"Кримська Свiтлиця" > #3 за 09.03.2010 > Тема "Урок української"
#3 за 09.03.2010
НАД╤Я ╢ ЗАВЖДИ
Цей лист над╕йшов до редакц╕╖ "Донеччини" електронним зв’язком, а пошта звичайна 1 лютого принесла "Кримську св╕тлицю" № 1 в╕д 1 с╕чня ц.р. мен╕ додому, адже читаю ╕ передплачую ╖╖ ще з перших дн╕в виходу наприк╕нц╕ 1992 року. Знайомий з ╖╖ журнал╕стами, особливо з редактором В╕ктором Качулою, майже ровесники, та й один факультет журнал╕стики зак╕нчували — Ки╖вського держун╕верситету. Але чи не найб╕льше ╓днала сп╕льн╕сть погляд╕в та ╕нтерес╕в. А, власне, в╕н один — зберегти газету як укра╖нське видання.
В Криму, де ╕нших газет державною мовою для широкого загалу нема╓ взагал╕, це завдання ╓ дуже складним. Бо за вс╕ роки незалежност╕ н╕ в Ки╓в╕, н╕ в С╕мферопол╕ державн╕ посадовц╕ так ╕ не змогли забезпечити стаб╕льне ф╕нансування щотижнево╖ газети з невеличким тиражем ╕ колективом ╕з к╕лькох профес╕йних сп╕вроб╕тник╕в. ╥м не до жиру, ╖м би хоч м╕зерну зарплату, але вчасно. А так к╕лькам╕сячн╕ затримки ╕ борги. Не кожен витрима╓. В╕ктору Качул╕ та його однодумцям вдавалося, всупереч ф╕нансов╕й скрут╕ й антиукра╖нськ╕й обстановц╕ на п╕востров╕, робити насичений м╕сцевою ╕нформац╕╓ю ц╕лком як╕сний продукт, п╕дтримувати м╕сцеве укра╖нство. "Кримську св╕тлицю" завжди при╓мно було взяти в руки ╕, щоб там не казали, а в к╕осках вона швидко розкуповувалася. Значить, потр╕бна людям.
Коли до сп╕взасновник╕в тижневика долучилося М╕н╕стерство культури ╕ туризму, здавалося, проблеми з ф╕нансуванням залишаться в минулому. Але сталося не так. Ось як змалював ситуац╕ю в╕домий учений Петро Вольвач, виступаючи на зустр╕ч╕ представник╕в ╕нтел╕генц╕╖ АР Крим ╕ Херсонщини з Президентом Укра╖ни В╕ктором Ющенком 23 грудня 2009 року в С╕мферопол╕:
— Виклика╓ тривогу в╕дсутн╕сть належного укра╖нського ╕нформац╕йного простору в Криму. ╢дина укра╖номовна газета "Кримська св╕тлиця" майже не ф╕нансу╓ться М╕н╕стерством культури ╕ туризму, вона пережива╓ вс╕ ц╕ роки вельми скрутн╕ часи ╕ може закритися будь-яко╖ хвилини. У не╖ величезний борг перед пол╕граф╕чний видавництвом та власниками орендованих прим╕щень (газета сплачу╓ високу орендну плату державному п╕дпри╓мству). У той же час як в╕дверто антиукра╖нська та анти державницька газета "Крымская правда" за безц╕нь оренду╓ прим╕щення ДП "Таврида". Зокрема, й через таку орендну дискрим╕нац╕ю передплатна ц╕на "Кримсько╖ св╕тлиц╕" ╓ досить високою ╕ ╖╖ не в змоз╕ передплатити б╕льш╕сть громадян Укра╖ни.
Реакц╕я на пряме звернення до Гаранта конституц╕йних свобод укра╖нц╕в не забарилася. Вже через три дн╕ М╕н╕стерство культури Укра╖ни розпорядилося зв╕льнити головного редактора "Кримсько╖ св╕тлиц╕" В╕ктора Качулу. Це сталося напередодн╕ 17-╖ р╕чниц╕ заснування ц╕╓╖ ╓дино╖ в Криму повноц╕нно╖ укра╖номовно╖ газети, яка ма╓ державний статус. У наказ╕, п╕дписаному директором Державного журнально-газетного видавництва В╕тал╕╓м Сатаренком ╕ зав╕зованому м╕н╕стром культури ╕ туризму Укра╖ни Василем Вовкуном, причиною зв╕льнення В╕ктора Качули названо "систематичн╕ порушення вимог наказ╕в та розпоряджень М╕н╕стерства культури ╕ туризму Укра╖ни ╕ Державного журнально-газетного видавництва без поважних причин ╕ неналежне виконання службових обов’язк╕в".
Сам редактор, заслужений журнал╕ст Укра╖ни В╕ктор Качула каже, що чиновники з уряду натякали: на шпальтах видання "занадто багато Президента та патр╕отично╖ тематики". За його словами, в╕н також не погодився з вимогою кер╕вництва державного видавництва про радикальне скорочення трудового колективу редакц╕╖. В╕ктор Качула пов╕домив, що через проблеми з ф╕нансуванням ╕з державного бюджету газета заборгувала за друк 65 тисяч гривень ╕ за оренду прим╕щення — 25 тисяч гривень.
Ось чим обернулося для В╕ктора Качули наполегливе клопотання про газету та ╖╖ колектив, про долю укра╖нського слова, якою так оп╕ку╓ться поки що чинний Президент Укра╖ни у сво╖х промовах.
Засновники газети в дус╕ старих парт╕йних час╕в просто розправилися з редактором за критику, виставили за двер╕ профес╕йного журнал╕ста, вм╕лого орган╕затора. Адже невдатний редактор ╕ року б не пропрацював в умовах укра╖нсько╖ д╕аспори в Крим╕. М╕ж ╕ншим, а куди под╕тися укра╖номовному журнал╕сту на п╕востров╕, якщо тамтешн╕ ЗМ╤ суц╕ль рос╕йськомовн╕? Чи подумали про це в головному культурному м╕н╕стерств╕ кра╖ни?
До реч╕, в╕дновивши через м╕сяць випуск газети з новим кер╕вником Леон╕дом П╕лунським, який ма╓ фах ╕нженера-кораблебуд╕вельника ╕ певний досв╕д роботи в журнал╕стиц╕, засновники й словом не обмовилися про долю В╕ктора Качули, який жив ╕ дихав "Кримською св╕тлицею". Не написав про це у сво╖х статтях ╕ нин╕шн╕й редактор. ╤ншою стала газета. Зм╕нилося, пол╕пшилося ╖╖ оформлення, бо почала друкуватися в Ки╓в╕ в м╕н╕стерському видавництв╕. Зв╕дти ╕ поверта╓ться в Крим, поширю╓ться кра╖ною. З╕ значним зап╕зненням, зв╕сно.
Зазнало ЗМ╤ й наповнення газети, зокрема в к╕лькох останн╕х номерах майже нема╓ публ╕кац╕й з життя укра╖нц╕в Криму, не стало мовних ╕ л╕тературних конкурс╕в, для школяр╕в насамперед. Образно кажучи, укра╖нський дух почав вив╕трюватися з газети, що об’╓днувала сво╖х читач╕в щирим, нац╕ональним колоритом. Вт╕м, самим кримчанам, мабуть же, видн╕ше, з ким об’╓днуватися.
Але повернемося до занепоко╓ння Павла Величка з Донецька долею не т╕льки "Кримсько╖ св╕тлиц╕", а й пол╕тикою держави в сфер╕ ЗМ╤. Власне, проукра╖нсько╖ пол╕тики за останн╓ п’ятир╕ччя пом╕чено не було. Лунали декларац╕╖ та побажання розвивати власний ╕нформац╕йний прост╕р, але дал╕ справа не рухалася. Бо державним органам, як завжди, бракувало кошт╕в, щоб сприяти розвитку укра╖номовних ЗМ╤, а б╕знесу, який ц╕ кошти ма╓, випускати укра╖нське було неприбуткове. За таких умов, а саме за президентства буц╕мто найб╕льш нац╕онального оч╕льника держави, нав╕ть державн╕ укра╖номовн╕ видання почали переходити на рос╕йську.
Про це, зокрема, заявив президент Асоц╕ац╕╖ комунальних ЗМ╤ кра╖ни Костянтин Григоренко. Виступаючи на парламентських слуханнях 2 грудня 2009 року, в╕н розпов╕в, що в тих районних газетах Харк╕всько╖ област╕, де за останн╕ чотири роки зм╕нилися редактори (у 18 з 27), були поставлен╕ ч╕тк╕ вимоги в╕дразу друкувати безкоштовно матер╕али орган╕в державно╖ влади. До того ж, було обов’язкова умова — рос╕йська мова у виданнях, як╕ мають св╕доцтва друкуватися укра╖нською.
А в мо╖й р╕дн╕й област╕ багато районних ╕ м╕ських газет, заре╓струвавшись як двомовн╕, й дал╕ використовують, по-сут╕, одну — рос╕йську. Ну, а укра╖номовн╕ переходять на рос╕йську, мотивуючи економ╕чними ╕нтересами. Так, наприклад, "В╕ст╕" стали "Вестями". Дожилися до того, що в Каталоз╕ передплатних видань Донецько╖ област╕ на 2010 р╕к ма╓мо з понад 200 газет ╕ журнал╕в аж три укра╖номовн╕ — кр╕м обласно╖ "Донеччини", це селид╕вська "Наша Зоря", доброп╕льський "Новий шлях".
Отак потихеньку, п╕д гасла "Думай по-укра╖нськи!" ╕ "Купуй укра╖нське!", укра╖номовна преса тихо вмира╓, бо нав╕ть в╕дчайдушний спротив русиф╕кац╕╖ патр╕отично налаштованих журнал╕ст╕в не приносить усп╕ху. У змаганн╕ з переважаючою б╕льш╕стю на чол╕ з пророс╕йськи налаштованими ол╕гархами, як╕, по-сут╕, керують Укра╖ною, укра╖нськ╕й газет╕ конкурувати важко.
Однак св╕й шанс реал╕зувати сво╓ видання в укра╖нському формат╕ ╓, бо, як казав наш знаменитий земляк-стрибун Серг╕й Бубка, "коли у тебе ╓ хоча б одна спроба — ти ще не переможений".
До цього додам: якщо ╓ хоча б сотня передплатник╕в, покупц╕в, читач╕в ╕ симпатик╕в, газету видавати треба. А у нас же ╖х набагато б╕льше, так само ╕ в "Кримсько╖ св╕тлиц╕", ╕нших виданнях, що виходять не завдяки, а всупереч обставинам. Головне, щоб ╖х п╕дтримували сво╓ю коп╕йкою споживач╕, а ще — щоб не стр╕ляли по сво╖х державн╕ структури. Бо яка ж тод╕ укра╖нська держава без газет укра╖нською? Х╕ба не так?
╤гор ЗОЦ. http://www2.maidan.org.ua/n/krym/1265987681
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 09.03.2010 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8384
|