Так кажуть т╕, кому волею дол╕ доводиться запроваджувати ╖╖ в життя. Так сказала ╕ перша заступниця м╕н╕стра прац╕ ╕ соц╕ально╖ пол╕тики АРК Олена Семичасна, яка разом ╕з начальником Головного управл╕ння Пенс╕йного фонду Укра╖ни в АРК Людмилою Кудрявцевою проводила прес-конференц╕ю (на фото). Ще б пак, адже сьогодн╕ в╕дбува╓ться активне обговорення з народом пенс╕йно╖ реформи, яка ось-ось набере чинност╕, ╕ преса ма╓ показати перспективи ╖╖ вт╕лення в життя у позитивному св╕тл╕. Вт╕м, молоденьк╕ журнал╕сточки, котр╕ ще мр╕ють про кар’╓ру, а не про пенс╕йн╕ коп╕йки, не дуже схильн╕ заглиблюватися у перипет╕╖ якогось далекого малореального життя. Тим б╕льше, що прес-рел╕з св╕дчить – ц╕л╕ реформи позитивн╕ ╕ спрямован╕ на г╕дне забезпечення громадян, як╕ чесно виплачували все життя пенс╕йн╕ внески. Не ляка╓ присутн╕х ╕ обмеження розм╕ру пенс╕й прив╕лейованим пенс╕онерам (╕ нав╕ть обговорю╓ться питання вже не про 12, а про 10 прожиткових м╕н╕мум╕в). Щоправда, це на майбутн╓, а т╕, хто вже одержав сво╖ законн╕ 100 тисяч, так ╕ одержуватиме ╖х до к╕нця життя. Здавалося б, не варто обурюватися ╕ тим, хто не ма╓ документально п╕дтверджених 15 рок╕в трудового стажу, адже ран╕ше достатньо було мати лише 5 (до реч╕, чути доводилося мен╕ чомусь все ж таки про 10 рок╕в). Але сказано 5, значить, д╕йсно 5, а це таки дуже мало. Хоча вс╕ ми добре зна╓мо, як сьогодн╕ непросто влаштуватися на роботу ц╕лком легально, тобто, з трудовою книжкою. ╤ в╕дбува╓ться це не з вини прац╕вника, який «зл╕сно» не хоче перераховувати грош╕ у державн╕ фонди. Та ця ситуац╕я таки зачепила одну з присутн╕х журнал╕сток. «Як же жити людин╕, яка вже немолода ╕ не встигне виробити оф╕ц╕йно св╕й стаж?» - допитувалась вона. В╕дпов╕дь: «Треба було думати ран╕ше», - журнал╕сткою не приймалася. Тод╕ пан╕ Олена Семичасна пояснила, що уряд ╕ таких людей не залишить в б╕д╕. Для них плану╓ться створити при соц╕альних центрах щось на кшталт будинк╕в для стареньких з державним утриманням. Ох, ╕ не позаздрила ж я людям, як╕ рок╕в ╕з ш╕стдесяти змушен╕ будуть розлучитися з дом╕вкою ╕ перейти на казенну баланду, маючи досв╕д знайомства з под╕бними закладами! Одна вт╕ха, що в таких установах громадяни надовго не затримуються. Бо це ж не з кимось, а з╕ мною д╕лилася «секретами» обслуга ╕нтернатних установ: «лежачих намага╓мось не годувати, а головне, - не напувати, щоб на судно не просилися…» Сьогодн╕ ж терцентри переводяться на госпрозрахунок. А це означа╓: майже ус╕м ╕ майже за ус╕ послуги доведеться платити. Й робити це з незароблено╖ пенс╕╖ тим, хто не п╕де до ╕нтернату, буде особливо важко. Зрештою, я розглядаю лише найскладн╕ш╕ вар╕анти. Бо про тих, хто матиме забезпечених люблячих д╕тей, можна не хвилюватися. Зрештою, хоч потроху, але в результат╕ реформи втратять ус╕: держслужбовц╕ матимуть пенс╕ю в розм╕р╕ не 90, а 80 в╕дсотк╕в зарплати, ж╕нки працюватимуть до 60-ти рок╕в, а держслужбовц╕-чолов╕ки - до 62. Зароб╕тна плата для нарахування пенс╕╖ обраховуватиметься не з 24, а з 60 календарних м╕сяц╕в (тобто, швиденько, «з наскоку» пристойну пенс╕ю соб╕ не заробити). ╤ обиратимуться ц╕ 5 рок╕в т╕льки за той пер╕од, коли вже ╕снував персон╕ф╕кац╕йний обл╕к (з 2000 року). То чому ж раптом укра╖нський народ постав перед такою невеселою перспективою, як╕й «альтернативи нема╓»? Бо сам соб╕ винний. Надто вже багато «розплодилося» пенс╕онер╕в, ╕ це нав╕ть при дуже скромн╕й середн╕й тривалост╕ життя. ╤ говорять про це з високих трибун з неприхованим роздратуванням. Якщо в Укра╖н╕ у ц╕лому один пенс╕онер припада╓ на одного працюючого, то в Криму ╕ того менше – 0,97% працюючого на пенс╕онера. Щоправда, при цьому чомусь не врахову╓ться, що 98 тисяч (майже п’ята частина) з них теж працю╓, ╕, якщо вда╓ться, - до останнього подиху. Але, прораховуючи вищезгадан╕ пропорц╕╖, цього н╕хто не бере до уваги. А про працюючих пенс╕онер╕в згадувалося зовс╕м з ╕ншо╖ нагоди – цей факт мав засв╕дчити, що л╕тн╕ люди ще сповнен╕ сил ╕ не хочуть сид╕ти вдома, тож ц╕лком природно, якщо на пенс╕ю вони виходитимуть п╕зн╕ше. Запитання журнал╕ста з «Рад╕о-Крим» лежало на поверхн╕: - То виходить, що треба скоротити к╕льк╕сть пенс╕онер╕в, створити умови, аби вони швидше вимерли? Але юнак дещо помилився. Пенс╕онери до пори до часу таки потр╕бн╕. Бо гряде деф╕цит на ринку прац╕ робочих рук, п╕к якого припаде на 2025 р╕к. Сьогодн╕ на третину, а то й б╕льше не заповнен╕ навчальн╕ заклади. Д╕ти перебудови в ╖╖ бандитський пер╕од народжувалися не надто активно – для багатьох родин це було розк╕шшю. Незабаром ц╕ ненароджен╕ д╕ти мали б п╕ти працювати. Але не п╕дуть, тому в б╕й кинуть знову-таки одних старик╕в, як╕ будуть кланятися ╕ дякувати, що зможуть звести к╕нц╕ з к╕нцями ╕ не перетворитися на безхатченк╕в (ця тема зараз жваво обговорю╓ться по телев╕зору через вчинок л╕каря, який вив╕з п’ятьох бездомних людей з л╕карн╕ на кладовище). Тож пенс╕йна реформа – справа непроста, ╕ за багато позиц╕й в н╕й варто повоювати. Коли ми чу╓мо про допомогу кримського уряду у вигляд╕ гот╕вки та субсид╕й (а це 12,7 млн. грн.), то т╕, хто ма╓ до цього прямий стосунок, знають, що шлях одержати коп╕йчину дуже складний ╕ виснажливий, нав╕ть у спрощеному вар╕ант╕, про який ст╕льки говорилося. Вдарили нин╕шн╕ новац╕╖ ╕ по ╕нвал╕дах (це питання, хоч ╕ не за темою, прозвучало у виступ╕ одного з журнал╕ст╕в). В╕днин╕ п╕льги з оплати комунальних послуг поширюються т╕льки на ╕нвал╕д╕в ╤ групи (тобто, лежачих) та д╕тей-╕нвал╕д╕в. ╤ це лише сума, що становить 25% в╕д необх╕дного. Х╕ба можна з╕ставити так╕ п╕льги з витратами, яких потребу╓ догляд за лежачими хворими? Та вочевидь все це н╕кого не обходить. Ми чу╓мо про 26-м╕льярдний бюджетний деф╕цит ╕ не дуже розум╕╓мо, як же ми його створили, коли все життя працювали ╕ жили на коп╕йки. Чу╓мо, що мусимо переймати приклади ╕нших кра╖н. Але ц╕ приклади пропонуються виб╕рково ╕ н╕коли не йдеться про зарплати ╕ пенс╕╖, як╕ д╕ють за кордоном. Нещодавно депутат парламентсько╖ б╕льшост╕ ╤нна Богословська заявила по телев╕зору, що, за статистикою, в Укра╖н╕ за межею б╕дност╕ перебува╓ 38% громадян. Ц╕каво, чи так само воно ╕ в кра╖нах ╢С та Америц╕, з яких ми «злизу╓мо» сво╖ реформи? Думаю, доречно було б згадати, що у той же час ми – одна ╕з кра╖н л╕дер╕в за к╕льк╕стю дуже заможних людей, ╕ пр╕рва пом╕ж б╕дними й багатими все глибша╓. Може статися, що цьому сприятиме ╕ пенс╕йна реформа, особливо, якщо люди дов╕рять сво╖ пенс╕йн╕ накопичення приватним страхувальникам, що пан╕ Олена Семичасна, до ╖╖ чест╕, назвала великим ризиком. Та ╕ хто тепер не зна╓: половина р╕зного роду вкладник╕в залишилася «з носом» ╕ н╕хто за це не в╕дпов╕в. Вт╕м, Олена Семичасна та Людмила Кудрявцева не об╕йшли увагою ╕ того моменту, який, на мою думку, мав би стати основою пенс╕йно╖ реформи. А це – виведення ╕з т╕н╕ немалих сум, що залишаються неоподаткованими, сум, завдяки яким наживаються п╕дпри╓мц╕, а на ╖хн╕х прац╕вник╕в чека╓ казенна стар╕сть. Людмила Кудрявцева зауважила, що за рахунок коп╕тко╖ прац╕ з цим контингентом (п╕дпри╓мцями) вдалося зб╕льшити бюджетн╕ надходження Криму на чверть. Та щоб цей процес не був для приватних працедавц╕в надто обтяжливим, зам╕сть 2% до Пенс╕йного фонду прац╕вники матимуть сплачувати вже 7, що позначиться в б╕к зменшення на тих нарахуваннях, як╕ дос╕ вносив за кожного працюючого п╕дпри╓мець. Не буду коментувати, хто в╕д цього постражда╓ - знов-таки задля вт╕лення велико╖ мети. Зауважу лише, що остання фраза звучить якось по-радянському. Хоча цього разу ми вже не буду╓мо комун╕зм, ми просто викону╓мо вказ╕вки нашого кредитора – М╕жнародного валютного фонду, який хоче мати гарант╕╖, що поверне позики з процентами. А ось наск╕льки т╕ позики нам потр╕бн╕ – це вир╕шувати не пенс╕онерам ╕ не журнал╕стам, наша справа – затягувати паски. А переможц╕в (бодай так воно ╕ станеться) не судять. До реч╕, як ╕ дв╕╓чник╕в.
ЗВЕРНЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ДО Л╤ДЕР╤В КРА╥Н ╢ВРОСОЮЗУ
КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА
ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДОРУЧИВ ПОСИЛИТИ ППО ДЛЯ ХАРК╤ВЩИНИ, СУМЩИНИ ТА П╤ВДЕННИХ РЕГ╤ОН╤В
