"Кримська Свiтлиця" > #52 за 24.12.2010 > Тема "Крим - наш дім"
#52 за 24.12.2010
«Еколог╕чно безпечний Крим»
Концепц╕я Державно╖ ц╕льово╖ еколог╕чно╖ програми розвитку Криму («Еколог╕чно безпечний Крим») на 2011—2015 роки (Схвалено розпорядженням Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 22 грудня 2010 р. № 2296-р)
Визначення проблем, на розв’язання яких спрямована Програма Розроблення Державно╖ ц╕льово╖ еколог╕чно╖ програми розвитку Криму (“Еколог╕чно безпечний Крим”) на 2011—2015 роки (дал╕ — Програма) викликане наявн╕стю проблем, пов’язаних з незадов╕льним станом навколишнього природного середовища, пог╕ршенням рекреац╕йного та санаторно-курортного потенц╕алу на територ╕╖ Криму, низькими соц╕ально-економ╕чними показниками, пог╕ршенням сан╕тарно-г╕г╕╓н╕чно╖ ситуац╕╖, що склалася у зв’язку з високим антропогенним навантаженням на навколишн╓ природне середовище п╕вострова, особливо в курортний сезон. Ряд еколог╕чних проблем притаманн╕ саме для цього рег╕ону, що зумовлено особливостями техногенного впливу на навколишн╓ природне середовище у межах адм╕н╕стративних район╕в ╕ населених пункт╕в. Основними джерелами забруднення атмосферного пов╕тря в Криму ╓ переробна промислов╕сть та автотранспортн╕ засоби. За даними орган╕в державно╖ статистики, у 2009 роц╕ пор╕вняно з 2006 роком на територ╕╖ Криму зб╕льшився обсяг викид╕в забруднюючих речовин в атмосферне пов╕тря на 10,3 в╕дсотка, тод╕ як у ц╕лому в Укра╖н╕ спостер╕галася тенденц╕я до зменшення зазначеного показника. Основною проблемою Криму залиша╓ться наявн╕сть великого обсягу викид╕в забруднюючих речовин, що зд╕йснюються пересувними джерелами. ╥х частка у загальному обсяз╕ викид╕в становить 80,8 в╕дсотка. Потребу╓ розв’язання проблема, пов’язана з водопостачанням. Крим самост╕йно задовольня╓ потреби у вод╕ лише на 16 в╕дсотк╕в, а 84 в╕дсотки води надходить з П╕вн╕чнокримського каналу. Ситуац╕я ускладню╓ться у зв’язку з тим, що 226 джерел водопостачання (10 в╕дсотк╕в загально╖ к╕лькост╕) не в╕дпов╕дають сан╕тарним нормам. Незадов╕льний техн╕чний стан ╕ недостатня потужн╕сть систем водов╕дведення та водоочистки спричиняють забруднення ╕ пог╕ршення якост╕ водних ресурс╕в. Стан д╕ючих м╕ських очисних споруд не в╕дпов╕да╓ нормативним вимогам очищення зворотних вод. В╕дсутн╕сть або зношен╕сть м╕сько╖ канал╕зац╕╖ та очисних споруд у населених пунктах приморських район╕в та с╕льськ╕й м╕сцевост╕ виклика╓ ╕нтенсивне забруднення берегово╖ зони та призводить до пог╕ршення сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чно╖ ситуац╕╖. Основним джерелом забруднення водних ресурс╕в Криму ╓ об’╓кти комунального господарства, на частку яких припада╓ б╕льш як 80 в╕дсотк╕в скиду забруднених ст╕чних вод. З 244 комплекс╕в очисних споруд ефективно функц╕онують лише 65. У 2009 роц╕ частка забруднених зворотних вод становила 24 в╕дсотки загального водов╕дведення. Загальний обсяг скинутих у поверхнев╕ водн╕ об’╓кти забруднюючих речовин у 2009 роц╕ становив 101 тис. тонн. Зазначений показник ╓ вищим лише у таких промислово розвинутих рег╕онах Укра╖ни, як Донецька, Луганська та Дн╕пропетровська област╕, однак в ╕нших областях в╕н менший у 2—5 раз╕в. У зв’язку з низьким об’╓мом водного стоку р╕чок п╕вострова та значним антропогенним забрудненням водойм, як правило в пер╕од л╕тньо╖ межен╕, в╕дбува╓ться незворотна деградац╕я водних екосистем ╕з втратою ╖х самоочисно╖ здатност╕. На територ╕╖ п╕вострова накопичено та збер╕га╓ться у в╕дпов╕дних м╕сцях понад 8 в╕дсотк╕в в╕дход╕в, як╕ належать до I—IIIкласу небезпеки, що вдв╕ч╕ перевищу╓ аналог╕чн╕ показники в ╕ндустр╕ально розвинутих Дн╕пропетровськ╕й ╕ Луганськ╕й областях. При цьому спостер╕га╓ться тенденц╕я до зб╕льшення обсяг╕в зазначених в╕дход╕в. За даними орган╕в державно╖ статистики, у 2009 роц╕ пор╕вняно з минулими роками р╕вень утворення в╕дход╕в I—IIIкласу небезпеки зб╕льшився на 1 в╕дсоток, тод╕ як у Дн╕пропетровськ╕й област╕ р╕вень утворення в╕дход╕в зменшився на 31 в╕дсоток, Донецьк╕й — 25, Микола╖вськ╕й — 4 в╕дсотки. На сьогодн╕ зупинено експлуатац╕ю 11 пол╕гон╕в твердих побутових в╕дход╕в, поки ще мають запас потужностей — 17, але три з них заповнен╕ б╕льш як на 90 в╕дсотк╕в. Нев╕дкладного вир╕шення потребу╓ питання розм╕щення в╕дход╕в у м╕стах Ялт╕, С╕мферопол╕, Судаку, Керч╕. Експлуатац╕я 117 с╕льських звалищ тимчасово зупинена у зв’язку з наявн╕стю факт╕в грубого порушення вимог природоохоронного законодавства. Гострою ╓ проблема знешкодження непридатних для використання х╕м╕чних засоб╕в захисту рослин. На даний час на територ╕╖ Криму залиша╓ться понад 1000 тонн х╕м╕чних засоб╕в захисту рослин, непридатних для використання, що збер╕гаються у 110 складських прим╕щеннях, 40 з яких перебува╓ у незадов╕льному стан╕. Дренажн╕ води, зокрема з П╕вн╕чно-Кримського каналу, ╕стотно впливають на опр╕снення озера Сиваш. Небезпечним об’╓ктом ╓ дамба на озер╕ Сиваш, яка перебува╓ в авар╕йному стан╕. На територ╕╖ Криму, насамперед на берегов╕й л╕н╕╖ та в г╕рськ╕й м╕сцевост╕ п╕вострова, спостер╕гаються зсувн╕ та ╕нш╕ екзогенн╕ геолог╕чн╕ процеси. К╕льк╕сть випадк╕в техногенного зсуву щороку зроста╓ ╕ становить 38,8 в╕дсотка загально╖ к╕лькост╕ зсув╕в, що в╕дбуваються у Криму. Небезпеку становлять обвально-абразивн╕ процеси, поширен╕ вздовж 745-к╕лометрового узбережжя Кримського п╕вострова. Понад 66 в╕дсотк╕в с╕льськогосподарських уг╕дь перебувають п╕д впливом в╕трово╖ ероз╕╖. У деяких районах Криму ероз╕╖ п╕дда╓ться до 94,6 в╕дсотка територ╕╖. В╕дсутн╕сть установлених на м╕сцевост╕ меж об’╓кт╕в природно-запов╕дного фонду призводить до численних порушень природоохоронного законодавства та унеможливлю╓ ╖х ефективну охорону. Сьогодн╕ б╕льш як 70 в╕дсотк╕в територ╕╖ Криму зайнято р╕зноман╕тними природно-антропогенними ╕ техногенними ландшафтами, у межах яких природн╕ б╕оценози повн╕стю або частково зникли. Анал╕з причин виникнення проблем та об╜рунтування необх╕дност╕ ╖х розв’язання програмним методом Наявн╕сть тенденц╕╖ до пог╕ршення еколог╕чного стану на територ╕╖ Криму спричинена як нерац╕ональною територ╕альною структурою розм╕щення об’╓кт╕в р╕зних галузей господарства, так ╕ нер╕вном╕рним розпод╕лом курортно-рекреац╕йного навантаження, низьким р╕внем л╕систост╕ (10,6 в╕дсотка) та запов╕дност╕ (5,4 в╕дсотка). У господарському комплекс╕ Криму пров╕дне м╕сце займа╓ промислове виробництво: частка х╕м╕чно╖ промисловост╕ у 1,5 раза вища, н╕ж у середньому в Укра╖н╕. Таким чином, ╕нтенсивне природокористування, р╕вень якого у десять раз╕в п╕двищу╓ться в курортний сезон, призвело до: забруднення атмосферного пов╕тря; пог╕ршення якост╕ поверхневих вод та загострення проблеми безпечного питного водопостачання; накопичення значних обсяг╕в промислових та побутових в╕дход╕в, невир╕шення питання щодо знешкодження непридатних для використання х╕м╕чних засоб╕в захисту рослин; втрати ландшафтного та б╕олог╕чного р╕зноман╕ття; опр╕снення озера Сиваш — ун╕кально╖ геосистеми, найц╕нн╕шого ресурсу, що використову╓ться у х╕м╕чн╕й промисловост╕ та медицин╕; пришвидшення процес╕в заболочення, п╕дтоплення ╕ затоплення територ╕╖ та пог╕ршення стану ╜рунт╕в ╕ ╖х виснаження; в╕дсутност╕ системного п╕дходу п╕д час визначення пр╕оритет╕в у плануванн╕ д╕й суб’╓кт╕в рег╕онального мон╕торингу; пог╕ршення стану екосистем Чорного та Азовського мор╕в. Результати анал╕зу виконання державних та рег╕ональних програм розвитку Криму св╕дчать про те, що частина з них не ма╓ еколог╕чного спрямування, обсяги ф╕нансування природоохоронних заход╕в недостатн╕, в╕дсутн╕ джерела ф╕нансування, строк зд╕йснення б╕льшост╕ природоохоронних заход╕в вичерпано або вичерпу╓ться. Кр╕м того, жодна з програм не була проф╕нансована у повному обсяз╕. Результати анал╕зу ╕нвестування в основний кап╕тал для забезпечення охорони навколишнього природного середовища та рац╕онального використання природних ресурс╕в св╕дчать про ╖х недостатн╕й обсяг — усього 0,33 в╕дсотка загального обсягу ╕нвестиц╕й в Криму пор╕вняно з 1,4 в╕дсотка у ц╕лому в Укра╖н╕. Мета Програми Метою Програми ╓ стаб╕л╕зац╕я та пол╕пшення еколог╕чного стану територ╕╖ Криму шляхом визначення ╕ виконання норматив╕в еколог╕чно╖ безпеки та еколог╕чно збалансовано╖ системи природокористування. Визначення оптимального вар╕анта розв’язання проблем на основ╕ пор╕вняльного анал╕зу можливих вар╕ант╕в Можлив╕ три вар╕анти розв’язання проблем. Перший вар╕ант передбача╓ вир╕шення питання еколог╕чного оздоровлення територ╕╖ Криму на рег╕ональному та м╕сцевому р╕вн╕, що зумовить збереження ╕снуючих тенденц╕й до пог╕ршення стану навколишнього природного середовища, деградац╕╖ природних екосистем та загострення економ╕чних ╕ соц╕альних проблем, пов’язаних ╕з забрудненням навколишнього природного середовища та використанням природних ресурс╕в. Другий вар╕ант поляга╓участковому удосконаленн╕ системи державного управл╕ння Криму в галуз╕ охорони навколишнього природного середовища та рац╕ональному використанн╕ природних ресурс╕в, зб╕льшенн╕ обсягу ф╕нансування з державного бюджету для зд╕йснення природоохоронних заход╕в, що дасть змогу частково розв’язати еколог╕чн╕ проблеми рег╕ону, але не забезпечить ╕стотних зрушень п╕д час проведення природоохоронно╖ реформи, створення умов для розвитку еколог╕чно та ╕нвестиц╕йно-привабливо╖ господарсько╖ ╕нфраструктури. Трет╕й вар╕ант передбача╓ розроблення та затвердження Програми, виконання яко╖ дасть змогу системно розв’язати б╕льш╕сть еколог╕чних ╕ соц╕ально-економ╕чних проблем, визначити пр╕оритети використання ф╕нансових ресурс╕в, забезпечить створення ╕нтегровано╖ системи орган╕в виконавчо╖ влади та орган╕в м╕сцевого самоврядування з управл╕ння природними ресурсами, удосконалення економ╕чних ╕ правових механ╕зм╕в природокористування, що в результат╕ приведе до поетапного досягнення ц╕лей еколог╕чного оздоровлення, п╕двищить як╕сть та безпечн╕сть життя населення п╕вострова, р╕вень його рекреац╕йних можливостей та туристську приваблив╕сть. Шляхи ╕ способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми Розв’язання проблеми можливе: у сфер╕ охорони атмосферного пов╕тря шляхом: - техн╕чного переоснащення виробничого комплексу через впровадження ╕нновац╕йних проект╕в, енергоефективних ╕ ресурсозбер╕гаючих технолог╕й, малов╕дходних, безв╕дходних та еколог╕чно безпечних технолог╕чних процес╕в; - впровадження нов╕тн╕х технолог╕й, техн╕чного переоснащення та/або реконструкц╕╖ застар╕лого обладнання, ремонту пилогазоочисного обладнання та п╕двищення ефективност╕ очистки з урахуванням в╕дпов╕дних проектних показник╕в для п╕дпри╓мств, що ╓ основними забруднювачами атмосферного пов╕тря; - оптим╕зац╕╖ дорожнього руху на територ╕╖ великих м╕ст, забезпечення подальшого розвитку громадського електротранспорту; - п╕дтримки використання автотранспортних засоб╕в, що в╕дпов╕дають ╓вропейським стандартам; у сфер╕ охорони водних об’╓кт╕в, у тому числ╕ Чорного та Азовського мор╕в, шляхом: - удосконалення системи водов╕дведення та покращення якост╕ очищення зворотних вод у населених пунктах; - забезпечення в╕дпов╕дност╕ ступеня очищення ст╕чних вод установленим нормативам ╕ стандартам у м╕сцях, де вони негативно впливають на сан╕тарно-г╕г╕╓н╕чний стан Чорного та Азовського мор╕в; - буд╕вництва очисних споруд ст╕чних вод для об’╓кт╕в, д╕яльн╕сть яких сутт╓во вплива╓ на еколог╕чний стан мор╕в; - п╕двищення ефективност╕ використання технолог╕й очищення виробничих ст╕чних вод та утил╕зац╕╖ ╖х осад╕в, зменшення скид╕в у водойми висококонцентрованих ст╕чних вод через систему централ╕зовано╖ канал╕зац╕╖; - подолання кризового стану системи водопров╕дно-канал╕зац╕йного господарства та п╕двищення ефективност╕ роботи комунальних очисних споруд; у сфер╕ поводження з в╕дходами та небезпечними х╕м╕чними речовинами шляхом: - забезпечення еколог╕чно безпечного збер╕гання та видалення небезпечних в╕дход╕в, максимально можливо╖ утил╕зац╕╖ в╕дход╕в за рахунок прямого повторного чи альтернативного використання ╖х ресурсно-ц╕нно╖ складово╖ та безпечного видалення в╕дход╕в, що не п╕длягають утил╕зац╕╖; - створення потужностей з переробки твердих побутових в╕дход╕в, побудови та реконструкц╕╖ пол╕гон╕в твердих побутових в╕дход╕в у населених пунктах; - забезпечення повного знешкодження (видалення) непридатних та заборонених х╕м╕чних засоб╕в захисту рослин, що накопичилися на територ╕╖ Криму; у сфер╕ б╕олог╕чного та ландшафтного р╕зноман╕ття шляхом: - встановлення винесених в натуру на м╕сцевост╕ в установленому законодавством порядку меж об’╓кт╕в природно-запов╕дного фонду; упорядкування землекористування, запоб╕гання руйн╕вному впливу природних та антропогенних чинник╕в на стан ╜рунт╕в; - формування рег╕онально╖ еколог╕чно╖ мереж╕ Криму та розширення природно-запов╕дного фонду, збереження б╕олог╕чного та ландшафтного р╕зноман╕ття; у сфер╕ охорони земельних ресурс╕в та протипаводково╖ безпеки шляхом: - буд╕вництва протиероз╕йних споруд та рекультивац╕╖ порушених земель; - буд╕вництва та реконструкц╕╖ г╕дротехн╕чних споруд, захисних дамб, протипаводкових водосховищ; - розроблення схем комплексного протипаводкового захисту територ╕й в╕д шк╕дливо╖ д╕╖ вод, технолог╕й проведення в╕дновлювальних мел╕оративних роб╕т. Програму передбача╓ться виконати протягом 2011—2015 рок╕в. На першому етап╕ (2011—2012 роки) передбача╓ться впровадження та прийняття нових ╕ внесення зм╕н до д╕ючих нормативно-правових акт╕в щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища Криму, а також зд╕йснення п╕дготовки пр╕оритетних ╕нвестиц╕йних природоохоронних проект╕в та б╕знес-план╕в з впровадження еколог╕чно чистого виробництва та найкращо╖ с╕льськогосподарсько╖ практики з метою проведення першочергових природоохоронних заход╕в, спрямованих на розв’язання нагальних еколог╕чних проблем Криму. На другому етап╕ (2013—2015 роки) передбача╓ться реал╕зац╕я ряду ╕нвестиц╕йних проект╕в та впровадження б╕знес-план╕в з реал╕зац╕╖ проект╕в еколог╕чно чистого виробництва та удосконалення с╕льськогосподарсько╖ практики, а також зд╕йснення ╕нших заход╕в Програми, спрямованих на покращення якост╕ очищення ст╕чних вод, утил╕зац╕╖ та вивезення небезпечних х╕м╕чних речовин, управл╕ння в╕дходами тощо. Оч╕куван╕ результати виконання Програми, визначення ╖╖ ефективност╕ Виконання Програми дасть змогу пол╕пшити еколог╕чну ситуац╕ю в Криму, зокрема: знизити обсяг викид╕в забруднюючих речовин в атмосферне пов╕тря в╕д автотранспортних засоб╕в до 87,5 тис. тонн (у 2009 роц╕ — 111 тис. тонн); пол╕пшити еколог╕чний стан водних ресурс╕в Криму за рахунок зменшення обсягу скид╕в недостатньо очищених ст╕чних вод на 45 в╕дсотк╕в, повного припинення скиду неочищених ст╕чних вод, реконструкц╕╖ та буд╕вництва об’╓кт╕в централ╕зованого водов╕дведення у м╕стах ╕ населених пунктах; зб╕льшити обсяги утил╕зац╕╖ в╕дход╕в на 15 в╕дсотк╕в; повн╕стю знешкодити непридатн╕ для використання х╕м╕чн╕ засоби захисту рослин; зб╕льшити до 30 в╕дсотк╕в площу територ╕й та об’╓кт╕в природно-запов╕дного фонду, меж╕ яких винесен╕ в натуру; п╕двищити л╕сист╕сть територ╕╖ до 12 в╕дсотк╕в та запов╕дн╕сть до 10 в╕дсотк╕в, визначити перел╕ки територ╕й та об’╓кт╕в екомереж╕; зменшити площу земель Криму, що п╕ддаються в╕тров╕й ероз╕╖ за рахунок створення л╕созахисних смуг загальною довжиною до 160 к╕лометр╕в; зменшити площу територ╕╖, що п╕дда╓ться зсувам на 25 в╕дсотк╕в. Оц╕нка ф╕нансових, матер╕ально-техн╕чних, трудових ресурс╕в, необх╕дних для виконання Програми Ф╕нансування Програми передбача╓ться зд╕йснити за рахунок кошт╕в державного ╕ м╕сцевих бюджет╕в, ╕нших джерел, передбачених законом, у межах виконання державних еколог╕чних програм та Державно╖ програми соц╕ально-економ╕чного розвитку Автономно╖ Республ╕ки Крим на пер╕од до 2017 року, затверджено╖ постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 30 серпня 2007 р. № 1067. Ор╕╓нтовний обсяг ф╕нансування Програми становить 1 млрд. гривень, у тому числ╕ за рахунок державного бюджету — 0,5 млрд., м╕сцевих бюджет╕в — 0,05 млрд., ╕нших джерел — 0,45 млрд. гривень. Обсяг ф╕нансування Програми визнача╓ться щороку п╕д час складання проект╕в державного та м╕сцевих бюджет╕в. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 24.12.2010 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8597
|