"Кримська Свiтлиця" > #46 за 12.11.2010 > Тема "Українці мої..."
#46 за 12.11.2010
«Письменник - не вмира╓, Жива його душа...»
Життя ╕де, мина╓, У в╕чн╕сть посп╕ша. Письменник - не вмира╓, Жива його душа. Його жагуче слово У книгах розкв╕та. ╤ ся╓ веселково, Як ос╕нь золота. Ця ос╕нь Патр╕арша, Цей вересень г╕ркий - Печаль безм╕рна наша На роки ╕ роки. Кр╕зь клен╕в лист багряний ╤ айстр ос╕нн╕х жар Ваш образ ще прогляне Як сонце ╕з-за хмар. ╤ нас не раз ося╓ Усм╕шка-доброта, Бо пам’ять - не вмира╓, - Безсмертна ╕ свята! ╤ хай життя мина╓, За обр╕╖ б╕жить, Письменник - не вмира╓, У книгах буде жить! Данило КОНОНЕНКО. У програм╕ в╕дзначення свята укра╖нсько╖ писемност╕ та мови цього тижня на факультет╕ укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського пройшов урок пам'ят╕ письменника, вченого, професора кафедри укра╖нсько╖ л╕тератури ТНУ Олександра ╤вановича Губаря, який п╕шов з життя у вересн╕ 2003 року. Так╕ уроки за п╕дтримки факультетського кер╕вництва активно орган╕зову╓ дружина ╕ подвижниця О. ╤. Губаря - Майя Олександр╕вна. П╕сля в╕дкриття к╕лька рок╕в тому на факультет╕ аудитор╕╖ ╕мен╕ професора Губаря, ц╕ уроки традиц╕йно проводяться тут. На зустр╕ч╕ з╕ студентами-ф╕лологами спогадами про Олександра ╤вановича, як «з╕рку першо╖ величини нашо╖ нац╕онально╖ культури ╕ л╕тератури, нашо╖ духовност╕ не лише на багатонац╕ональному кримському небосхил╕, а й на всеукра╖нському», под╕лився Данило Кононенко, в╕домий кримський поет, журнал╕ст, учень ╕ духовний побратим О. ╤. Губаря. Данило Андр╕йович розпов╕в студентам про той величезний науковий, л╕тературознавчий, культуролог╕чний спадок, який залишив по соб╕ О. ╤ Губар. В╕н досл╕джував життя ╕ творч╕сть не лише титан╕в укра╖нського духу ╕ слова - Сковороди, Шевченка, Франка, Л. Укра╖нки, Коцюбинського, Федьковича, Греб╕нки, Тичини, А. Кримського. Олександр Губар чи не найпершим проанал╕зував й систематизував творч╕сть сучасних укра╖нських письменник╕в Криму, видав про них к╕лька книг, як╕ стали тепер незам╕нимими навчальними пос╕бниками з л╕тератури для школяр╕в, студент╕в, викладач╕в ╕ ус╕х читач╕в. Активно ╕ пл╕дно досл╕джував також О. ╤. Губар багат╕ м╕жнац╕ональн╕ зв’язки братн╕х л╕тератур, що для многоликого у цьому в╕дношенн╕ Криму було й залиша╓ться дуже актуальним. Тож, напевне, не випадково, що й серед ╕н╕ц╕атор╕в створення ╓дино╖ укра╖номовно╖ кримсько╖ газети «Кримська св╕тлиця» - рупора кримського укра╖нства - також був О. ╤. Губар, який завжди п╕дтримував р╕дний часопис ╕ словом, ╕ д╕лом. «Якби був живий Олександр ╤ванович, переконана, що в╕н усе зробив би, щоб не допустити такого, що газета ц╕лий р╕к, практично, не виходить», - сказала вдова О. Губаря Майя Олександр╕вна. ╤ закликала присутн╕х - ╕ студент╕в, ╕ гостей, - боротися за свою газету, за р╕дне укра╖нське друковане Слово, бо хто ж передасть у майбутн╓ вс╕ т╕ нац╕ональн╕ духовн╕ надбання, як╕ залишили по соб╕ славн╕ сини Укра╖ни, ╕ серед них - учений, письменник, учитель Олександр ╤ванович Губар... ╤нф. «КС».
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 12.11.2010 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8482
|