Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРЕТ╤Й УН╤ВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ: ПОМИЛКА Г╤РША ЗА ЗЛОЧИН
Р╕вно сто рок╕в тому Укра╖нська революц╕я мала можлив╕сть п╕ти ╕ншим шляхом, але...


ЯК ╤ ЧОМУ В 2017 РОЦ╤ РОС╤Я НЕ В╤ДЗНАЧИЛА СТОР╤ЧЧЯ РЕВОЛЮЦ╤╥
В хат╕ пов╕шеного не говорять про мотузку, а в нин╕шн╕й РФ мовчать про революц╕ю…


ОП╤Р УКРА╥НЦ╤В ЛАМАЛИ ГОЛОДОМ
Повний текст проекту резолюц╕╖ Палати Представник╕в Конгресу США до 85-х роковин Голодомору в...


КОМУН╤СТИЧН╤ ТОТАЛ╤ТАРН╤ РЕЖИМИ ВБИЛИ ПОНАД 100 М╤ЛЬЙОН╤В ЛЮДЕЙ ПО ВСЬОМУ СВ╤ТУ
A ще незл╕ченно б╕льше людей було змушене зазнати експлуатац╕╖, насильства ╕ невимовного...


РЕАЛЬНА ╤СТОР╤Я. СПОВ╤ДЬ ДИТИНИ БОРЦ╤В ЗА УКРА╥НУ
Мен╕ було три тижн╕. Мама вир╕шила мене пров╕дати ╕ пустилася в дорогу. Там ╖╖ п╕дстрелили...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 26.11.2010 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 26.11.2010
Св╕дчать документи

У ФРАНЦ╤╥ ВИЙШЛА КНИГА ПРО ГОЛОДОМОР
 У Франц╕╖ вийшла друком книга ком╕кс╕в «Укра╖нськ╕ зошити (спогади про радянськ╕ часи)», в як╕й розпов╕да╓ться ╕ про Голодомор-геноцид 1932—1933 рок╕в. Автор — в╕домий ╕тал╕йський художник ╤╜орт — уже розпродав 10 000 прим╕рник╕в ц╕╓╖ книги в ╤тал╕╖. Незабаром зб╕рка ╕люстрованих опов╕дей ╕ спомин╕в укра╖нц╕в про недавн╓ минуле вийде у св╕т англ╕йською, н╕мецькою та ╕спанською мовами, — пов╕домля╓ Б╕-Б╕-С╕.
 Автор говорить: «Я в╕дчув справжн╕й шок в╕д того, що побачив та почув. З╕ мною вперше таке сталося... ╤ я тод╕ подзвонив сво╓му видавцев╕ ╕ сказав, що хочу робити ╕ншу книгу», — розпов╕в в╕н Б╕-Б╕-С╕.
 Приголомшливо новою ╕нформац╕╓ю стала для ╤╜орта тема Голодомору. До при╖зду в Укра╖ну в╕н н╕коли не чув про штучний голод, орган╕зований комун╕стичною владою тод╕шнього СРСР, що забрав життя м╕льйон╕в укра╖нц╕в.
 Пан ╤╜орт розпов╕в: «Я також маю короткий ф╕льм на 3 хвилини, де можна побачити справжн╕ обличчя мо╖х геро╖в. Один ╕з них, Микола Васильович, просто на вулиц╕ почав плакати. Це було приголомшливо, цей неймов╕рний, не висловлений б╕ль».
 «Укра╖нськ╕ зошити» — принципово новий для автора жанр. В ╕нтерв’ю Б╕-Б╕-С╕ художник сказав, що в його творчому житт╕ вперше так сталося, щоб тема неспод╕вано зац╕кавила наст╕льки, що змусила на якийсь час в╕дмовитися в╕д решти творчих план╕в.
 За в╕дгуками фах╕вц╕в та аматор╕в жанру, ╤╜орт ╓ одним ╕з найпом╕тн╕ших ╕тал╕йських художник╕в, як╕ спец╕ал╕зуються на ком╕ксах. В╕н ма╓ численн╕ призи, а також власне видавництво «CoconinoPress».
 
Прес-центр Центру досл╕джень визвольного руху.


 Св╕дчать документи

 У Ки╓во-Могилянськ╕й академ╕╖ презентовано книгу «Голодомор 1932 - 1933 рок╕в в Укра╖н╕ за документами Галузевого державного арх╕ву СБУ. Анотований дов╕дник».
 Як переда╓ кореспондент УН╤АН, один з упорядник╕в книги, доктор ╕сторичних наук Василь Даниленко п╕д час презентац╕╖ зазначив, що до не╖ вв╕йшли 420 документ╕в, як╕ стосуються Голодомору. В╕н наголосив, що це перше видання повного перел╕ку вс╕х розсекречених документ╕в СБУ (1930 - 1980-т╕ роки) про Голодомор та короткий огляд ╖х зм╕сту. За його словами, дане видання розраховане не т╕льки на ╕сторик╕в, юрист╕в, кра╓знавц╕в, але й ус╕х, хто вивча╓ ╕стор╕ю Укра╖ни ХХ ст.
 В.Даниленко пов╕домив, що в ц╕й книз╕ вперше описан╕ виявлен╕ в Галузевому державному арх╕в╕ СБУ документи, що стосуються перепису населення 1937 року. За його словами, тут ╓ св╕дчення людей, як╕ були арештован╕ по справ╕, яка стосувалася перепису населення ╕, зокрема, тих, хто прогнозували ситуац╕ю на майбутн╓ з чисельн╕стю населення в Укра╖н╕. В╕н зазначив, що документи показали значн╕ втрати серед населення. В.Даниленко пов╕домив, що один з арештованих сказав, що подав розрахунки, що в 1937 роц╕ буде в Укра╖н╕ 35 м╕льйон╕в людей, але по результатах перепису було лише 29 м╕льйон╕в. За його словами, “з цих документ╕в можна встановити цифру приблизно втрат населення в╕д Голодомору - 6 м╕льйон╕в ос╕б”.
 В.Даниленко пов╕домив, що в книз╕ м╕ститься ╕менний та географ╕чний покажчики. За його словами, в ╕менному покажчику назван╕ не т╕льки жертви Голодомору, але й “уповноважен╕, як╕ орган╕зовували цей Голодомор-геноцид укра╖нського народу, великий перел╕к судд╕в, прокурор╕в, актив╕ст╕в парт╕йних, радянських, як╕ вчинили наругу над укра╖нським народом”.
 ╤сторик розказав, що м╕стяться в книз╕ документи, як╕ показують як була “орган╕зована харчова блокада”, як не допускалося в Укра╖ну ввезення з ╕нших республ╕к продукт╕в, як не дозволяли людям ви╖хати з Укра╖ни, щоб врятуватися.
 В.Даниленко пов╕домив також, що в книз╕ ╓ розсекречен╕ документи - ╕нформац╕йн╕ пов╕домлення та допов╕дн╕ записки КДБ УРСР, як╕ розкривають форми ╕ методи боротьби КДБ проти поширення у св╕т╕ правди про Голодомор. В.Даниленко пов╕домив, що книга вийде накладом 1000 екземпляр╕в, але буде ╕ електронна верс╕я книги.
 
 Державна дума Рос╕╖ визнала Катиньську трагед╕ю злочином стал╕н╕зму

 Як переда╓ власний кореспондент УН╤АН у РФ, в╕дпов╕дну заяву ухвалив рос╕йський парламент. Цей документ в╕дмовилася п╕дтримати фракц╕я КПРФ.
 «С╕мдесят рок╕в тому були розстр╕лян╕ тисяч╕ польських громадян, як╕ утримувалися в таборах для в╕йськовополонених НКВС СРСР ╕ в`язницях зах╕дних областей Укра╖нсько╖ РСР ╕ Б╕лорусько╖ РСР. В оф╕ц╕йн╕й радянськ╕й пропаганд╕ в╕дпов╕дальн╕сть за це лиход╕йство, що одержало назву Катиньсько╖ трагед╕╖, приписувалася нацистським злочинцям», - говориться в заяв╕.
 Зазнача╓ться, що на початку 1990-х рок╕в було визнано, що масове знищення польських громадян на територ╕╖ СРСР п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни стало «актом свав╕лля тотал╕тарно╖ держави». Зг╕дно з опубл╕кованими матер╕алами ╕з секретних арх╕в╕в, Катиньський злочин був зд╕йснений за прямою вказ╕вкою Йосипа Стал╕на та ╕нших радянських кер╕вник╕в, наголошують автори документа.
 Держдума РФ висловила глибоке сп╕вчуття вс╕м жертвам необгрунтованих репрес╕й, ╖хн╕м р╕дним ╕ близьким. Зазнача╓ться, що коп╕╖ багатьох документ╕в, що збер╕галися в закритому арх╕в╕ Пол╕тбюро ЦК КПРС, вже передано польськ╕й сторон╕. Депутати Держдуми впевнен╕, що ця робота ма╓ бути продовжена. «Необх╕дно ╕ дал╕ вивчати арх╕ви, зв╕ряти списки загиблих, в╕дновлювати чесн╕ ╕мена тих, хто загинув у Катин╕ та ╕нших м╕сцях, з`ясовувати вс╕ обставини трагед╕╖», - говориться в документ╕.
 «Розд╕ляючи скорботу польського народу», потр╕бно пам`ятати ╕ про те, що в Катиньських ровах покояться ╕ тисяч╕ радянських громадян, знищених стал╕нським режимом у 1936-1938 роках, в╕дзначають рос╕йськ╕ парламентар╕╖. Поряд розташован╕ й могили радянських в╕йськовополонених, розстр╕ляних г╕тлер╕вськими катами в роки Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни.
 «Наш╕ народи заплатили величезну ц╕ну за злочини тотал╕таризму. Р╕шуче засуджуючи режим, що нехтував правами ╕ життям людей, депутати Державно╖ Думи в╕д ╕мен╕ рос╕йського народу протягують руку дружби польському народу ╕ висловлюють над╕ю на початок нового етапу у в╕дносинах м╕ж нашими кра╖нами, як╕ розвиватимуться на основ╕ демократичних ц╕нностей», - говориться в документ╕.
 На думку рос╕йських депутат╕в, це буде кращим пам“ятником жертвам Катиньсько╖ трагед╕╖, яких вже з вичерпною очевидн╕стю реаб╕л╕тувала сама ╕стор╕я, во╖нам-червоноарм╕йцям, загиблим у Польщ╕, радянським солдатам, як╕ в╕ддали сво╖ життя за ╖╖ визволення в╕д г╕тлер╕вського нацизму.
 Дов╕дка. Радянський НКВС навесн╕ 1940 року розстр╕ляв б╕льше 20 тис. полонених громадян Польщ╕, зокрема, в Катин╕ на територ╕╖ сучасно╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Полонених поляк╕в розстр╕лювали також в ╕нших республ╕ках тод╕шнього СРСР, зокрема на територ╕╖ нин╕шньо╖ Укра╖ни, зокрема в Харков╕ й п╕д Ки╓вом.
 
   УКРА╥НСЬКА ВЛАДА дала згоду на проведення розкопок у селищ╕ Бик╕вня п╕д Ки╓вом для пошуку розстр╕ляних НКВС в 1940 роц╕ громадян Польщ╕. Укра╖на таким чином в╕дпов╕ла на прохання польсько╖ влади, яке озвучував, зокрема, Президент Польщ╕ Брон╕слав Коморовський п╕д час в╕зит╕в до Укра╖ни у вересн╕ та жовтн╕ цього року. За даними польського TVN24, розкопки, як╕ сп╕льно будуть вести польськ╕ та укра╖нськ╕ експерти, планують розпочати у кв╕тн╕ 2011 року. Оч╕ку╓ться, що вони триватимуть близько 2,5 м╕сяц╕. На м╕сц╕ виявленого поховання польських громадян плану╓ться спорудити мемор╕ал, який може бути в╕дкритий в 2012-му або 2013 роц╕.
 Пошуки розстр╕ляних громадян Польщ╕ будуть проводитися в одн╕й ╕з частин поховального мемор╕алу в Бик╕вн╕, де спочивають останки понад 100 тис. жертв комун╕стичних репрес╕й. Остаточн╕ надписи на „польському мемор╕ал╕” у Бик╕вн╕ ще будуть узгоджуватися сторонами, оск╕льки у визначеному м╕сц╕ розкопок, швидше за все, похован╕ не лише поляки. TVN24 зауважу╓, що у Бик╕вн╕ можуть бути похован╕ близько 3,5 тис. поляк╕в, в тому числ╕ в╕йськових, як╕ були взяти в полон п╕сля захоплення Польщ╕ 17 вересня 1939 року. Кр╕м Катин╕ на територ╕╖ сучасно╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ полонених поляк╕в розстр╕лювали також на територ╕╖ нин╕шньо╖ Укра╖ни, зокрема у Харков╕ та п╕д Ки╓вом.
 
 
 ТИМ ЧАСОМ...
 Кожн╕й десят╕й укра╖нськ╕й с╕м’╖ НЕ ВИСТАЧА╢ ГРОШЕЙ НА ╥ЖУ...

 Майже кожен другий укра╖нець констату╓ пог╕ршення його матер╕ального становища протягом останнього п╕вроку. Про це св╕дчать результати соцопитування “Укра╖нського демократичного кола”, передан╕ УН╤АН.
 Значна частка населення (45,8%) констату╓ пог╕ршення ╖хнього матер╕ального становища за останн╕ п╕вроку. При цьому практично така ж к╕льк╕сть громадян (46,5%) зазначили, що ╖хн╓ матер╕альне становище не зм╕нилось. При цьому лише 6,8% вважають, що ╖хн╓ матер╕альне становище покращилось. Не змогли визначитись 0,9%.
 На пог╕ршення матер╕ального становища за останн╕ п╕вроку вказують б╕льш╕ частки населення в Зах╕дному та Центральному рег╕онах (в╕дпов╕дно, 51% ╕ 54,2%), ан╕ж у П╕вденному й Сх╕дному рег╕онах (в╕дпов╕дно, 36,9% та 40,1%). ╤ навпаки, на покращення матер╕ального становища вказують б╕льш╕ частки населення в П╕вденному та Сх╕дному рег╕онах (в╕дпов╕дно, 9,5% ╕ 8,8%), н╕ж у Зах╕дному й Центральному рег╕онах (в╕дпов╕дно, 4,2% та 4,7%).
 Результати опитування св╕дчать, що кожн╕й десят╕й укра╖нськ╕й родини (10,5%) не вистача╓ грошей нав╕ть на ╖жу, а в╕дносн╕й б╕льшост╕ (41,2%), хоча й вистача╓ грошей на ╖жу, але купувати одяг чи взуття вже складно. При цьому абсолютну б╕льш╕сть населення Укра╖ни (96,7%) т╕╓ю чи ╕ншою м╕рою хвилю╓ зростання ц╕н. Не хвилю╓ зростання ц╕н 3% громадян, а 0,3% опитаних не змогли визначитись.
 В╕дносна б╕льш╕сть громадян (46%) вважа╓, що головним винуватцем нин╕шнього стр╕мкого зростання ц╕н ╓ як нин╕шня, так ╕ попередня влада однаковою м╕рою. Разом ╕з тим частка громадян, як╕ вважають головним винуватцем зростання ц╕н нин╕шню владу, ╓ б╕льшою, ан╕ж тих, хто звинувачу╓ в цьому попередню владу – в╕дпов╕дно, 21,9% та 16,2%. При цьому 11,8% дотриму╓ться думки, що зростання ц╕н – це об’╓ктивний насл╕док св╕тово╖ кризи, а 4,1% не змогли визначитись.
“Укра╖нське демократичне коло” на замовлення ╤нституту пол╕тики 2 - 8 листопада 2010 року провело всеукра╖нське опитування. Виб╕ркова сукупн╕сть репрезенту╓ доросле населення Укра╖ни й охоплю╓ вс╕ рег╕они кра╖ни. За м╕сцем проживання опитано 1200 респондент╕в в╕ком в╕д 18 рок╕в ╕ старше. Статистична похибка виб╕рки без урахування дизайн-ефекту з в╕рог╕дн╕стю 0,95 не перевищу╓ ±2,9%.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 26.11.2010 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8515

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков