Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 25.12.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 25.12.2009
НА ПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО...

МОВА ПРО МОВУ

Почну з враження, що отримав у с╕чн╕ 1996 року. У Ки╓в╕ на майдан╕ Незалежност╕ б╕ля новор╕чно╖ ялинки хтось нагорнув дв╕ купки сн╕гу, втопив туди два деревця сосни ╕ роз╕п’яв гасло: «С Новым годом!». Сам по соб╕ факт дуже промовистий, ╕ хоч не приверта╓ увагу, бо звикли до ╕ноземних вив╕сок, тепер уже на вс╕х мовах св╕ту. А це комусь ╕з наших манкурт╕в чи «русскоязычного населения» захот╕лось показати язика наш╕й незалежност╕ ╕ нагадати про меншоварт╕сть хохл╕в. Ось, мовляв, ми сво╓ тягнемо.
Воно б н╕чого не значило, але останн╕м часом п╕днялась шалена курява русиф╕кац╕╖, хоч не така в╕дверта як при суслових, але б╕льш в’╖длива ╕ результативна. А що станеться, якщо, не дай Боже, запишуть у Конституц╕╖ оф╕ц╕йн╕сть рос╕йсько╖ мови? На другий же день п╕де скажений погром всього укра╖нського, кр╕м сала, хл╕ба, цукру ╕ ковбаси. Першими б╕гтимуть наш╕ манкурти та тупоголовики, як╕ не в змоз╕ вивчити мову через розумову недостатн╕сть.
Щодо справжн╕х рос╕ян, то знаю достеменно, вони з повагою ставляться до укра╖нсько╖ мови й культури. Бувають, правда, ╕ там дурн╕, але ╖х не так багато, як серед малорос╕в. Характерний приклад. У 60-х роках мен╕ довелось побувати у глухому сел╕ Липецько╖ област╕. Якраз за день перед показом по телебаченню концерту укра╖нсько╖ п╕сн╕. Було дивно бачити ╕ при╓мно чути, що люди, як╕ не знають укра╖нсько╖ мови, з рад╕стю пов╕домляли одне одному про наступний концерт як дуже важливу под╕ю. Тод╕ телев╕зор╕в було дуже мало, а в сел╕ Барсуково всього два: один — у головного бухгалтера досл╕дно╖ станц╕╖, а другий — в с╕льському клуб╕. Все село прийшло дивитись передачу. Люди не вм╕щались у зал╕, стояли в коридор╕, на вулиц╕ та уважно слухали.
Можу стверджувати, що жоден справжн╕й рос╕янин не переб’╓, коли говориш укра╖нською, а т╕льки перепита╓ незрозум╕ле слово чи висл╕в. На в╕дм╕ну в╕д ки╖вських д╕тлах╕в-дитсад╕вц╕в, як╕, знаючи мову, тут же перекладають тобою сказане, хоч за правилами етики, в розмов╕ треба переходити на мову старших.
Прикро, але на вулицях наших м╕ст часто трапля╓ться данина меншовартост╕ укра╖нц╕в — звертаються до незнайомих рос╕йською.
Три стол╕ття добиваються рос╕йськ╕ шов╕н╕сти русиф╕кац╕╖ Укра╖ни. В подяку за службу козак╕в, за розвиток культури, науки, музики й живопису. Все краще забиралось до столиць ╕мпер╕╖. Стал╕нськ╕ цербери спочатку дали шлях мовному розвитку, але, як треба розум╕ти, для того, щоб виявити патр╕от╕в, затим стали винищувати культуру, розстр╕лювати укра╖нське в╕дродження, а п╕сляво╓нн╕ посл╕довники, брежн╓ви, суслови та маланц╕, цебто маланчуки, п╕д прапором ╓диного сов╓тського народу добрались до мови, почали ╖╖ нещадно викор╕нювати, хоч на словах турбувались про ╖╖ розвиток.
Продовжувачем шов╕н╕стичного, на мою думку, ставлення до укра╖нсько╖ ╕де╖ ╓ сучасна парт╕я комун╕ст╕в, у п╕двалинах яко╖ лежить розв’язана б╕льшовиками громадянська в╕йна, знищення укра╖нського в╕дродження, стал╕нський терор, репрес╕╖ проти нашого селянства, пересл╕дування тверезомислячих людей. Звичним стало, що коли виступа╓ у Верховн╕й Рад╕ комун╕ст, р╕дше соц╕ал╕ст, говорить в╕н рос╕йською мовою, т╕льки часом в’╖длив╕ репл╕ки кида╓ укра╖нською. Дай ╖м сьогодн╕ ╕мпер╕ю, вони будуть бити себе в груди, примовляючи, що не покидали ╖╖, бо говорили рос╕йською ╕ в╕рили в прих╕д сво╖х.
Не секрет, що в парт╕╖ було багато активних ╕ розумних людей, як╕ вм╕ли не висовуватись ╕ часом прикидались дурниками. А куди ╖м под╕тись? Без червоного квитка не можна було самореал╕зуватись. Той же квиток рятував в╕д покарання за злочини, под╕бно сучасному депутатському ╕мун╕тету, одержати який так багато охочих. Цим ╕ схожа парт╕я на депутатський корпус вс╕х р╕вн╕в.
П╕сля л╕кв╕дац╕╖ компарт╕╖, п╕шло розшарування ╖╖ член╕в: одн╕, хто достатньо забезпечений розумом, п╕шли в ф╕нансову та виробничу сфери, ╕нш╕ — прилаштувались охоронцями та торгашами, а то й рекетирами. Трет╕ — не працювали, вич╕кували, коли можна виповзти на хвилю людського незадоволення. З в╕дродженням б╕льшовик╕в виповзли с╕р╕ особистост╕ на парт╕йн╕ посади, переважно парт╕йних секретар╕в. Вони при стар╕й номенклатур╕ ходили б в ╕нструкторах — погоничах парт╕╖ ╕ не б╕льше. Вип╕рнув на поверхню ╕ П. Симоненко. Людина з укра╖нським пр╕звищем ╕ русиф╕каторською душею. Слуха╓ш виступ на сес╕╖ рос╕йськомовного П. Симоненка ╕ мимовол╕ дума╓ш: наск╕льки треба ненавид╕ти укра╖нц╕в, щоб так над ними насм╕хатись, наск╕льки сидить в його св╕домост╕ ╕ поза св╕дом╕стю велика нед╕лима, що людина втратила всяку сов╕сть.
Служаки компарт╕╖ у сво╖х вищих ешелонах не любили ╕ боялись правди, тому перетирали в порохню кожного, хто хоч трохи м╕г самост╕йно мислити, або десь не п╕дкорився. Як тепер стало в╕домо ╕з засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖, московська верх╕вка вела розгульний спос╕б життя, жила за п╕ратськими ╕ масонськими законами, прикриваючись любов’ю до знедолених. Взнали, що Лен╕н був ледацюгою ╕ н╕яким не ген╕╓м, а розважатись любив дуже. В Сиб╕ру — за царськ╕ грош╕, у Швейцар╕╖ — за н╕мецьк╕, п╕д час рос╕йського перевороту — за шп╕онськ╕, як╕ виплачувала Н╕меччина (╕удин╕ ср╕бняки), зак╕нчив — церковним золотом. Такими були його однодумц╕ ╕ посл╕довники. Мабуть, сучасн╕ компарт╕йц╕ мр╕ють про таке розгульне життя, як вчив ╖х вождь, а за ним вождь ус╕х комун╕ст╕в св╕ту — людожер Стал╕н. ╤ зараз прогляда╓ться аналог╕я. Вже було, коли адм╕н╕стратор президента вважав себе вище в╕д президента. А х╕ба не таким був Стал╕н? Х╕ба не техн╕чний секретар парт╕╖ б╕льшовик╕в став над ус╕ма державними владами ╕ законами. Як бачимо с╕р╕сть перемогла ╕ наробила горя. Страшно подумати, але таке може трапитись.
Треба сказати правду: комун╕стичн╕ ╕де╖ прекрасн╕, бо взят╕ з рел╕г╕йних вчень ╕ вищо╖ людсько╖ морал╕. Б╕да в тому, що вони розчинен╕ на масонств╕, спечен╕ на п╕ратських законах, подан╕ на принципах злод╕╖в у закон╕, де д╕╓ три╓динство, але не божественне, а б╕льшовицьке (б╕льшовицьке через те, що там т╕льки канва комун╕стична): думати одне, говорити друге, а робити трет╓. Багато сьогодн╕ тих, хто ще в╕рить в комун╕стичн╕ ╕деали б╕льшовизму, не враховуючи основного – злочинного минулого.
Сучасна компарт╕я Укра╖ни небезпечна тим, що вона несе на сво╖х крилах н╕щивну русиф╕кац╕ю, яко╖ ще не знала наша держава. Симоненки уперто намагаються возвести в ранг державно╖ (по-╖хньому оф╕ц╕йно╖) рос╕йську мову, чим буде взагал╕ л╕кв╕дована укра╖нська. Завдяки компарт╕╖, вже багато чого досягнуто. Як св╕дчить ╕сторичний досв╕д, комун╕стам, щоб бути при влад╕, необх╕дно пос╕яти смуту в держав╕. От ╕ с╕ють — то економ╕чну, то мовну. Але не розум╕ють того, що вони можуть розв’язати громадянську в╕йну, в першу чергу, на мовному ╜рунт╕. Варто досягти ╖м бажаного — велико╖ нед╕лимо╖, як з ними буде те саме, що й з активними революц╕онерами. Як було з М. Бухар╕ним та ╕ншими парт╕йними вождями.
Хай я помиляюсь, але справд╕ сьогодн╕ не бачу в д╕ях компарт╕╖ нам╕р╕в зробити добро людям Укра╖ни, а смути вже пос╕яно достатньо, ╕ все в боротьб╕ за безмежну владу. Спад промислового ╕ с╕льськогосподарського виробництва повн╕стю лежить на комун╕стах. Якби вони мали сов╕сть, то не чекали б поки недосв╕дчен╕ в орган╕заторських буднях демократи засиплються, бо останн╕ думали, що все буде в╕дбуватися само собою, а ╖м треба лише розвивати правову державу, а воно вийшло так, що комун╕сти зум╕ли п╕дставити ногу, через яку сп╕ткнулись демократи. Все сталося тому, що в комун╕стичн╕й програм╕ й планах в╕дсутня укра╖нська ╕дея, а привнесена ззовн╕ рос╕йська ╕дея не сум╕сна з нашим народом, як не сум╕сн╕ закордонн╕ харч╕ з б╕оенергетикою людини, що гарантовано призводить до хвороби, а то й смерт╕, як було колись ╕з завойовниками Сиб╕ру.
Останн╕м часом набува╓ поширення нове мовне рабство — англ╕йське. Думаю, що не краще за рос╕йськомовне. Дивно, що багато тих, хто проти русиф╕кац╕╖, с╕ли на гачок англ╕йства. Треба, на мою думку, не шарахатись з одно╖ крайност╕ в ╕ншу. Англ╕йська мова декому потр╕бна, а дехто може без не╖ об╕йтись. Рос╕я все-таки ближче до нас, вона — наш сус╕д ╕ економ╕чний партнер вищого рангу, ╕ тому рос╕йську мову треба вивчати, але не через русиф╕кац╕ю, щоб не в╕дбити до не╖ поваги. Рос╕йську культуру в часи ╖╖ становлення творили укра╖нц╕. Цим багато сказано. Тому першоджерела рос╕йсько╖ культури, духовност╕ та науки треба очищати в╕д наносного, часом вульгарного ╕ непотр╕бного, перекрученого ╕ нев╕домого. Для цього вже треба, щоб кожен рос╕янин знав укра╖нську мову, в першу чергу, хто живе на теренах Укра╖ни. Не завадить, точн╕ше конче потр╕бно, щоб у Рос╕╖ вчили цю мову, нав╕ть ╕з сол╕дарност╕, що в Укра╖н╕ вивчають рос╕йську. Тому що, коли в Рос╕╖ згасне шов╕н╕зм, а таке буде, настане пора справжньо╖ дружби, без розпод╕лу на старшого ╕ молодшого брат╕в.
Укра╖номовне населення, яке розкидане по всьому св╕ту не через особисту примху, а силою чи недолею, не завжди зна╓ р╕дну мову, тому ╖м треба допомагати в набутт╕ духовност╕. Приклад у цьому ╓ з кого брати. Рос╕ян в Укра╖н╕ трохи б╕льше десяти в╕дсотк╕в фактично, а рос╕йською л╕тературою «старший» брат закидав усю нашу державу, ще й ремству╓, що утискають рос╕ян. Правда, серед всього цього мотлоху (переважно низькопробн╕ переклади з ╕нших мов) важко знайти путню книжку, а ще важче укра╖нську.
Часто «трублять», що при комун╕стах було що ╖сти. Забувають лише, що дв╕ третини населення — селяни, не т╕льки тривалий час не одержували платн╕, а й платили неймов╕рн╕ податки, нав╕ть за кожний кущ та дерево. Не встигли брати за пов╕тря, бо Стал╕на не стало. А десятки рок╕в лихол╕ть, десятки м╕льйон╕в каторжан, як╕ трудились безплатно до поту без пристойно╖ ╖ж╕, одягу. Цим ╕ п╕дгодовували м╕ських жител╕в, щоб осп╕вували щасливе життя. Дещо п╕зн╕ше, коли вже не можна було масово репресувати, п╕вм╕льярда тонн нафти, сотн╕ м╕льйон╕в кубометр╕в деревини, г╕рнича сировина — про╖дались ╕ пропивались, оббираючи не т╕льки сьогодн╕шн╓, а й майбутн╓ покол╕ння наших людей.
Укра╖нська духовн╕сть придушувалась ╕ придушу╓ться через русиф╕кац╕ю. Так ╕ продовжу╓мо жити в полон╕ бездуховност╕, доповненому цин╕змом та обманом. Укра╖нцям нин╕ важливо перебороти духовну кризу, яка особливо душить ╕н╕ц╕ативу, не да╓ п╕днятись народу до самосв╕домост╕. Укра╖нська нац╕я, споконв╕ку дружня до ╕нших народ╕в, що би там не говорили недруги. Укра╖нц╕ — поети землеробства. Вони почали з Трип╕лля ╕ створили аграрну цив╕л╕зац╕ю. Весь св╕т користу╓ться плодами нашого землеробства. Столип╕н розселив укра╖нських мужик╕в по вс╕й Рос╕╖, чим нагодував «неисходимую». Переселенц╕ принесли культуру землеробства в Америку, навчили бол╕в╕йц╕в с╕яти гречку. А тепер, на сором нам, канадц╕ навчають нас землеробства, запозиченого ╕з степ╕в Укра╖ни. При╖здять й ╕нш╕ з-за кордону. Ми забули про те, що на початку стол╕ття на Черкащин╕ добрим господарем вважався той, хто вирощував не менше трьохсот пуд╕в хл╕ба з десятини (за сьогодн╕шн╕ми м╕рками — понад п’ятдесят центнер╕в з гектара).
За легендою, духовне очищення людства почалось ╕з Ки╓ва, що в переклад╕ — «святого м╕сця», ще с╕м тисяч рок╕в тому. Воно повинно в Ки╓в╕ настати й тепер ╕ бути прикладом для ╕нших народ╕в. Святому м╕сцю в╕дпов╕да╓ наша символ╕ка, яку сьогоденн╕ б╕льшовики хочуть знищити, щоб вразити нас духовно. Символ╕ка в╕дпов╕да╓ генетичному складу нац╕╖. Син╓ ╕ жовте — це вода ╕ вогонь ╕постас╕ життя, що вилились у прапор╕ незламного двокольору — ╓ства укра╖нц╕в.
На початку було слово. Так говорить Б╕бл╕я. В╕дродження нац╕╖ почина╓ться з мови. Наша мова на двох паризьких конкурсах мов св╕ту пос╕ла трет╓ м╕сце п╕сля французько╖ (бо в Париж╕), фарс╕ та ╕тал╕йсько╖ — близько╖ до французько╖. Визнання престижност╕ укра╖нсько╖ мови 350 рок╕в тому передбачив астролог Нострадамус, хоча ц╕╓╖ мови н╕коли не чув. В одному його катрен╕ говориться таке:
Гряде новий, стократ привабний звичай
Старому, бусурманському на зм╕ну.
Де мова т╕шить слух, там Борисфен╕в край
Початок здвигам покладе, злама рутину.
Отже, астролог завбача╓ початок в╕дродження Укра╖ни через в╕дродження мови, бо там, де мова т╕шить слух, розпочнеться нове привабливе життя. Во╕стину, на початку буде слово. Давайте йому допоможемо, щоб швидше перебороти негаразди.

Михайло КУРДЮК,
кандидат с╕льськогосподарських наук.
с. Тростянець ╤чнянського району, Черн╕г╕вська область.


«ДЛЯ НИХ МОВА – ЦЕ НЕ ТОЙ КЛЕЙ, ЯКИМ ТВОРИТЬСЯ НАЦ╤Я...»

В╕ктор Ющенко переконаний, що мовне питання в Укра╖н╕ повинно не роз’╓днувати, а об’╓днувати громадян. «╢дина державна укра╖нська мова — це те, що нас робить тотожними. Дуже важливо скле╖ти нац╕ю на основ╕ материнсько╖ мови», — сказав в╕н минулого тижня п╕д час зустр╕ч╕ з активом Терноп╕льсько╖ област╕ ╕ викладацько-студентським складом Терноп╕льського нац╕онального техн╕чного ун╕верситету ╕м. Пулюя.
Ющенко нагадав про спробу БЮТ ╕ ПР ухвалити нову редакц╕ю Конституц╕╖, де передбачалося дв╕ державн╕ мови. «Я добре знаю, чому вони це робили. Тому що я переконаний – кожен з них вдома на кухн╕ розмовля╓ рос╕йською», – наголосив Глава держави.
«Для них мова – це не той клей, яким твориться нац╕я», — додав Ющенко. Водночас в╕н п╕дкреслив, що кожен ма╓ право обирати мову сп╕лкування, а якщо ми хочемо виграти св╕тову конкуренц╕ю, ми повинн╕ знати багато мов. «Йдеться не про мову сп╕лкування, йдеться про ╕дентиф╕кац╕ю», — додав Ющенко.

www.nashvybir.com.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 25.12.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8273

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков