"Кримська Свiтлиця" > #43 за 22.10.2010 > Тема "Бути чи не бути?"
#43 за 22.10.2010
БУД╤ВНИЦТВО НА ДВА СТОЛ╤ТТЯ
Слово ╕ д╕ло
Зг╕дно з останн╕м Всеукра╖нським переписом населення, який проводився у 2001роц╕, у Севастопол╕ мешка╓ 377,2 тис. громадян, з яких майже чверть – 84,4 тис.( 22,4 %) - укра╖нц╕. ╤з 74 загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в м╕ста лише в одному школ╕-╕нтернат╕ для д╕тей-сир╕т викладання вс╕х предмет╕в та виховний процес зд╕йсню╓ться укра╖нською мовою. Ще в дек╕лькох школах ╓ укра╖нськ╕ класи. Але, якщо укра╖нц╕в у м╕ст╕ – майже чверть, то шк╕л з укра╖нською мовою навчання мало би бути 17. Дванадцять рок╕в тому м╕сцев╕ вчител╕, актив╕сти укра╖нських громадських орган╕зац╕й та в╕йськовослужбовц╕ ВМС Укра╖ни задумали побудувати в Севастопол╕ школу-колег╕ум з укра╖нською мовою навчання. Виходили з того, що створення навчального закладу нового типу, з високим р╕внем матер╕ально-техн╕чно╖ бази, впровадженням нов╕тн╕х технолог╕й навчання та виховання, викладанням вс╕х предмет╕в державною мовою, матиме, насамперед, пол╕тичне й соц╕окультурне значення: створюватиме укра╖нське мовне середовище, сприятиме вихованню в молод╕ шанобливого ставлення до мови, культури та ╕стор╕╖ Укра╖ни. У серпн╕ 2001 року до Президента Укра╖ни Леон╕да Кучми з клопотанням щодо заснування у Севастопол╕ школи- колег╕уму звертаються також делегати III Всесв╕тнього форуму укра╖нц╕в. Пропозиц╕ю створення цього навчального закладу п╕дтримала адм╕н╕страц╕я нац╕онального ун╕верситету «Ки╓во-Могилянська Академ╕я». До Леон╕да Кучми з листами зверталися актив╕сти севастопольських громадських орган╕зац╕й: «Просв╕та», Союз укра╖нок, Всеукра╖нського педагог╕чного товариства ╕м. Ващенка. Командування та В╕йськова Рада ВМС Укра╖ни зверталися листом до в╕це-прем╓р м╕н╕стра М.Жулинського з проханням вс╕ляко сприяти побудов╕ навчального закладу. П╕зн╕ше проект побудови школи-колег╕уму ув╕йшов до Програми сталого розвитку м. Севастополя 2001-2005 рр., затверджено╖ Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни. Збереглися ц╕л╕ теки пропозиц╕й, звернень, макет╕в буд╕вл╕ тощо. Йшли роки, зм╕нилися три Президенти й п’ять градоначальник╕в, а буд╕вля й дос╕ не зак╕нчена. Б╕льше того, на момент приходу останнього з градоначальник╕в, Валер╕я Саратова, у кв╕тн╕ поточного року, на буд╕вництв╕ працювало 36 роб╕тник╕в, а р╕вно через три дн╕ його правл╕ння, ╖х там залишилося дво╓. «Вс╕ решта в╕дправлен╕ у в╕дпустку»,- пов╕домив охоронець, що в╕дчинив браму буд╕вельно╖ загорож╕, аби я змогла сфотографувати неповний каркас основно╖ буд╕вл╕, що за формою нагаду╓ об╕цяну десятир╕ччями школу. Шк╕льний спортивний комплекс поки що можна побачити лише на макет╕. Ор╕╓нтовний об’╓м ф╕нансування за роки вир╕с з 42 до 98 млн. грн., з яких 20 млн.грн. – осво╓но. Отже, якщо за 12 рок╕в виконано п’яту частину роб╕т, то за парти школи «нового» типу наш╕ школяр╕ сядуть десь у 2058 роц╕. Школа нового типу в Севастопол╕ ╓, але не наша. Уряд Москви побудував ╖╖ 12 рок╕в тому, якраз тод╕, коли ми запланували свою. Зателефонувавши директору, аби уточнити ск╕льки рок╕в навчальному закладу, я почула р╕зко-нелюб’язне: «А зачем это вам, это – школа другого государства». Працю╓ ця школа в режим╕ в╕йськово╖ частини, за рос╕йською програмою, п╕дпорядкована в╕йськов╕й рад╕ ЧФ РФ. Перед управл╕нням осв╕ти не зв╕ту╓. Заповнена трохи б╕льше н╕ж на половину д╕тьми рос╕йських в╕йськових. Решту добирають з укра╖нських родин. В Севастопол╕ вс╕ школи – рос╕йськомовн╕, але Рос╕я дба╓ про ╕деолог╕чне виховання сво╖х громадян. До того ж, московська школа краще оснащена, н╕ж наш╕. Й це ще один прив╕д розставити пр╕оритети. «Якщо тв╕й план розрахований на р╕к – с╕й хл╕б, на десятил╕ття – вирощуй дерева, на в╕ки – виховуй д╕тей…» мовить наша народна мудр╕сть, вм╕стивши досв╕д багатьох покол╕нь. Правда ми н╕як не навчимося планувати на в╕ки, а в╕дтак дба╓мо лише про хл╕б насущний. Л╕д╕я СТЕПКО, власкор «КС». м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 22.10.2010 > Тема "Бути чи не бути?"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8405
|