Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2626)
З потоку життя (5710)
Душі криниця (3219)
Українці мої... (1416)
Резонанс (1422)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У РФ ЗД╤ЙНЯЛИ ╤СТЕРИКУ ЧЕРЕЗ П╤ДРУЧНИК
Голова Ради Федерац╕╖ РФ Валентина Матв╕╓нко назвала текст п╕дручника провокац╕йним.


ТРЕТИНА РОС╤ЯН ВВАЖАЮТЬ УКРА╥НУ ГОЛОВНИМ ВОРОГОМ РФ
66% респондент╕в в╕дпов╕ли ствердно на питання, чи ╓ у нин╕шньо╖ Рос╕╖ вороги, а 21% заперечу╓ ╖х...


СУД У Н╤ДЕРЛАНДАХ ЗАМОРОЗИВ АКТИВИ ОЛ╤ГАРХА АХМЕТОВА
Р╕шення суду пов’язане з судовим процесом щодо $820 м╕льйон╕в


СУД РФ В╤ДХИЛИВ ПОЗОВ SIEMENS ЩОДО «КРИМСЬКИХ ТУРБ╤Н»
"У задоволенн╕ позовних вимог в╕дмовити", - сказала суддя Аюна Цидипова.


СПРАВА ПРО ВБИВСТВО ╤РИНИ НОЗДРОВСЬКО╥: АЗАРТН╤ ПЕРЕГОНИ ВЛАДИ Й ОПОЗИЦ╤╥
До ф╕н╕шу ще далеко. На суд╕ оч╕ку╓ться запекле змагання, нав╕ть якщо Юр╕й Россошанський...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2010 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 01.01.2010
ПРО ТЕ, ЩО НЕ ЗГОР╤ЛО В ПОМАРАНЧЕВОМУ БАГАТТ╤

На зустр╕ч з В╕ктором Андр╕йовичем Ющенком водночас оч╕кували ╕ в Севастопол╕, ╕ в С╕мферопол╕. Президент розпочав свою по╖здку з Севастополя, вт╕м, довготривале чекання громади, яка з╕бралася в Рос╕йському драмтеатр╕ ╕м. М. Горького столиц╕ Криму, було компенсоване к╕лькагодинним неквапливим сп╕лкуванням з Першою особою держави та представниками щойно створено╖ Укра╖нсько╖ Народно╖ Ради – високошанованими ╤ваном Драчем та Миколою Жулинським, як╕ под╕лилися сво╖ми думками щодо особливо╖ рол╕ та п╕двищено╖ в╕дпов╕дальност╕ ╕нтел╕генц╕╖ в дол╕ Укра╖ни. Адже кримськ╕ гостини завершили низку рег╕ональних форум╕в укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖, на яких було презентовано брошуру п╕д назвою «Концептуальн╕ засади розвитку Укра╖ни», тому ╕ наголошувалося саме на рол╕ тих, хто зазвичай був пров╕дником ╕ поширювачем прогресивних ╕дей у сусп╕льств╕.
╤. Драч та М. Жулинський розпочали розмову з тих асоц╕ац╕й, як╕ породжувала у них сцена саме Рос╕йського театру, та з╕знання у сво╖й глибок╕й шан╕ до рос╕йських письменник╕в ╕ д╕яч╕в мистецтва. Повертаючись до сьогодення, ╤ван Драч не без ╕рон╕╖ зазначив, що нин╕ в стосунках екстремально налаштованих рос╕ян та укра╖нц╕в нам╕тилося «потепл╕ння»: якщо за час╕в «м╓шковщини» Крим зустр╕чав гостей з материково╖ Укра╖ни гаслом «Хороший хохол – мёртвый хохол», то тепер всього-на-всього «Хохли — козли». Можливо, ця тема не виникла б взагал╕, аби не постаралися юн╕ п╕кетувальники, як╕ оч╕кували «свого» Президента не менш терпляче, н╕ж його однодумц╕, тупцюючись на м╕сц╕ з образливими написами на ватман╕ й викриками.
Але це зовс╕м не означало, що розмова, яка в╕дбулася в зал╕, стала менш принциповою. Попри ус╕ т╕ гуманн╕ почуття, яких не приховували при╖ждж╕ щодо краян р╕зних нац╕ональностей, Президент ╕ не подумав п╕д когось прогинатися. В╕н наголосив: «Крим – укра╖нський!». А зцементувати населення в ╓дину нац╕ю можуть лише державна укра╖нська мова, сп╕льна ╕стор╕я та ╖╖ розум╕ння (бо зараз вона ╕сну╓ в п’яти основних вар╕антах) ╕ ╢дина пом╕сна православна церква (на сьогодн╕ ╖х чотири). Лише так можна зберегти ╕ розбудувати свою державу. А ще сл╕д пам’ятати, що лише власна держава захистить твою в╕ру, культуру, мову, звича╖.
— Якщо ти хочеш виграти людську конкуренц╕ю, треба знати державну мову. Не знати ╖╖ – соромно, – наголосив Президент. – Мова – це дух нац╕╖, фактор свого ототожнення з нею. Якщо хтось стверджу╓, що у ц╕й якост╕ може виступати рос╕йська мова або одразу к╕лька, тод╕ не буде Укра╖ни.
Але, на думку В╕ктора Андр╕йовича, мова територ╕ального сп╕лкування – це дещо ╕нше. ╤ в цьому сенс╕ знання р╕зних мов ╓ т╕льки позитивом. Пояснюючи, що таке мова для народу, Президент послався на такий ╕сторичний приклад: сумнозв╕сний Валу╓в запитував у одного з губернатор╕в: «Чи то буде добре забрати в укра╖нц╕в ╖хню мову?». На що губернатор в╕дпов╕в: «Якщо не забрати, через к╕лька м╕сяц╕в вони почнуть вимагати сво╓╖ незалежност╕». А ще Глава держави нав╕в таку цитату: «Россия заканчивается там, где заканчивается русский язык».
Щодо спорудження пам’ятник╕в таким од╕озним ф╕гурам, як Катерина ╤╤, що в╕д╕грали негативну роль в дол╕ Укра╖ни, В╕ктор Андр╕йович зауважив:
— Якщо треба ╖х будувати — будуйте. Але тод╕ не запитуйте у мене, чому так живемо, чому Укра╖на не ма╓ в╕дпов╕дних економ╕чних досягнень. Бо т╕льки консол╕дована нац╕я може процв╕тати, варто лише озирнутися на наших сус╕д╕в.
Наступним питанням стало досл╕дження ╕ збереження нашо╖ правдиво╖, не викривлено╖ ╕стор╕╖.
— Кажуть, голод був ╕ в Б╕лорус╕, ╕ в Поволж╕, ╕ в Казахстан╕. Але те було пов’язане з поганим урожа╓м. Укра╖на ж з╕брала майже вдв╕ч╕ б╕льший врожай, н╕ж це було необх╕дно для забезпечення людей. Але його в╕д╕брали. До реч╕, т╕льки тут людям заборонялося полишати м╕сце свого проживання. Не забуваймо й ╕нш╕ факти: лише на В╕нниччин╕ НКВС знищило 12,5 тисяч╕ ос╕б. Загалом було розстр╕ляно 10 тисяч священик╕в. У ц╕лому ж людськ╕ жертви, починаючи з 1917 р. до к╕нця панування радянсько╖ влади, склали 137 млн. громадян.
В╕ктор Андр╕йович не звинувачу╓ в цьому якусь окрему нац╕ю, в╕н посила╓ться на режим ╕ шкоду╓, що й дос╕ ╓ отру╓на необ╕льшовицькою пропагандою молодь, яка п╕дн╕ма╓ червон╕ прапори.
Важливе м╕сце у сво╓му виступ╕ Президент в╕дв╕в розвитков╕ демократ╕╖, зокрема свобод╕ слова, завдяки як╕й поширю╓ться нова ╕нформац╕я, у тому числ╕ й така, що йде на користь порозум╕нню м╕ж людьми р╕зних погляд╕в. Це сьогодн╕ дуже пом╕тно у Донецьку, пом╕тно ╕ у Львов╕, де ще к╕лька рок╕в тому панували суто протилежн╕ настро╖.
Проблема корупц╕╖ та крим╕нал╕зац╕╖ влади теж п╕дляга╓ розв’язанню. ╤ якщо сьогодн╕ серед депутат╕в ╓ люди трич╕ судим╕, то за мажоритарно╖ системи дорога ╖м туди буде перекрита. А нав╕що крим╕налу влада? Знов-таки задля придбання депутатського ╕мун╕тету, п╕сля скасування якого владн╕ ╕нституц╕╖ втратять для крим╕нального елементу значну частину сво╓╖ привабливост╕. За умови створення двопалатного парламенту нам прокурора призначатимуть безпарт╕йн╕ люди, в╕н перестане бути ╕грашкою в руках т╕╓╖ чи ╕ншо╖ парт╕╖.
Та чи не найб╕льше уваги у сво╓му виступ╕ прид╕лив В╕ктор Ющенко ╓вро╕нтеграц╕╖ та колективн╕й безпец╕. Лише ╓вроринок дасть змогу продавати укра╖нськ╕ товари за достойними ц╕нами. Безальтернативним щодо збереження нац╕онально╖ безпеки, як ╕ взагал╕ гарант╕╓ю укра╖нсько╖ незалежност╕, ╓ вступ до НАТО, де д╕╓ принцип «один за вс╕х ╕ вс╕ за одного».
За останн╓ стол╕ття ми ш╕сть раз╕в втрачали суверен╕тет через зовн╕шню агрес╕ю, — нагадав Президент ╕ пояснив, що, звертаючись по допомогу до кра╖н-сус╕д╕в, ми знову тим чи ╕ншим чином станемо залежними. Лише при╓днавшись до Альянсу, Укра╖на зможе, д╕ючи зг╕дно з╕ сво╓ю Конституц╕╓ю, вивести з╕ сво╓╖ територ╕╖ ╕ноземн╕ в╕йська. Це — щодо Севастополя.
Зупинився В╕ктор Андр╕йович ╕ на проблем╕ багатоцерковност╕. В╕н назвав духовне протистояння шк╕дливим ╕ подивувався: чому пом╕сна церква ╓ у Рос╕╖, Болгар╕╖, Румун╕╖, ╕нших кра╖нах, а нам кажуть — н╕, така вже ваша доля? До того ж Президент зауважив: питання створення ╢дино╖ пом╕сно╖ православно╖ церкви сьогодн╕ ляка╓ декого в десять раз╕в б╕льше, н╕ж наше можливе при╓днання до НАТО.
— Зараз л╕дери наших церков сидять за столом переговор╕в ╕ м╕ркують, як розв’язати це протир╕ччя; готовий молитися кожному з них ╕ покладаю на них дуже велику над╕ю, — зауважив В╕ктор Ющенко.
В╕н засудив також т╕ деструктивн╕ сили, що д╕ють всередин╕ кра╖ни ╕ нав╕ть дав конкретну адресу «кризи», яка сидить сьогодн╕ на вулиц╕ Банков╕й ╕ ма╓ пр╕звище Тимошенко. Президент також п╕дкреслив, що у нього ╕ Юл╕╖ Володимир╕вни р╕зн╕ ц╕нн╕сн╕ ор╕╓нтири, так само, як ╕ у В╕ктора Януковича, ╕ що п╕дходи цих ос╕б пом╕ж собою не розр╕зняються.
— Шановн╕, у ваших руках найб╕льша ц╕нн╕сть – ваш голос, ╕ ви теж несете в╕дпов╕дальн╕сть за владу, — п╕дкреслив В╕ктор Андр╕йович.
А наостанок Президент сказав найважлив╕ше, що прозвучало як справжн╕й ексклюзив, бо ╕нш╕ його думки уважному читачев╕ й слухачев╕ добре знайом╕. В╕н перейшов безпосередньо до Криму та його перспектив. Кримська влада, для яко╖ були зарезервован╕ м╕сця в зал╕, з’явившись хвилин на 20, на цьому м╕сц╕ пом╕тно пожвавилася, бо, напевне, зм╕ст заяви Президента вже не був для не╖ секретом:
— Я вже п╕дписав указ, в якому запропонував створити в Криму спец╕альну економ╕чну зону. Цей спецрежим ма╓ передбачити нов╕ бюджетн╕, ф╕скальн╕, економ╕чн╕ та ╕нвестиц╕йн╕ мотиви для суб’╓кт╕в господарювання та влади, а поширюватися на так╕ сфери, як охорона здоров’я, курорти ╕ туризм, аграрний комплекс, оборонна промислов╕сть. Терм╕н д╕╖ цього режиму ма╓ становити не менше двадцяти рок╕в, — пов╕домив Президент.
Таким чином, заявивши, що Крим – укра╖нський ╕ порекомендувавши кримчанам дотримуватися загальноукра╖нсько╖ морал╕, Глава держави у той же час дов╕в свою небайдуж╕сть до подальшо╖ дол╕ п╕вострова, бо при╖хав сюди як добрий господар, якому болить ╕ Зах╕дна Укра╖на, ╕ Сх╕дна, ╕ наш бунт╕вний п╕востр╕в, кер╕вництво якого, починаючи з М╓шкова, аж н╕коли не мало п╕дстав помирати в╕д скромност╕. Його лейтмотивом завжди була п╕сня про одноканальний бюджет, що означало: сво╖ прибутки ми вс╕ залиша╓мо у себе, а ваша справа – нам допомагати. ╤снувала в район╕ Красноперекопська-Армянська ╕ в╕льна економ╕чна зона, яка з часом була визнана не джерелом збагачення п╕вострова, а зручною ширмою для зловживань. Тому ╕дея Президента не викликала у мене особливого захвату ╕, як на мене, рад╕ти ╖й мали лише т╕, кому особливий в╕льний режим остаточно розв’язував руки. Щоправда, цей документ мав пройти ще через затвердження Верховною Радою.
Особливо вразила остання фраза Президента:
— Ц╕ с╕чнев╕ вибори для мене прир╕внюються до референдуму, на якому люди визначилися щодо незалежност╕ Укра╖ни.
Можливо, саме вони п╕дштовхнули до виступу народного депутата Рефата Чубарова попри те, що стомлен╕ люди вже активно полишали прим╕щення.
До реч╕, цей виступ м╕г пролити св╕тло на одне з ключових для Криму питань: кого п╕дтримають на виборах кримськ╕ татари, яких ми звикли вважати досить орган╕зованою ╕ монол╕тною силою. За чутками, обраницею цього народу на майбутн╕х виборах ╓ Юл╕я Тимошенко. Вт╕м, Рефат Чубаров залишив це питання в╕дкритим. Бо йому як одному з л╕дер╕в свого народу по дороз╕ з тим Президентом, котрий якнайшвидше приведе Укра╖ну до ╓вропейсько╖ сп╕льноти, де д╕ють правов╕ нормативи, що дозволять кримським татарам отримати той правовий статус, якого вони прагнуть. А ще Рефат Чубаров усв╕домлю╓: «Якщо Укра╖н╕ буде погано, то ми теж не вир╕шимо сво╖х проблем». Але пол╕тику було й на що в╕дверто поскаржитися, зокрема, на шалений оп╕р м╕сцевих орган╕в влади щодо вид╕лення земл╕ п╕д буд╕вництво мечетей. «Демократ╕я ма╓ спиратися на закон, в╕дновлювати справедлив╕сть», — також зауважив в╕н.
Скарги, з якими звернулися п╕д час зустр╕ч╕ до Президента представники кримськотатарського народу, перегукувалися з проблемами, що лунали у виступах ╕нших промовц╕в. Так, потреби багатьох людей ╕ громад залишаються сьогодн╕ незадоволеними, ╕ в╕дпов╕дальн╕сть за це багато хто переклада╓ ц╕лком на Президента, як ╕ за т╕ нап╕вфантастичн╕ над╕╖, що згор╕ли в помаранчевому полум’╖ Оранжево╖ революц╕╖.
Вт╕м, не хот╕лося б мен╕, аби за мого Президента голосували як за «найменше зло» або ж тому, що п’ять рок╕в минуло без в╕йни. Бо в╕н — розумний, мужн╕й, щирий, компетентний, закоханий в Укра╖ну, ╕ те, ск╕льки крок╕в з об╕цяних десяти в╕н зробив назустр╕ч людям, не так вже й важливо, значно б╕льше хот╕лося б, щоб в╕н спостер╕гав за нашими проблемами не здаля, а був поруч – ╕ в б╕д╕, ╕ в радост╕.

Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2010 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8316

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков