Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 17.12.2010 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 17.12.2010
Чорне море… в╕д бруду

Еколог╕я 

 КРИМ НЕ МА╢ СТАТИ ЗОНОЮ Б╤ДИ!
 Оф╕ц╕йно пов╕домлено: «Кер╕вництво Укра╖ни вид╕лить кошти на вир╕шення проблем забруднення Чорного моря б╕ля п╕вденного берега п╕вострова, де знаходиться б╕льш╕сть оздоровниць Криму. Органам влади автоном╕╖ доручено боротися з забрудненям моря в межах сво╖х компетенц╕й». Чи розгорнеться ця (вже об╕цяна багатьма попередн╕ми складами наших уряд╕в) робота належно?
 …Традиц╕йно ЗМ╤ п╕вострова сором’язливо замовчують цю гостру тему, щоб «не з╕псувати сезон», «не «в╕длякати» курортник╕в, котр╕ вс╕ «принади» еколог╕чного стану моря сповна в╕дчувають на соб╕, а повернувшись з кримського курорту, «вражен╕» масштабними негараздами його довк╕лля, часто стають опов╕сниками й аг╕таторами антиреклами Криму, пропов╕дниками заниження його ╕м╕джу.
 Не дивно, бо реальний стан еколог╕╖ П╕вденнобережжя дуже прикрий вже давно.
 
 СЕС ПОСИЛА╢ SOS
 Ось лише к╕лька останн╕х даних еколог╕в: нав╕ть п╕сля курортного сезону море на узбережж╕ Алуштинського ╕ Ялтинського рег╕он╕в дос╕ брудн╕ше норми щонайменше удесятеро! Л╕кар╕ зауважують: «За цими цифрами стоять конкретн╕ випадки захворюваност╕ сотень людей, котр╕ спод╕валися тут оздоровитися, на що витратили чимал╕ грош╕». Уточнюють: «Головними причинами ╕нф╕кування людей ╓ незадов╕льна як╕сть морсько╖ води, забруднено╖ фекальними стоками, а також споживання неяк╕сних продукт╕в. Давно застар╕л╕ ╕ржав╕ й д╕ряв╕ очисн╕ споруди або не витримують нових масштаб╕в навантажень, або зовс╕м не д╕ють, в╕дпов╕дно – канал╕зац╕йн╕ потоки скидаються безпосередньо в море». Зауважимо, що, за пов╕домленнями СЕС Криму, сан╕тарна ситуац╕я в багатьох приморських селищах залиша╓ться критичною й п╕сля завершення курортного сезону. Пляж╕-клоаки в╕д систематичного закриття чист╕шими не стають.
 
 КУРОРТ ЧИ СМ╤ТНИК?
 Екологи св╕дчать: р╕чки, водосховища й прибережн╕ води Чорного й Азовського мор╕в украй забруднен╕ промисловими й побутовими стоками. Вкрай зношен╕ канал╕зац╕йн╕ очисн╕ споруди ще радянських час╕в мають недостатню потужн╕сть, у результат╕ в середньому за р╕к у в╕дкрит╕ водойми скида╓ться м╕н╕мум 230 млн. куб. м ст╕чних вод, з них забруднених – 108, нормативно-очищених – 124 млн. куб. м. В ц╕лому забруднен╕сть п╕вострова й прилеглих вод вельми висока. Р╕внинна частина Криму за р╕внем забруднення (особливо грунт╕в) поступа╓ться лише Кривор╕зько-Придн╕провському рег╕ону, п╕вденним частинам Херсонсько╖ й Запор╕зько╖ областей, ╕ знаходиться на одному р╕вн╕ з Донбасом.
 Ось так╕ науково виважен╕ реальн╕ характеристики вчен╕-природознавц╕ дають рег╕ону, який в рекламних проспектах активно пропагу╓ться, як курортний ╕ рекреац╕йний, оздоровчий ╕ зц╕люючий. Т╕шать загал спод╕ваннями про швидке перетворення Криму на зразковий курорт св╕тового значення, зам╕сть того, щоб, нарешт╕, моб╕л╕зувати м╕сцеву й центральну влади на масштабне очищення загидженого краю з╕ справд╕ ун╕кальним, колосальним курортним потенц╕алом, що давно потребу╓ систематичних еколог╕чних заход╕в.
 Насамперед необх╕дно нев╕дкладно спорудити бодай к╕лька сучасних см╕тт╓завод╕в з глибокою переробкою непотребу, гори якого вивищуються щол╕та на все нових гектарах задушливих пол╕гон╕в курортного п╕вострова, закликають екологи. За ╖х даними, найб╕льшо╖ шкоди кримським прибережним водам завдають м╕сцев╕ джерела забруднення, причому, найб╕льш постраждалими ╓ акватор╕╖ бухт ╕ заток з╕ слабким водообм╕ном.
 Як не прикро, але сучасна еколог╕чна ситуац╕я в Криму в╕ддзеркалю╓ дом╕нуючу нин╕ ╕деолог╕ю «палацоман╕╖» на узбережж╕, що визнача╓ людину, як в╕нець природи, але водночас протиставля╓ особу й довк╕лля. Це протистояння стало основою для формування загалом споживацького способу життя з ус╕ма прикрими насл╕дками, насамперед, зазвичай варварським ставленням до природи, оск╕льки у багатьох наших «пострадянських» сучасник╕в дос╕ дом╕ну╓ уявлення про дармовий характер не безмежних природних ресурс╕в.
 
 КУРОРТНИКИ В╤Д’╥ЖДЖАЮТЬ, БРУД ЗАЛИША╢ТЬСЯ…
 Задумаймось: на кримських пол╕гонах твердого побутового непотребу накопичилося вже понад 60 млн. тонн см╕ття. Щороку на звалищах п╕вострова накопичу╓ться 2 м╕льйони нових «смердючих кубометр╕в». Об’╓м створення в╕дход╕в зб╕льшу╓ться щороку майже на м╕льйон тонн. За даними кримського Рескому захисту довк╕лля, ╕з 28 лишень оф╕ц╕йних пол╕гон╕в, що функц╕онують на територ╕╖ «п╕вострова здоров’я» на понад 200 гектарах, т╕льки 50 в╕дсотк╕в отримали державн╕ акти на право користування землею. Б╕льше половини кримських звалищ взагал╕ не в╕дпов╕дають сан╕тарно-техн╕чним нормам ╕ вимогам. Не говорячи вже про десятки все нових самочинних см╕тник╕в, що ростуть так стр╕мко, як гриби п╕сля дощу. Реальну к╕льк╕сть ╖х не здатн╕ встановити нав╕ть перев╕рки в╕дпов╕дних служб ╕ систематичн╕ акц╕╖ еколог╕в. Ускладню╓ ситуац╕ю те, що безгосподарське, нехлюйське використання Криму тривало протягом практично вс╕╓╖ його ╕стор╕╖, що й призвело, врешт╕, до серйозних еколог╕чних проблем.
 ╤ це в специф╕чному рег╕он╕, де понин╕ зосереджена величезна к╕льк╕сть р╕дк╕сних вид╕в рослин ╕ тварин, ун╕кальних кл╕матичних зон й еколог╕чних запов╕дник╕в, ц╕лющих оздоровниць. Йдеться ж бо про долю справжньо╖ житт╓дайно╖ оази, ц╕нн╕сть яко╖ для продовження тривалост╕ життя укра╖нц╕в (уже зараз найкоротшого в ╢вроп╕) не переоц╕нити. Тим б╕льше, в кра╖н╕, що зазнала Чорнобильсько╖ б╕ди. Тож, якщо не буде застосовано найближчим часом р╕зких ╕ радикальних заход╕в з╕ стаб╕л╕зац╕╖ еколог╕чно╖ ситуац╕╖, то ми просто втратимо цей ун╕кальний рекреац╕йний рег╕он.
 Зважуючи на його нин╕шн╕й стан забруднення (який уже традиц╕йними «лен╕нськими» суботниками не пол╕пшити), уряди Укра╖ни ╕ Криму повинн╕, нарешт╕, прид╕лити належну увагу цьому рег╕ональному питанню нац╕онального масштабу, домогтися д╕╓во╖ еколог╕чно╖ пол╕тики й застосовувати в╕дчутн╕ш╕, максимально жорстк╕ санкц╕╖ до порушник╕в еколог╕чного законодавства.
 Адже, кр╕м пригн╕чено╖ еколог╕╖, вже давно «вража╓» курортник╕в ╕ жител╕в п╕вострова невт╕шний стан прибережно╖ смуги всього чар╕вного П╕вденнобережжя. Це – за державним статусом - загальнонародне нац╕ональне надбання, насправд╕ мйже всуц╕ль в╕ддано р╕зного штибу довгостроковим орендарям ╕ «власникам», бурхливо й брутально розпродане на «чорному ринку земл╕» та хаотично й похапцем забетоноване претенз╕йними «новобудами» в╕тчизняних ╕ рос╕йських скоробагатьк╕в, вже нав╕ть в охоронних парках ╕ запов╕дниках, як╕ мали б бути особливо над╕йно захищен╕ законом.
 До того ж, зам╕сть належно╖ як╕сно╖ роботи по зм╕цненню берега, в д╕яльност╕ кримського Протизсувного управл╕ння в черговий раз виявлен╕ масштабн╕ порушення. «Зсувники» зобов’язан╕ сумл╕нно займатися сво╖м безпосередн╕м д╕лом – безнастанним зм╕цненням кримського узбережжя, яке пост╕йно, активно й потужно руйну╓ ╕ «злизу╓» море. Та переймаються вони цим вс╕ два останн╕ десятил╕ття вкрай недбало ╕ кволо. Прим╕ром, ╕з 5,2 млн. грн., отриманих управл╕нням за пер╕од лишень з кв╕тня минулого року по весну нин╕шнього, на ремонт п╕дв╕домчих споруд воно витратило… ледь б╕льше ста тисяч гривень. Це при тому, що, Крим, як в╕домо, живе курортом, ╕ збережен╕сть пляж╕в для нього – питання виживання.
 
ДЕ Ж «ВНУТР╤ШН╤ РЕСУРСИ» Й ДОСТУПН╤ ПЛЯЖ╤?
 М╕ж тим, уже давно стали банальн╕стю об╕цянки й оф╕ц╕йн╕ заяви-запевнення про безплатн╕ - «як в ╢вроп╕», кримськ╕ пляж╕. ╥х курортники й м╕сцев╕ жител╕ розц╕нюють, як невдалу рекламу з метою заманити на п╕востр╕в щонайб╕льшу к╕льк╕сть в╕дпочивальник╕в. Насправд╕, нав╕ть п╕сля к╕лькох показових рейд╕в чиновник╕в до м╕сць масового в╕дпочинку й нин╕шнього курортного сезону, р╕зномастих «збирач╕в мзди» за право потрапити до хвиль не поменшало. Просл╕дкувати, куди йдуть ╕ на що використовуються з╕бран╕ грош╕, не вда╓ться дос╕. Тим часом, сан╕тарний стан таких «платних територ╕й», окр╕м р╕дк╕сних винятк╕в, кращим не ста╓. Зрозум╕ло зв╕дси, що все дорожча оплата за кримськ╕ пейзаж╕ й пляж╕ продовжу╓ ос╕дати в кишенях д╕лк╕в та чиновник╕в р╕зних в╕домств, уповноважених розпоряджатися всенародним надбанням. При тому, що за кожним пляжем закр╕плен╕ в╕дд╕ли м╕ських ╕ селищних управл╕нь курорт╕в, сп╕вроб╕тники яких дв╕ч╕ на тиждень зобов’язан╕ проводити перев╕рки ╕ складати акти про виявлен╕ порушення. А виконкомам с╕льських, селищних, м╕ських рад доручено забезпечувати безоплатний ╕ в╕льний доступ в╕дпочивальник╕в ╕ м╕сцевих жител╕в на комунальн╕ пляж╕. У в╕дпов╕дн╕й постанов╕ кримський уряд проха╓ м╕л╕цейський главк п╕вострова й прокуратуру оперативно реагувати на неправом╕рно встановлену плату за в╕дв╕дання пляж╕в, м╕сць масового в╕дпочинку, територ╕й ╕ об’╓кт╕в природно-запов╕дного ╕ л╕сового фонд╕в.
 Та «в╕з й понин╕ там», що, в╕дпов╕дно, еколог╕ю не пол╕пшу╓.
 
 РАДИТЬ «ГР╤НП╤С»
 Отож, поки що вчен╕ спостер╕гають загострення деградац╕╖ стану екосистеми Чорного моря. Бо нав╕ть п╕д час економ╕чно╖ кризи трива╓ неконтрольоване осво╓ння Азово-Чорноморського узбережжя, не упов╕льню╓ться зникнення ун╕кальних Причорноморських ландшафт╕в, катастроф╕чно скорочуються м╕сця життя ун╕кально╖ флори ╕ фауни, нерестилища ендем╕чних пор╕д риб. Все активн╕ше забрудню╓ться Чорноморське узбережжя приморськими курортно-рекреац╕йними районами.
 Експерти д╕йшли висновку, що за останн╕ роки динам╕ка забруднення Чорного моря значно зросла. В мор╕ з’явилися придонн╕ територ╕╖, де практично не заре╓стровано жодного живого орган╕зму. Вже на третин╕ площ╕ шельфу п╕вн╕чно-зах╕дно╖ частини Чорного моря ре╓струються масштабн╕ зони без кисню, що призводить до загибел╕ всього живого.
 Ще одн╕╓ю б╕дою Чорного моря кримського рег╕ону екологи вважають д╕яльн╕сть Чорноморського флоту РФ, що базу╓ться на укра╖нському п╕востров╕. За ╖х даними, акватор╕ю Чорного моря катастроф╕чно забруднюють систематичн╕ тривал╕ викиди пального з корабл╕в флоту. 14 рок╕в шука╓ сол╕дних ╕нвестор╕в програма «Морський берег», без вт╕лення яко╖ Крим залишиться еколог╕чним курортом з╕ св╕товим ╕менем т╕льки в наших мр╕ях.
 Екологи попереджають: дедал╕ част╕ш╕ катастрофи нафтоперев╕зних суден на прикерченськ╕й д╕лянц╕ все серйозн╕ше загрожують екосистем╕ Чорного моря й прибережних район╕в. Розливи нафти вони класиф╕кують як середн╕, однак спрогнозували, що ╖х насл╕дки розтягнуться на десятки рок╕в. Це загрожу╓ чорноморським пляжам, адже галька всоту╓ нафту, що потрапля╓ на берег. Кримськ╕ екологи роками вимагають закрити рейдову перевалку нафтопродукт╕в, яка в╕дчутно забрудню╓ море, взагал╕ як таку, що пост╕йно загрожу╓ еколог╕╖ ц╕лого рег╕ону ╕ ╓ потенц╕йною причиною техногенних авар╕й. Та ця справа н╕як не зрушу╓ться з м╕сця. Як ╕ встановлення морського кордону Укра╖ни в д╕лянц╕ Керченсько╖ протоки й Азовського моря, яку наш╕ рос╕йськ╕ сус╕ди вол╕ють бачити безкордонною «сп╕льною морською територ╕╓ю». Справа демаркац╕╖ морського кордону не вир╕шу╓ться з час╕в початку нашо╖ незалежност╕ попри вже 50 (!) раунд╕в переговор╕в. Та чи й вир╕шиться найближчим часом, не в╕домо, особливо в контекст╕ знайдених на питомо наш╕й д╕лянц╕ Прикерченського шельфу потужних запас╕в нафти ╕ газу.
 За словами кер╕вник╕в токсично╖ програми «Гр╕нп╕с», ╕ в Рос╕╖, ╕ в Укра╖н╕ дос╕ практично в╕дсутн╕ програми з попередження нафтових розлив╕в на мор╕ й забруднення його акватор╕й небезпечними речовинами. Б╕льше того, кра╖ни-сус╕дки до цього часу не ратиф╕кували м╕жнародн╕ конвенц╕╖ з захисту морського середовища в╕д шк╕дливих речовин, зокрема в╕д нафти ╕ нафтопродукт╕в.
 «Повинна бути створена мережа охоронних морських запов╕дник╕в, заборонен╕ вилов риби, видобуток ╕ транспортування нафти, перевезення небезпечних матер╕ал╕в й речовин, а також будь-яка господарська д╕яльн╕сть, яка може нанести збиток природним комплексам», - радять в «Гр╕нп╕с».
 У цих умовах широкомасштабн╕ проекти економ╕чного розвитку, в основ╕ яких лежить використання тих чи ╕нших природних георесурс╕в Чорного моря, повинн╕ обов’язково супроводжуватися заходами, скерованими на п╕дтримання еколог╕чно╖ р╕вноваги, рац╕ональне використання ун╕кального природного комплексу й житт╓во важливого ресурсу, яким ╓ екосистема Чорного моря не т╕льки для м╕сцевих мешканц╕в, а й усього м╕жнародного сп╕втовариства.
 …Крим нев╕дворотно й в╕дчутно втрача╓ свою курортну приваблив╕сть на фон╕ св╕тових м╕сць популярного в╕дпочинку також тому, що намага╓ться максимально заробити «швидк╕ грош╕» на л╕тньому сезон╕ без в╕дчутних зм╕н сан╕тарного стану, без покращення серв╕су, розвитку ╕нфраструктури, за деф╕циту комунальних вигод, нестаб╕льност╕ подач╕ води, за в╕дсутност╕ реконструйованих очисних споруд. При цьому, на думку самих кримчан, м╕сцевих чиновник╕в ╕ ентуз╕аст╕в курортного б╕знесу, вони сам╕ разом з державними структурами, традиц╕йно «доять у дв╕ д╕йки» курорти, «забуваючи» вкладати кошти в ╖х розвиток. А грош╕ на заваленому брудом ╕ непотребом п╕востров╕ (з╕ св╕товими ц╕нами на в╕дпочинок ╕ куцими можливостями, в основному, ╕ понин╕, зразка ще «сов╕цького» пер╕оду сво╓╖ ╕стор╕╖) примудряються брати нав╕ть за в╕дсутност╕ серв╕су. Коли ж ситуац╕я зм╕ниться на краще? Не зап╕знитися б...

В╕ктор ХОМЕНКО.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 17.12.2010 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8577

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков