Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧЛЕН СИНОДУ ВСЕЛЕНСЬКО╥ ПАТР╤АРХ╤╥: МОСКОВСЬКА ЦЕРКВА ╢ НЕ МАТ╤Р'Ю, А ДОЧКОЮ УКРА╥НСЬКО╥
Церква Рос╕╖ розпочала кампан╕ю наклеп╕в на Вселенський патр╕архат...


ТРАМП ЗАЯВИВ, ЩО Н╤МЕЧЧИНА ПОВН╤СТЮ КОНТРОЛЮ╢ТЬСЯ РОС╤╢Ю
У день в╕дкриття сам╕ту НАТО у Брюссел╕, Дональд Трамп звинувативши Берл╕н у тому, що в╕н...


ПОРОШЕНКО ╤ ТРАМП ПРОВЕЛИ ЗУСТР╤Ч НА САМ╤Т╤ НАТО У БРЮССЕЛ╤
П.Порошенко та Д.Трамп "обговорили широкий спектр питань


ПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ ОБС╢ ЗАКЛИКАЛА РОС╤Ю ПРИПИНИТИ АНЕКС╤Ю КРИМУ
в Берл╕н╕ в рамках 27-╖ щор╕чно╖ сес╕╖ Асамбле╖ було прийнято Берл╕нську декларац╕ю та низку...


«КРАЩА КНИГА УКРА╥НИ»
Трива╓ прийом заявок на участь у Всеукра╖нському конкурс╕ «Краща книга Укра╖ни».




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 28.01.2011 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 28.01.2011
Плекаймо соборн╕сть д╕лами!

 Звернення Патр╕арха Ки╖вського ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни Ф╕ларета до укра╖нського народу з нагоди Дня Соборност╕ Укра╖ни
 
 «Всяке царство, що розд╕лилося в соб╕, спустошиться;
 ╕ всяке м╕сто чи д╕м, що розд╕лився у соб╕, не всто╖ть»
 (╢вангел╕╓ в╕д Матфея, 12:25)
 
 Дорог╕ брати ╕ сестри!
 Шановн╕ сп╕вв╕тчизники!
 22 с╕чня ми в╕дзнача╓мо одне з найб╕льш важливих саме сьогодн╕ наших нац╕ональних свят – День Соборност╕ Укра╖ни.
 Це свято нагаду╓ нам про величну под╕ю нашо╖ ╕стор╕╖ – проголошений 22 с╕чня 1919 р. акт злуки, акт ╓днання вс╕х укра╖нських земель в ╓дину, соборну державу. П╕сля пад╕ння княжо╖ Ки╖всько╖ держави Укра╖на стол╕ттями була розд╕лена м╕ж сус╕дн╕ми народами. А тому проголошена у с╕чн╕ 1919 р. злука вс╕х ╖╖ земель – под╕я доленосна ╕ неперевершена за сво╖м значенням для укра╖нського народу.
 Зараз ми бачимо спроби проголосити ╓днання укра╖нських земель плодом д╕й Стал╕на – визнаного укра╖нським судом злочинця. Так╕ ╕де╖, по-перше, принижують значення багатосотл╕тнього прагнення укра╖нського народу до ╓дност╕, принижують його боротьбу за ╓дн╕сть та зневажають тих, хто пол╕г у н╕й. По-друге, нос╕╖ таких ╕дей прагнуть пояснити сучасну укра╖нську державн╕сть лише примхою ╕стор╕╖ та д╕яльн╕стю Стал╕на, прагнуть нав’язати думку про «штучн╕сть» незалежно╖ Укра╖ни, чим закладають основу для бажаного для них у майбутньому розпаду нашо╖ державност╕.
 Деяк╕ закордонн╕ пол╕тики в╕дкрито називають Укра╖ну «невдалою державою», оголошують прогнози ╖╖ розвалу, а найб╕льше – явно ╕ та╓мно сприяють тому, щоби це в╕дбулося. Вони не можуть змиритися з нашим волевиявленням – бути ╓диним, суверенним народом та будувати власну незалежну державу.
 «Под╕ляй та володарюй» – саме п╕д таким гаслом в давнину римляни змогли п╕дкорити соб╕ багато народ╕в.
 Розд╕ляючи ц╕ народи, вони здобували над ними перемогу. Цього ж прагнуть ╕ нин╕шн╕ супротивники укра╖нсько╖ державност╕ – розд╕лити, розсварити, ослабити наш народ.
 Для цього використовуються р╕зн╕ методи. До цих метод╕в належать ╕деолог╕чна агрес╕я проти Укра╖ни, намагання втиснути ╖╖ в рамки «русского м╕ра»; загравання з р╕зними пол╕тичними силами та налаштовування ╖х одне проти одного (що, на жаль, ╓ довол╕ легким у сучасних умовах); розпалювання м╕жконфес╕йного конфл╕кту через розд╕лення православних укра╖нц╕в на «канон╕чних» та «неканон╕чних»; п╕д╕гр╕вання та всеб╕чну п╕дтримку сепаратистських настро╖в в окремих рег╕онах.
 Ми, як Церква, бачимо це, а тому хочемо п╕днести св╕й голос: ОТЯМСЯ, УКРА╥НСЬКИЙ НАРОДЕ! Зрозум╕й, куди тебе тягнуть недоброзичливц╕ – до нового розбору Укра╖ни м╕ж б╕льшими сус╕дами.
 Так вже було в давн╕й час, коли розсварених княз╕в легко п╕дкорили монгольськ╕ завойовники. Так було в часи козаччини, коли навколишн╕ держави вм╕ло ман╕пулювали гетьманами ╕ полковниками, не давши ╖м утвердити суверенну Укра╖ну. Так сталося на початку ХХ ст., коли в умовах б╕льшовицько╖, н╕мецько╖ та б╕логвард╕йсько╖ агрес╕╖ укра╖нськ╕ ватажки продовжували з’ясовувати сво╖ стосунки.
 На жаль, ми бачимо, що так ╓ ╕ зараз. Протягом двох десятил╕ть влада ╕ опозиц╕я, як╕ к╕лька раз╕в м╕нялися м╕сцями, ведуть боротьбу так, н╕би вони – дв╕ арм╕╖, яким конче необх╕дно побороти одна одну, а не дв╕ пол╕тичн╕ частини ОДНОГО народу.
 Нам сл╕д раз ╕ назавжди визнати ╕ утвердити, як пол╕тичну ╕ сусп╕льну акс╕ому – Укра╖на ╓ НЕЗАЛЕЖНА ╕ СОБОРНА держава. Наша незалежн╕сть ╕ наша ╓дн╕сть у р╕зноман╕тност╕ – не прив╕д для дискус╕й, а нар╕жний фундамент державного ╕ сусп╕льного буття. Бо в жодн╕й з нормальних кра╖н н╕хто не дискуту╓ з приводу власно╖ незалежност╕. ╤ лише ми дос╕, по сут╕, спереча╓мося – потр╕бна чи непотр╕бна нам незалежн╕сть.
 Ми ма╓мо усв╕домити, що н╕ об’╓днана ╢вропа, н╕ Рос╕я не розбудують щастя ╕ добробут в нашому дом╕ – бо вони, природно, турбуються, в першу чергу, про св╕й д╕м. Розбудовувати його ма╓мо ми сам╕ – разом ╕ сп╕льними зусиллями, вбачаючи один в одному не смертельних ворог╕в, а партнер╕в у прац╕.
 Тому я закликаю до порозум╕ння вс╕ сусп╕льн╕ сили – провладн╕ та опозиц╕йн╕, т╕, яким мил╕ша ╢вропа, ╕ т╕, як╕ люблять Рос╕ю. Полюб╕ть Укра╖ну, а не себе в н╕й! Зрозум╕йте, що Галичина ╕ Донбас н╕коли не стануть однаковими, але вони ╓ ╕ мають бути – укра╖нськими.
 Я закликаю провладних пол╕тик╕в розпочати справжн╕й д╕алог з ус╕ма представниками укра╖нського сусп╕льства, а не лише з тими, хто под╕ля╓ ╖хн╕ пол╕тичн╕ переконання.
 Я закликаю опозиц╕йних пол╕тик╕в – припинити безпл╕дну боротьбу один з одним.
 Я закликаю вс╕ пол╕тичн╕ та сусп╕льн╕ сили – боротися НЕ ПРОТИ одне одного, а боротися ЗА краще майбутн╓ Укра╖ни, конкуруючи не ворожими одне до одного гаслами та часто пустими парт╕йними програмами, а справд╕ корисними для майбутнього Укра╖ни ╕деями й справами.
 Укра╖на пережива╓ глибоку пол╕тичну та економ╕чну кризу. Це важк╕ виклики, але ще г╕ршими ╓ сусп╕льна знев╕ра та безд╕яльн╕сть. Люди перестають в╕рити вс╕м.
 Для подолання криз необх╕дне саме згуртування: держави ╕ народу, р╕зних пол╕тичних та сусп╕льних л╕дер╕в. ╤ або ми, укра╖нський народ, подола╓мо цей виклик, або покажемо, що ми – лише «славних прад╕д╕в великих правнуки поган╕».
 У День Соборност╕, який, на жаль, укра╖нський народ знову буде в╕дзначати розд╕леним по палацах, майданах ╕ площах, я закликаю вс╕х: ПЛЕКАЙМО СОБОРН╤СТЬ Д╤ЛАМИ! Зроб╕мо справжн╕й крок назустр╕ч один одному, зрозум╕ймо, що у ╓дност╕ наша сила, а нашим непримиренним под╕лам та сваркам рад╕ють лише вороги укра╖нсько╖ державност╕.
 Для когось цей заклик зда╓ться незд╕йсненним – але такою самою майже незд╕йсненною здавалася у с╕чн╕ 1919 р. ╕ мр╕я про соборну, суверенну, незалежну Укра╖ну. Зараз ми ма╓мо таку Укра╖ну – завдяки й тим укра╖нцям, хто майже сто рок╕в тому зробив крок назустр╕ч один одному.
 ╤, найголовн╕ше, я в╕рю – якщо ми почнемо цю роботу, то ц╕й благ╕й справ╕ допоможе ╕ Господь Бог, сила Якого може подолати вс╕ людськ╕ немоч╕. Тому я сам буду молитися за примирення ╕ ╓дн╕сть Укра╖ни та закликаю до цього вс╕х в╕руючих ус╕х конфес╕й.
 Закликаючи, я у День Соборност╕ Укра╖ни хочу сам подати приклад того, до чого закликаю. Тому я буду присутн╕й ╕ у палац╕ «Укра╖на», куди прийде Президент В╕ктор Янукович, ╕ на Соф╕йськ╕й площ╕.
 Якщо кожен ╕з нас зробить крок – разом ми зможемо зрушити те, що поки що зда╓ться нездоланним.
 Прошу у Господа мудрост╕ вс╕м нам та закликаю на укра╖нський народ Боже благословення!
 З╕ святом, дорог╕ сп╕вв╕тчизники!

 Ф╤ЛАРЕТ,
 Патр╕арх Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 28.01.2011 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8613

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков