Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. Анатол╕й КАЧАН
В╕дсутн╕сть нав’язливо╖ дидактики, знання психолог╕╖ дитини ╕ висока художн╕сть —...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 26.11.2010 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 26.11.2010
«ДЖЕРЕЛЬЦЕ»

 Колись, ще за царя Гороха, коли «Кримська св╕тлиця» приходила до читач╕в вчасно ╕  регулярно (╕ не лише в ╤нтернет╕, як тепер), в останню п’ятницю кожного м╕сяця вона робила слухняним ╕ допитливим малюкам кольоровий друкований подаруночок - ╓дину в Криму укра╖номовну дитячу газету-вкладку у «Св╕тлицю» - «Джерельце». Ось ╕ ц╕╓╖ останньо╖ листопадово╖ п’ятниц╕ «Джерельце» прийшло б до вас - з дитячим в╕ршиками ╕ малюнками, шк╕льними репортажами й опов╕даннями, загадками ╕ скоромовками, конкурсами ╕ призами... Кому це заважало? Чому, здавалося б, так╕ доросл╕ ╕ правильн╕ дяд╕ ╕ тьот╕, в╕д яких це залежало, зруйнували, замулили, не п╕дтримали, не вберегли струмочок р╕дно╖ мови, дитячо╖ творчост╕, прагнення до прекрасного, до сп╕лкування, до духовного збагачення й вдосконалення?
 Не будемо посипати голову попелом - давайте в╕рити, що «Джерельце» ще воскресне ╕ знову прокладе соб╕ русло-стежинку до юних дитячих душ! Дайте т╕льки стати на ноги «мам╕» - «Св╕тлиц╕»! А щоб ви його зовс╕м не забули, ми й п╕дготували цей невеличкий випуск-стор╕ночку дитячо╖ газети. «Джерельце» живе ╕ житиме, бо без нього, погодьтеся, якось сумно ╕ безбарвно на св╕т╕...
 
 Мо╖ друз╕ яблучка

 30 листопада у Данила Кононенка, учня 4-го «б» класу Укра╖нсько╖ школи-г╕мназ╕╖ м. С╕мферополя (на фото), день народження. Йому виповню╓ться 9 рок╕в.
 Данило - надзвичайно енерг╕йний хлопець, добре начитаний. Лише за час л╕тн╕х кан╕кул в╕н прочитав понад 30 книг художньо╖ та науково-популярно╖ л╕тератури, сол╕дних за обсягом (в середньому, 300-400 стор╕нок!). Добре вчиться, окр╕м р╕дно╖ укра╖нсько╖, гарно волод╕╓ рос╕йською, англ╕йською мовами. Разом з д╕дусем писали рад╕одиктант, ╕ Данило написав його на 11 бал╕в (зробив лише одну помилку). Чита╓ журнал «Барв╕нок», пропагу╓ це чудове видання серед сво╖х однокласник╕в, розв’язу╓ завдання, як╕ щономера «Барв╕нок» пропону╓ сво╖м юним читачам. За вправне розв’язання цих завдань журнал «Барв╕нок» нагородив хлопчика сво╖м «Дипломом».
 Данило не т╕льки багато чита╓, а й пробу╓ сам писати. Ось ╕ цього разу в╕н написав коротеньке фантастично-казкове опов╕даннячко «Мо╖ друз╕ яблучка» ╕ сам про╕люстрував його.
 «Джерельце» щиро в╕та╓ Данилка Кононенка з його 9-р╕ччям, бажа╓ йому добре навчатися ╕, звичайно ж, писати до дитячо╖ газети сво╖ нов╕ твори.
 Хай щастить тоб╕, Данилку! Рости великий та розумний на рад╕сть сво╖м батькам, сестричц╕, братику, д╕дусям та бабусям!
 *   *   *

ЯКОСЬ я сид╕в ╕ пив чай, а на ╕ншому к╕нц╕ столу лежало жовтеньке яблучко. П’ю ╕ раптом чую, що мене хтось кличе. А це, виявля╓ться, яблучко! Ми прив╕талися. Яблучко назвалося д╕вчинкою на ╕м’я Жовтушка. Вона спитала у мене: «Це х╕ба правда, що у вас яблука ╖дять?»
 «Так», - сказав я. «Але я Тебе, Жовтушко, ╖сти не буду, я тебе краще намалюю», - довершив я свою мову.
 ╤ зненацька ╕з-за хл╕бниц╕ викотилося дво╓ яблук: червоне ╕ зелене. Жовтушка в╕дрекомендувала мен╕ ╖х сво╖ми братами. Червоного звали Редик, а зеленого - Симик.
 Хлопц╕ - яблучка виявилися вельми компан╕йськими. Разом ми з╕грали парт╕ю в шахи, почитали, подивилися мультики по телеку, випили ще чаю (щоправда, яблучкам довелося налити в блюдечко). Так вони й дос╕ у мене живуть, мо╖ люб╕ яблучка. Я нав╕ть намалював ╖х. Ось, подив╕ться!
 Данило КОНОНЕНКО,
 учень 4-го «б» класу Укра╖нсько╖ школи-г╕мназ╕╖
 м. С╕мферополя.
 
 ЧУЖИМ ДОБРОМ НЕ ЗБАГАТ╤╢Ш
 Твори учн╕в 5-х клас╕в с╕мферопольсько╖ школи №3
 (Викладач укра╖нсько╖ мови - Мар╕я Мискова).

 Жила соб╕ д╕вчинка Маша. У не╖ була мр╕я: моб╕льний телефон. Одного разу Маша йшла з╕ школи та побачила чорний телефон, який хтось загубив, п╕дняла його ╕ рад╕сно поб╕гла додому. Наступного дня Маша взяла телефон у школу. Коли був урок укра╖нсько╖, в клас зайшла д╕вчинка та запитала:
 - Ви не бачили чорний телефон?
 Маша збл╕дла, але н╕чого не сказала. Коли уроки зак╕нчились, Маша побачила ту саму д╕вчинку. Вона щось шукала. Маша п╕д╕йшла ближче, протягнула руку з телефоном й сказала:
 - Тримай! Я знайшла його у густ╕й трав╕.
 - Дуже, дуже дякую! - зрад╕ла д╕вчинка.
 Вдома Маша розпов╕ла усе мам╕ й лягла спати. А мама порадилась ╕з татом - ╕ на наступний день Маша знайшла п╕д л╕жечком новесенький телефон!
 Владислава Романько, 5-А.
 *   *   *
 Одно разу, коли я йшов до школи, знайшов десять гривень. Коли прийшов, то почув, як хлопчики Петро ╕ В╕тя розмовляють. Петро жив дуже далеко ╕ його с╕м’я була б╕дною, в╕н казав В╕т╕: «Я сьогодн╕ по дороз╕ до школи загубив десять гривень, не чув, може хтось розпов╕дав, що знайшов ц╕ грош╕?» Мен╕ стало соромно ╕ було шкода Петрика. Його мати працювала в к╕нц╕ м╕ста ╕ вона не змогла б при╖хати, щоб забрати хлопця. ╤ мен╕ прийшла думка – а якщо покласти десять гривень йому в портфель непом╕тно! Я так ╕ зробив. Петро, коли хот╕в ╖хати додому, з╕брався й побачив сво╖ грош╕. Петрик одразу зрад╕в, ╕ мен╕ стало краще на душ╕, тому що я зробив добру справу!
 Дмитро Каша, 5-Д.
 *   *   *
 Одного разу Оля ╕ Наташа гуляли. Сталося так, що у Ол╕ випав гаманець. Але вона це не побачила, а Наташа пом╕тила. Наталка п╕дняла його ╕ вже хот╕ла в╕ддати Ол╕, але пом╕ркувала: «Там так багато грошей, я залишу його соб╕» - ╕ не в╕ддала.
 Наступного дня Оля вже ус╕х розпитала, чи не бачив хто гаманець! Ус╕ д╕ти казали, що не бачили. Коли у школу прийшла Наталка, Оля спитала ╕ ╖╖, але д╕вчинка сказала, що теж не бачила. Через деякий час Наталц╕ стало дуже соромно, вона в╕ддала гаманець Ол╕, вибачилась ╕ п╕шла.
 Оля пом╕тила, що Наталка сторониться ╖╖, п╕д╕йшла та спитала:
 - Чому ти п╕шла в╕д мене?
 - Мен╕ зда╓ться, що п╕сля цього випадку ╕з гаманцем ти не будеш з╕ мною товаришувати.
 - Чому?
 - Тому що я погано вчинила.
 - А давай знов гуляти ╕ товаришувати? – запропонувала Оля
 - Давай! – зрад╕ла Наталка.
 Ось так: чужим добром не збагат╕╓ш, а справжн╕х друз╕в треба ц╕нувати!
 Ал╕на Мокрухова,
 5-Г клас.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 26.11.2010 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8524

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков