Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧС-2018 НА К╤СТКАХ: У КИ╢В╤ АКТИВ╤СТИ ПРИЙШЛИ ДО ПОСОЛЬСТВА РФ З ЧЕРЕПАМИ
14 червня в Ки╓в╕ б╕ля посольства Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ влаштували акц╕ю ╕з закликом бойкотувати...


ТВОРЦЯМ УКРА╥НСЬКОГО Ф╤ЛЬМУ «ЗАХАР БЕРКУТ» ДОПОМОЖЕ ГОЛЛ╤ВУД
"Разом ╕з режисером Ахтемом Се╕табла╓вим як сп╕врежисер над стр╕чкою працюватиме Джон В╕нн....


«ПОДАРУНОК» У 90 К╤ЛОГРАМ╤В: УКРА╥НА ПОДА╢ ДО СУДУ ООН ДОКАЗИ ЩОДО ЗЛОЧИН╤В РФ У КРИМУ ТА НА ДОНБАС╤
Укра╖на пода╓ до М╕жнародного суду ООН меморандум, який м╕стить юридичне об╜рунтування позиц╕╖...


ПОБИТТЯ НАЙ╢МА: ПОТЕРП╤ЛИЙ ВИМАГАТИМЕ МАКСИМАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ
Най╓м додав, що нараз╕ йому нев╕домо, яко╖ м╕ри покарання вимагатимуть прокурори.


ОКУПОВАНИЙ КРИМ ПОВН╤СТЮ ЗАСИХА╢
Анексований Рос╕╓ю Крим, який жив за рахунок води, що надходить з материково╖ Укра╖ни, повн╕стю...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 12.11.2010 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 12.11.2010
ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО МОВИ ЗАБРАКУВАВ ЩЕ ОДИН ╤НСТИТУТ

╤нститут пол╕тичних ╕ етнонац╕ональних досл╕джень ╕мен╕ Кураса Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни негативно оц╕нив проект закону «Про мови в Укра╖н╕», внесений до Верховно╖ Ради народними депутатами Серг╕╓м ╢фремовим (Парт╕я рег╕он╕в), Петром Симоненком (КПУ) ╕ Серг╕╓м Гриневецьким (Блок Литвина). Висновок зроблений за зверненням голови парламенту Володимира Литвина до НАНУ. Текст експертного висновку потрапив до редакц╕╖ тижневика «Дзеркало тижня» та опубл╕кований на сайт╕ газети.
 «Ухвалення проекту ╓ недоц╕льним, оск╕льки зам╕сть сусп╕льного компром╕су й стаб╕льност╕ воно призвело б лише до пог╕ршення ситуац╕╖ в мовн╕й д╕лянц╕...», - йдеться у документ╕. Експерти з ╤нституту ╕мен╕ Кураса констатують „суперечн╕сть м╕ж декларованою спрямован╕стю на захист прав громадян ╕ реальним зм╕стом законопроекту, який утверджу╓ права одн╕╓╖ мовно╖ групи за рахунок ╕ншо╖”.
 Експерти критикують розум╕ння авторами законопроекту ╢вропейсько╖ харт╕╖ ре╜╕ональних або мов меншин. Проект, на ╖х думку, „застосову╓ до розв’язувано╖ укра╖нсько╖ проблеми м╕жнародний ╕нструмент, призначений для зовс╕м ╕нших потреб, тобто для захисту мов, як╕ за ступенем поширення год╕ пор╕вняти з рос╕йською мовою в Укра╖н╕...” Внасл╕док дов╕льного трактування Харт╕╖ „рос╕йська мова здобува╓ можливост╕ оф╕ц╕йного вживання майже на вс╕й територ╕╖ кра╖ни, стаючи по сут╕ другою державною мовою... Пропонован╕ проекти (анал╕зу╓ться ще ╕ проект Нестора Шуфрича) пропонують, з одного боку, надто велику загальну територ╕ю оф╕ц╕йного визнання ре╜╕ональних мов, а з другого, невелик╕ шанси для реального вживання вс╕х мов, окр╕м рос╕йсько╖. Кр╕м оф╕ц╕йного вживання рос╕йсько╖ мови на певних територ╕ях проект ╢фремова нада╓ широк╕ можливост╕ ╖╖ використання в масштабах ус╕╓╖ кра╖ни, ще б╕льше ставлячи ╖╖ таким чином в особливе становище, пор╕внянне з╕ становищем державно╖ мови”.
 Головним механ╕змом надання рос╕йськ╕й мов╕ переваги над укра╖нською, на думку науковц╕в, ╓ „в╕дмова в╕д ре╜улювання мововжитку в недержавн╕й сфер╕, що означа╓ згоду держави на в╕льну конкуренц╕ю мов, у якому, з огляду на кращ╕ стартов╕ умови, неминуче перемагатиме рос╕йська... Власники зможуть в╕льно обирати мови в приватних навчальних закладах, телеканалах, рад╕останц╕ях, к╕нотеатрах тощо. Досв╕д попередн╕х рок╕в показу╓, що в╕дсутн╕сть такого регулювання призводить до панування рос╕йсько╖ мови та марг╕нал╕зац╕╖ укра╖нсько╖. Головною причиною ринково╖ переваги рос╕йсько╖ ╓ набагато б╕льша, н╕ж для укра╖нсько╖, к╕льк╕сть людей, що вол╕ють чи принаймн╕ готов╕ споживати продукти ц╕╓ю мовою, зокрема через можлив╕сть використання рос╕йськомовних продукт╕в на ринках к╕лькох кра╖н, зокрема, найб╕льшому рос╕йському. А отже, держава повинна застосовувати певн╕ механ╕зми, що забезпечували б в╕дпов╕дне до чисельност╕ мовц╕в уживання укра╖нсько╖... Так╕ механ╕зми «позитивно╖ дискрим╕нац╕╖» застосовували й застосовують багато демократичних кра╖н, зокрема й щодо сво╖х оф╕ц╕йних мов”.
 Натом╕сть автори законопроекту, зазначають науковц╕, прагнуть не лише забезпечити право частини громадян уживати рос╕йську мову, а й „зберегти успадковану в╕д радянських час╕в практику активного чи принаймн╕ пасивного вживання ц╕╓╖ мови майже вс╕ма громадянами, що ╖╖ пом╕ркована мовна пол╕тика рок╕в незалежност╕ не усунула. Водночас законопроект не м╕стить жодних механ╕зм╕в подолання характерно╖ нин╕ для укра╖нського сусп╕льства асиметр╕╖ двомовност╕, тобто зб╕льшення к╕лькост╕ рос╕йськомовних громадян з активним знанням державно╖ мови. ╤накше кажучи, зам╕сть захисту мовних прав громадян ма╓мо тут нам╕р ув╕чнити насл╕дки радянсько╖ пол╕тики русиф╕кац╕╖”.
 Ран╕ше негативну оц╕нку законопроекту ╢фремова-Симоненка-Гриневецького дали наукова рада Нац╕онального ун╕верситету «Ки╓во-Могилянська академ╕я», ╤нститут укра╖нсько╖ мови НАНУ та ╤нститут мовознавства ╕мен╕ Потебн╕.
 

В╕д м╕грант╕в вимагають ЗА Р╤К ЗНАТИ Н╤МЕЦЬКУ МОВУ

 М╕н╕стр з соц╕альних питань земельного уряду Бавар╕╖ Кр╕ст╕на Хадертхауер (Christine Haderthauer) зажадала в╕д м╕грант╕в вивчити н╕мецьку мову за р╕к, ╕накше погрожу╓ зр╕зати соц╕альну допомогу, пов╕домля╓ Лента.ру з посиланням на Welt.
 «Кожен, хто живе у нас, повинен говорити нашою мовою. Той, хто не зна╓ мови, повинен ╖╖ вивчити ╕ при цьому протягом року», - заявила Хадертхауер.
 М╕н╕стр назвала неприйнятною ситуац╕ю, коли привезена з-за кордону дружина ╕мм╕гранта роками живе у ФРН, не працю╓, займаючись виключно вихованням д╕тей, ╕ при цьому не говорить н╕мецькою.
 Кр╕ст╕на Хадертхауер висловилася за посилення тиску на м╕грант╕в, щоб п╕дштовхнути ╖х до активн╕шо╖ ╕нтеграц╕╖ в н╕мецьке сусп╕льство. За ╖╖ словами, перш за все, це стосу╓ться тих, хто одержу╓ соц╕альну допомогу: якщо протягом року вони так ╕ не опанували н╕мецьку, соц╕альна допомога ма╓ бути ур╕зана.
М╕н╕стр з соц╕альних питань Бавар╕╖ заявила, що в╕дпов╕дальн╕сть за усп╕шну ╕нтеграц╕ю лежить не на влад╕, а в першу чергу на самих м╕грантах. «У минулому ми недостатньо ч╕тко акцентували цей аспект», - заявила Хадертхауер, додавши, що держава з╕ свого боку повинна надати вс╕м охочим ╕нтегруватися необх╕дн╕ можливост╕ у вигляд╕ мовних ╕ кра╖нознавчих курс╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 12.11.2010 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8472

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков