Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТОР╤НКАМИ “М╤СЦЕВОГО ЧАСОПИСУ”
Ще наприк╕нц╕ 2013-го, до початку под╕й на Майдан╕, поет та проза╖к ╤гор Дах (м. Червоноград)...


НЕЗР╤ВНЯНИЙ СВ╤Т ПЕТРИК╤ВСЬКОГО РОЗПИСУ
Нещодавно мала при╓мну зустр╕ч – на виставц╕ «╤нноватика в сучасн╕й осв╕т╕»...


СП╤ЛКА В╤ДЗНАЧИЛА ПИСЬМЕННИК╤В-КРИМЧАН
Михайло Вишняк вручив нагороди ╕ побажав Галин╕ Литовченко ╕ В╕ктору Стусу нових щедрих ужинк╕в...


СТЕПОВ╤ ОБРИСИ ПОЕТА
Не буде переб╕льшенням, якщо сказати, що Василь Латанський, якому 18 листопада виповню╓ться 79...


ЗИМА С╤ДА╢ НА ПОКУТЬ...
З Феодора-Студита ста╓ холодно й сердито.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 26.11.2010 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 26.11.2010
Богдан СТУПКА: «Якщо на сцен╕ буде високохудожн╕й тв╕р, то на нього п╕дуть вс╕ — ╕ рос╕йськомовн╕, ╕ укра╖номовн╕...»

Мистецтво
 
 ФРАНК╤ВСЬК╤ «ЛЕВ ╤ ЛЕВИЦЯ»
 Ось в╕н, такий довгожданий трет╕й дзв╕нок, п╕сля якого вх╕д до зали заборонено... Ста╓ темно... За якусь мить на сцен╕ Кримського укра╖нського музично-драматичного театру почина╓ться священнод╕яння – спектакль... ╤ майже як у б╕льшост╕ випадк╕в, у режисера-постановника, заслуженого д╕яча мистецтв Укра╖ни, лауреата Державно╖ прем╕╖ ╕м. ╤. Котляревського Стан╕слава Мойсе╓ва, прост╕р сцени — чорний, щоправда, з вкрапленнями б╕лого, червоного та ср╕бного. Художник-постановник вистави Володимир Карашевський розм╕стив серед сцени велике дзеркало - як двер╕, що ведуть у внутр╕шн╕й св╕т персонаж╕в - до ╖хньо╖ душ╕... А ще п╕двищення, яке водночас ╓ й н╕би подружн╕м ложем головних геро╖в, ╕, можливо, могилою, згарищем, на якому часом спалахують примхливо-н╕жн╕ чи щиро-зваблив╕ ╕скорки загасло╖ любов╕ та пристраст╕... ╤ ср╕бна куля – а чи як символ житт╓вого тягаря, а чи як ус╕╓╖ Земл╕, а чи як життя одн╕╓╖ окремо взято╖ людини, а мо’ й складного клубка ус╕х вза╓мин...
 Так почався веч╕р 19 листопада у кримськ╕й столиц╕, де на сцен╕ Укра╖нського театру давали траг╕фарс «Лев ╕ Левиця» ╤рени Коваль у виконанн╕ актор╕в Нац╕онального академ╕чного драматичного театру ╕м. ╤. Франка. У головних ролях - неперевершен╕ Богдан Ступка та Пол╕на Лазова.
 Нагада╓мо, що першопрочитання ц╕╓╖ п’╓си сучасного укра╖нського драматурга англ╕йського походження ╤рени Коваль в╕дбулося ще 8 рок╕в тому - у грудн╕ 2002 р. До реч╕, в Ки╖вському Молодому академ╕чному театр╕.
 В основ╕ драматург╕чного твору - незнан╕ до цього для широкого загалу глядач╕в ╕ поц╕новувач╕в красного письменства с╕мейн╕ вза╓мов╕дносини класика рос╕йсько╖ л╕тератури Льва Толстого та його дружини Соф╕╖. У робот╕ над текстом автором були використан╕ щоденники подружжя Толстих, як╕ вони писали протягом майже п╕встол╕ття свого подружнього життя. ╤рен╕ Коваль, на думку критик╕в, вдалося створити не просто якийсь житт╓пис родини Толстих, а витончену глибоку п’╓су про в╕чн╕ категор╕╖ людського буття: любов, ненависть, творч╕сть, дов╕ру, п╕дтримку.
 До реч╕, тод╕, на прем’╓р╕, була присутня ╕ правнучка графа Толстого Анастас╕я Толстая з двома сестрами. У лютому 2003 р. з неймов╕рним усп╕хом ця вистава була показана у Польщ╕, на сцен╕ крак╕вського Старого театру. А через 5 рок╕в п╕сля прем’╓ри у Молодому театр╕ п’╓са «Лев ╕ Левиця» прийшла на сцену театру ╕м. ╤.Франка. У липн╕ 2008 року вистава нав╕ть брала участь у М╕жнародному фестивал╕ в м. Гданськ (Польща).
 Прикметно, що у «Лева ╕ Левиц╕» незм╕нною лишилася постановочна група: режисер-постановник Стан╕слав Мойсе╓в, художник-постановник Володимир Карашевський, про яких говорилося вище, композитор Юр╕й Шевченко та художник по костюмах Олена Богатирьова, художник по св╕тлу В╕ктор Святненко, звукорежисер Олег Чорний. А до в╕ртуозного дуету Богдана Ступки ╕ Пол╕ни Лазово╖ до╓дналися пров╕дн╕ та молод╕ актори-франк╕вц╕: народний артист Укра╖ни Лесь Задн╕провський у рол╕ Турген╓ва; заслужена артистка Укра╖ни ╢лизавета Слуцька (мати Сон╕); лауреат Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕м. Т. Шевченка Андр╕й Водич╓в (Янгол, Тан╓╓в), Олександр Лог╕нов (Чертков); ╕ молодь - Олекс╕й Зубков та Ярослав Гуревич у рол╕ молодик╕в; Дмитро Рибалевський (Серг╕й - син Толстих); Олена Медв╓д╓ва (Саша Толстая).
 Ц╕каво, що с╕мферопольц╕ та гост╕ кримсько╖ столиц╕ мали змогу наблизитися до розум╕ння життя та психолог╕╖ творчост╕ в╕домого рос╕йського письменника завдяки гр╕ франк╕вц╕в, як╕ виступали на сцен╕ укра╖нського театру ввечер╕ саме напередодн╕ 100-╖ р╕чниц╕ роковин Льва Миколайовича. (20 листопада далекого 1910 року в╕н п╕шов з життя.)
 А от у Севастопол╕ франк╕вських «Лева ╕ Левицю» бачили минулого 2009 року, коли театр при╖здив туди з гастролями, про як╕ «КС» розпов╕дала сво╖м читачам.
 Але як ╕ минулого року, так ╕ цього, у зал╕ повний аншлаг, незважаючи на те, що геро╖ п’╓си говорять укра╖нською мовою. Бо ж справжн╓ мистецтво не ма╓ мовних кордон╕в.
 
БОГДАН СТУПКА: «ПРИХОДЬТЕ В ТЕАТРИ,  В Ф╤ЛАРМОН╤╥ ╤ НА ВИСТАВКИ»…
 Не дивлячись на те, що п╕д час цих гастролей у Криму зустр╕ч франк╕вц╕в, зокрема, й Богдана Ступки, з журнал╕стами не було заплановано, нам вдалося к╕лька хвилин до спектаклю посп╕лкуватися з Богданом Сильвестровичем. ╤ через призму його св╕тогляду, коли про складне ╕ сутт╓ве говориться простими словами, ми спробували глянути на св╕т навколо нас його очима.
 «╤ я знаю боксера з таким пр╕звищем, - ╕рон╕чно зауважив Богдан Сильвестрович, коли ми говорили про те, що в С╕мферопол╕ ╓ академ╕к Володимир Сидоренко, який написав п’╓су про ╤вана Грозного ╕ прин╕с, щоб митець почитав ╖╖. - Та вс╕ ми тепер зна╓мо футбол╕ста Шевченка, а Тараса от не зна╓мо...»
 Митець звернув нашу увагу й на те, що у переважн╕й б╕льшост╕ на гастрол╕ возять т╕льки рос╕йськ╕ театри, а тут - Нац╕ональний академ╕чний драматичний театр ╕м. ╤. Франка.
 «╤ ви зна╓те, воно дуже в╕драдно, що завдяки робот╕ нашого продюсера Михайла Бондаренка ми ма╓мо змогу гастролювати, а ще битком людей у зал╕. ╤ так не т╕льки в С╕мферопол╕, а й в Запор╕жж╕ та ╕нших м╕стах. «Лева ╕ Левицю» сприймають «на ура!». Все гарно, бачите», - зазначив Богдан Сильвестрович.
 Щодо само╖ постановки, то, на його думку, вона дуже не проста: «Наша ем╕грантка – ╤рена Коваль хот╕ла написати докторську дисертац╕ю ╕ занурилася в арх╕вн╕ матер╕али, що збер╕гаються в Лондон╕. Результатом роботи стала п’╓са. Ми ╖╖, щоправда, трохи удосконалили, а результат ви бачите на сцен╕. А от щодо акторсько╖ гри, задум╕в режисера, персонал╕╖ самого Льва Толстого, то для мене не було н╕чого важкого, - розпов╕в актор. - Гра╓ться ж не письменника, а людину. Я ж не пишу так, як Толстой, тому не можу з╕грати... А от людськ╕ в╕дносини м╕ж дружиною ╕ чолов╕ком – це головне у вистав╕. Вона дуже автоб╕ограф╕чна. ╢ ж листування, ╓ щоденники... Саме тому Лев Миколайович вийшов у нас не хрестомат╕йним, ╕ це нормально».
 Богдан Сильвестрович згадав, що на прем’╓ру було запрошено правнучку Толстого з Лондона. До реч╕, ╖й постановка сподобалася, ╓дине, що вона в╕дзначила, що борода у ╖╖ прад╕да була б╕льшою, але це не вплива╓ на глибинну сутн╕сть спектаклю.
 Розпов╕в художн╕й кер╕вник Нац╕онального академ╕чного драматичного театру ╕м. ╤.Франка ╕ про те, що св╕й 91 театральний сезон, п╕сля чотирир╕чно╖ перерви, вони в╕дкрили «Украденим щастям».
 «Думав, що ми постар╕ли, ╕ тому хот╕в робити нову редакц╕ю, але почали грати - ╕ все, як кажуть, нормально. Багато хто диву╓ться, кажуть, що це нова р╕ч у нас. Одним словом, п╕дтверджу╓ться приказка, що нове, то добре забуте старе, - усм╕хаючись, зауважив Богдан Сильвестрович, ╕ ще трохи розпов╕в про найближч╕ плани франк╕вц╕в. - Зараз ми готу╓мо прем’╓ру, яка ма╓ в╕дбутися 24 грудня. Це буде п’╓са ╤горя Афанась╓ва «Урус-шайтан» (Байка про С╕рка - кошового отамана, шеваль╓ Д’Артаньяна ╕ турецького султана). Пот╕м буде п’╓са французького драматурга Шм╕дта – про актора Фредер╕ка Леметра, а пот╕м у нас п╕дуть укра╖нськ╕ забут╕ романси - спектакль, у якому по╓дна╓ться любов, декаданс, вокзал ╕  25 укра╖нських романс╕в. Це моя давн╕шня мр╕я – зробити постановку на основ╕ укра╖нських забутих романс╕в. Вони дуже мелод╕йн╕ й красив╕. ╥х варто згадати ╕ показати людям!»
 А от намагання «де юре» укра╖нських театр╕в н╕бито догодити глядачев╕, ╕ по можливост╕ заробити якусь коп╕йчину, показуючи спектакл╕ рос╕йською мовою, Богдан Ступка вважа╓ не дуже доц╕льним. «Рос╕йськ╕ театри ╓ у багатьох м╕стах кра╖ни. В них й мають йти спектакл╕ рос╕йською мовою. А укра╖нськ╕ театри мають бути укра╖нськими, - зауважив Богдан Сильвестрович. - Не там шукають причину, чому глядач не ходить до театрально╖ зали. Переконаний, якщо на сцен╕ буде високохудожн╕й тв╕р, то на нього п╕дуть вс╕ - ╕ рос╕йськомовн╕, ╕ укра╖номовн╕. Я би цього не робив... У нашому театр╕ ╕ укра╖нську, ╕ ╓вропейську класику ми ставимо укра╖нською. Люди ╕з задоволенням ходять до нас, ╕ не т╕льки укра╖нц╕, а й рос╕яни, поляки. Ми й на гастрол╕ ╖здимо. Наприклад, цього року в Петербург привезли 5 назв - «Легенду про Фауста», «Одруження» Гоголя, «Кайдашеву с╕м’ю», «Тевь╓»  ╕ «Наталку Полтавку». Зали були битком набит╕, ╕, коли вже давали останн╕й спектакль, «Наталку Полтавку», то п╕д╕йшов глядач ╕ сказав, що ╖м не треба перекладу, вони й так все розум╕ють. Мистецтво не ма╓ кордон╕в, не ма╓ якогось мовного бар’╓ру. Воно належить людям».
 А от на питання, чи легко керувати з╕рками, Богдан Сильвестрович, майже н╕ на мить не задумавшись, в╕дпов╕в: «Я вважаю, що у нас в театр╕ нема з╕рок. У нас ╓ просто дуже хорош╕ артисти. А з╕рка – це щось таке з примхами, цяцянками, забаганками, пост╕йними скандалами. Колектив же театру ╕м. ╤. Франка - це дуже хорош╕ актори, яких р╕дко де знайдеш».
 Завершуючи нашу спонтанну, але в╕д того не менш ц╕каву ╕ пл╕дну бес╕ду, Богдан Ступка побажав ус╕м кримчанам: «Ход╕ть в театр, а особливо в укра╖нський. А ще приходьте в ф╕лармон╕╖ ╕ на виставки»…
 
ТРОХИ ПРО АКАДЕМ╤ЧН╤СТЬ
 Нац╕ональний академ╕чний драматичний театр ╕м. ╤. Франка було заснований 1920 року видатним режисером, актором, театральним д╕ячем Гнатом Юрою. За дев’ять десятил╕ть театр по праву пос╕в одне з ч╕льних м╕сць в ╕стор╕╖ укра╖нського та св╕тового театру. Видатн╕ майстри сцен╕чного мистецтва: режисери, сценографи, композитори, драматурги вважають за честь бути представленими на сцен╕, що пам’ята╓ Амврос╕я Бучму, Нонну Копержинську, Натал╕ю Ужв╕й, Аркад╕я Гашинського, Пол╕ну Нятко, Мар’яна Крушельницького та ╕н.
 У кв╕тн╕ 2008 року вистава «Наталка Полтавка» ╤. Котляревського у виконанн╕ франк╕вц╕в мала честь в╕дкривати Укра╖нський д╕м у Нью-Джерс╕. В листопад╕ того ж року в╕дбувся показ вистави «Голодний гр╕х» В. Стефаника, яку театр присвятив св╕тл╕й пам’ят╕ жертв Голодомору.
 ╤ це т╕льки маленька дещиця усього того, що було зд╕йснено в ст╕нах цього в╕домого укра╖нського театру, а попереду, ╕ чомусь у це в╕риться, ще б╕льше нових звершень ╕ вир╕шення житт╓вих питань. Адже, як казав Олександр Герцен, театр якраз ╕ ╓ тою найвищою ╕нстанц╕╓ю для вир╕шення ус╕х житт╓во важливих питань.

 ЗАМ╤СТЬ П╤СЛЯМОВИ
 Священнод╕яння франк╕вц╕в на сцен╕ п╕д╕йшло до к╕нця… Залу п╕дхопила сп╕льна хвиля овац╕й… В╕дпускати Богдана Ступку ╕ Пол╕ну Лазову з ╖хн╕ми сп╕льниками по «Левов╕ ╕ Левиц╕» с╕мферопольський глядач не хот╕в… Ос╕нн╕ кв╕ти… Бурхлив╕ оплески… ╤ пошана в очах… Справжн╓ мистецтво ╕ талант не мають мовних чи будь-яких ╕нших перешкод – ╖м п╕двладне людське серце ╕ розум…
 Вийшовши з театру, глядач знову в оч╕куванн╕ такого бажаного, ╕ водночас суворого, третього дзв╕нка, п╕сля якого вх╕д до зали заборонено...
 
Катерина КРИВОРУЧЕНКО.
Фото О. НОСАНЕНКА.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 26.11.2010 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8522

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков