Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ ОПУБЛ╤КУВАВ ДЛЯ КРИМЧАН ПАМ'ЯТКУ З РЕКОМЕНДАЦ╤ЯМИ, ЯК ПОВОДИТИСЯ П╤Д ЧАС ЗАТРИМАННЯ ТА ОБШУК╤В
Голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав кримчан пост╕йно тримати при...


УКРА╥Н╤ СЛ╤Д ПРИПИНИТИ ЗАЛ╤ЗНИЧНЕ СПОЛУЧЕННЯ З РФ
Це потр╕бно для м╕н╕м╕зац╕╖ к╕лькост╕ потенц╕йних бранц╕в в Рос╕╖, пише Борис Баб╕н у статт╕ в...


ПОСОЛ УКРА╥НИ НАГАДАВ АВСТР╤ЙЦЯМ, ЯК╤ В╤ДВ╤ДАЛИ КРИМ, ПРО КАТУВАННЯ АКТИВ╤СТА
Посол Укра╖ни в Австр╕╖ Олександр Щерба розкритикував автр╕йських пол╕тик╕в, як╕ в╕дв╕дали...


КОМ╤ТЕТ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН УХВАЛИВ РЕЗОЛЮЦ╤Ю ЩОДО КРИМУ
Президент Петро Порошенко прив╕тав ухвалення оновлено╖ резолюц╕╖.


РАДА ПРИЙНЯЛА В ПЕРШОМУ ЧИТАНН╤ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ВИБОРИ З В╤ДКРИТИМИ СПИСКАМИ
П╕д час виступ╕в перед початком голосування л╕дери фракц╕й та народн╕ депутати висловили думку,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 26.11.2010 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 26.11.2010
Голодомор 1932-1933: забуттю не п╕дляга╓

Хтось з мудрих сказав, що людська цив╕л╕зац╕я – це вдосконалення засоб╕в знищення соб╕ под╕бних. Людина вигадала спочатку меч, пот╕м порох, ще п╕зн╕ше – ядерну бомбу. Попри це, найстрашн╕шим залиша╓ться голод, особливо, коли використову╓ться в якост╕ збро╖. В╕н не просто вбива╓ людину ф╕зично, в╕н вбива╓ ╖╖ г╕дн╕сть, розум, людян╕сть, в╕н робить з людини тварину…
 У радянськ╕ будн╕ 20-х рок╕в неможливо було й гадати, що в 30-х роках укра╖нське селянство, п╕сля буржуаз╕╖, стане для радянсько╖ влади ворогом № 1. Хто тод╕ глибоко осмислював ╕деолог╕ю марксизму-лен╕н╕зму, а тим б╕льше ╖╖ непрогнозоване практичне вт╕лення?
 За теор╕╓ю впровадження комун╕зму у практику, головним соц╕альним прошарком, що зобов’язувався провадити у життя ╕де╖ „революц╕╖” був „пролетар╕ат”. П╕д ц╕╓ю верствою розум╕ли роб╕тник╕в, оск╕льки вони були в╕льнонайманими, пригнобленими та зад╕яними у сфер╕ виробництва ╕з застосуванням передових технолог╕й. Вони у сво╖й д╕яльност╕ не волод╕ли приватною власн╕стю, ╕, таким чином, мали реальне м╕сце в сусп╕льств╕ з одержавленою економ╕кою. Тобто, держава волод╕ла вс╕ма заводами та фабриками, ╕ стаючи роботодавцем для роб╕тник╕в, забезпечувала ╖х добробут.
 ╤нша ситуац╕я була з селянами. ╥х також трактували як „пролетар╕ат”, оск╕льки вони заробляли на хл╕б ф╕зичною працею. Але р╕ст продуктивност╕ с╕льського господарства забезпечу╓ться при наявност╕ приватного сектора у ц╕й галуз╕ виробництва (власн╕сть на землю та в╕льний доступ до ринку збуту). А приватна власн╕сть суперечила принципам побудови „справедливого комун╕стичного сусп╕льства”. Для залагодження цього питання створили колгоспи та радгоспи. Але це докор╕нно не вир╕шило питання: залишалися присадибн╕ д╕лянки – городи. От ╕ виходить, що селянство такий соб╕ «недопролетар╕ат», тобто – г╕рше за буржуя.
 Кр╕м того укра╖нське селянство було найб╕льшою верствою в УРСР та й в╕дзначалося антирадянськими настроями, про що св╕дчать под╕╖ Укра╖нсько╖ Революц╕╖ 1917-1920  та численн╕ антирадянськ╕ повстання протягом 1920-х рок╕в.
 ╤дея побудови комун╕стичного сусп╕льства була ворожою для селян апр╕ор╕. Беручи до уваги той факт, що населення Укра╖ни – на 80% селяни, комун╕зм став ворожим для укра╖нц╕в загалом. Головним ворогом радянсько╖ влади було заможне та середн╓ селянство, адже завдяки сво╖м економ╕чним можливостям та духовним традиц╕ям, саме воно було головним “матер╕алом” розбудови нац╕онального укра╖нського сусп╕льства.
 У к╕нц╕ 1920-х владою оголошено курс на ╕ндустр╕ал╕зац╕ю (читай - м╕л╕таризац╕ю), що означало посилення промислового комплексу кра╖ни. Село зобов’язувалося постачати м╕стов╕ вс╕ необх╕дн╕ с╕льськогосподарськ╕ продукти. Для цього проводилася колектив╕зац╕я (одержавлення с╕льськогосподарського комплексу - формування державних с/г п╕дпри╓мств: колгосп╕в та радгосп╕в).
 Пол╕тика НЕПу на початку 20-х, базована на принципах ринково╖ економ╕ки (приватна власн╕сть на землю та в╕льний збут товар╕в на ринку), дещо зм╕нила ставлення до нещодавно ворожо╖ радянсько╖ влади та покращила економ╕чний стан. Тому припинення НЕПу та курс на колектив╕зац╕ю Укра╖на сприйняла вкрай негативно.
 Колектив╕зац╕я передбачала: конф╕скац╕ю „надлишк╕в” земл╕ та передачу ╖х до колгосп╕в, конф╕скац╕ю худоби та тяглово╖ сили, конф╕скац╕ю „надлишк╕в” с/г продукт╕в та передачу ╖х на колгоспн╕ склади, зв╕дки частина передавалася у м╕ста, а частина залишалася на пос╕в.
 Радянська влада влаштувала акц╕ю на п╕дтримку найб╕дн╕шого населення села для створення соц╕ально╖ бази л╕кв╕дац╕╖ противника колектив╕зац╕╖ – багатого та середнього селянина, котр╕ першими чинили оп╕р. Багатим вважався той, хто багато працю╓, а б╕дняками переважно були ледар╕ та п’яниц╕,  адже село завжди могло забезпечити роботою людей. А неповносправних та сир╕т переважно утримували родич╕ в силу традиц╕йних погляд╕в на ╓дн╕сть с╕м’╖.
 Цей план (л╕кв╕дац╕я господарств заможного селянства) проводився у два етапи: 1-й - 1928-1929, та 2-й – 1930-1931 рр. П╕д час першого етапу влада застосовувала економ╕чний тиск: п╕двищення податк╕в, стал╕ ц╕ни на збут продукт╕в, що часто не виправдовувало витрат на ╖х виробництво. П╕д час другого етапу в╕дбувалася „л╕кв╕дац╕я куркульства як класу”, спрямована проти всього заможного та середнього селянства. Селян звинувачували у куркульств╕ (контрреволюц╕╖, державн╕й зрад╕, нелегальному здобутт╕ багатств, приховуванн╕ продукт╕в) та репресували.
 Застосовували три форми репрес╕й: 
 - арешт, конф╕скац╕я майна, розстр╕л;
 - арешт, конф╕скац╕я майна, виселення на „особые поселения”;
 -арешт, конф╕скац╕я майна, виселення за меж╕ району.
 У результат╕ тако╖ пол╕тики станом на 1930 р╕к продуктивн╕сть с╕льського господарства зменшилася на 16%, станом на 1931 р╕к було знищене заможне селянство. Такими кроками в╕д виробництва усунуто профес╕онал╕в (реально депортовано та розстр╕ляно), а нове кер╕вництво колгосп╕в та радгосп╕в (б╕дняки – читай ледар╕ та п’яниц╕) не мали квал╕ф╕кац╕╖ та досв╕ду роботи.
 Весною 1932 р. розпочато посилен╕ хл╕бозагот╕вл╕. В╕дпов╕дальними були  генеральний секретар ЦК КП(б)У Стан╕слав Кос╕ор, другий секретар ЦК КП(б)У Павло Постишев та секретар ВКП(б) Лазар Каганович. За ц╕╓ю програмою проводилася конф╕скац╕я лише надлишку зерна, проте через неврожа╖ зерна бракувало, тому конф╕сковували все. Почав в╕дчуватися Голод, оск╕льки частину зерна в╕ддали на пос╕в.
 Через маловрожайн╕ роки люди почали повертатися у колгоспи, оск╕льки ╖м пропонували оплату прац╕ хл╕бом. Але влада штучно п╕двищила ц╕ни на хл╕б (в Укра╖н╕ хл╕б коштував у 8 раз╕в дорожче, н╕ж у Рос╕╖), та й давали його мало.
 Така пол╕тика обурила населення ╕ подекуди в╕дбувалися повстання: щоб вижити, у в╕дча╖ селяни грабували колгоспн╕ склади. Проте ╫ПУ швидко л╕кв╕довувала так╕ бунти. Б╕льш╕сть голодуючих щиро спод╕валися та в╕рили, що влада швидко владна╓ проблему Голоду ╕ до ЦК посипалися листи. Проте влада залишилися сл╕па до проблем укра╖нського села: хл╕б продовжували вивозити з кра╖ни: в 1932 р. -1,72 млн. тонн хл╕ба.
 У червн╕ 1932 року заф╕ксовано перш╕ випадки людо╖дства у с. Тарас╕вка Звенигородського р-ну Ки╖всько╖ област╕. Доведен╕ голодом до в╕дчаю, люди втрачали глузд та й вдавалися до под╕бного зв╕рства. Тут зникало все цив╕л╕зоване, людське, а запановували тваринн╕ ╕нстинкти - право сильн╕шого, отож жертвами й ставали слабш╕, часто – д╕ти.
 Надходив час жнив. Селяни спод╕валися, що врожай вир╕шить проблему з Голодом. Проте 7 серпня 1932 року було прийнято закон „про охорону майна державних п╕дпри╓мств, колгосп╕в ╕ кооперац╕╖ та про зм╕цнення громадсько╖ (соц╕ал╕стично╖) власност╕” (сумнозв╕сний „закон про 5 колоск╕в”): крад╕жка хл╕ба у малих к╕лькостях каралася розстр╕лом. На полях стояли веж╕ з кулеметами та сторожа з гвинт╕вками.
 Паралельно почалося „полювання на в╕дьом”: вистежували „куркул╕в” – зл╕сних порушник╕в план╕в хл╕бозагот╕вл╕ (а реально – людей, що боронили залишки хл╕ба, щоб прогодувати сво╖ с╕м’╖). На них доносили у органи ╫ПУ. Для влади вони були „кулацкие элементы и их пособники, расхищающие и утаивающие хлеб в колхозах, а также срывающие заготовки в единоличном секторе”, а ╖х д╕яльн╕сть розц╕нювали як „террористические акты”. Заходи проти них були наступними: ”Быстрый разбор дел, быстрое проведение приговоров в исполнение”.
 Наступний крок „захисник╕в трудящих” - 27 грудня 1932 року – впроваджено ╓дину паспортну систему, що закр╕плювала людей за ╖х м╕сцем народження. Це означало, що селяни повинн╕ повернутися з м╕ста у голодуюче село (на початку Голодомору багато селян рятувалися у м╕стах, де Голод не так в╕дчувався).
 Люди опинилися у смертельн╕й пастц╕… у себе вдома, на плодючих чорноземах. Здавалося б, що лог╕чним вир╕шенням було повстати проти влади. Але укра╖нський народ на той час вже не мав нац╕онально св╕домо╖ ел╕ти, котру розстр╕ляли чи депортували до б╕лих ведмед╕в. Ми були т╕лом без голови, безпорадним орган╕змом, котрий жив лише насущними проблемами.  В╕дпов╕дно, штучно орган╕зований Голодомор набув таких страшних масштаб╕в ╕ забезпечив радянськ╕й влад╕ “╕мун╕тет” в╕д укра╖нських повстань на Велик╕й Укра╖н╕ на довг╕ роки.
 А хл╕б вивозили з Укра╖ни ╕ в 1933-ому – 1,68 млн. тонн…
 З березня 1933 року Голод посилився. Саме в цей пер╕од смертн╕сть зб╕льшу╓ться у геометричн╕й прогрес╕╖. Села вимирали, на ╖х околицях було виставлено чорн╕ прапорц╕, що означало, що вони покинут╕. Починався пос╕вний пер╕од, проте с╕яти було н╕чого й н╕кому…
 У сукупност╕ ц╕ под╕╖ призвели до загибел╕ м╕льйон╕в людей, за деякими п╕драхунками близько чверт╕ населення тод╕шньо╖ Укра╖ни. Така к╕льк╕сть жертв означала знищення нац╕онального генофонду на к╕лька покол╕нь. Н╕кого згадувати, н╕кому згадувати - це те, що мав Голодомор принести на нашу землю. Але те, що сьогодн╕, коли в╕д трагед╕╖ проминуло с╕мдесят с╕м рок╕в, п╕сля десятил╕ть замовчування, брехн╕ та перекручувань, ми вшанову╓мо пам“ять м╕льйон╕в в╕домих та без╕менних жертв геноциду, ╓ незаперечним доказом незнищенност╕ укра╖нського нац╕онального духу. Головним уроком ц╕╓╖ трагед╕╖ ма╓ стати усв╕домлення ц╕нност╕ нац╕онально╖ держави як запоруки того, що ан╕ завтра, ан╕ н╕коли н╕хто не ув╕рветься в нашу оселю забрати останню крихту хл╕ба у наших д╕тей, останню над╕ю - у матер╕в.
 ╤ на завершення. Укра╖на пережила Голодомор тому, що у тяжк╕ часи диявольського плану, коли дола╓ знев╕ра, ми не втрачали над╕╖ на Всевишнього та його провид╕ння. Тому 27 листопада запал╕мо на в╕кнах наших осель св╕чу в пам’ять померлих ╕ ненароджених укра╖нц╕в.
 
╤гор ДЕРЕВ’ЯНИЙ,
 науковий сп╕вроб╕тник Нац╕онального мемор╕алу жертв окупац╕йних режим╕в “Тюрма на Лонцького”
(у Львов╕).

Укра╖нц╕в закликають 27 листопада о 16.00 ЗАПАЛИТИ СВ╤ЧКИ ПАМ’ЯТ╤...
 
 Громадський оргком╕тет ╕з вшанування пам’ят╕ жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 у зверненн╕ до сп╕вв╕тчизник╕в заклика╓ ус╕х людей добро╖ вол╕, незалежно в╕д нац╕ональност╕, громадянства та в╕роспов╕дання, ус╕х, хто под╕ля╓ б╕ль та скорботу укра╖нського народу, 27 листопада о 16.00 запалити св╕чку пам’ят╕ за душ╕ тих, хто став жертвою Голодомору”.
 Представник оргком╕тету ╢вген Сверстюк п╕дкреслив, що не потр╕бно пол╕тизувати вшанування пам’ят╕ жертв Голодомору. “Запалення св╕чки пам’ят╕, поминання у церквах тих людей, як╕ були похован╕ без в╕дсп╕вування, - не потр╕бно пол╕тизувати цього заходу. Ми хочемо збудити в сусп╕льств╕ дух пам’ят╕”, - наголосив в╕н.
 У зверненн╕ також м╕ститься заклик до вс╕х церков та рел╕г╕йних орган╕зац╕й Укра╖ни провести молитовн╕ заходи та взяти участь в жалобних заходах ╕з вшанування пам’ят╕ жертв Голодомору.
 Оргком╕тет закликав пол╕тичн╕ парт╕╖, громадськ╕ орган╕зац╕╖ та ╕нш╕ ╕нституц╕╖ громадянського сусп╕льства на апол╕тичн╕й основ╕, за в╕дсутност╕ парт╕йно╖ чи ╕ншо╖ символ╕ки, п╕д нац╕ональними прапорами ╕з жалобними стр╕чками в Ки╓в╕ та на м╕сцях при╓днатися 27 листопада до акц╕╖.

*   *   *
 27 листопада о 16.00 у храм╕ св. Володимира та Ольги у С╕мферопол╕ (вул. Севастопольська, 17-а) розпочнеться панахида пам’ят╕ жертв Голодомору...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 26.11.2010 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8512

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков