|
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 25.02.2011 > Тема "Крим - наш дім"
#5 за 25.02.2011
АЛМАЗНА ТВЕРД╤СТЬ СЛОВА
Як г╕мн сво╖м народам ╕ повернення до ╖хн╕х джерел звучали у М╕жнародний День р╕дно╖ мови у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕ урочисто-п╕днесен╕ поетичн╕ рядки ╕ л╕ричн╕ п╕сенн╕ мелод╕╖, в яких сфокусовано вищий прояв народного духу ╕ надбання предк╕в.
На поетичн╕й зустр╕ч╕ б╕льш╕сть виступаючих говорили не одн╕╓ю, а двома ╕ нав╕ть трьома мовами. Наприклад, уривок з поеми О.Пушк╕на „╢вген╕й Он╓г╕н” заслужений артист Автономно╖ Республ╕ки Крим Аркад╕й Вакуленко декламував мовою ориг╕налу та укра╖нською, в╕рш Генр╕ха Гейне про прекрасний м╕сяць травень – н╕мецькою ╕ рос╕йською. Л╕тературний ╕ смисловий переклад рос╕йською мовою в╕рш╕в польського поета З╕гмунда Левицького „Три джерела” ╕ „Б╕ль” зд╕йснила голова Товариства укра╖нсько-польсько╖ дружби Юзефа Кравець.
Про те, як у лютому в Криму цв╕туть п╕дсн╕жники, розпускаються бруньки кизилу ╕ сонячно-жовт╕ крокуси, римованими рядками розпов╕ла флорист Ра╖са Шевчук. А поетеса Н╕на Бакши, представниця одного з найдревн╕ших етнос╕в п╕вострова – кримчак╕в, не т╕льки прочитала власн╕ в╕рш╕, написан╕ р╕дною мовою, а й виконала народну п╕сню, яку любила слухати ще ╖╖ бабуся.
Саме народн╕ п╕сн╕, яких кримськотатарський поет Нузет Умеров зна╓ безл╕ч, спонукали його вже у зр╕лому в╕ц╕ до л╕тературно╖ творчост╕ р╕дною мовою. А прогноз цей йому, молодому рос╕йськомовному поету, зробив ще на початку його шляху в л╕тератур╕ у Москв╕ Максим Рильський.
- Прийде час ╕ ти будеш писати р╕дною мовою, - сказав в╕н.
Кримськотатарську мову в умовах депортац╕╖ д╕ти не вивчали у школ╕. Запам’ятовували ╖╖ лише з розмов удома ╕ п╕сень. Найчаст╕ше в родин╕ Умерових, де п╕сн╕ любили вс╕, виконували „Колискову” ╕ старовинну мелод╕ю, схожу на укра╖нський танець „Гопак”. Нузет Аб╕булайович прон╕с ╖х через усе життя.
П╕сля повернення з Узбекистану до Крим Н. Умеров був призначений головним редактором кримськотатарсько╖ газети „Яни дюнья” („Новий св╕т”).
На п╕востров╕, розпов╕дав на зустр╕ч╕ Нузет Аб╕булайович, мало не кожне село розмовляло сво╓ю «власною» мовою. Один ╕ той же предмет часто називався по-р╕зному лише тому, що використовувався з р╕зною метою: наприклад, бочка у г╕рськ╕й зон╕ – для меду, а в степовому Криму – для сол╕ння ог╕рк╕в. Ц╕л╕ пласти кримськотатарсько╖ мови втратилися у зв’язку з переведенням ╖╖ граф╕чних знак╕в з арабського шрифту на слов’янську кирилицю. Але сама мова не загинула, вона передавалася в╕д одного покол╕ння до ╕ншого, а в╕рш Н.Умерова „Диктант” яскраво демонстру╓, як багато у двох мовах – укра╖нськ╕й ╕ кримськотатарськ╕й – сп╕льних сл╕в.
╤ все ж тривога за долю кримськотатарсько╖ мови, висловлена поетом Юнусом Кандимом у в╕рш╕ „Р╕дна мова”, який прочитала його дружина Сабр╕╓ Кандимова, небезп╕дставна. Кримськотатарська мова, як ╕ кара╖мська, нин╕ входить у число п’ятнадцяти мов, яким, за прогнозом ЮНЕСКО, загрожу╓ зникнення. А всього з шести тисяч мов св╕ту половина може найближчим часом втратити останн╕х нос╕╖в. Найб╕льше таких мов п╕д загрозою зникнення в П╕вн╕чн╕й ╕ П╕вденн╕й Америц╕, П╕вденно-Сх╕дн╕й Аз╕╖, Океан╕╖ та Африц╕.
- Кожна втрата народом сво╓╖ культури та ╕сторично╖ пам’ят╕ под╕бна тому, як ╕з барвистого килима вилуча╓ться фрагмент його розписаного орнаменту, - сказав на прес-конференц╕╖ з нагоди М╕жнародного Дня р╕дно╖ мови голова Республ╕канського ком╕тету АРК у справах м╕жнац╕ональних в╕дносин ╕ депортованих громадян Едем Дудаков.
Доля кожного народу орган╕чно пов’язана з функц╕онуванням його мови. В ╕стор╕╖ нал╕чу╓ться багато приклад╕в того, як ╕з зникненням мови зника╓ ╕ етнос. В╕домий дагестанський поет Расул Гамзатов з цього приводу сказав: ”Нехай краще я умру ран╕ше, н╕ж побачу зникнення р╕дно╖ мови”.
Збер╕гати ╕ плекати р╕дну мову може т╕льки ╖╖ нос╕й. За даними Всеукра╖нського перепису населення 2001 року 77 в╕дсотк╕в жител╕в Криму вважають р╕дною рос╕йську мову, десять – укра╖нську, одинадцять – кримськотатарську. Вдома 84 в╕дсотки кримчан, за результатами опитувань громадсько╖ думки, розмовляють рос╕йською мовою. (У той же час 24 в╕дсотки кримчан за результатами цього ж перепису назвали себе укра╖нцями...)
Для системного вивчення р╕дних мов у нин╕шньому навчальному роц╕ в автоном╕╖ функц╕ону╓ 333 школи з рос╕йською мовою навчання, 7 – укра╖нською, 15 – кримськотатарською, 188 – двома ╕ 39 – трьома. Кр╕м того, вивчення р╕дних мов орган╕зовано в загальноосв╕тн╕х закладах ╕ на баз╕ нац╕онально-культурних товариств, зокрема, в╕рменсько╖, болгарсько╖, н╕мецько╖, корейсько╖, естонсько╖, новогрецько╖, турецько╖ та ╕вриту.
У Старому Криму д╕╓ школа з поглибленим вивченням укра╖нсько╖, в╕рменсько╖, болгарсько╖, новогрецько╖ та н╕мецько╖ мов. Усп╕шно функц╕ону╓ Танковська школа-╕нтернат з трьома мовами навчання – рос╕йською, англ╕йською ╕ турецькою. На баз╕ Кримського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету створено науково-досл╕дний центр кримськотатарсько╖ мови та л╕тератури.
Щор╕чно проводяться конкурси учн╕всько╖ творчост╕ мовами народ╕в Криму „Мова – душа народу”, кримськотатарською мовою – „Р╕дна мова безц╕нна ╕ невичерпн╕ духовн╕ багатства народу”. Створення нац╕ональних телерад╕оредакц╕й у склад╕ державно╖ телерад╕окомпан╕╖ „Крим” ╕ нац╕ональних друкованих засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ забезпечу╓ конституц╕йне право етнос╕в на свободу слова, в╕льне висловлення сво╖х погляд╕в ╕ переконань р╕дною мовою. Нин╕ нац╕ональн╕ редакц╕╖ зд╕йснюють трансляц╕ю телепередач кримськотатарською, в╕рменською, болгарською, грецькою та н╕мецькою мовами. Нада╓ться ф╕нансова п╕дтримка друкованим виданням кримських татар, в╕рмен, болгар, грек╕в ╕ н╕мц╕в.
За останн╕х п’ять рок╕в на п╕востров╕ за бюджетн╕ кошти видано нац╕ональними мовами 123 найменування навчально╖, навчально-методично╖ ╕ художньо╖ л╕тератури, проф╕нансовано зм╕цнення матер╕ально-техн╕чно╖ бази заклад╕в осв╕ти.
Творами з книги заслуженого прац╕вника культури Автономно╖ Республ╕ки Крим Володимира Грачова „П╕сн╕ бандуриста”, удосто╓но╖ Прем╕╖ АРК, ╕ зак╕нчилося свято р╕дно╖ мови у В╤КЦ. В авторському виконанн╕ п╕д г╕тару прозвучали п╕сн╕ „Чумацький шлях”, „Козаки”, „Послання Олександру Пушк╕ну з XXI стол╕ття”. ╤ яка б граф╕чна в’язь букв – слов’янська, арабська чи латиниця у пошуках щастя не кликала людей в дорогу на Зах╕д або Сх╕д, р╕дне слово буде гуртувати й об’╓днувати ╖х удома й за кордоном, як музика звучатиме в ╖хньому серц╕.
Валентина НАСТ╤НА.
Фото О. НОСАНЕНКА.
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 25.02.2011 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8695
|
ДЕМОНТАЖ КУПОЛА УКРА╥НСЬКОГО СОБОРУ У КРИМУ:
