Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2736)
З потоку життя (5825)
Душі криниця (3286)
Українці мої... (1425)
Резонанс (1439)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1620)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РЕЛ╤Г╤ЙН╤СТЬ, В╤РА, АВТОКЕФАЛ╤Я
Здавалося б, ясно означено в Писанн╕: Богу Богове, а кесарю кесареве. Сумно, але ж ╕ сьогодн╕...


ЛОВИ ЗЛОД╤Я?
Не хот╕лося б нагадувати, але ж вс╕ ╕ так здогадуються, хто голосн╕ше за ус╕х кричить "лови...


«УКРА╥НЦ╤ МО╥! ПРОБУД╤ТЬСЯ, НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖ╤!» (Данило КОНОНЕНКО)
Прес-рел╕з ╕ запрошення були роз╕слан╕ на десятки адрес, Сп╕лка журнал╕ст╕в розташована у...


ДОВ╤РА, ЯКУ НЕ МОЖНА ЗРАДИТИ
Але то пан Шкляр. А що ж укра╖нська держава?


«ВАШУ ДУМКУ… ВЗЯТО ДО В╤ДОМА»
Неймов╕рно, але к╕лька дн╕в тому з М╕н╕стерства культури на це звернення над╕йшла в╕дпов╕дь,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 08.01.2010 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 08.01.2010
МОВА ВИВ╤СОК. ВАР╤АНТИ ДВОМОВНОСТ╤ (всеукра╖нське досл╕дження «Кримсько╖ св╕тлиц╕»)

МОВА ПРО МОВУ

Дехто з просв╕тян ╕ зараз дотриму╓ться думки, що вив╕ски – не найважлив╕ше. Головне – стан економ╕ки, почуття гордост╕ за свою кра╖ну, нац╕лен╕сть народу на в╕дродження мови. Не заперечую проти цих прописних ╕стин, тому не став би довго дискутувати з нос╕ями тако╖ точки зору… Але не сл╕д забувати ╕ того, що вив╕ски — це сво╓р╕дн╕ «датчики», вони можуть сигнал╕зувати. ╤ сигнали ц╕ повинна сприймати кожна осв╕чена людина, небайдужа до того, що в╕дбува╓ться у сусп╕льств╕.
А аргументи на користь того, що вив╕ски не ╓ вир╕шальною збро╓ю у боротьб╕ за мову, ╕ сам м╕г би навести. Скаж╕мо, двадцять рок╕в тому я побував у м╕ст╕ Шентала Куйбишевсько╖ област╕. Жили там переважно поволзьк╕ татари, адже поряд Татарстан. Шентал╕нський район був такою соб╕ «татарською Кубанню», а ще точн╕ше «татарською Берестейщиною», адже татар туди не переселяли, вони жили там споконв╕ку.
Так ось, вив╕ски – жодно╖ (ета ж «ч╕ста русская область, а н╓ Татарстан!), зате мову поволзьких татар я чув на кожному кроц╕. Така от «в╕дпов╕дь Чемберлену» в╕д татарського народу…
Проте, ╕ цей приклад не зв╕льня╓ нас в╕д анал╕зу. Погодьмося, що у поволзьких татар ╓ своя невидима зброя. Це традиц╕╖ ╕сламу, компактн╕сть проживання, незначна к╕льк╕сть зм╕шаних шлюб╕в, велика дистанц╕я м╕ж рос╕йською ╕ р╕дною мовами. Але нав╕ть за таких умов в╕дсутн╕сть р╕дномовних вив╕сок може впливати на мовн╕ установки д╕тей, п╕дл╕тк╕в, молод╕. В ╖хн╕й п╕дсв╕домост╕ сформу╓ться своя «шкала престижност╕» мов, вона буде не такою, як у старшого покол╕ння…
╤ я не певен, що у Шентал╕ дос╕ така сама ситуац╕я з мовами. Що-що, а поглинати етноси, асим╕лювати «╕нородц╕в» Рос╕йська ╕мпер╕я давно навчилася.
Недаремно ж, розтривожена горбачовською «перестройкою», укра╖нська ╕нтел╕генц╕я ще у 1989 роц╕ ╕н╕ц╕ювала ухвалення «Закону про мови». Не про ╕слам думали Драч ╕ Павличко, не про створення компактних поселень, а про укра╖нську мову! Отже, приклади на основ╕ татарського досв╕ду нам не дуже п╕дходять. Вир╕шили, що мова для нас головне, — значить головне.
До реч╕, той закон передбачав, що до 1999 року весь Крим переведе д╕ловодство на укра╖нську мову. Хоч ╕ найп╕зн╕ше в Укра╖н╕ (п╕сля Галичини, Ки╖вщини ╕ Донбасу), та все ж переведе… Вс╕ ми зна╓мо, як це викону╓ться. Лише в останн╓ десятил╕ття в АРК почали з’являтися укра╖номовн╕ вив╕ски (головним чином у С╕мферопол╕) та ще дорожн╕ покажчики стали двомовними. Усп╕хи, як бачимо, скромн╕. Звичайно, вив╕сками не укра╖н╕зу╓ш того, хто укра╖н╕зуватися не хоче. Зате вони ╓ реальними ╕ндикаторами «укра╖нськост╕» територ╕╖. Тому такий ╕нтерес до ц╕╓╖ теми.
Погодьмося, що наша «Кримська св╕тлиця» так ╕ не стала «респектабельною газетою глибокого тилу». За цей час в АРК не з’явилося жодно╖ укра╖номовно╖ районно╖ газети, хоч так╕ могли вже бути. «Кримська св╕тлиця» дос╕ на передньому кра╖ оборони, а ╖╖ «бл╕ндажне» ╕снування впродовж багатьох рок╕в сформувало ╕ св╕й журнал╕стський кодекс чест╕: «Якщо не ми, то хто?».
Розраховувати на д╕╓ву п╕дтримку держави все ще не доводиться (нав╕ть деяк╕ ки╖вськ╕ чиновники, схоже, готов╕ «здати» непок╕рну ╕ незручну газету з╕ сво╓ю власною позиц╕╓ю), а що вже говорити про сувору кримську д╕йсн╕сть? Тож, залиша╓ться одне: гуртувати навколо себе читач╕в, зд╕йснювати розв╕дку власними силами, анал╕зувати ситуац╕ю у всеукра╖нському масштаб╕, робити прогноз для Криму ╕ пропонувати оптимальний курс для кримського укра╖нства. А там вже справа самих укра╖нц╕в – використовувати чи ╕гнорувати «св╕тличанський» доробок.

ЯК╤ ТЕНДЕНЦ╤╥? АНАЛ╤З ПОЧНЕМО З П╤ВНОЧ╤

У тому, що «Закон про мови» не викону╓ться, навряд чи когось треба переконувати. ╤нша справа, що нав╕ть часткове виконання закону ╓ неабияким плюсом для кримського укра╖нства. У деяких рег╕онах Укра╖ни в╕н викону╓ться б╕льшою м╕рою, в деяких – меншою. Скаж╕мо, галицьким чиновникам було легше, вони в╕дчували потужну п╕дтримку народу, а ось на Сход╕ доводилося долати активний оп╕р. Тим не менше, певний прогрес там ╓.
Якщо говорити про мовну пол╕тику (мова вив╕сок так чи ╕накше ╖╖ в╕дбива╓), то вона сутт╓во зм╕нилася ╕ на п╕вноч╕ Укра╖н╕. Чверть стол╕ття тому побував у Сарнах Р╕вненсько╖ област╕ ╕ з подивом пом╕тив, що нав╕ть у цьому зах╕дноукра╖нському м╕ст╕ (колись тут ╕ УПА була, ╕ розгалужене оун╕вське п╕дп╕лля) позиц╕╖ укра╖нсько╖ мови р╕зко похитнулися. Вся «просунута» молодь заговорила рос╕йською; укра╖номовних вив╕сок тод╕ було, в кращому випадку, 60% — малувато як для бандер╕вського краю…
Пригадую, такою ж була ситуац╕я ╕ в м╕ст╕ Олевську Житомирсько╖ област╕. Хоч це ╕ не Донбас, а колишня столиця «Пол╕сько╖ С╕ч╕», все ж, в╕дчувалося, що укра╖нська виходить з моди. Зате масово встановлювалися пам’ятники танк╕стам, артилеристам, а особливо… партизанам. Що ж це за Пол╕сся без червоних партизан╕в, керованих мудрою парт╕╓ю? Вс╕ тексти на пам’ятниках були рос╕йською мовою (в п╕вденних районах Житомирсько╖, Ки╖всько╖, Черн╕г╕всько╖ областей допускалася ╕ укра╖нська), тому пам’ять про червоних партизан повол╕ вит╕сняла згадки про УПА. Це було важливо: закласти в св╕дом╕сть молод╕ думки, що партизани могли бути… т╕льки радянськими. А укра╖нських не було – лише бандити, граб╕жники, колишн╕ пол╕ца╖… Чи впливало це на людей? Звичайно, впливало! Може, не так на Волин╕ ╕ Р╕вненщин╕, але в решт╕ «пол╕ських» областей Укра╖ни в╕д Житомирсько╖ до Сумсько╖ про укра╖нську партизанку розмов не було. Спрацювала ╕ «критична маса» пам’ятник╕в з обов’язковими рос╕йськими текстами до них, ╕ багато ╕нших фактор╕в.
Так ось, приск╕пливо анал╕зуючи минуле, треба зазначити, що тепер на укра╖нськ╕й П╕вноч╕ зм╕ни на краще ╓, ╕ вони в╕дчутн╕. На нових пам’ятниках укра╖нська мова завжди присутня. У цьому я переконався остаточно, коли подорожував вл╕тку партизанськими стежками Черн╕г╕вщини. Нав╕ть за якихось 4-5 к╕лометр╕в до рос╕йського кордону нов╕ пам’ятн╕ знаки ╓ однозначно «укра╖номовними»: м╕сця дислокац╕╖ партизанських з’╓днань, м╕сця проведення нарад ╕ зустр╕чей ветеран╕в, нав╕ть колишн╕й партизанський аеродром в район╕ хутора Мостки – все тепер укра╖нською! Хоча й стар╕ «рос╕йськомовн╕» пам’ятники тут же, поряд, — ╖х н╕хто не переробляв. Фактично утвердилася двомовн╕сть.
* * *
Ран╕ше вона також ╕снувала, але в дещо «ур╕заному» вигляд╕. Були певн╕ «н╕ш╕», куди укра╖нську не пускали. Нагадую, що зараз йдеться саме про укра╖нську П╕вн╕ч – рег╕он, який р╕дко згаду╓ться в контекст╕ мовних досл╕джень.
Тепер таких «н╕ш» майже не залишилося, х╕ба що Укра╖нська православна церква Московського патр╕архату. Вона намага╓ться не втрачати сво╖х «мовних» позиц╕й; на п╕вноч╕ Пол╕сся це вда╓ться, а в п╕вденн╕ших районах церква вже пристосову╓ться до реал╕й. Там ╕нш╕ традиц╕╖, ╕ з громадськ╕стю доводиться рахуватися.
А в Олевську (нагадаю, що Олевський район межу╓ з Б╕лоруссю) ситуац╕я «ще та»… У м╕ст╕ ╓ древня церква, збудована у 1596 роц╕. А на церковному подв╕р’╖ ╓ св╕же поховання, на надгробку напис: «Милостию Божией здесь покоится прах рабы Божией регент-псаломщицы…» ╕ т. д. М╕стечко тепер майже всуц╕ль укра╖номовне, але ж в УПЦ МП ╓ своя ╕деолог╕чна «н╕ша», без яко╖ ╕снування церкви ста╓ безсенсовим… Тому вона в╕дстою╓ рос╕йську одномовн╕сть ╕ робитиме це доти, допоки дозволятиме невисока мовна св╕дом╕сть житомирських пол╕щук╕в, зокрема людей старшого покол╕ння.
Молодше покол╕ння, судячи з усього, виростатиме б╕льш лояльним до укра╖нсько╖ мови. Незалежн╕сть принесла з собою певн╕ позитивн╕ зм╕ни. Якби Радянський Союз не розвалився, то Олевщина над╕йно «дрейфувала» б у б╕к зрос╕йщення. А рок╕в через 30-40 стала б такою, як сум╕жн╕ райони Б╕лорус╕. Населення н╕би кор╕нне, б╕лоруське, а ось р╕дно╖ мови там майже нема╓…
Сл╕ди донедавньо╖ русиф╕кац╕╖ пом╕тн╕ в Олевську ╕ тепер. Ось напис на камен╕: «Олевску 1000 лет». А ось викладений з цегли напис: «Кафе «Золотой ключик». Нов╕ його власники додали два великих вертикальних написи: «Золотий ключик». ╤ «Золотий ключик», ╕ «Олевску 1000 лет» пам’ятаю ще з 1977 року. А ось також знайома вив╕ска: «Буфет «Чайка». Комбинат общественного питания». Вона вже зовс╕м стара ╕ не поновлю╓ться, бо й сам буфет припинив сво╓ ╕снування. Нов╕ ж вив╕ски, що з’являються в Олевську, переважно укра╖номовн╕ – скромне, але безсп╕рне досягнення незалежност╕. Хоча «ложка дьогтю» завжди знаходиться – як же без не╖?
Звернув увагу на в╕дносно нову вив╕ску: «Успех для всех. Ломбард». Господи, який вже там «успех», коли людина ма╓ справу з ломбардом? Або ось: «Торговий центр Pioneer», — така соб╕ англо-укра╖нська двомовн╕сть… Не об╕йшов я увагою ╕ магазин «Малиш». Ох, ╕ важко ж викор╕ню╓ться суржик! Мало б бути «Малюк», або ж «Малыш», але, з точки зору власник╕в магазину, «Малиш», очевидно, укра╖нське слово.
Овруч – значно б╕льше м╕сто, н╕ж Олевськ. Рос╕йська мова тут збереглася на старих вив╕сках. «Посвящается героическим подвигам партизан Овруча» — це на пам’ятнику, який обов’язково мусив бути «рос╕йськомовним» у радянськ╕ часи. А ось «Реалбаза хлебопродуктов» — теж св╕дчення радянсько╖ епохи. ╤ нав╕ть оптим╕стична укра╖номовна вив╕ска на магазин╕ – «Серп ╕ молот» — св╕дчить про те, що дехто за старими часами ностальгу╓. ╤ за рос╕йською мовою також. Бо якщо на магазин╕ хтось ч╕пля╓ вив╕ску «Продукти. Визит», то це не означа╓, що пол╕щуки Житомирщини розмовляють з кавказьким акцентом. Просто хочеться, щоб бодай одне словечко було рос╕йською мовою… У ц╕лому ж, якщо судити з мови вив╕сок, то Закон про мови на п╕вноч╕ Укра╖ни ретельно викону╓ться. Завжди нейтральн╕ до мовного питання баптисти Овруча реал╕╖ сьогодення також враховують, бо ось ╕ вив╕ска: «Церква Християн В╕ри ╢вангельсько╖ «Непохитна основа».

РЕАЛ╤╥ УКРА╥НСЬКОГО П╤ВДНЯ

Якщо пор╕вняти з п╕вн╕чними областями Укра╖ни, то р╕зниця сутт╓ва. Суц╕льно╖ «укра╖н╕зац╕╖» тут не в╕дбува╓ться, нов╕ вив╕ски можуть бути як укра╖номовними, так ╕ рос╕йськомовними. Пригадую, що тридцять рок╕в тому в Одес╕ лише одна з чотирьох вив╕сок була укра╖нською. За в╕с╕мнадцять рок╕в незалежност╕ в╕дбувся певний прогрес: укра╖номовних вив╕сок уже не 25%, а 40-45%. Причому, на околицях цей в╕дсоток б╕льший, а в центр╕ — менший. Це особлив╕сть саме Одеси, бо в ╕нших м╕стах П╕вдня ╕ Сходу якраз навпаки: чим ближче до центру, тим б╕льше в╕дчуваються в╕яння часу. Одесити частенько по╓днують дв╕ мови – якщо ╓ «Ремонт годинник╕в», то десь буде ╕ «Ремонт часов».
* * *
Херсон зовн╕ вигляда╓ б╕льш укра╖нським: майже 60% вив╕сок державною мовою. Кажуть що свого часу Олесь Гончар не дав зрусиф╕кувати дек╕лька останн╕х укра╖нських шк╕л. Тому осв╕тянська статистика тут завжди була трохи кращою, н╕ж у сус╕дн╕х п╕вденних областях: Микола╖вськ╕й ╕ Запор╕зьк╕й. ╤ п╕д час «помаранчево╖» революц╕╖ Херсонщина трохи вид╕лялася з-пом╕ж ╕нших областей Причорномор’я. Та й тепер тут не ╕гнорують укра╖нську мову так явно, як у Криму. Якщо говорити саме про вив╕ски, то батьки м╕ста подбали про двомовн╕сть. Ось як вигляда╓ центральний проспект Ушакова:
«Салон кв╕т╕в. / Цветы для любимых».
«Снежная королева». Хутрян╕ вироби. Шуби».
«Гральн╕ автомати. / Игровые автоматы».
«Первая хорошая аптека. / Мережа хороших аптек».
«Кредитна сп╕лка «Исток».
«Анастас╕я». Канцелярськ╕ товари».
«Золотой век». Ювел╕рний завод».
«Слов’янка». Туры во все страны мира».
«Кв╕ти Херсона. Свадебные букеты. Херсонская роза».
«Кофейня. «Дон Марко». Кав’ярня».
«Поштамт. / Почтамт».
«Ремонт часов / Ремонт годинник╕в».
Як бачимо, майже кожен заклад дотриму╓ться двомовност╕. Звичайно, це якщо йдеться про вив╕ски, а не про сп╕лкування персоналу з кл╕╓нтами. Друге питання важче п╕дда╓ться досл╕дженню, але дещо ми спробували. Переважно в╕дпов╕дають рос╕йською, але досить вв╕чливо. Кожен п’ятий переходить на укра╖нську. В╕д Херсона враження загалом хороше. В╕н кращий, н╕ж ╕нш╕ м╕ста П╕вдня.
Якщо просуватися дал╕ на сх╕д, то укра╖нсько╖ мови ста╓ менше: Мел╕тополь, Бердянськ, Мар╕уполь сутт╓во в╕дстають в╕д Херсона. Укра╖номовних вив╕сок набереться, може, з 20 в╕дсотк╕в. ╤ в цих краях найб╕льше кричать про «насильницьку укра╖н╕зац╕ю»! Треба допомогти населенню ╕нтегруватися в укра╖нське сусп╕льство. Агов, де ви, просв╕тяни приазовських м╕ст? Зверн╕ть увагу м╕сцевих чиновник╕в на явне порушення «Закону про мови»! Вив╕ски — це те, що легко виправля╓ться…

А ЯК У КРИМУ?

Двадцять рок╕в тому я в╕дшукав у С╕мферопол╕ лише дв╕ укра╖номовн╕ вив╕ски: «Укра╖нський хл╕б» ╕ «Готель «Укра╖на». Тепер ситуац╕я докор╕нно зм╕нилася – на оф╕ц╕йних установах укра╖нська мова не ╕гнору╓ться. Моди на укра╖нськ╕ вив╕ски у Криму ще нема╓, вони з’являються переважно в С╕мферопол╕ та деяких ╕нших великих м╕стах. Який в╕дсоток? У столиц╕ автоном╕╖, може, набереться 10-15% — це якщо враховувати ╕ рекламу. В ╕нших м╕стах набагато менше.
╤ все ж, «крига скресла», укра╖нську мову не наважу╓ться ╕гнорувати нав╕ть Севастополь. А в С╕мферопол╕ зм╕ни пом╕тн╕: «Укра╖нська паляниця», «Царська шаурма», «Обмен валют / Обм╕н валют», «Ювел╕рна мережа. Центр Ювел╕р». Найчаст╕ше вив╕ски з укра╖нською мовою ╓… двомовними: «Сеть ресторанов «Княжа вт╕ха», «Ресторан «Укра╖на», «Стол и стул. Всеукра╖нська мережа магазин╕в. Мебл╕ для дому, оф╕су, в╕дпочинку», «Центр ╕ноземних мов «Знаток» тощо.
Одномовними ╓ рос╕йськ╕ вив╕ски. Таких, д╕йсно, багато. А укра╖нську без близького сус╕дства з рос╕йською кримчани поки що не готов╕ сприймати. Тому йде з перекладом не лише «Обм╕н валют», але й багато ╕нших укра╖нських назв, скаж╕мо:
Кафе «Смачно» / Вместе вкуснее.
Одежда до 76 размера / Одяг для пишно╖ краси.
Магазин бытовой техники «Добробут».
Це я поки що розпов╕даю про С╕мферополь. Але те саме ╕ в Севастопол╕:
«Хлебушек». Ки╖вськ╕ нап╕вфабрикати».
«Золотой век». Ювел╕рний завод».
«Мебл╕ «Прогрес». Мебель».
«Все, що потр╕бно в школ╕. Товары для творчества».
«Азовские колбасы / Азовськ╕ ковбаси».
Отже, севастопольц╕в можна прив╕тати? З одного боку, так, зрушення ╓. Але нав╕ть таких двомовних вив╕сок там буде менше, н╕ж п’ять в╕дсотк╕в. Ст╕льки ж, якщо не менше, у малих м╕стах та в селищах. Наприклад: «Ломбард. Одалживаем деньги. / Позича╓мо грош╕» (Феодос╕я), «Торг╕вельний д╕м «Виктория». Торговый дом» (с. Кизил╕вка, що на трас╕ С╕мферополь – Феодос╕я).
* * *
Рок╕в п’ятнадцять тому, сп╕лкуючись з кримськими татарами, я активно пропагував думку: а що як нам об’╓днати сво╖ зусилля? Адже ми могли б разом добиватися зб╕льшення к╕лькост╕ вив╕сок укра╖нською ╕ кримськотатарською мовами! Зокрема, розмовляв з людьми, як╕ в╕дкривали кав’ярн╕ в кримськотатарському нац╕ональному стил╕. Рекомендував використовувати ╕ укра╖нську мову. На жаль, аг╕тац╕я не принесла плод╕в, — мо╖ знайом╕ зупинилися на рос╕йсько-кримськотатарськ╕й двомовност╕. Чому про╕гнорували укра╖нську? Пояснили це тим, що ця мова в Криму не дуже поширена ╕ тому… щоб не дратувати рос╕йськомовне населення… Все зрозум╕ло. Шанс активно╖ сп╕впрац╕ тод╕ було втрачено. Дивно т╕льки, що тепер кримськ╕ татари активно тиснуть на Ки╖в, аби в╕н почав рятувати кримськотатарську мову. Але ж ╕ у столичних чиновник╕в аргумент може бути таким самим: «мова в Криму не надто поширена ╕ тому… щоб не дратувати рос╕йськомовне населення…».
Об’╓днуватись таки треба, але ж будь-яка сп╕впраця вимага╓ вза╓мност╕. Кримськотатарська влада у Бахчисара╖ могла б показати добрий приклад. Але коли я буваю у цьому м╕ст╕, то бачу, що за роки незалежност╕ зовн╕шн╕й вигляд вулиць майже не зм╕нився. Набагато б╕льше укра╖нського у С╕мферопол╕, де влада, начебто, ╕ не кримськотатарська, а рос╕йська… Якось побачив у Бахчисара╖ кафе п╕д вив╕скою «Горець». Та ще й прапори: укра╖нський, кримськотатарський, грузинський ╕ чеченський. Спочатку подумав, що це справа рук кримських татар, але мен╕ сказали, що власник кафе… укра╖нець. Уявля╓те, що було б, якби ╕ кримськ╕ татари виявилися такими ж ╕нтернац╕онал╕стами? ╤м╕дж нац╕╖ сутт╓во зр╕з би в Криму. Та й Галичина, Волинь пережили б черговий спалах симпат╕й до кримськотатарського народу. Х╕ба це не допомогло б патр╕отичним силам? А так ми працю╓мо поодинц╕, тому й усп╕хи скромн╕.
╤ все ж, кримськотатарська присутн╕сть в АРК ста╓ все б╕льш пом╕тною. Н╕чний Судак порадував неоновими вогнями нових кримськотатарських вив╕сок: «Deniz», «Dostluk», «Eski yurt» тощо. Трапляються ╕ вив╕ски кирилицею: «Гузель», «Бахчи Эли», «Автомир «Къысмет», дв╕ останн╕ пом╕тив на трас╕ С╕мферополь – Феодос╕я. А в столиц╕ автоном╕╖ – на видному м╕сц╕ ╕ великими л╕терами: «Ozenbash». Трапляються ╕ стил╕зован╕ вив╕ски — п╕д арабську в’язь.
Хоч стаття присвячена «вар╕антам двомовност╕», але зрозум╕ло, що в Криму йтиметься про трьохмовн╕сть. Коли це станеться – судити не беруся. Чим швидше народи домовляться м╕ж собою, тим ран╕ше настане гармон╕я.

Серг╕й ЛАЩЕНКО.

(Продовження в наступному номер╕).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 08.01.2010 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8347

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков