Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 26.11.2010 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 26.11.2010
«Майдан, ми з тобою!»

 У день Свободи, 22 листопада, Майдан Незалежност╕ у Ки╓в╕ знову забарвився помаранчевими стр╕чками, хоча зовс╕м не йшлося про пол╕тичну символ╕ку. Просто цей кол╕р почав сприйматися як символ незгоди, протесту, боротьби за справедлив╕сть.
 А справедлив╕сть для малого б╕знесу (бо з╕бралися тут п╕дпри╓мц╕, протестуюч╕ проти нового Податкового кодексу Укра╖ни) – це ота ╖хня в╕дносна автономн╕сть щодо держави, яка тривала увесь терм╕н ╕снування п╕дпри╓мництва в Укра╖н╕. Заплативши ╓диний податок за спрощеною системою, якщо ма╓ш об╕г кошт╕в до 500 тис. грн. на р╕к, п╕дпри╓мець подекуди тим ╕ обмежував сво╖ стосунки з державою, а податок цей становив на ринках С╕мферополя 100-200 грн. на м╕сяць. Значну суму складала оренда робочого м╕сця, та йшла вона на користь його господарев╕. Лише вл╕тку запрацювала накопичувальна пенс╕йна система: дбаючи про сво╓ майбутн╓, туди треба було вносити 288 грн. щом╕сяця. Платили вс╕, ╕ сам╕ пенс╕онери, але останню норму п╕д тиском м╕тингуючих було скасовано.
 Податковий кодекс Укра╖ни був покликаний зм╕нити ситуац╕ю, в як╕й перебувають допоки др╕бн╕ п╕дпри╓мц╕. Спрощена система тепер мусила поширюватися лише на тих з них, хто мав об╕г кошт╕в до 300 тис. грн. на р╕к, а решта кандидат╕в у «спрощенц╕» (об╕г до 600 тис. грн.) мусила його п╕дтверджувати з допомогою касового апарату, до чого ставлення у вс╕х було р╕зко негативне. ╤, можливо, не лише тому, що обл╕к товару, щоденний п╕драхунок його залишк╕в в╕дбиратимуть чимало часу, але й тому, що сума ця не завжди була такою, яка п╕дпадала п╕д податков╕ п╕льги. До того ж планувалося зб╕льшити й сам ╓диний податок – до 400 грн. на м╕сяць. Значно сутт╓в╕ш╕ права надавалися й податк╕вцям та ╕ншим перев╕ряючим.
 Якщо донин╕ мал╕ п╕дпри╓мц╕ працювали фактично на себе ╕ почувалися людьми досить забезпеченими, то уряд Азарова-Т╕г╕пка вир╕шив об╕йтися з ними так само, як ╕ з ╕ншими соц╕альними групами. А в тому, що невдовз╕ перетворення ╕з сер╕╖ непопулярних торкнуться життя чи не кожного, можна не сумн╕ватися. Нараз╕ вже ╕сну╓ ╕ Трудовий кодекс Укра╖ни, з якого вилучено, зокрема, звичн╕ обмеження робочого дня ╕ тижня, а долю прац╕вника господар зможе вир╕шувати без участ╕ профсп╕лок, достатньо лише попередити його за два тижн╕ до наступного зв╕льнення.
 Та пролетар╕ давно вже не ╓ у нас визначальним класом, у Криму ╖х треба ще пошукати. А ось представники малого б╕знесу – це, як правило, люди осв╕чен╕, заповзятлив╕, загартован╕ в р╕зного роду критичних ситуац╕ях, адже ╖хн╕й прибуток ╕ умови прац╕ залежать т╕льки в╕д них самих. Тому, втративши свого часу стаб╕льну роботу на п╕дпри╓мств╕, або ж пожертвувавши кар’╓рою вчителя, л╕каря, науковця задля тяжких вал╕з ╕з китайським товаром та пристойних доход╕в, вони готов╕ рятувати св╕й б╕знес за будь-яку ц╕ну.
 Розмовляю з нов╕тн╕ми «героями Майдану», як╕ щойно зв╕дти повернулися. Наталя Баннова зазнача╓: «За нових умов п╕дпри╓мцю доведеться на м╕сяць сплачувати 2,5 тис. грн., якщо сьогодн╕ ми вклада╓мось у 800. А податкова служба матиме право описувати майно ╕ на робот╕, ╕ вдома та порушувати крим╕нальну справу без постанови прокурора ╕ попереднього сл╕дства.
 Вимагатимуться також дов╕дки про оптовика-постачальника товару: його паспортн╕ дан╕, ╕дентиф╕кац╕йний код, сертиф╕кат якост╕ товару. Одержати все це просто нереально».
 Про под╕╖ в Ки╓в╕ розпитую у Назима Ал╕мова. «Ми ви╖жджали туди трич╕. Колеги збирали нам грош╕ на квитки. ╤ не в╕рте оф╕ц╕йним даним, н╕би на Майдан╕ страйкувало по 7 тис. ос╕б. Людей було вдесятеро б╕льше. Особливо вражали Одеса та Донецьк – люди при╖хали з «рекв╕зитом», який можна було побачити по телев╕зору. Наш╕ акц╕╖ не мали пол╕тичного п╕д╜рунтя, хоча деяк╕ опозиц╕йн╕ депутати намагалися нас «очолити». Вт╕м, Арсен╕ю Яценюку, Юл╕╖ Тимошенко та Юр╕ю Луценку ми надали слово, а п╕зн╕ше скористалися послугами депутат╕в, як╕ влаштували на Майдан╕ сво╖ приймальн╕. ╤накше ми б мусили виконати р╕шення суду, яким акц╕я заборонялася. В такий спос╕б депутатська недоторкан╕сть хоча би раз «попрацювала» на людей».
 ╢ що сказати ╕ Хал╕ду Шуману. «У нас вимагають, аби ми надали документац╕ю на ус╕х оптовик╕в, у яких закупляли товар к╕лька рок╕в тому. Закон не може працювати у зворотному напрямку. Я сам голосував за В╕ктора Януковича й дос╕ не можу збагнути, що в╕дбува╓ться. Хоча Прем’╓р-м╕н╕стр Микола Азаров намагався запровадити касов╕ апарати ще у 2005 роц╕. Влада пост╕йно наголошу╓, що лише за рахунок малого б╕знесу можна буде прогодувати наших пенс╕онер╕в. А чому б не перераховувати в Пенс╕йний фонд варт╕сть оренди, яку ми сплачу╓мо? Це шален╕ грош╕ (для мене – 2,5 тис. грн. на м╕сяць), ╕ ми б одразу закрили пенс╕йну проблему. Але пенс╕онерами, схоже, т╕льки прикриваються, а удар спрямований саме проти малого б╕знесу.
 Доходить до см╕шного: прац╕вникам установ культури заборонено купляти у нас тканини – мають в╕дшуковувати десь за кордоном ╖хн╕х виробник╕в».
  Ситуац╕ю у вс╕х деталях намагаються змалювати ╕ голова кооперативу ринку «Тавр╕я» Галина Дробова та голова правл╕ння споживчого товариства Центрального району С╕мферополя Над╕я Пол╕щук, як╕й вже не вперше доводиться захищати ╕нтереси сво╖х товарищ╕в по б╕знесу, ╕ досить усп╕шно. Галину Дробову особливо зворушило те ╓днання, яке в╕дбувалося на Майдан╕, коли для людей не ╕снувало н╕ мовних бар’╓р╕в, н╕ штучного розпод╕лу на Сх╕д ╕ Зах╕д (розд╕ляй ╕ володарюй!). Це саме вона на м╕тингу, що в╕дбувся 25 листопада б╕ля буд╕вл╕ Ради м╕н╕стр╕в Криму, скандувала: «Сх╕д ╕ Зах╕д разом! Майдан, ми з тобою! Разом нас багато, нас не подолати!»
 ╤ люди, геть рос╕йськомовн╕, чи не вс╕ з «б╕ло-голубими» переконаннями, повторювали ц╕ слогани разом ╕з нею, вже не першу годину стоячи п╕д проливним дощем, перед яким були безсил╕ парасольки.
 Н╕, це не була туга за владою Ющенка-Тимошенко, просто ц╕ слова, заряджен╕ енергетикою колишнього Майдану, додавали сил ╕ в╕ри у свою перемогу.
  Та чи вдасться ╖м похитнути волю уряду ╕ Президента? К╕лька дн╕в тому, перебуваючи в Брюссел╕, В╕ктор Федорович заявив: «Не все буде так, як вони хочуть. В╕д спрощено╖ системи оподаткування будемо в╕дходити ╕ виводити економ╕ку з т╕н╕».
 ╤ д╕йсно, розглядаючи ситуац╕ю неупереджено, без емоц╕й, почина╓ш усв╕домлювати: малий б╕знес – це той резерв, який м╕г би сутт╓во поповнити бюджет. ╤ якщо вже ставити на кол╕на пенс╕онер╕в та найманих прац╕вник╕в, ц╕лком лог╕чно попсувати життя ╕ п╕дпри╓мцям. Але кожне надзавдання сприйма╓ться лише тод╕, коли у держави (чи у народу) просто нема╓ вибору, коли люди усв╕домлюють лог╕чн╕сть ╕ необх╕дн╕сть такого кроку. Адже у вир╕шальн╕ для народу часи батьки ╕ д╕ди цих самих п╕дпри╓мц╕в зам╕сть забастовок перед Кремлем йшли добровольцями на фронти Велико╖ В╕тчизняно╖ ╕ не вс╕ поверталися назад.
 Поряд з ними гинули ╕ в╕йськов╕ командарми, бо куля – сл╕па. Нин╕шн╕й же «командарм» - в╕це-прем’╓р уряду, який оф╕ц╕йно визна╓ себе ╕деологом нин╕шн╕х реформ ╕ в╕дпов╕дальною людиною за зм╕ст Податкового кодексу, не виявля╓ нам╕ру ╕ на соб╕ «затягнути паска». Сам м╕льярдер, для великого б╕знесу в╕н оголошу╓ на п’ять рок╕в податков╕ «кан╕кули», а у прямому еф╕р╕ «Велико╖ пол╕тики» з ╢вгеном Кисельовим да╓ зрозум╕ти, що пролетар╕ат в╕н не полюбля╓, з думкою народу рахуватися не збира╓ться, а публ╕чне обговорення Податкового кодексу вважа╓ «бр╓дом».
 Можливо, тому правила життя, запропонован╕ високим урядовцем, ╕ сприймаються в штики, а один ╕з п╕дпри╓мц╕в, що торгу╓ продуктами харчування за дуже пом╕рними ц╕нами, поясню╓: «Впровадження Податкового кодексу у такому вигляд╕ просто знищить малий б╕знес, ╕ люди муситимуть отоварюватися виключно у г╕пер-маркетах, мереж╕ яких належать ол╕гархам. А це ╕ ╓ ╖хньою к╕нцевою метою».
 Про те, що великий б╕знес сьогодн╕ - «╓диний годувальник», вже н╕хто з його представник╕в говорити не соромиться. Та чи прогоду╓ в╕н ще й позбавлених самозайнятост╕ др╕бних п╕дпри╓мц╕в, сказати важко, бо не задля того, а задля економ╕╖ в Трудовому кодекс╕ заклада╓ться допустима тривал╕сть робочого дня вдв╕ч╕ б╕льша, н╕ж вона ╓ сьогодн╕. Тож, все ще спод╕ваючись на нин╕шнього Президента, п╕дпри╓мц╕ не втрачають над╕╖, що Податковий кодекс ним буде заветовано ╕ у той же час готуються до збору п╕дпис╕в за в╕дставку уряду та Верховно╖ Ради.
 Бажаючи почути б╕льш об’╓ктивну трактовку нашум╕лого документа, ц╕лий тиждень намагалась зв’язатися з Кримським представництвом Державного ком╕тету Укра╖ни у справах п╕дпри╓мництва та регуляторно╖ пол╕тики. Але телефон мовчав.
 Чи там просто побоюються надто складних запитань в╕д п╕дпри╓мц╕в, чи й сам╕ по╖хали на Майдан?
 
Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 26.11.2010 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8520

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков