтському й Альбертському ун╕верситетах. Торонтська лекц╕я, що в╕дбулася 17 листопада, була сп╕льно спонсорована Програмою вивчення Укра╖ни ╕м. Петра Яцика при Центр╕ европейських, рос╕йських ╕ евраз╕йських студ╕й Торонтського ун╕верситету; Торонтським в╕дд╕лом Канадського ╕нституту укра╖нських студ╕й; Кон╜ресом укра╖нц╕в Канади (торонтський в╕дд╕л) та Канадською фундац╕╓ю укра╖нських студ╕й. Едмонтонська лекц╕я, що в╕дбулася 20 листопада, була спонсорована Канадським ╕нститутом укра╖нських студ╕й при Альбертському ун╕верситет╕. В обох ун╕верситетах д-р ╫рац╕оз╕ також виступив ╕з допов╕ддю «Закордонна ╕ внутр╕шня пол╕тика Стал╕на: нац╕ональне питання в ╕мперському контекст╕, 1901–1926». Андреа ╫рац╕оз╕ нин╕ ╓ професором ╕стор╕╖ Неапольського ун╕верситету ╕м. Федер╕ко ╤╤ та президентом (2007-2011) ╤тал╕йського товариства вивчення сучасно╖ ╕стор╕╖ (www.sissco.it). В╕н також член редакц╕йних коле╜╕й низки спец╕ял╕зованих журнал╕в ╕з Франц╕╖, Англ╕╖, ╤тал╕╖ ╕ США. З 1992 р. в╕н ╓ сп╕вредактором сер╕╖ Документы советской истории [Документи радянсько╖ ╕стор╕╖] (на сьогодн╕ видано 15 том╕в), що вида╓ться в Москв╕, та членом редколе╜╕╖ сер╕╖ История сталинизма [╤стор╕я стал╕н╕зму]. Його науков╕ зац╕кавлення стосуються насамперед радянсько╖ ╕стор╕╖, особливо пер╕оду, який передував утворенню радянсько╖ держави, ╖╖ зм╕цненню та тр╕юмфу стал╕н╕зму. В╕н також глибоко досл╕джував так╕ теми, як пол╕тика ╕ндустр╕ял╕зац╕╖ радянсько╖ держави, радянська держава й селянство, голод 1932-1933 рр. в Укра╖н╕ й на Кубан╕, ╕нш╕ голоди в Радянському Союз╕, стал╕н╕зм та радянська нац╕ональна пол╕тика. Д-р ╫рац╕оз╕ працював в арх╕вах М╕н╕стерства закордонних справ ╤тал╕╖, що дало йому змогу видати книгу Lettere da Kharkov. La carestia in Ucraina e nel Caucaso del Nord nei rapporti dei diplomatici italiani, 1932-1933 (Турин, 1991), яка вийшла в укра╖нському переклад╕ в Харков╕ 2007 р. (Листи з Харкова: голод в Укра╖н╕ та на П╕вн╕чному Кавказ╕ у пов╕домленнях ╕тал╕йських дипломат╕в, 1923-1933). В╕н також працював у Рос╕йському державному арх╕в╕ та колишньому арх╕в╕ комун╕стично╖ парт╕╖ в Москв╕. Результати цих досл╕джень разом ╕з даними з уже в╕домих джерел та нов╕ арх╕вн╕ в╕дкриття, зроблен╕ коле╜ами з Рос╕╖ та ╕нших кра╖н колишнього Радянського Союзу, були представлен╕ в багатьох його публ╕кац╕ях, зокрема таких, як The Great Soviet Peasant War: Bolsheviks and Peasants, 1917-1933 [Велика радянська селянська в╕йна: б╕льшовики ╕ селяни, 1917-1933] (Кембр╕дж, Maссачусетс, 1996 ╕ Москва, 2001); Большевики и крестьяне на Украине, 1918-1919 годы [Б╕льшовики ╕ селяни на Укра╖н╕, 1918-1919 роки] (Москва, 1997); A New, Peculiar State. Explorations in Soviet History [Нова, незвичайна держава. Досл╕дження радянсько╖ ╕стор╕╖] (Вестпорт, Коннект╕кут, 2000); Guerra e rivoluzione in Europa 1905-1956 [В╕йна ╕ революц╕я в ╢вроп╕, 1905–1956] (Болонья, 2002; Ки╖в ╕ Москва, 2005); L’URSS di Lenin e Stalin, 1914-1945 [СРСР Лен╕на ╕ Стал╕на, 1914-1945] (Болонья, 2007); L’URSS dal trionfo al degrado, 1945-1991 [СРСР в╕д тр╕юмфу до занепаду, 1945-1991] (Болонья, 2008); та Stalinism, Collectivization and the Great Famine [Стал╕н╕зм, колектив╕зац╕я ╕ Голодомор] (Кембр╕дж, Maссачусетс, 2009). Лекц╕я Андреа ╫рац╕оз╕ про Голодомор стала в╕хою у досл╕дженн╕ ц╕╓╖ теми. В╕н в╕дзначив, що за останн╕ двадцять рок╕в стала в╕домою б╕льш╕сть важливих оф╕ц╕йних документ╕в стосовно Голодомору. Його лекц╕я по╓днала загальн╕ здобутки у ц╕й д╕лянц╕ з його власною анал╕зою, яка окреслила загальну пол╕тику радянсько╖ держави щодо селянства ╕ визначила т╕ нац╕ональн╕ фактори, як╕ зумовили такий руйн╕вний характер Голодомору в Укра╖н╕ й на Кубан╕. Лекц╕я була записана у в╕део— й ауд╕оформат╕ в Альбертському ун╕верситет╕. Ауд╕оверс╕ю можна прослухати на веб-сайт╕ К╤УСу: http://www.ualberta.ca/CIUS/Links-of-Interest.htm/. Канадський ╤нститут Укра╖нських Студ╕й.
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
