Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА НЕ Б╤ДНА, А ОБКРАДЕНА ДЕРЖАВА
Коловорот конвертац╕╖ влади у ф╕нансов╕ ресурси ма╓ бути зупинений


П╤СЛЯ СКАЗАНОГО, або «БАРИН ВСЁ НЕ ЕДЕТ…»
Коментар до звернення до Президента Укра╖ни та Генерального прокурора, в╕дправленого ще 5 м╕сяц╕в...


ГАРМИДЕР ╤ СОРОМ НА КОРДОН╤.
ЯК СААКАШВ╤Л╤ ПОВЕРНУВСЯ В УКРА╥НУ


«СПОД╤ВАЮСЯ З ДОПОМОГОЮ СВОГО ЛИСТА ТЕЖ ПРИСЛУЖИТИСЯ УКРА╥Н╤, ╥╥ ОЧИЩЕННЮ В╤Д НЕПРАВДИ ╤ НЕСПРАВЕДЛИВОСТ╤…»
Р╕вно м╕сяць тому А. Щекуну, директору Нац╕онального газетно-журнального видавництва у Ки╓в╕, яке...


ПАНЕ ДИРЕКТОРЕ, ВЖЕ НЕ ШАНОВНИЙ…
Шановн╕ читач╕, а насамперед - колеги-журнал╕сти! Я н╕коли б не звертався ось так публ╕чно до...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 05.11.2010 > Тема "Ми єсть народ?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 05.11.2010
Реформи, що л╕кують?

Життя чи виживання?
 
  Пам’ята╓те, як привабливо звучали колись слова передвиборних об╕цянок: сильн╕ допоможуть слабким? ╤ ми, здеб╕льшого слабк╕, повелися… Нин╕шня влада назвала невиконан╕ пол╕тичн╕ об╕цянки попул╕змом ╕ зам╕сть медовика, якого ми так ╕ не скуштували, запропонувала дещо значно реальн╕ше…
 Ще 4 червня на прес-конференц╕╖, що проводилася у зв’язку з╕ 100-денним перебуванням б╕ля керма, Президент В╕ктор Янукович оголосив про початок проведення реформ, викладених у програм╕ «Забезпечене сусп╕льство, конкурентоспроможна економ╕ка, ефективна держава». До ╖╖ складу входила ╕ пенс╕йна реформа, автором яко╖, як стало в╕домо з╕ ЗМ╤, був в╕це-прем’╓р, л╕дер парт╕╖ «Сильна Укра╖на» («сильн╕ допоможуть слабким?»), котрий не приховував, що ця реформа – ╕з розряду непопулярних, але таких потр╕бних.
 То що ж оч╕ку╓ укра╖нських пенс╕онер╕в у недалекому майбутньому? Те, що буде обмежено розм╕р максимальних пенс╕й (а вони сягають до 100 000 грн. на м╕сяць), н╕кого не засмучу╓. А ось щодо перес╕чних громадян, то, дума╓ться, майбутн╕ зм╕ни, як╕ на них оч╕кують, потребують публ╕чного обговорення, оск╕льки головна мета – стаб╕л╕зац╕я сол╕дарно╖ пенс╕йно╖ системи – не ма╓ в╕дбуватися надто дорогою ц╕ною. Бо платити ╖╖ – нашим старим виснаженим людям, а розплачуватися – не за сво╖ гр╕хи. ╤ йдеться не лише про п╕двищення пенс╕йного в╕ку для ж╕нок до 60 рок╕в. Другий етап реформи передбача╓ й подальше п╕двищення цього порогу (адже в багатьох кра╖нах громадяни працюють до 65 рок╕в, ╕ це ще не межа). Дуже хочеться спод╕ватися, що, рухаючись у цьому напрямку, ми досягнемо ╕ тих соц╕альних стандарт╕в, як╕ ╓ в згаданих кра╖нах, а тривал╕сть життя наших громадян дасть ╖м змогу ще й в╕дпочити та помандрувати св╕том на сво╖ не куц╕ пенс╕╖, хоча б з часом. Щоправда, важко уявити, як конкуруватимуть 65-р╕чн╕ бабус╕ й д╕дус╕ на ринку прац╕ з молоддю…
 Хвилю╓ й ╕нше. Те, що реально сто╖ть за ц╕лком нормальною пропозиц╕╓ю: «П╕двищити м╕н╕мальну тривал╕сть страхового стажу для одержання пенс╕╖ за в╕ком (тобто соц╕ально╖ – авт.) з 5 до 15 рок╕в». На перший погляд, 5 рок╕в страхового стажу для будь-якого соц╕ального забезпечення в старост╕ – замало. Але багато громадян, як╕ почали працювати за час╕в перебудови, у сво╖ 30-40 рок╕в ще не мають жодного запису в трудов╕й книжц╕, та й взагал╕ не тримали ╖╖ в руках. Бо приватн╕ роботодавц╕ не полюбляють робити страхов╕ внески за сво╖х п╕длеглих. Процв╕та╓ ╕ система зарплати в конвертах. А про соц╕альний пакет краще й не згадувати – втратиш ╕ те, що ма╓ш. Бо якщо в державних установах платять «чуже», то власник б╕знесу ставиться до кошт╕в дещо по-╕ншому.
 ╤ ц╕лком може статися, що, пропрацювавши багато рок╕в на чужий усп╕х, на схил╕ життя людина залишиться при нульовому вар╕ант╕, не маючи н╕ права на будь-яку пенс╕ю, н╕ певного соц╕ального статусу.
 Непросто доведеться ╕ тим, кому з роботодавцями пощастило б╕льше, - адже повний страховий стаж тепер становитиме не 20-25, а 30-35 рок╕в, п╕дтверджених документально.
 Думаю, що у цих питаннях головну увагу треба прид╕лити позиц╕╖ господаря, зад╕явши механ╕зми, коли б йому стало невиг╕дно уникати страхування сво╖х прац╕вник╕в або ж не показувати ╖хнього справжнього зароб╕тку. Натом╕сть, щоб нас закликати б╕знесмен╕в «хол╕ть ╕ л╓л╓ять», сл╕д примусити ╖х виконувати сво╖ соц╕альн╕ обов’язки.
 Вт╕м, з метою порятунку сол╕дарно╖ системи пропону╓ться все ж таки «поступово перерозпод╕лити частину внеску на страхування в╕д роботодавця до прац╕вника». ╤ в╕дбуватися це ма╓ у форм╕ загальнообов’язкового та добров╕льного накопичувального пенс╕йного страхування. Щодо добров╕льного, яке де-юре ╕сну╓ вже давненько, то к╕лька рок╕в тому ╓диного в С╕мферопол╕ суб’╓кта такого страхування за м╕сцем надання послуг знайти мен╕ так ╕ не вдалося. А де гарант╕я, що знайде його нин╕шня молодь, дов╕ривши сво╖ внески, рок╕в через 30-40?
 До того ж жител╕ пострадянського простору вже одержали досв╕д тако╖ обмануто╖ дов╕ри, коли в результат╕ «першого сеансу» шоково╖ терап╕╖ назавжди втратили сво╖ грошов╕ збереження на ощадних книжках. Але л╕кувальний ефект так ╕ не настав. Хоча шок для багатьох трива╓ ╕ дос╕. Пригадаймо ╕ р╕зноман╕тн╕ «МММ», як╕ майже щохвилини рекламувало державне телебачення. Але ж ми так звикли дов╕ряти сво╖й держав╕, яка апр╕ор╕ не може бажати нам злого! Як звикли, так ╕ в╕двикли. Тому усп╕х р╕зноман╕тних накопичувальних систем залежить сьогодн╕ в╕д повернення сплюндровано╖ дов╕ри до держави, завдяки якимсь ╖╖ переконливим д╕ям, в усякому раз╕, публ╕чн╕й ╕ принципов╕й оц╕нц╕ тих пограбувань, яких зазнали у р╕зних формах ╖╖ громадяни.
 Бо Пенс╕йний фонд Укра╖ни, зг╕дно з╕ статистикою, таки потребу╓ п╕дтримки. Сьогодн╕ на одного працюючого припадада╓ 0,8 пенс╕онера. Хоча знов-таки важко пов╕рити, що укра╖нц╕ раптом стали довгожителями або ж в╕дбулася р╕зка зм╕на структуризац╕╖ сусп╕льства. Швидше за все, просто зроста╓ банк не обл╕ковано╖ ╕ не оподатковано╖ прац╕, штампуючи нових м╕льйонер╕в ╕ м╕льярдер╕в (а тут ми не пасемо задн╕х).
 Потребують уваги ╕ деяк╕ ╕нш╕ соц╕альн╕ новац╕╖. Скаж╕мо, «гуман╕стка» Юл╕я Тимошенко повела наступ на реаб╕л╕тац╕йн╕ територ╕альн╕ соц╕альн╕ центри, як╕ було вир╕шено перетворити на комерц╕йн╕ п╕дпри╓мства. А це означа╓, що доросл╕ та маленьк╕ ╕нвал╕ди, котрим необх╕дна як ф╕зична, так ╕ психолог╕чна реаб╕л╕тац╕я, мають оплачувати ус╕ послуги, що надаються такими центрами. Це ж саме стосу╓ться ╕ одиноких л╕тн╕х пенс╕онер╕в, для яких в╕дв╕дування терцентру частенько бува╓ ╓диною розрадою. Бо, звичайно ж, за сво╖ кровн╕ виснажен╕ бабус╕ не п╕дуть н╕ до цирку, н╕ до перукарн╕, н╕ на масаж.
 Усв╕домлюють це ╕ прац╕вники територ╕альних в╕дд╕л╕в прац╕ ╕ соц╕ально╖ пол╕тики – практично позбавлен╕ ф╕нансування, реаб╕л╕тац╕йн╕ центри, якими колись так пишалися, невдовз╕ взагал╕ перестануть бути затребуваними.
 Насунулися нов╕ проблеми й на одиноких пенс╕онер╕в-╕нвал╕д╕в (нап╕входячих, лежачих), котр╕ користувалися послугами соц╕альних прац╕вник╕в. Тепер ╖х мусять доглядати д╕ти, за умови, що вони проживають на теренах Укра╖ни. Нав╕ть якщо сам╕ нишпорять по см╕тниках, заливають горе гор╕лкою, а чи «вибилися в люди» ╕ забули про батьк╕в. Та чи можна таку людину змусити бути людиною? ╤ хто цим займатиметься – не в╕домо. До того ж н╕ любов, н╕ сп╕впереживання, н╕ почуття обов’язку у нашому сусп╕льств╕ сьогодн╕ не в мод╕, бо вони геть не прибутков╕.
 Хочеться в╕рити, що питання ц╕ будуть в╕дрегульован╕, адже бюджет вони не врятують. А наш╕ громадяни хочуть мати не лише «сильну» Укра╖ну, але й «Укра╖ну для людей», на чол╕ з л╕дером, котрому в╕ддали в руки свою долю.
 
Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 05.11.2010 > Тема "Ми єсть народ?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8448

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков