Народне присл╕в’я мовить: «Що з воза впало, те пропало». Проте, влада н╕коли не дослуха╓ться до мудрост╕ свого народу. А все тому, що проблеми, як╕ виникають в╕д ╖╖ необачних чи помилкових д╕й, завжди вир╕шувалися за рахунок того ж таки народу. Що ж до нашо╖ влади, так вона й надал╕ творить, або законотворить, завжди на св╕й розсуд ╕, чомусь, завжди безкарно. У Севастопол╕ в протягом 90-х рок╕в минулого стол╕ття ц╕леспрямовано знищили б╕льше 30 дитсадк╕в (це я про те, що тод╕ з нашого воза впало…) Прим╕щення в╕ддавали в оренду, перебудовували, продавали, бо, мовляв, ╖х стало забагато, наповнюван╕сть не стов╕дсоткова. Через десять рок╕в такого господарювання черга дошколят до дитячих навчальних заклад╕в у м╕ст╕ сягнула 5000 тисяч. Ця цифра з року в р╕к зроста╓, адже держава заохочу╓ народжуван╕сть д╕тей. В╕д╕брати назад прим╕щення – не так просто. А якби й змогли в╕д╕брати, так вони вже перебудован╕ й облаштован╕ п╕д ╕нш╕ потреби. Одне з таких прим╕щень цього тижня спричинило неабияку соц╕альну напругу у м╕ст╕: батьки початково╖ школи б╕л╕н╜вально╖ г╕мназ╕╖ №2 вийшли на м╕тинг через те, що буд╕влю, у як╕й тепер знаходиться початкова школа г╕мназ╕╖, мають нам╕р повернути назад у мережу дошк╕льних навчальних заклад╕в, де вона й перебувала, до вищезгаданих 90-х рок╕в. Моя розмова з кандидатом психолог╕чних наук, головним спец╕ал╕стом з питань дошк╕льно╖ осв╕ти Севастопольського управл╕ння осв╕ти ╕ науки Оленою Миргород лише п╕дтвердила, що проблема ╓ ╕ вона вимага╓ терм╕нового вир╕шення: - Ск╕льки дитсадк╕в ма╓ наше м╕сто? - У Севастопол╕ сьогодн╕ 87 дитячих навчальних заклад╕в з контингентом малюк╕в – 12,5 тисяч. Попри те, що мережа дитсадк╕в досить добра, вона не повною м╕рою задовольня╓ потреби населення. У пер╕од 1992-1999 рок╕в було закрито 32 дошк╕льних навчальних заклади. Черга на м╕сце у дитсадку сьогодн╕ вже сягнула за 5000 тисяч. Протягом жовтня поточного року ус╕ма службами м╕ського управл╕ння осв╕ти ╕ науки опрацьована рег╕ональна програма розвитку дошк╕льно╖ осв╕ти м. Севастополя на 2011-2015 роки. Програма м╕стить к╕лька розд╕л╕в, де зазначен╕ заходи, зд╕йснення яких дозволить частково вир╕шити проблему. Я можу назвати деяк╕ розд╕ли програми: Передус╕м це – зб╕льшення груп ╕ м╕сць у вже д╕ючих дитсадках. Позаяк деяк╕ прим╕щення дитячих заклад╕в були ран╕ше недоукомплектован╕ д╕тьми через те, що потребували ремонту, мережа груп в наступному роц╕ зб╕льшиться десь на 12, це дасть можлив╕сть влаштувати в дитсадки 240 д╕тей. Другий розд╕л програми – повернення дошк╕льних навчальних заклад╕в, як╕ довгий час, з тих чи ╕нших причин, використовувалися не за призначенням. Плану╓ться поновлення дитсадка №105 у сел╕ Фронтове. Колись там д╕тей було мало, зараз – поб╕льшало. Затвердження рег╕онально╖ програми дозволить зб╕льшити ф╕нансування й до 2015 року цей дитячий заклад поновлять. Таких дитсадк╕в немало: №25, №70, тобто т╕ прим╕щення, як╕ ще можливо повернути, повернуть. Це питання розгляда╓ться сьогодн╕ на р╕вн╕ м╕ськради та держадм╕н╕страц╕╖. Ще один надзвичайно важливий розд╕л: в школах в╕дкриваються групи короткочасного перебування 5-р╕чних д╕тей. Тобто, зг╕дно з новим законом, що набув чинност╕ в липн╕ поточного року, про обов’язкову дошк╕льну осв╕ту, плану╓ться в╕дкриття груп короткочасного перебування на баз╕ загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в. Д╕тей будуть приводити десь на три години до школи для проведення з ними занять. Таким чином можна охопити д╕тей дошк╕льною осв╕тою. - Якими кадрами це питання вир╕шуватиметься? - Будуть в╕дкрит╕ додатков╕ ставки, кадри в╕дноситимуться не до шк╕л, а до дошк╕льних навчальних заклад╕в. Все це заплановано в рег╕ональн╕й програм╕, ф╕нансування яко╖ складатиме б╕льш як 40 м╕льйон╕в гривень. - Сьогодн╕ на нарад╕ пройшло затвердження нових Статут╕в дошк╕льних навчальних заклад╕в. Вони сутт╓во в╕др╕зняються в╕д попередн╕х? - Прийняття нових Статут╕в пов’язане з тим, що наш╕ дитсадки стають юридичними особами. - Це спрощуватиме ведення господарсько╖ д╕яльност╕? - Це продиктовано появою нових нормативних документ╕в. - Прокоментуйте, будь ласка, батьк╕вський бунт в б╕л╕н╜вальн╕й г╕мназ╕╖ №2 через нам╕ри повернути прим╕щення початково╖ школи г╕мназ╕╖, в якому ран╕ше був дитсадок, в мережу дошк╕льно╖ осв╕ти. - Сьогодн╕ це питання й справд╕ розгляда╓ться, проте к╕нцеве р╕шення ще не прийнято. Справд╕, вир╕шення цього питання викликало деяку соц╕альну напругу, але все буде продумано й вир╕шено в ╕нтересах д╕тей. Подякувавши Олен╕ Миргород за в╕дверту й зм╕стовну розмову, я посп╕шаю в давно знайомий мен╕ дошк╕льний навчальний заклад №12, де навчальний ╕ виховний процес ведеться укра╖нською мовою. Керу╓ ним вже 25 рок╕в посп╕ль заслужений прац╕вник осв╕ти Док╕я Дяг╕лева. Вона народилася у м. Кос╕в, що на ╤вано-Франк╕вщин╕, але залюблена у Крим, Севастополь та свою надзвичайну роботу – виховання малюк╕в. ╥╖ й запитую: - Як╕ зм╕ни в життя дитсадка внесе його новий Статут? - Життя вимага╓ зм╕н. Вже к╕лька рок╕в йшли розмови, що кожен дошк╕льний навчальний заклад ма╓ стати юридичною особою. Цього вимагають закони про дошк╕льну осв╕ту. Статути перших трьох дитсадк╕в Лен╕нського району Севастополя, у тому числ╕ й нашого, вже затверджен╕ на сес╕╖ райради. Ми н╕коли не погоджувалися на те, щоби мати окремо св╕й рахунок й бути окремими юридичними особами, бо звикли замикатися на районний в╕дд╕л осв╕ти ╕ завжди всього нового боялися. Але якщо це необх╕дно, то ма╓мо погоджуватися, аби в╕дпов╕дати сучасному законодавству. Зараз ми, вс╕ зав╕дуюч╕ дошк╕льними навчальними закладами, проходимо юридично-ф╕нансове навчання в управл╕нн╕ осв╕ти, де всьому цьому нас навчають. - Може це спрощуватиме вашу зв╕тн╕сть? - Якщо буде повне ф╕нансування, зв╕сно, тод╕ така самост╕йн╕сть потр╕бна. Зараз, до нового року, ми пройдемо скр╕зь ре╓страц╕ю, як цього вимага╓ Статут, п╕сля чого будемо працювати за договором з нашою центральною бухгалтер╕╓ю. Своя бухгалтер╕я, дума╓ться, з’явиться у нас не скоро. То ж, вир╕шення господарських питань вимагатиме в╕д нас об’╓днавчих д╕й. Це думка не лише моя, так думають чимало зав╕дуючих. Нас буде обслуговувати наша центральна районна бухгалтер╕я. Але кер╕вник дитсадка матиме набагато б╕льше в╕дпов╕дальност╕. В╕д кошторису до орган╕зац╕╖ навчального й виховного процесу – все ляже на плеч╕ кер╕вника дитсадка. Тому про спрощення будь-якого питання просто не йдеться. Але, як я вже сказала на початку розмови, життя не сто╖ть на м╕сц╕ й ми ма╓мо крокувати в ногу з часом. Отже, як я зрозум╕ла з розмови з двома досв╕дченими фах╕вцями, закони не обговорюються, вони – виконуються. Плин життя, нова влада – все це вносить корективи, призводить до зм╕н й лише час розсудить на користь вони, чи на шкоду. Наприклад, мен╕ незрозум╕ло, як працююч╕ батьки зможуть в╕двести дитину для короткочасного ╖╖ перебування у загальноосв╕тн╕й школ╕ ╕ вже через три години б╕гти за нею. Й куди под╕ти ╖╖ на решту часу, поки триватиме ╖х робочий день? Адже восьмигодинного робочого дня в установах ще н╕хто не в╕дм╕нив. Питань забагато, з огляду на шпальти газети. Одне зрозум╕ло: помилки й прорахунки влади завжди лягають на плеч╕ громадян. Якби тод╕, на початку 90-х рок╕в, минулого вже тепер стол╕ття, влада передбачила, у що вилл╓ться знищення 32 дошк╕льних навчальних заклад╕в, зараз не було би ст╕льки клопоту. Адже, нав╕ть за умови вищезгаданих вимушених зм╕н, черга у 5000 севастопольських д╕тей поменша╓ не скоро й не так сутт╓во, як хот╕лося б. Як в╕домо, народжуван╕сть у Севастопол╕ в останн╕ роки зб╕льшу╓ться на 250-300 немовлят щор╕чно. А це значить – щороку треба приростати ще одним дитсадком. Про так╕ передбачено-рад╕сн╕ проблеми у жодн╕й з нових програм не йдеться. Як ╕ про в╕дпов╕дальн╕сть влади за помилки, хай ╕ десятир╕чно╖ давнини. А даремно…