Версiя для друку Обговорити в форумi

БУДЬМО ЛЮДЬМИ!
 
«Любите самого себя, достопочтенный мой читатель», — радив Олександр Пушкін. І він знав, що казав, бо якби сам діяв згідно з цією настановою, не прикоротили б йому життя на дуелі. Тож, як бачимо, любити людей небезпечно. А тварин?
Ця тема була віртуально присутньою на «круглому столі», що відбувся 11 грудня в Рескомітеті з інформації Криму. Дивна то була розмова. Перша скрипка належала Людмилі Миловановій, яка є головою Кримської ліги захисту тварин «Вірний друг». Шкода, що від її «вірних друзів» представників там не було, хоча і згадувалося, що за рівнем розвитку песика можна порівняти з трирічною дитиною, то, можливо, він би і второпав, наскільки запропонована «угода» другою стороною відповідає його інтересам. «Угода» ця адресувалася громадськості, що так чи інакше впливає на тваринний світ.
Називався документ «Про необхідність запровадження програми регулювання чисельності тварин цивілізованими методами». Зміст його такий: знищення бездомних тварин відповідними службами неефективне та ще й дороге (в АРК обходиться близько мільйона доларів на рік), бо тварини швидко відновлюють і примножують свою кількість, проживаючи на тих же територіях. Треба шукати інші шляхи.
До речі, якщо це кицьки (а собаки в житлових районах зграями не живуть), то вони можуть оселитися тільки там, де мають своїх прихильників (частіше прихильниць), які допомагають їм прохарчуватися і пережити зиму. Знаю людей, які щодня купляють з цією метою кільку, молоко чи недорогу ковбасу, але до товариства «Вірний друг» не належать, бо мислять не досить глобально і не переймаються тим, як же цих тварин цивілізовано позбутися. Тим більше, що в будь-якому мікрорайоні завжди знайдеться кілька «санітарів», яких тіпає від одного лише погляду на беззахисну тварину. Так, наш місцевий «чикатило» лупить кицьок палкою з великим гвіздком, і після таких контактів зі «старшими братами» не виживає ніхто.
Та повернімося до «круглого столу». Проти «локальних» недолюдків, як тут зауважувалося, ухвалена державою європейська конвенція не діє. Але на цьому уваги не акцентувалося. Тварини ж не можуть відстоювати свої права в судах. Тож, щоб їх варварськи не нищили, то краще і не народжуватись. В усякому разі так вважає Ліга захисту тварин. Й це – цілком реально: немає істоти, немає і проблеми. Тому розмова фактично була присвячена стерилізації тварин: і тих, що на вулиці, і тих, що на хазяйському дивані. З неслухняними господарями передбачаються угоди, згідно з якими їхня кицька не матиме кошенят, а собака – цуценят. Називається це «мораторій на розведення неплемінних тварин». А ще планується реєстрація тварин за місцем проживання. І, звичайно ж, каральні заходи, тобто система штрафування залежно від ступеня «вини». Штрафи ці мають бути немаленькими. До такого висновку підштовхує наступний абзац, який цитую мовою та зі стилістикою оригіналу:
«Мы предлагаем также ввести небольшую плату за кошек, скажем, 500-1000 рублей за особь в месяц. Это позволит привлечь не только дополнительные средства в отдел контроля животных, но приблизительно, хотя и отдаленно узнать об их количестве, проживающих в наших домах. Введенное ограничение на двух животных привело к тому, что мы никогда не сможем узнать истинную численность животных у граждан».
А вам це треба? Звичайно, одержуючи з кожної кицьки «небольшую плату» по «1000 рублей в месяц» (та ще й в іноземній валюті! Чи то ще назву вітчизняної не запам’ятали?), можна «отдел контроля» перетворити на розсадних олігархів, ось тільки де ж візьмуть наші старенькі, для яких кицька – остання втіха, такі суми? У них же пенсія від 600 до 700 грн., а то і менша? І чи зможуть приховати улюблену тварину від працівників «відділу контролю», які напряму зацікавлені у викритті «вірних друзів»?
Зрадять, відмовляться, обливаючись горючими сльозами, виженуть на вулицю, де їх нібито хтось буде стерилізувати (на сьогодні жодна державна ветклініка таких послуг не надає), а потім відправляти у спеціальні вольєри (допоки для кицьок не побудовано жодного). Ось і доведеться, порушуючи конвенцію, живодьорам робити свою чорну справу.
Але ж ліга «Вірний друг» — за цивілізовані методи. Вона навіть за те, щоб у спеціалізованих бригадах закоренілих убивць замінили іншими людьми, з іншою «ментальністю». Кажуть, в Одесі так і зробили. Їм не подобається також, що вольєри для собак знаходяться на сміттєвому звалищі. Не подобається, що комунальники «захисників тварин» туди не допускають, аби ті не могли перевірити умови їхнього утримання. А дарма. Думаю, що зрештою ті й інші порозумілися б.
Адже програма, що була створена у міськраді і винесена на розгляд ВР АРК, як можна було здогадатися зі слів начальника управління міського господарства сімферопольської міськради Юрія Тимонова, перегукується зі згаданою раніше. У всякому разі там є пункт щодо реєстрації тварин, а скільки коштуватиме їхнє право на життя, мені відповісти ніхто так і не наважився, заспокоїли лише тим, що сума буде встановлюватися диференційовано. Не вдалося мені до кінця зрозуміти і те, яка подальша доля очікує на тих песиків, яких 10 днів мають утримувати на спеціальному майданчику. А потім – кастрація і вольєр? Але ж відповідної медичної установи (для стерилізації) поки що не існує? Не звіряє ніхто і ту кількість тварин, яку було відловлено (серед бездомних і двоє моїх, підстрелених у власному дворі), а потім довезено до майданчика живими.
І скільки б не говорилося про податки на породистих (і безпородних) тварин та на різноманітні кінологічні установи, які нібито дадуть можливість відловленим псам дожити свого віку у вольєрі, в це аж ніяк не вірилося, тим більше, що і присутні назвали таке утримання нереальним, бо недешевим.
Щодо висновків ліги «Вірний друг», то вони такі: слід
а) создать службу контроля животных без привлечения к ней бюджетных средств (тобто – робочі місця за наші з вами гроші – авт.); б) создать такую систему регулирования численности животных, при котором количество бездомных кошек и собак будет сведено к минимуму (тобто каструвати все, що рухається і не може втекти та ще й платити за нього щомісячні податки, які вираховуються в тисячах – авт.).
Схоже, щирі прихильники «вірних друзів» їх взагалі б викорінили як факт, та фахівці стверджують: їхнє місце одразу ж посядуть різноманітні гризуни: миші, пацюки, що несуть з собою небезпечні для життя людини інфекції.
Господа мои хорошие (як каже українсько-російський журналіст Є. Кисельов), а що ж тоді будемо їсти, коли, не приведи Господи, держава, очолювана отакими мудрими людьми, перейде до запровадження програми регулювання чисельності населення «цивілізованими» методами? Колись наших бабусь та дідусів дуже підтримали в подібній ситуації їхні вірні друзі…

Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #52 за 25.12.2009 > Тема "З потоку життя"