Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
29 СЕРПНЯ – ЧЕТВЕРТА Р╤ЧНИЦЯ ╤ЛОВАЙСЬКО╥ ТРАГЕД╤╥
Насправд╕ пут╕нський «зелений коридор» став для наших в╕йськових справжньою дорогою...


ЖОРСТК╤ УРОКИ ДЛЯ КРИМУ В╤Д ГЕТЬМАНА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО
Нещодавно в Харков╕ вийшла друком книга «Укра╖нська Держава – жорстк╕ уроки. Павло...


Алла ОСАДЧА. ФЕОДОС╤ЙСЬКА М╤СЬКА ОРГАН╤ЗАЦ╤Я СОЮЗУ УКРА╥НОК (1995-2014)
Лишилась ╓дина шпаринка – «Кримська св╕тлиця», ╕ я щиро вдячна ╖й за можлив╕сть...


УКРА╥НА – НАСТУПНА?
Рос╕я розпочала в Груз╕╖ в╕йну за встановлення нового св╕тового порядку. Груз╕я – це перший...


СВ╤Т ПРОКИНУВСЯ: ГОЛОВНИЙ П╤ДСУМОК ГРУЗИНО-РОС╤ЙСЬКО╥ В╤ЙНИ
Головне питання – чи в╕рно оц╕нив св╕т те, що тод╕ трапилося, та чи не була в╕дкрита саме...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 17.12.2010 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 17.12.2010
ГИНУЧИ, ВО╥НИ КИРПОНОСА ╤ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД РЯТУЮТЬ МОСКВУ
Фед╕р МОРГУН

 (Уривок з книги «Стал╕нсько-г╕тлер╕вський геноцид укра╖нського народу»)

 Подвигу во╖н╕в П╕вденно-Зах╕дного фронту, киян, полтавц╕в ╕ вс╕х учасник╕в найб╕льш гранд╕озно╖ битви Велико╖ В╕тчизняно╖ ╕ Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, як╕ з╕рвали бл╕цкриг л╕том 1941 року ╕ врятували Москву, присвячу╓ться.
 
 БО╥ В УКРА╥Н╤ Б╤СЯТЬ Г╤ТЛЕРА

 Як в╕домо, в затвердженому Г╕тлером план╕ «Барбаросса» передбачалося ведення блискавичного й переможного наступу проти Радянського Союзу, швидкий ╕ повний розгром Червоно╖ Арм╕╖ в прикордонних боях. Н╕мецькому командуванню ставилося головне тактичне завдання: розгромивши основн╕ сили Червоно╖ Арм╕╖, швидко просунутися на Сх╕д ╕ захопити Москву в серпн╕ або не п╕зн╕ше початку вересня. Г╕тлер╕вське верховне командування створило три могутн╕ в╕йськов╕ угруповання: «П╕вн╕ч», «Центр» ╕ «П╕вдень». Головнокомандуючому групою арм╕й «П╕вн╕ч» генерал-фельдмаршалу фон Ле╓бу доручалося в липн╕ вийти на п╕дступи до Лен╕нграда; головнокомандуючому «Центром» генерал-фельдмаршалу фон Боку - в середин╕ липня оволод╕ти Смоленськом, а головнокомандуючому одним ╕з наймогутн╕ших угруповань «П╕вдень» фон Рундштедту - захопити до того часу Ки╖в.
 У вм╕нн╕ планувати н╕мецькому генерал╕тету не в╕дмовиш. Таким ходом фронтального наступу передбачалися танков╕ прориви нашо╖ оборони, швидк╕ кидки вперед, котли й оточення частин Червоно╖ Арм╕╖ ╕ обов’язкове гальмування просування на Сх╕д, коли обстановка вимагатиме знищення наших див╕з╕й, корпус╕в ╕ ц╕лих арм╕й, як╕ потрапили у м╕шки й лещата н╕мецьких танкових армад.
 Та при всьому цьому процес╕ далеких марш╕в ╕ жорстоких бо╖в величезно╖ к╕лькост╕ п╕дрозд╕л╕в, якими важко управляти ╕ як╕ важко контролювати, в╕йська фельдмаршал╕в повинн╕ майже одночасно опинитися, повторюю, в липн╕ п╕д Лен╕нградом, у Смоленську й Ки╓в╕. При досягненн╕ цих дуже важливих ц╕лей у першому м╕сяц╕ в╕йни фон Ле╓б зобов’язаний був негайно штурмувати Лен╕нград ╕ швидко оволод╕ти м╕стом, щоб в╕дкрити сво╖м ╕ ф╕нським в╕йськам шлях на Москву з п╕вн╕чного заходу й п╕вноч╕; фон Бок повинен був дати команду танков╕й армад╕ генерал-полковника Гудер╕ана разом ╕з сотнями тисяч озбро╓них до зуб╕в ╕ окрилених легкими перемогами перших тижн╕в бо╖в п╕хотинц╕в, посаджених на автомоб╕л╕, форсованим маршем навалитися на Москву, до яко╖ в╕д Смоленська, наголошую, 340 к╕лометр╕в гарно╖ автомоб╕льно╖ дороги.
 А щодо фельдмаршала фон Рундштедта, то перед його в╕йськами у випадку оволод╕ння Ки╓вом, як передбачалося планом, у липн╕ в╕дкривалася чудова перспектива швидких поход╕в ╕ оволод╕ння Харк╕вським промисловим районом, Придн╕пров’ям, Донбасом. А там р╕внинними сухими степами рукою подати до Ростова, Кавказу, азербайджансько╖ нафти. Саме заради цих стратег╕чних ц╕лей добре спланованого бл╕цкр╕гу натужно рев╕ли мотори бомбовоз╕в «Люфтваффе», розкидаючи св╕й смертоносний вантаж над фронтом, м╕стами й селами Радянського Союзу, саме заради ц╕╓╖ мети того л╕тнього часу, майже не змовкаючи, гурчали двигуни, стр╕ляли гармати й строчили кулемети танкових арм╕й Гудер╕ана, Гепнера, Клейста, Готта та багатьох ╕нших н╕мецьких командир╕в, с╕ючи смерть у шеренгах наших во╖н╕в ╕ наводячи жах на м╕льйони й м╕льйони мирних б╕женц╕в, котр╕ прагнули втекти в╕д фашист╕в на сх╕д.
 Т╕льки за перш╕ два дн╕ бо╖в, до 24 червня, ав╕ац╕я противника знищила на наших аеродромах понад дв╕ тисяч╕ радянських в╕йськових л╕так╕в, тисяч╕ танк╕в ╕ гармат; фашисти розгромили багато див╕з╕й ╕ корпус╕в, узяли в полон сотн╕ тисяч наших солдат╕в. Неймов╕рно, але факт, що г╕тлер╕вськ╕ в╕йська оволод╕ли непошкодженими мостами й переправами на р╕ках Зах╕дно╖ Укра╖ни, прибалт╕йських республ╕к ╕ Б╕лорус╕╖. Танкова група Готта стр╕мким маршем вийшла до р╕ки Н╕ман ╕ захопила неушкодженими найважлив╕ш╕ переправи. Танки Гепнера також з ходу оволод╕ли мостами через водн╕ перешкоди. Коли Гудер╕ану допов╕ли, що його танк╕сти, як╕ рвуться до М╕нська, оволод╕ли мостом через р╕ку Буг, в╕н одразу нав╕ть не пов╕рив цьому.
 Другого дня в╕йни н╕мц╕ опинилися у В╕льнюс╕, Каунас╕, а 28 червня - через ш╕сть дн╕в в╕д початку наступу - оволод╕ли столицею Б╕лорус╕╖ М╕нськом. Б╕льш╕сть наших бомбардувальник╕в ╕ винищувач╕в у Прибалтиц╕ й Б╕лорус╕╖, не зд╕йснивши жодного бойового вильоту, були знищен╕ на аеродромах.
 Наш╕ командуюч╕ в╕йськовими округами й фронтами в Лен╕нград╕, Прибалтиц╕, Б╕лорус╕╖, в Укра╖н╕ були досв╕дченими й в╕дпов╕дальними во╓начальниками. Ус╕ вони та ╖хн╕ штаби задовго до нападу н╕мц╕в ставили питання перед Верховним Головнокомандуванням про приведення в╕йськ у бойову готовн╕сть. Але обвинувачувалися Стал╕ним у провокаторств╕, пан╕керств╕ й недисципл╕нованост╕, одержували категоричн╕ команди не проводити н╕яких п╕дготовчих заход╕в.
 Командуючий Ки╖вським в╕йськовим округом генерал-полковник М. П. Кирпонос звертався до Стал╕на з листом, в якому пов╕домляв, що н╕мц╕ концентруються на р╕ц╕ Буг ╕ що скоро почнуть наступ. В╕н просив дозволу евакуювати ╕з загрозливих район╕в 300 тисяч чолов╕к населення, п╕дготувати там позиц╕╖ для оборони. Йому заборонили це робити.
 Маршал ╤. X. Баграмян пов╕домля╓, що коли 10 червня в╕йська Ки╖вського особливого округу почали займати позиц╕╖ на незак╕нчених прикордонних укр╕пленнях, ╕з Москви «поступив гр╕зний окрик»: «Таке розпорядження негайно в╕дм╕н╕ть ╕ допов╕дайте, хто конкретно дав це самочинне розпорядження» (И. Баграмян. Трудное лето. - Литературная газета, 1965, 14 апреля).
 Ось що пов╕домля╓ генерал-майор А. Лобачов у книз╕ «Трудными дорогами» (М.: Воениздат, 1970, с. 126-127):
 «15 червня я при╖хав до Ки╓ва й п╕шов до М. Лук╕на... В╕н же ор╕╓нтувався в стан╕ справ на м╕сц╕, розмовляючи з командуючим округом М. Кирпоносом. В╕дбувся обм╕н думками щодо обстановки на заход╕. Лук╕н вважав, що в╕йна ось-ось розпочнеться. Кирпонос под╕ляв його думку. Командуючий округом т╕льки-но мав розмову з Москвою. В╕н просив дозволу зайняти укр╕прайони, посунути в╕йська до кордону, повернути з пол╕гон╕в артилер╕ю, частини зв’язку ╕ сапер╕в. Йому в╕дмовили.
 - Дали зрозум╕ти, що в╕йни не буде, - заявив М. Кирпонос.
 Наступного дня разом ╕з Михайлом Федоровичем знову побував у штаб╕ округу, де зустр╕лися з М. Кирпоносом. Командуючий говорив, що арм╕я фашистсько╖ Н╕меччини п╕дведена до Бугу. Кордон, який охороня╓ Ки╖вський особливий в╕йськовий округ, порушу╓ться щодня. Над нашою територ╕╓ю л╕тають н╕мецьк╕ л╕таки. У старих укр╕плених районах озбро╓ння зняте як таке, що застар╕ло, новим не зам╕нене. Кер╕вники округу були занепоко╓н╕ т╕╓ю обставиною, що практично вони не мають реальних можливостей дати ч╕тке ор╕╓нтування комскладу частин ╕ з’╓днань».
 Унасл╕док злочинно╖ пол╕тики Стал╕на наш╕ танки й л╕таки залишилися незаправленими пальним, без бо╓припас╕в, як╕ збер╕галися на базах ╕ не доставлялися ек╕пажам. Багато командир╕в були в тривалих в╕дпустках, а льотчики, танк╕сти й п╕хотинц╕ на нед╕льний день 22 червня одержали ув╕льнення.
 Безв╕дпов╕дальна позиц╕я Стал╕на зв’язала по руках наш Генштаб у Москв╕ й командир╕в у прифронтових в╕йськах.
 У цьому була головна причина великих усп╕х╕в н╕мецьких в╕йськ, як╕ наступали. ╥хн╕ танки, машини й л╕таки заправлялися нашим пальним, яке д╕ставалося н╕мцям п╕сля оволод╕ння нашими базами постачання в перш╕ ж години й дн╕ в╕йни. Гальдер у сво╓му щоденнику пов╕домля╓, що тридцять в╕дсотк╕в потреби в пальному н╕мц╕ одержали за рахунок трофейного, захопленого в прикордонних районах Б╕лорус╕╖ ╕ Прибалтики. Уже через к╕лька дн╕в командуючий ав╕ац╕╓ю Б╕лоруського фронту, переконавшись, що його ав╕ац╕я не була п╕днята в пов╕тря для в╕дс╕ч╕ ворожим л╕такам, а практично розгромлена на аеродромах, застрелився.
 Багато командир╕в ╕ солдат╕в, св╕дк╕в трагед╕╖ наших в╕йськ в перш╕ години ╕ дн╕ в╕йни, розпов╕дали, що наш╕ прифронтов╕ аеродроми були буквально забит╕ бомбардувальниками ╕ винищувачами. Н╕мц╕ ╖х нищили не т╕льки сво╖ми л╕таками, а й розстр╕лювали ╕ таранили танками.
 Гальдер у сво╖х спогадах жалку╓, що «орган╕зувати зб╕р трофейного майна дуже важко через величезну протяжн╕сть пол╕в битв ╕ абсолютну недостатн╕сть для цього сил ╕ засоб╕в...». Станом на 9 жовтня 1941 року н╕мецьк╕ в╕йська, розташован╕ в глибоких тилових районах ╢вропи, взяли на озбро╓ння 1110 трофейних танк╕в (Ф. Гальдер. Военный дневник. - М.: Воениздат, 1971,т.3,с.26).
 Зовс╕м не так розвивалися бойов╕ д╕╖ в напрямку могутнього н╕мецького угруповання «П╕вдень». З першо╖ години нападу н╕мецько-фашистськ╕ в╕йська одержали в╕дс╕ч на багатьох д╕лянках фронту.
 Я знав учасник╕в бо╖в за м╕сто Перемишль, яким н╕мц╕ спочатку оволод╕ли, а пот╕м були розгромлен╕ нашими контратакуючими в╕йськами, котр╕ в╕дбили це старовинне м╕сто у ворога. По всьому фронту зав’язувалися тяжк╕ бо╖, наш╕ в╕дчайдушно захищалися, завдаючи противнику втрат ╕ стримуючи натиск танкових колон Клейста.
 Н╕мц╕, зазнаючи великих втрат, кидаючи в б╕й все нов╕ й нов╕ див╕з╕╖ та корпуси при п╕дтримц╕ велико╖ к╕лькост╕ ав╕ац╕╖, хоча й просувалися вперед, але темпи були значно нижчими в╕д запланованих. П╕д Бродами, в район╕ Дубно й Луцька зав’язалися затяжн╕ кровопролитн╕ танков╕ битви й артилер╕йськ╕ дуел╕. Вимуштруван╕ н╕мецьк╕ вояки н╕чого под╕бного не знали н╕ в походах по Польщ╕, н╕ в боях у Франц╕╖.
 Наведу тут надзвичайно ц╕кав╕, точн╕ше, вражаюч╕ пов╕домлення М. С. Хрущова, котрий у той час перебував на фронт╕ у в╕йськах Кирпоноса:
 «На д╕лянц╕ KOBO (Ки╖вський Особливий в╕йськовий округ) у перш╕ дн╕ в╕йни склалося тяжке, але зовс╕м не катастроф╕чне становище. Ми мали в резерв╕ два танкових корпуси, а арм╕я Кон╓ва повинна була ось-ось почати розвантажуватися. За вказ╕вкою Ставки ми вир╕шили завдати контрудару по наступаючих н╕мецьких в╕йськах, кинули туди наш╕ механ╕зован╕ корпуси. Мен╕ не було в╕домо, хто команду╓ н╕мецькими танковими з’╓днаннями, але ми вважали, що наш╕ два механ╕зованих корпуси справляться з ними ╕ ми в╕дновимо становище.
 У цей час прибув Кон╓в у KOBO, його арм╕я розвантажилася, ми були дуже рад╕, що одержали резерв. Цю арм╕ю ми зараз же нац╕лили в напрямку на Броди. Проте, як т╕льки його арм╕я вв╕йшла у з╕ткнення з противником, над╕йшов дзв╕нок в╕д Стал╕на: «Негайно повантажити арм╕ю Кон╓ва ╕ сприяти якнайшвидшому в╕дправленню в розпорядження Москви». Тут я став просити залишити арм╕ю Кон╓ва нам. «Якщо арм╕я Кон╓ва залишиться, то в нас ╓ впевнен╕сть, що ми стаб╕л╕зу╓мо становище в напрямку Броди ╕ тим самим змусимо противника перейти до оборони. А може, нам удасться його ╕ розбити». Так, ми думали тод╕ скоро розбити н╕мц╕в. Це було не просто бажання, ми в╕рили в це. А через деякий час - знову дзв╕нок в╕д Стал╕на: «Негайно повантажте арм╕ю Кон╓ва». Вона вже вела бойову операц╕ю, але в╕дданий наказ, ╕ вона в╕дбула» (Н. Хрущев. Воспоминания. - М.: Вагриус, 1997, с. 96-97).
 В ц╕й же книз╕ Хрущов детально опису╓, що Стал╕н у травн╕ ╕ червн╕ на тривалий пер╕од «прив’язав» Хрущова ╕ першого секретаря ЦК Компарт╕╖ Б╕лорус╕╖ Пономаренка до Москви. Ус╕м складом Пол╕тбюро йшли багатотижнев╕, безперервн╕, безпробудн╕ щоденн╕ пиятики. Генштаб Червоно╖ Арм╕╖ був над╕йно привчений в╕рити Стал╕ну абсолютно в усьому, в тому числ╕, що в╕йни з Г╕тлером не буде.
 Нашим ╕сторикам давно пора сказати народу правду: кер╕вництво парт╕╖ й держави пиячило, а Генштаб ╕ багато вищих в╕йськових чин╕в п╕длабузнювалися до Стал╕на ╕ байдикували. А тим часом н╕мецьке командування проводило неймов╕рну роботу для п╕дготовки сво╖х в╕йськ до агрес╕╖, уважно спостер╕гало за нашими прикордонними в╕йськами й арм╕ями в глибин╕ радянсько╖ територ╕╖.
 ╤ ось грянула в╕йна.
 Танки, артилер╕я ╕ п╕хота Г╕тлера атакували наш╕ в╕йська по вс╕й л╕н╕╖ кордону. Фашистськ╕ л╕таки бомблять Льв╕в, М╕нськ, Ригу, Севастополь, Ки╖в ╕ сотн╕ ╕нших м╕ст Радянського Союзу, а Стал╕н вимага╓ «не в╕дпов╕дати вогнем». Хрущов цю повед╕нку вождя поясню╓ по-сво╓му: «Це була дивна вказ╕вка, а пояснювалася вона так: можливо, там якась диверс╕я м╕сцевого командування н╕мецьких в╕йськ або якась провокац╕я, а не виконання директиви Г╕тлера».
 Винятково ц╕кав╕ пов╕домлення М. Хрущова ╕ про х╕д бо╖в, особливо про д╕╖ Стал╕на стосовно могутньо╖ арм╕╖ Кон╓ва ╕ танкового корпусу Рокосовського.
 Якби Кирпоносу ╕ Хрущову була надана можлив╕сть повного використання арм╕╖ Кон╓ва для атаки (разом з нашими танковими корпусами) арм╕й Клейста, то, поза всяким сумн╕вом, н╕мецько-фашистськ╕ в╕йська були б розгромлен╕ в прикордонних боях - ╕ в╕йна п╕шла б зовс╕м по-╕ншому.
 Але Стал╕н в╕д╕брав у Кирпоноса арм╕ю Кон╓ва ╕ корпус Рокосовського ╕ перекинув на Зах╕дний фронт до Смоленська. А що ╕з цього вийшло? В╕йська доставлялися туди багаточисельними зал╕зничними в╕йськовими ешелонами, як╕ н╕мецьк╕ штурмов╕ бомбардувальники знищували в дороз╕.
 Таким чином, Стал╕н знекровив Кирпоноса ╕ н╕чим не допом╕г Зах╕дному фронту - в╕н п╕дставив наш╕ в╕йська п╕д н╕мецьк╕ бомби на обох напрямках (!?).
 
(Продовження в наступному номер╕).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 17.12.2010 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8574

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков