Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо ус╕м читачам-шанувальникам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» - т╕╓╖, справжньо╖, що в...


МОЛОД╤Й НЕЗАЛЕЖН╤Й УКРА╥Н╤ – МОЛОДИЙ ШЕВЧЕНКО
24 серпня, на День Незалежност╕ в м╕ст╕ ╤рпен╕ на Ки╖вщин╕ в╕дбулося урочисте в╕дкриття...


«ВАША П╤ДТРИМКА Д╤ТЕЙ СЬОГОДН╤ - ЦЕ ПОТУЖНА ╤НВЕСТИЦ╤Я В КВ╤ТУЧЕ МАЙБУТН╢ УКРА╥НСЬКО╥ ЗЕМЛ╤!»
Давайте ще раз подяку╓мо тим, завдяки кому конкурс в╕дбувся!


АФРИКАНСЬК╤ СТУДЕНТИ В УКРА╥Н╤
Нарешт╕ африканець вийшов ╕з ступору розгубленост╕, посм╕хнувся ╕ сказав: «Я не...


СВ╤ТЛИЧАНСЬКО-КОНОНЕНК╤ВСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС - ЯК М╤СТОК ДО НОВОГО УКРА╥НСЬКОГО КРИМУ
держава Укра╖на ╕ пальцем не зворухнула, аби хоч якось п╕дтримати дитячий л╕тературний конкурс,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 19.11.2010 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 19.11.2010
Василь ШКЛЯР: «ПРАВДУ Н╤ ДО ЯКОГО КАЗЕМАТУ НЕ ПОСАДИШ...»

 Роман «Чорний ворон» в╕домого укра╖нського письменника Василя Шкляра захопив укра╖нських читач╕в. В╕н в╕дтворю╓ одну з найб╕льш драматичних ╕ найб╕льш замовчуваних стор╕нок укра╖нсько╖ ╕стор╕╖ – боротьбу укра╖нських повстанц╕в проти окупац╕йно╖ влади у 1920-х роках. Наша розмова ╕з Василем Шклярем – про його роботу над новим романом, про отаманшу Марусю ╕ про ситуац╕ю в Укра╖н╕.
 – Пане Василю, перше питання – про пол╕тику. Ми з Вами сп╕лкувалися напередодн╕ вибор╕в ╕ ви прогнозували висок╕ результати «Свободи». На чому ╜рунтувався Ваш прогноз?
 – У «Свободи» пост╕йно ростуть рейтинги, ╕ не т╕льки на заход╕ Укра╖ни. Величезн╕ зрушення у ц╕╓╖ пол╕тично╖ сили ╕ на п╕вдн╕, ╕ на сход╕ кра╖ни. Я вважаю, що якщо «Свобода» набрала до 2 в╕дсотк╕в у центр╕, на сход╕ ╕ на п╕вдн╕ держави, то це величезний усп╕х. Я пояснюю цей усп╕х насамперед тим, що у них виразна ╕деолог╕я. Настав час, що люди не хочуть голосувати за конкретних ос╕б, бо вони в них розчарован╕, ╕ доводиться обирати просто ╕деолог╕ю. Найвиразн╕ша ця ланка саме у «Свободи».
 Однак, для радикальних зм╕н потр╕бна революц╕я. Ск╕льки б ми не говорили, що сусп╕льство розчароване, втомлене, у ньому, у сусп╕льств╕, нагромаджу╓ться протест. ╤ я думаю, якщо все так буде ╕ надал╕ (а воно на краще ╕ не показу╓), то назр╕╓ знову революц╕йна ситуац╕я, яка круто зм╕нить нашу пол╕тику. Коли до влади прийдуть справжн╕ патр╕оти, лише тод╕ будуть т╕ зм╕ни, на як╕ ми спод╕ва╓мося. Зараз поки що н╕. Голосування в багатьох рег╕онах показують, що в т╕╓╖ влади ще сильн╕ позиц╕╖ завдяки, насамперед , так званому сумнозв╕сному адм╕н╕стративному ресурсов╕, проти якого нема╓ особливих важел╕в.
 Зм╕ни ж будуть в╕дбуватися на революц╕йн╕й хвил╕, але це буде десь через рок╕в два, а то ще й довше доведеться почекати. Так╕ революц╕йн╕ акц╕╖ у нас в Укра╖н╕ в╕дбуваються перманентно. Практика показу╓, що десь раз на п’ять рок╕в укра╖нц╕ прокидаються. Був вибух на зр╕з╕ епох, я маю на уваз╕ 90-ий р╕к. Пот╕м було повне затишшя. Пот╕м знов була антикучм╕вська велика акц╕я «Укра╖на без Кучми». Дал╕ знов минув час ╕ склалася Помаранчева революц╕я. Звичайно, Майдан був потр╕бен. Укра╖нство заявило про себе на весь св╕т. Це був один ╕з таких етап╕в. Так, в╕н захлинувся, не прив╕в до спод╕ваних результат╕в, але так часто бува╓, що революц╕╓ю, ╖╖ насл╕дками користуються нег╕дники. Так спрацювало ╕ цього разу. Але ми показали, що можемо гуртуватися ╕ п╕дн╕матися на так╕ масов╕ акц╕╖.
 – Зараз у нас багато говориться про те, що ╕стор╕ю Укра╖ни перепишуть. Що Ви дума╓те про це?
 – Ми ма╓мо багато досл╕джень, ╕сторичних правдивих твор╕в. Ми ╖х мали ╕ в минулому. Поганий пол╕тик Грушевський, але ╕сторик в╕н блискучий. Але наших сьогодн╕шн╕х позиц╕й ще мало, особливо якщо говорити про л╕тературу. Звичайно, ми, письменники, шука╓мо сво╖ причини, сво╖ сили. Я проводив паралель. Люди постояли на Майдан╕, а тепер кажуть, за що я стояв на Майдан╕, нав╕що я мерз. Це вигляда╓ дуже м╕зерно пор╕вняно з тими молодими хлопцями, як╕ йшли на смерть т╕льки заради одн╕╓╖ ╕де╖, коли вже не було н╕яко╖ над╕╖ на перемогу, ╕ люди заради ╕де╖ в╕ддавали життя. А тут не хочуть померзнути. Уяв╕ть соб╕ тих молодих людей, а тим людям було щонайменше в╕д 20 до 26 рок╕в. Чорному воронов╕ було 24. Це були люди особлив╕, як╕ св╕домо йшли на смерть, яким хот╕лося жити. Сьогодн╕, коли мене запитують, чи ╓ тепер так╕ люди в╕дпов╕даю: нема╓.
 Про Табачника вже ╕ говорити не варто, бо там усе зрозум╕ло. Н╕, в╕н не перепише ╕стор╕ю. Це будуть так╕ др╕бн╕ см╕шн╕ тимчасов╕ потуги, як╕ н╕чим кардинальним не завершаться, тому що ╕стор╕ю не можна зм╕нити. Люди завжди прагнутимуть до правди, ╕ правду н╕ до якого каземату не посадиш. Правда завжди в╕зьме гору.
 – До якого жанру Ви в╕дносите св╕й роман «Чорний ворон»? Чи залишився живим його головний герой?
 – Це художн╕й роман. Я дуже довго його носив, серйозно ставився до кожно╖ подробиц╕. Я вивчав усе – до ниточки ж╕ночо╖ б╕лизни. Один ╕з журнал╕ст╕в зазначив, що у Шкляра нав╕ть секс написаний на документальн╕й основ╕. Це також любовний роман. Саме слово «роман» означа╓ – це ╕стор╕я про кохання.
 Щодо того, чи загинув Чорний ворон. Якщо йти за лог╕кою т╕╓╖ боротьби, залишенц╕ – це т╕, що стояли на смерть, то, зв╕сно, мав би загинути. Але люди не хочуть в╕рити у смерть геро╖в, вони хочуть, щоб вони виживали. Багато письменник╕в мене просто просили – не вбивай його.
 – Зв╕дки Ви черпа╓те теми для сво╖х твор╕в?
 – Складне питання. Я ╖х не шукаю, вони сам╕ приходять. У л╕тератур╕ головне не що, а як написано. Останн╕м часом я хвор╕ю темою закритою – це повстанська боротьба 20-рок╕в минулого стол╕ття. Останн╕й отаман на Черкащин╕ загинув у бою у березн╕ 30 рок╕в. Уже б╕льше десятк╕в рок╕в була радянська влада, а т╕ хлопц╕ воювали. Я казав, що у «Чорному ворон╕» я виклався до дна ╕ вже думав, що не буду повертатися до цих геро╖в. Я вже заанонсував новий роман про Богдана Хмельницького. Мене дуже приваблю╓ постать Богдана Хмельницького. Якщо я колись цей роман напишу, то ми зможемо прийти ╕ вклонитися могил╕ Богдана Хмельницького.
 Тод╕ я думав, що коли писатиму про один ╕ той же пер╕од, ╓ загроза самоповтор╕в. Але постать Марус╕ мен╕ дала поштовх. Я мушу про не╖ написати.
 – Тож наступний роман – про отаманшу Марусю?
 – Я кажу про молод╕сть, ╕ вже хочеться говорити про отамана Марусю. У нас був стереотип, що це чолов╕копод╕бн╕ ж╕нки. Насправд╕ це була маленька тенд╕тна 16-л╕тня д╕вчинка, яка очолила тисячний заг╕н козак╕в: 300 к╕нних ╕ 700 п╕ших. Старш╕ ╖╖ брати отамани Соколовськ╕ загинули у 1919 роц╕. Це дуже загадков╕ постат╕, загадкова ╕стор╕я ╖хнього роду. Я зараз по крупинц╕ збираю образ. Гине один брат, на його м╕сце ста╓ другий, ╕ в╕н гине, тод╕ отаманську шаблю п╕дхоплю╓ трет╕й. Доля отаманш╕ достеменно теж нев╕дома. Нин╕ в╕дом╕ три ╖╖ могили. Був такий випадок, коли в╕дкрили труну, а там н╕чого, окр╕м записки: «Ангели вкрали». Насправд╕ цю д╕вчину звали Саша. Вона взяла соб╕ псевдон╕м Маруся. У ╖╖ роду вс╕ були ворожками. Вони ворожили, кидали на карти про долю Марус╕. Карти вказали, що Маруся не загинула, вона дожила в╕ку в Канад╕. На користь того, що вона вижила, св╕дчать ╕ факти. Ще у 80-роках чек╕сти на Житомирщин╕ знайшли повстанську кри╖вку, у як╕й була скриня з ж╕ночим вбранням. Це була укра╖нська Жанна Д’Арк. Але французька Жанна Д’Арк не брала до рук зброю, а ця влучно стр╕ляла. Я зустр╕вся ╕з одним ╕з чек╕ст╕в, який знайшов кри╖вку. Нин╕ в╕н банк╕р. Дос╕ з ним я у т╕ п╕жмурки граюся. Але я думаю, що в╕н мен╕ допоможе з ╕нформац╕╓ю про Марусю.
 – Коли читачам оч╕кувати новий роман?
 – Дуже важко прогнозувати. Зараз в╕н на стад╕╖ нагромадження у мен╕ того вибуху. Коли в╕н почнеться – я не знаю. Я б хот╕в завершити, наприклад, наступного року, але я таких об╕цянок н╕коли не даю.
 – Як Ви ставитеся до свого читача, до його думок про Ваш╕ твори?
 – Я дуже шаную свого читача, вважаю його сп╕вавтором ╕ залишаю прост╕р для власних висновк╕в. Завжди ╖ду до людей, як╕ мене запрошують, як╕ чекають. Мен╕ при╓мно зустр╕чатися з╕ сво╖ми читачами, бо це люди, як╕ думають, так як я, як╕ дивляться на св╕т тими ж очима, що ╕ я. Звичайно, це да╓ певну енерг╕ю ╕ бачиш: те, що ти робиш, багатьом не байдуже, ╕ ╓ сенс працювати дал╕.
 
Записала ╤рина ДМИТР╤В.
http://zik.com.ua

В Укра╖н╕ оголошено зб╕р кошт╕в для зйомки нац╕онального блокбастера «Чорний ворон» за романом Василя ШКЛЯРА

 Про це пов╕домили на прес-конференц╕╖ в УН╤АН представники оргком╕тету з п╕дготовки та зйомок ф╕льму - автор роману В.Шкляр, голова Нац╕онально╖ сп╕лки к╕нематограф╕ст╕в Серг╕й Тримбач, продюсери ф╕льму Михайло Слабошпицький та Микола Кульчицький, письменник Валер╕й Нечипоренко та народний депутат Укра╖ни Олесь Дон╕й.
 «Я переконаний, що цей принцип толоки, який пропону╓ться для збору кошт╕в з ф╕нансування проекту - виграшний. Ми зберемо ц╕ кошти», - сказав М.Слабошпицький, зазначивши, що бюджет ф╕льму становитиме щонайменше 20 млн. грн.
 На думку М.Кулдьчицького, ╕дея зйомки ф╕льму про повстанську боротьбу укра╖нц╕в проти б╕льшовицько╖ окупац╕╖ у 20 роках минулого стол╕ття може об’╓днати укра╖нське сусп╕льство. «Я впевнений, що вс╕ середовища - пол╕тичне, громадськ╕ орган╕зац╕╖, вс╕, хто хоче жити в свобод╕, з укра╖нською г╕дн╕стю, будуть нам допомагати», - вважа╓ в╕н.
 У свою чергу В.Нечипоренко додав, що одночасно для забезпечення повного обсягу необх╕дного ф╕нансування також будуть використовуватися традиц╕йн╕ зах╕дн╕ технолог╕╖ залучення кошт╕в. «Ми плану╓мо, можливо, вперше в Укра╖н╕ в повн╕й м╕р╕ застосувати зах╕дн╕, голл╕вудськ╕ технолог╕╖ ╕з залучення кошт╕в. Ми будемо застосовувати тендерний принцип п╕дбору кадр╕в в зн╕мальну групу, починаючи з режисера. Ми будемо на конкурсн╕й основ╕ обирати ╕нвестор╕в та рекламодавц╕в», - пояснив в╕н.
 «Я думаю, що початок зйомок продикту╓ динам╕ка збору кошт╕в. Мен╕ зда╓ться. Що на 7-10 м╕льйонах можна починати зн╕мати стр╕чку», - припустив автор роману В.Шкляр. За його словами, ╕дея створення к╕но виникла п╕сля презентац╕╖ роману, появу якого дуже схвально сприйняла читацька аудитор╕я.
 У свою чергу С.Тримбач наголосив, що йдеться про зйомку нац╕онального ф╕льму комерц╕йного характеру. «Треба робити класний ф╕льм, ор╕╓нтований на не ст╕льки на фестивальний усп╕х, ск╕льки на масову аудитор╕ю. Я спод╕ваюсь, що робота над ф╕льмом стане насправд╕ народним проектом ╕ зац╕кавить укра╖нських к╕нематограф╕ст╕в», - вважа╓ в╕н.
 «Зараз йдеться не просто про створення ф╕льму. Йдеться про культурний оп╕р та культурну боротьбу. ╤ т╕, хто нав╕ть за нин╕шн╕х умов, коли при влад╕ д╕йсно рос╕йськ╕ нац╕онал╕сти ╕ ╖м не подоба╓ться укра╖нська мова, укра╖нська культура, укра╖нська ╕стор╕я, то повинно пройти зараз переусв╕домлення людей щодо п╕дтримки всього укра╖нського. ╤ цей протест мусить виливатися в Укра╖н╕ в дуже яскрав╕ ╕ дуже як╕сн╕ культурн╕ продукти», - резюмував О.Дон╕й.
 Дов╕дка УН╤АН. Роман «Чорний ворон» В.Шкляра одразу п╕сля свого виходу в св╕т в 2009 роц╕ був визнаний укра╖нським бестселером.
 Роман розпов╕да╓ про одну з найдраматичн╕ших стор╕нок укра╖нсько╖ ╕стор╕╖ - про збройну боротьбу укра╖нц╕в (повстанц╕в Холодного Яру) проти б╕льшовицько╖ влади у 20-х роках ХХ стол╕ття. Книжка вийшла одночасно у двох видавництвах: «Ярослав╕в Вал», в якому виграла конкурс на кращий ╕сторичний роман ╕ «Клуб с╕мейного дозв╕лля». Письменник працював над книжкою 13 рок╕в.
 В.Шкляра («Т╕нь сови», «Ностальг╕я», «Ключ», «Елементал», «Кров кажана» та ╕н.) називають одним ╕з найпопулярн╕ших письменник╕в, а ще - «м╕стичним» письменником. У нього чимало л╕тературних прем╕й. Проте найулюблен╕ша - «Автор, чи╖х книжок найб╕льше викрали з магазин╕в».
 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 19.11.2010 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8509

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков