Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: КРИЛО Л╤ТАКА ЗНИЩИВ ВИБУХ ЗСЕРЕДИНИ
Про це йдеться в висновках польсько╖ п╕дком╕с╕╖, що займа╓ться повторним розсл╕дуванням...


ТР╤УМФ «ЧЕК╤СТ╤В» - ТРАГЕД╤Я РОС╤╥
Твор╕ння б╕льшовизму стол╕тньо╖ давност╕ – «ВЧК-ФСБ» – впевнено трима╓ за...


ПОМ╤ЧНИК КОМАНДУВАЧА ВМС РОЗПОВ╤ЛА ПРО ЗАВЕЗЕНИХ У 2014 «ЗЕЛЕНИХ ЧОЛОВ╤ЧК╤В»
Першими блокували в╕йськов╕ частини ╕ адм╕нбуд╕вл╕ Криму в лютому 2014 року спец╕ально привезен╕...


WP ОТРИМАЛА ЗВ╤Т ГРУ РФ ПРО ПРОПАГАНДУ В ПЕР╤ОД АНЕКС╤╥ КРИМУ
Команда ГРУ впливала на понад 30 укра╖нських груп в соц╕альних мережах, а також на 25 "пров╕дних...


КНИГУ МИКОЛИ СЕМЕНИ ПРО АНЕКС╤Ю КРИМУ ПЕРЕКЛАДУТЬ АНГЛ╤ЙСЬКОЮ
Про це сказав у четвер на презентац╕╖ "Кримського репортажу" в ки╖вському центр╕ "Кримський д╕м"...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 28.01.2011 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 28.01.2011
ГИНУЧИ, ВО╥НИ КИРПОНОСА ╤ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД РЯТУЮТЬ МОСКВУ
Фед╕р МОРГУН

Уривок з книги «Стал╕нсько-г╕тлер╕вський геноцид укра╖нського народу»
Подвигу во╖н╕в П╕вденно-Зах╕дного фронту, киян, полтавц╕в ╕ вс╕х учасник╕в найб╕льш гранд╕озно╖ битви Велико╖ В╕тчизняно╖ ╕ Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, як╕ з╕рвали бл╕цкриг л╕том 1941 року ╕ врятували Москву, присвячу╓ться.
(Публ╕ку╓ться у в╕дпов╕дь на заяву Прем’╓р-м╕н╕стра РФ В. Пут╕на, що Рос╕я перемогла б у Велик╕й В╕тчизнян╕й в╕йн╕ ╕ без  Укра╖ни...)
 
(Продовження. Поч. у №51-52 за 2010 р.).

 Через к╕лька дн╕в н╕мецьк╕ танки захопили Ромни й Лохвицю. Залишилося лише 40 к╕лометр╕в до старовинного м╕ста Лубен, через яке проходила ╓дина, що залишилася, зал╕зниця, котра живила наш╕ в╕йська з╕ сходу.
 Кирпонос знову просить Стал╕на дозволити здати столицю Укра╖ни, вивести в╕йська в б╕к Полтави й Харкова ╕ зайняти оборону на р╕чц╕ Псел. Його знову, але ще з б╕льшим цин╕змом, звинувачують у пан╕керств╕ й забороняють в╕дступати.
 ...У сво╓му щоденнику за 4 листопада 1940 року, тобто за с╕м м╕сяц╕в до нападу на СРСР, Гальдер пов╕домля╓, що в той день Г╕тлер пров╕в нараду за участю кер╕вник╕в вермахту Кейтеля, Йодля, Дейле, Шмундта, Енгеля й головнокомандуючого сухопутними в╕йськами фон Браухича.
 Фюрер наголошував: головне завдання н╕мецьких в╕йськ - не допустити в╕дходу Червоно╖ Арм╕╖ на сх╕д. «Вир╕шальне значення повинно бути надане тому, щоб наш╕ нам╕ри напасти не були розп╕знан╕... Основн╕ сили радянських сухопутних в╕йськ, що знаходяться в зах╕дн╕й частин╕ Радянського Союзу, повинн╕ бути знищен╕ в см╕ливих операц╕ях за рахунок глибоких ╕ швидких прорив╕в танкових клин╕в. В╕дступу бо╓здатних в╕йськ противника на широк╕ простори рос╕йсько╖ територ╕╖ не можна допустити. К╕нцевою метою операц╕╖ ╓ створення загороджувального бар’╓ру проти Аз╕атсько╖ Рос╕╖ по загальн╕й л╕н╕╖ Волга - Архангельськ».
 Читачу зовс╕м легко побачити, що Кирпонос усе робив супроти нам╕р╕в Г╕тлера ╕ командир╕в н╕мецьких в╕йськ, а Стал╕н д╕яв так, як того хот╕ли фюрер ╕ його генерали. Вони мр╕яли почати в╕йну зненацька. Стал╕н це ╖м влаштував. Вони намагались не допускати в╕дступ╕в наших в╕йськ на сх╕д. Стал╕н ╕ тут ╖м робив послугу за послугою...
 А тим часом танков╕ армади генерал-полковника Клейста форсували Дн╕про в район╕ Кременчука ╕, розбиваючи наш╕ досить слабк╕ заслони, п╕шли через Глобине, Семен╕вку, Хорол Полтавсько╖ област╕ на п╕вн╕ч, назустр╕ч Гудер╕ану, щоб замкнути к╕льце в Лубнах ╕ Лохвиц╕.
 Це вже була смертельна загроза, ╕ Кирпонос утрет╓ просить дозволу в╕дступити на сх╕д. У ц╕й останн╕й телеграм╕ Стал╕ну в╕н ╕ його штаб з ус╕╓ю прямотою чесних во╖н╕в переконують, якими страшними будуть насл╕дки оточення. Адже арм╕╖ перестануть одержувати пальне й бо╓припаси, сотн╕ тисяч поранених неможливо буде в╕дправити в госп╕тал╕.
 Цей документ не можна читати без вал╕долу. Але Стал╕н знову забороня╓, принижу╓, обража╓. Нин╕ вже ╓ багато документ╕в, як╕ п╕дтверджують, що в т╕ дн╕ з╕ Ставки одна за одною в штаб П╕вденно-Зах╕дного фронту надходили директиви: «Будь-що утримувати Ки╖в!», «Ки╖в не залишати й мост╕в не п╕дривати!».
 Однак фатальний час настав. У л╕чен╕ дн╕ й години танк╕сти Гудер╕ана з п╕вноч╕, а Клейста з п╕вдня ув╕рвалися до Лубен ╕ Лохвиц╕. Кл╕тка замкнулася 15 вересня. А наш╕ ж в╕йська через злочинну безв╕дпов╕дальн╕сть Стал╕на й Генштабу не лише в цей траг╕чний день, а ще ш╕сть д╕б - до 21 вересня - перебували в Ки╓в╕.
 Цив╕льне населення столиц╕ Укра╖ни з високим почуттям патр╕отизму й обов’язку провело величезний обсяг роб╕т з╕ створення оборонних споруд. Ки╖в був оточений к╕льцем протитанкових ров╕в, окоп╕в, траншей, бл╕ндаж╕в тощо. Сотн╕ тисяч киян добров╕льно йшли в народне ополчення. В╕йська Червоно╖ Арм╕╖ ╕ ополченц╕ стояли на смерть с╕мдесят дн╕в.
 Цей геро╖чний захист зробив багато. Але Стал╕н ╕ Верховне Головнокомандування так ╕ не зрозум╕ли (або робили вигляд, що не зрозум╕ли) того, що було ясно Кирпоносу ╕ його штабу: до яких насл╕дк╕в призведе з’╓днання танкових армад Гудер╕ана й Клейста в глибокому тилу в╕йськ Кирпоноса. ╤шла страшна В╕тчизняна, - тут, думаю, буде правильним визначення Всенародна, - в╕йна. Питання стояло про врятування ц╕ло╖ держави й народу, ╕ чим б╕льшими були втрати в╕йськ у тому чи ╕ншому бою, на тому чи ╕ншому фронт╕, залишалося все менше й менше шанс╕в вистояти, вц╕л╕ти.
 Як т╕льки танков╕ арм╕╖ Гудер╕ана нависли на п╕вноч╕, а до них ╕з п╕вдня, усп╕шно форсувавши Дн╕про, помчали танки Клейста, стало абсолютно зрозум╕ло, що настав к╕нець боям за Ки╖в. Ставка зобов’язана була знати, що ╖й н╕чим протистояти Гудер╕ану ╕ Клейсту. Основн╕ сили Кирпоноса були на правому берез╕ Дн╕пра, вони тримали фронт аж на двохстах з лишком к╕лометрах зах╕дн╕ше Лубен, куди рвалися головн╕ н╕мецьк╕ танков╕ арм╕╖.
 ВЕЛИЧ КУТУЗОВА ╤ ЧЕРГОВА ПОСЛУГА СТАЛ╤НА... Г╤ТЛЕРУ
 Реальна обстановка вимагала збереження арм╕╖, бо т╕льки вона могла врятувати В╕тчизну. Та в ц╕ траг╕чн╕ дн╕ долю арм╕╖ вир╕шували не мудр╕ во╓начальники, як у 1812 роц╕ на рад╕ у Ф╕лях, а пол╕тичний вождь-диктатор, який заховався за кремл╕вськими ст╕нами й п╕дготував соб╕ глибоко п╕д землею над╕йне сховище-бункер у Куйбишев╕. Т╕ велик╕ рос╕йськ╕ полководц╕ на чол╕ з Кутузовим, в╕дстоявши поле бою ╕ маючи в╕йська, палаючи бажанням «завтра бой затеять новый», все ж таки вир╕шили в ╕м’я врятування ╕ збереження могутньо╖ арм╕╖ здати столицю Рос╕╖ - Москву.
 Якби Кирпоносу дозволили сво╓часно в╕дступити, то в╕н зум╕в би ще багато зробити для остаточно╖ перемоги. Тод╕ були б ╕ час, ╕ можлив╕сть орган╕зовано вивести в╕йська з нависаючого оточення, наставити м╕н у районах можливих переправ н╕мц╕в, а на дорогах виставити могутн╕ й моб╕льн╕ ар’╓ргарди, як це зробили рос╕йськ╕ командири в 1812 роц╕ п╕д Смоленськом, чим провалили см╕ливий план Наполеона оточити тут рос╕йську арм╕ю ╕ наголову розбити ╖╖. Кирпонос зум╕в би в╕дступити з в╕йськами, пальним, бо╓припасами й дати б╕й у виг╕дних для сво╖х арм╕й умовах. Я впевнений, що тод╕ б руб╕ж на Псл╕, нижня теч╕я Дн╕пра, Смоленськ, сх╕д Б╕лорус╕╖ були б к╕нцевим рубежем для н╕мц╕в, за який дал╕ на сх╕д не ступила б нога завойовника. ╤ не д╕стались би фашистам н╕ Донбас, н╕ Харк╕в, не топтали б вони нашу землю до Москви, Воронежа, Стал╕нграда, Кавказького хребта. Саме з вини Стал╕на арм╕я Кирпоноса опинилася в оточенн╕, втратила багато техн╕ки ╕ солдат. Т╕льки в полон н╕мц╕ взяли майже 600 тисяч наших во╖н╕в.
 ╤ донин╕ люди не знають ус╕╓╖ правди про те, що в╕дбувалося в пекл╕, в яке Стал╕н ув╕гнав у вересн╕ 1941 року п╕втора м╕льйона наших солдат ╕ оф╕цер╕в ╕ ще б╕льшу к╕льк╕сть цив╕льного населення.
 В╕д зах╕дних кордон╕в оточення (Ки╓ва ╕ правого берега Дн╕пра) до сх╕дних (м╕ста Лубен Полтавсько╖ област╕ на р╕чц╕ Сул╕) - 220 к╕лометр╕в, в╕д п╕вденних (м╕сто Кременчук на Дн╕пр╕) до п╕вн╕чних (м╕сто Прилуки Черн╕г╕всько╖ област╕) -майже 300 к╕лометр╕в. ╤ весь цей прост╕р не т╕льки по центральних ╕ м╕жрайонних дорогах, а й по ман╕вцях був забитий танками, бронеавтомоб╕лями, тягачами, гарматами, автомашинами, к╕нними п╕дводами й неск╕нченними колонами п╕хоти, як╕ в╕дступали. А м╕ж ними, а част╕ше поруч ╕з ними, л╕воруч ╕ праворуч дор╕г, зайнятих арм╕ями, рухалася незл╕ченна маса б╕женц╕в - також на автомоб╕лях, п╕дводах, тракторах ╕ комбайнах. (Була категорична команда союзних ╕ республ╕канських верховних властей евакуювати на сх╕д с╕льськогосподарську техн╕ку, всю худобу, зерно й продукти).
 Безл╕ч в╕йськово╖ техн╕ки ╕ червоноарм╕йц╕в зм╕шалися з не меншою масою народногосподарсько╖ техн╕ки й цив╕льних людей, вони т╕снили один одного, утворювали нездоланн╕ пробки ╕ затори на нормальних широких степових дорогах.
 А що робилося на численних переправах через р╕ки Труб╕ж, Сл╕пор╕д, Оржицю, Супой, Удай, Сулу, Хорол та багато ╕нших? Хто там не був, той не може уявити всього цього. Нав╕ть тод╕, коли не нал╕тали н╕мецьк╕ л╕таки, в таких м╕сцях бушували давки й стовпища, в╕йськовий транспорт на багато д╕б затримувався б╕ля переправ, а тут ще напирали гром╕здк╕ комбайни й колгоспно-радгоспн╕ трактори з причепами, навантажен╕ продуктами й особистими речами селян, як╕ переганяли техн╕ку. Спок╕йн╕шими були лише дн╕ ╕ години, коли йшов дощ. За ясно╖ погоди безл╕ч л╕так╕в: бомбардувальники з низьких висот, а винищувач╕ з бриючого польоту, - с╕яли смерть ╕ жах серед людських мас. ╤ якщо в╕йськов╕, навчен╕ г╕рким досв╕дом, знали, що треба розсипатися, шукати борозну чи ямку (якщо вже нема╓ часу викопати соб╕ заглиблення саперною лопаткою), то перелякан╕ до нестями цив╕льн╕ люди натовпами кидалися з боку в б╕к, ╕ всюди ╖х настигала смерть в╕д кулеметного вогню.
 Л╕тописц╕ й ╕сторики донесли до нас св╕дчення, як «вся жахлива сила Бати╓ва, як густа хмара, з р╕зних стор╕н облягла Ки╖в. Через скрип╕ння численних воз╕в, рев╕ння верблюд╕в ╕ вол╕в, ╕ржання коней ╕ лютий крик противника ледь чули один одного витяз╕, як╕ захищали Ки╖в». Л╕тописець дон╕с до нас страшну картину жахливо╖ дол╕ й загибел╕ в╕д Бати╓вих загарбник╕в. Нин╕, через 700 рок╕в, картина немовби знову повторилася, але жахи й розм╕ри трагед╕╖ не п╕ддавалися н╕якому пор╕внянню. Ця катастроф╕чна драма розгорнулася не в одному чи к╕лькох м╕стах, а на територ╕╖ не менше шести тисяч квадратних к╕лометр╕в.
 Спочатку був лише цей величезний котел. Пронизливий свист, а пот╕м оглушливий гурк╕т падаючих на землю бомб, нестихаючий гурк╕т гармат ╕ розрив╕в снаряд╕в, натужний гул мотор╕в танк╕в ╕ тягач╕в, безперервна стр╕лянина з кулемет╕в ╕ автомат╕в численних г╕тлер╕вських колон машин ╕ мотоцикл╕в, нелюдськ╕ крики б╕женц╕в, ╕ржання оскажен╕лих в╕д страху коней, рев╕ння кор╕в ╕ вол╕в - усе це породжувало пан╕ку...

(Зак╕нчення в наступному номер╕).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 28.01.2011 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8626

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков