Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОГОДИВ КАНДИДАТУРУ ЗАЛУЖНОГО НА ПОСАДУ ПОСЛА У БРИТАН╤╥
Про це йдеться у пов╕домленн╕ М╕н╕стерства закордонних справ Укра╖ни…


БУДЕ ДЕНЬ, КОЛИ ╤ ШВЕЦ╤Я ЗМОЖЕ ПРИВ╤ТАТИ УКРА╥НУ З╤ ВСТУПОМ В АЛЬЯНС
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 08.01.2010 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 08.01.2010
╤стор╕я С╕чових стр╕льц╕в може об’╓днати Укра╖ну

 Нещодавно Президент видав указ про святкування 95-р╕ччя перемоги Укра╖нських С╕чових Стр╕льц╕в на гор╕ Мак╕вка. Про що посп╕шила висловитися Рос╕я, назвавши таке святкування “недружн╕м кроком”.
 Я ╓ противником святкування окремих битв, незалежно чи це Конотоп чи битва на гор╕ Мак╕вка. Бо святкуючи ту чи ╕ншу битву, ми немов продовжу╓мо святкувати в╕йну – а для мене це невиправдано як з ╕сторично╖, так ╕ морально╖ точки зору. Але я ╓ прихильником святкування ╕дей та формувань, як╕ з цих ╕дей випливають.
 Чи ╓ що святкувати та вшановувати, коли йдеться про Укра╖нських с╕чових стр╕льц╕в? Безумовно. Укра╖нськ╕ С╕чов╕ Стр╕льц╕ — це одна з тих ╕дей, нар╕вн╕ з козацтвом, без яких важко говорити про сучасну Укра╖ну – ╕ то в ширшому, пор╕вняльному контекст╕. Поясню, що, по-перше, Укра╖нськ╕ С╕чов╕ Стр╕льц╕ не були ун╕кальним в╕йськовим формуванням. Нац╕онально-в╕йськов╕ формування, на зразок с╕чових стр╕льц╕в, виникли п╕д час Першо╖ св╕тово╖ в╕йни ╕ створювалися, як на боц╕ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, так ╕ на боц╕ Австро-Угорсько╖ ╕мпер╕╖. Нагадаю, що обидв╕ арм╕╖ були ╕мперськ╕ – а наск╕льки патр╕отичними й ефективними могли бути «вав╕лонськ╕ зм╕сини» народ╕в ╕ мов, можна легко соб╕ уявити, читаючи «Бравого солдата Швейка». Тому кожна з ╕мпер╕й вважала, що окр╕м звичайних корпус╕в треба мати ще й нац╕ональн╕ формування, як╕ б в╕дзначалися вищим р╕внем патр╕отизму. Окр╕м того, так╕ утворення мали апелювати до тих народ╕в, як╕ вони мали “визволяти”. Скаж╕мо, в рос╕йському випадку, це був чехословацький корпус, який творився з в╕йськовополонених Австро-Угорсько╖ арм╕╖ ╕ як╕ н╕бито мали визволяти «братн╕х словян з-п╕д н╕мецького ярма». Можу наводити под╕бн╕ приклади серед ф╕н╕в, поляк╕в чи латиш╕в.
 По-друге, ╕стор╕ю стр╕лецтва не можна пов’язувати лише ╕з Австро-Угорщиною. Нагадаю, що П╕лсудський теж творив сво╖ лег╕они п╕д н╕мецьким та австро-угорським командуванням – але ц╕ лег╕они в╕н трактував як ядро майбутньо╖ польсько╖ арм╕╖ у незалежн╕й польськ╕й держав╕ (╕, як показала ╕стор╕я, його розрахунок виправдався). Такою самою була лог╕ка творц╕в Укра╖нських С╕чових Стр╕льц╕в: це мали бути в╕йськов╕ формування, як╕ кладуть п╕двалини майбутньо╖ арм╕╖ укра╖нсько╖ держави.
 Ми не повинн╕ забувати, що Укра╖нськ╕ С╕чов╕ Стр╕льц╕ послужили основою для формування Укра╖нсько╖ Галицько╖ Арм╕╖. Ця арм╕я взяла активну участь в укра╖нських нац╕онально-визвольних змаганнях 1917-20 рок╕в – зокрема, воювала з поляками за Льв╕в ╕ Галичину. Коли ж вона опинилася у Наддн╕прянськ╕й Укра╖н╕, то була остр╕вком орган╕зованост╕ у мор╕ анарх╕╖ ╕ насильства. Скаж╕мо, на в╕дм╕ну в╕д Червоно╖, Б╕ло╖ арм╕╖ чи арм╕╖ УНР, вона була найменш п╕ддана на в╕рус антисем╕тизму. Було в╕домо, що де вступа╓ Галицька Арм╕я, там не буде ╓врейських погром╕в. В╕домо, що ╓врейськ╕ общини нав╕ть часом просили, щоб у ╖хн╕ м╕сто вступали саме с╕чов╕ стр╕льц╕ – бо якщо там вступлять стр╕льц╕, там буде порядок ╕ не буде погром╕в.
 Отже, под╕бно до того, як у сучасн╕й демократичн╕й Польщ╕ святкують чин П╕лсудського ╕ його лег╕онер╕в, я не бачу особливих причин, чому б укра╖нц╕ не мали святкувати с╕чових стр╕льц╕в. Чи ма╓ шанс культ с╕чових стр╕льц╕в утвердитися по вс╕й Укра╖н╕? Не знаю. Але, якщо ╕ ма╓, то це потребуватиме дуже багато рок╕в. Однак уже зараз можна сказати, що на в╕дм╕ну в╕д УПА, пам“ять про с╕чових стр╕льц╕в б╕льше з’╓дну╓, ан╕ж роз’╓дну╓ Укра╖ну. Зокрема це видно у народн╕й культур╕ – у першу чергу у п╕сенн╕й традиц╕╖: чимало п╕сень, котр╕ зараз сп╕ваються по вс╕й Укра╖н╕ як народн╕, ╓ насправд╕ с╕човими п╕снями.
 А тепер що стосу╓ться заяви Кремля. По-перше, з формально╖ точки зору, це ╓ втручання у внутр╕шн╕ справи ╕ншо╖ держави. Я б не хот╕в, щоб Ки╖в вказував Москв╕, що вона ма╓ в╕дзначати, а що н╕ – тому не хот╕в би, щоб Москва поводилася так по в╕дношенню до Ки╓ва чи В╕льнюса. По-друге, я не сприймаю лог╕ки, що ╓днатися треба т╕льки в╕дносно тих «зручних» момент╕в, коли ми були разом. Як на мене, це найлегший та найл╕нив╕ший шлях. Складн╕шим, але водночас д╕йов╕шим та щир╕шим, ╓ ╓днання навколо незручних моментах нашо╖ ╕стор╕╖.
 Хочу навести приклад такого примирення, яке ма╓ пряме в╕дношення до Укра╖нських с╕чових стр╕льц╕в. Одна з в╕йськових операц╕й, до яких була причетна Галицька арм╕я, це боротьба за Льв╕в та Галичину ╕з польською арм╕╓ю. Це була укра╖нсько-польська в╕йна, яку чомусь “призабула” Рос╕я. Рос╕йська влада вважа╓, що с╕човики боролися лише проти рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ та б╕льшовик╕в, “забуваючи”, що вони боролися проти поляк╕в. Це дуже кривава та траг╕чна стор╕нка нашо╖ ╕стор╕╖. Але ╕ укра╖нцям та полякам вистачило см╕ливост╕, мужност╕ та розуму, щоб об’╓днатися навколо тих под╕й ╕ визнати, що ця в╕йна була братовбивчою. ╤ тому 2002 року за участю укра╖нсько╖ й польсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ та двох церков розпочато ритуал сп╕льно╖ молитви на Личак╕вському цвинтар╕, де пл╕ч-о пл╕ч лежать колишн╕ вороги, с╕чов╕ стр╕льц╕ та польськ╕ орлята.
 Я хочу повторити спец╕ально для рос╕ян: ╓днатися на «зручн╕й ╕стор╕╖» — це для л╕нивих ╕ безв╕дпов╕дальних. ╤стор╕я Рос╕╖ ма╓ дуже багато “незручних” стор╕нок – кажу не лише про ╕мперський, а й про радянський пер╕од. Ус╕ пострадянськ╕ кра╖ни без винятку мають сво╓ домашн╓ завдання щодо критичного переосмислення сво╓╖ ╕стор╕╖ – але у Рос╕╖ як найб╕льшо╖ держави це завдання ╓ найб╕льшим. Тому Рос╕я повинна перш за все спочатку сама виконати сво╓ домашн╓ завдання, н╕ж критикувати когось ╕ншого.

 Ярослав ГРИЦАК,
 доктор ╕сторичних наук, автор понад чотирьохсот наукових публ╕кац╕й, член редакц╕йних рад в╕домих журнал╕в, у т. ч. американського Slavic Review, рос╕йського Ab Imperio та укра╖нсько╖ «Критики».
 (http://www.unian.net)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 08.01.2010 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8357

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков