Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 08.04.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 08.04.2011
БЛАГОВ╤ЩЕННЯ — З ВУСТ МЕДИК╤В

КУЛЬТУРА ЗДОРОВ’Я
 
  Всесв╕тн╕й День здоров’я, що сп╕впада╓ з Благов╕щенням, це ще ╕ день високого ясного неба, передчуття л╕тн╕х радощ╕в. Адже здоров’я ╓ найвищим благом, яке розкрива╓ перед нами ц╕лий св╕т. Та день 7 кв╕тня не просто символ╕чна дата - Всесв╕тню орган╕зац╕ю охорони здоров’я було створено саме цього весняного дня. Сьогодн╕ до не╖ входить понад 200 держав. ╤ зор╕╓нтована ╖╕ д╕яльн╕сть передовс╕м на проф╕лактику хвороб - адже це значно дешевше ╕ ефективн╕ше, н╕ж боротися ╕з запущеним недугом.
 Аби привернути увагу громадян до стану ╖хнього здоров’я, а також окреслити той шлях, яким треба рухатися в напрямку його збереження, у велопроб╕з╕ та легкоатлетичному крос╕, що стартував в╕д буд╕вл╕ Ради м╕н╕стр╕в Криму, взяли участь ╕ поважн╕ урядовц╕ в╕д медицини.
 А тим часом на м╕сц╕ к╕нцевого пункту цього заб╕гу, б╕ля Кримського Республ╕канського центру здоров’я, можна було безкоштовно скористатися р╕зноман╕тними медичними послугами просто на вулиц╕: вим╕ряти тиск, з’ясувати р╕вень цукру в кров╕, ознайомитися з брошурами, що спрямован╕ на проф╕лактику р╕зноман╕тних захворювань тощо. Все це було складовими акц╕╖ «Мо╓ здоров’я - здоров’я нац╖╖».
 На прес-конференц╕╖, що в╕дбулася одразу ж п╕сля заходу, в╕д практичних д╕й перейшли до теор╕╖, себто, журнал╕сти д╕зналися про узагальнену картину, що характеризу╓ сьогодн╕ здоров’я кримчан, а також про т╕ методи, як╕ плану╓ться застосовувати в подальшому задля зм╕цнення здоров’я нац╕╖.
 Дехто з журнал╕ст╕в вперше мав нагоду познайомитися з новим м╕н╕стром охорони здоров’я АРК ╤горем В╕кторовичем Шпаком. Особисто на мене в╕н справив враження людини в╕дкрито╖ ╕ доступно╖, чого дещо бракувало попередньому м╕н╕стров╕, якого за довг╕ роки мен╕ так ╕ не вдалося схилити до ╕нтерв’ю, нав╕ть працюючи в медичн╕й газет╕ Укра╖ни. ╤гор В╕кторович, навпаки, почувши в╕д присутнього громадського д╕яча про проблеми, пов’язан╕ з туберкульозом, одразу ж призначив йому зустр╕ч.
 Тим б╕льше, що всесв╕тн╕й день боротьби ╕з захворюванням на туберкульоз (24 березня) ще у вс╕х був св╕жий в пам’ят╕. Готовн╕сть до сп╕впрац╕ ╕з громадою означала: м╕н╕стр далекий в╕д якихось корпоративних ╕нтерес╕в та подв╕йних стандарт╕в.
 Не приховував в╕н ╕ т╕ невт╕шн╕ цифри, що характеризують стан нашого здоров’я сьогодн╕, як, зрештою, ╕ тривал╕сть життя. Народжуван╕сть, яка вс╕ляко заохочу╓ться, не покрива╓ щор╕чн╕ людськ╕ втрати. Т╕льки минулого року кримчан поменшало на 5 237 ос╕б. Щороку виявля╓ться 1 млн. 200 тис. первинних захворювань. А на 100 тис. ос╕б (з перевагою!) ф╕ксу╓ться 150 тис. захворювань, оск╕льки це нав╕ть «несол╕дно» людин╕ мати лише одну хворобу. Чимало чинник╕в щодо збереження здоров’я нам неп╕двладн╕. Але не палити, не зловживати спиртним, рац╕онально харчуватися, - все це нам п╕д силу.
 Хоча, що правду приховувати: не у вс╕х вистача╓ кошт╕в на оте рац╕ональне, як╕сне харчування. Еколог╕чн╕ негаразди, хрон╕чн╕ стреси, не кажучи вже про випадкових бацилонос╕╖в, теж завдають здоров’ю непоправно╖ шкоди. Про невт╕шн╕ дол╕ хворих людей говорив Петро Петрович Запорожець, який куру╓ питання здоров’я у Верховн╕й Рад╕ Криму.
 Те, що в╕днедавна м╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки взяло п╕д св╕й патронат ще й молодь та спорт, ╕ще б╕льше спор╕днило його з м╕н╕стерством охорони здоров’я: адже перше не т╕льки в╕дпов╕да╓, зокрема, за п╕дготовку медичних кадр╕в, але й сприя╓ проф╕лактиц╕ захворювань, бо не дарма ж кажуть: рух - це життя.
 Тож в актовому зал╕ Центру здоров’я ц╕лком доречною була й присутн╕сть першого заступника м╕н╕стра осв╕ти ╕ науки, молод╕ та спорту АРК Володимира Юр╕йовича Каврайського, якому було передано диски ╕з записами, зм╕ст яких, швидше за все, невдовз╕ буде рекомендовано для вивчення.
 ╤з розмови, що в╕дбулася з журнал╕стами, можна було зробити висновки: реформування медицини в глобальному смисл╕ ближчим часом в Криму не в╕дбудеться, натом╕сть м╕н╕стр ма╓ нам╕р вже цьогор╕ч пол╕пшити забезпечення галуз╕ (адже на не╖ сьогодн╕ передбачено бюджетом всього 3,5% в╕д державного доходу, це найнижча межа). Вт╕м, р╕вень виробництва лише в першому квартал╕ цього року вир╕с удв╕ч╕, що надиха╓ на оптим╕зм. В╕дбудеться ╕ переп╕дпорядкування деяких медичних установ, а також часткове перепроф╕лювання псих╕атрично╖ л╕карн╕. М╕н╕стерство налаштоване й на оснащення медичних установ нов╕тньою апаратурою. Що ж до оф╕ц╕йно платно╖ медицини, тут м╕н╕стр поки що вважа╓ доц╕льним легал╕зувати т╕ грош╕, як╕ ми вже не перше десятил╕ття сплачу╓мо за послуги стоматолог╕в, аби вони д╕лилися ними з державою. Але закрада╓ться тривога: чи не доведеться пац╕╓нтам обслуговувати державну кишеню за рахунок додатково╖ суми, тобто,  кесарю - кесареве, а л╕карю - л╕кареве? Щодо скорочення л╕жко-м╕сць, такий факт в майбутньому уряд теж не заперечу╓. М╕н╕стр поясню╓: л╕карнян╕ л╕жка пустують, бо л╕куватися н╕кому. То зв╕дки ж тод╕ от╕ хвороби ╕ смертн╕сть, якщо вс╕ здоров╕ ╕ н╕кому л╕куватися? Чи не тому, що це л╕кування здеб╕льшого надто дороге ╕ малоефективне, бо л╕кар╕ застосовують при цьому певн╕ схеми, спрямован╕ далеко не в першу чергу на одужання хворого? Як╕ саме - це окрема розмова.
 П╕сля прес-конференц╕╖ бажаюч╕ журнал╕сти могли в╕дв╕дати ╕ «круглий ст╕л» на тему: «Ст╕йк╕сть до протим╕кробних препарат╕в ╕ ╖╖ глобальне поширення».
 У ньому взяли участь: перший заступник м╕н╕стра охорони здоров’я АРК Фед╕р Володимирович Михайлюк, доктор медичних наук, професор кафедри д╕абетолог╕╖ ╕з Ки╓ва Ольга Микола╖вна Барна, зав╕дувач кафедри фт╕з╕атр╕╖, доктор медичних наук, професор Михайло Миколайович Гришин та ╕нш╕ поважн╕ науковц╕.
 Промовц╕ торкалися р╕зних аспект╕в, що змальовували невт╕шну картину - антиб╕отики перестають д╕яти. Зокрема, це стосу╓ться протитуберкульозних препарат╕в. Одн╕╓ю з причин ╓ недотримання хворими належно╖ схеми л╕кування. Така людина не т╕льки п╕дпису╓ вирок соб╕, але поширю╓ вже невил╕ковну ╕нфекц╕ю серед оточення.
 Одн╕╓ю з причин формування так звано╖ резистентност╕ ╓ самол╕кування, коли хворий зловжива╓ антиб╕отиками ╕ вони перестають д╕яти. Цьому можуть сприяти поради знайомих, знев╕ра у медичн╕й допомоз╕ тощо.
 Учасники «круглого столу», зокрема, зазначили, що важливу роль у повед╕нц╕ хворих щодо збереження д╕╓вост╕ л╕карських препарат╕в могли б в╕д╕гравати ЗМ╤, але здеб╕льшого працю╓ т╕льки реклама, яка дба╓ не про людей.
 А от безкоштовна телефонна «гаряча л╕н╕я» для серцевосудинник╕в, номер  яко╖ озвучила на «круглому стол╕» ки╖вська гостя професор Ольга Микола╖вна Барна, якраз  ╕ покликана дбати про людей! Вважа╓мо за обов`язок донести його до наших читач╕в: 0-800-500-528 (дзв╕нки з╕ стац╕онарних телефон╕в безкоштовн╕).
 
Тамара СОЛОВЕЙ.
 
 «ЯКЩО СЬОГОДН╤ НЕ ВЖИТИ ЗАХОД╤В, ЗАВТРА МИ ЗАЛИШИМОСЯ БЕЗ Л╤К╤В...»
 
Презид╕я Верховно╖ Ради, Рада м╕н╕стр╕в та Представництво Президента Укра╖ни в АР Крим звернулися до орган╕в м╕сцевого самоврядування, громадських неурядових орган╕зац╕й, жител╕в ╕ гостей п╕вострова з проханням взяти участь у заходах, приурочених до Всесв╕тнього дня здоров`я.
 Цього року вони проходитимуть п╕д дев╕зом «Ст╕йк╕сть до протим╕кробних препарат╕в: якщо сьогодн╕ не вжити заход╕в, завтра ми залишимося без л╕к╕в». У вс╕х рег╕онах республ╕ки, говориться у зверненн╕, пройдуть обговорення, форуми, сем╕нари, присвячен╕ ст╕йкост╕ орган╕зму людини до л╕карських препарат╕в.
 Ст╕йк╕сть до протим╕кробних препарат╕в - це не нова проблема, але вона ста╓ все б╕льш небезпечною. ╥╖ глобальне поширення ставить п╕д загрозу збереження ефективност╕ багатьох л╕карських засоб╕в, що використовуються сьогодн╕ для л╕кування хворих.
 Багато кра╖н вже вживають в╕дпов╕дн╕ заходи, але для того, щоб не допустити повернення до «доантиб╕отиково╖ ери», необх╕дн╕ терм╕нов╕ сп╕льн╕ зусилля, в╕дзнача╓ться у зверненн╕.
 
 КОАЛ╤Ц╤Я «КРИМ БЕЗ ТЮТЮНОВОГО ДИМУ» ЗАКЛИКА╢ В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ПАЛ╤ННЯ В ГРОМАДСЬКИХ М╤СЦЯХ
 
7 кв╕тня м╕н╕стерство охорони здоров’я АРК разом з Коал╕ц╕╓ю «Крим без тютюнового диму» провели акц╕ю «Територ╕я Криму – без тютюнового диму». П’ять тисяч табличок з написами «У нас не палять» ╕ «Спасиб╕, що втрималися в╕д пал╕ння» були розм╕щен╕ у вс╕х медичних установах п╕вострова.
 Тютюнопал╕ння – один з головних фактор╕в, що впливають на здоров’я населення. Уже до 2020 року оч╕ку╓ться, що 9% ус╕╓╖ смертност╕ у св╕т╕ буде обумовлено пал╕нням. У Криму й Укра╖н╕ пал╕ння ╓ одн╕╓ю з найголовн╕ших проблем здоров’я населення.
 Ще б╕льшою проблемою ╓ пасивне пал╕ння й недооц╕нювання пов’язаних ╕з цим ризик╕в. В 1981 роц╕ вперше було показано, що продукти низькотемпературного згоряння тютюну (так званий б╕чний пот╕к диму) учетверо б╕льш небезпечн╕ в пор╕внянн╕ з димом, який вдиха╓ сам курець.
 Вдихання чужого тютюнового диму – це не питання незручност╕, це питання здоров’я й повноц╕нност╕ життя, особливо для д╕тей, оск╕льки вони б╕льш сприйнятлив╕ до негативного впливу тютюнового диму. Пасивне пал╕ння приводить до тих самих захворювань, що й активне. Кр╕м того, ╕нфекц╕йн╕ захворювання й пасивне пал╕ння – це смертельна комб╕нац╕я.
 На жаль, сьогодн╕, незважаючи на законодавчу й величезну доказову базу про шкоду тютюну, боротьба з тютюном залиша╓ться важким завданням. Вимог антитютюнового законодавства дотримуються далеко не завжди, а розраховувати на елементарну вв╕члив╕сть часом не доводиться. У Коал╕ц╕╖ «Крим без тютюнового диму» переконан╕: кожна людина ма╓ право на чисте пов╕тря без тютюнового диму. Це закр╕плено укра╖нським законодавством, ╕ необх╕дно домагатися захисту сво╖х прав.
 Нагада╓мо, що першим наказом нового м╕н╕стра охорони здоров’я АРК ╤горя Шпака 9 лютого 2011 року було заборонено палити в медичних установах. Цим документом забороня╓ться «медичному персоналу пал╕ння на вс╕й територ╕╖ л╕кувально-проф╕лактичних установ, за винятком м╕сць, спец╕ально в╕дведених для цього. М╕сця для пал╕ння мають бути визначен╕ поза будинками стац╕онар╕в, пол╕кл╕н╕к, лабораторно-д╕агностичних п╕дрозд╕л╕в для унеможливлення контакту з потоком пац╕╓нт╕в».
 
Прес-служба Коал╕ц╕╖«Крим без тютюнового диму».

 «ВАКЦИНАЦ╤Я» ╤НФОРМАЦ╤╢Ю
 
«Проведення Всесв╕тнього дня здоров’я в Укра╖н╕, буде сприяти б╕льш╕й ╕нформованост╕ нашого сусп╕льства про проблему, ╕н╕ц╕йовану ВОЗ, ╕ прийняттю комплексу заход╕в з метою протид╕╖ глобальному поширенню ст╕йкост╕ до протим╕кробних препарат╕в», - вважа╓ народний депутат Укра╖ни, кер╕вник Ком╕тету Верховно╖ Ради з питань охорони здоров’я Тетяна Бахт╓╓ва.
 Т. Бахт╓╓ва зазначила, що зараз у кра╖нах ╢вропейського Союзу щор╕чно ре╓стру╓ться близько 400 тисяч випадк╕в ╕нфекц╕йних захворювань, ст╕йких до антиб╕отик╕в, як╕ ╓ причиною приблизно 25 тисяч смертей. Кр╕м того, у св╕т╕ щор╕чно ре╓стру╓ться близько 440 тисяч нових випадк╕в мультирезистентного туберкульозу й близько 150 тисяч смертей в╕д нього. На сьогодн╕шн╕й день туберкульоз ╕з широкою л╕карською ст╕йк╕стю заре╓стрований в 64 кра╖нах св╕ту.
  «Ус╕ ц╕ дуже серйозн╕ проблеми ╓ вкрай актуальними й для Укра╖ни. Сьогодн╕ наша кра╖на пос╕да╓ друге м╕сце в ╢вроп╕ за темпами росту мультирезистентного туберкульозу й 4 м╕сце у св╕т╕ за його поширенням серед уперше виявлених хворих» - в╕дзначила Бахт╓╓ва.
 Тетяна Бахт╓╓ва також нагадала, що в╕дкриття першого в ╕стор╕╖ медицини антиб╕отика – пен╕цил╕ну - урятувало м╕льйони людських житт╕в.
 «Антиб╕отики сутт╓во зм╕нили медицину, дозволивши усп╕шно боротися з б╕льш╕стю ╕нфекц╕й, що привело до р╕зкого зменшення смертност╕ й зростання тривалост╕ життя. За даними м╕жнародних експерт╕в, в╕дкриття антиб╕отик╕в приблизно на 20 рок╕в продовжило середню тривал╕сть життя людини», - п╕дкреслила Бахт╓╓ва.
 Народний депутат пов╕домила, що за даними ВОЗ ст╕йк╕сть до протим╕кробних препарат╕в – це не нова проблема, але вона ста╓ усе б╕льш небезпечною. Багато кра╖н уже вживають певних заход╕в, але для того, щоб не допустити повернення до «доантиб╕отиково╖ ери», необх╕дн╕ терм╕нов╕ сп╕льн╕ зусилля.
 Тому, продовжила Бахт╓╓ва, сьогодн╕ Всесв╕тня орган╕зац╕я охорони здоров’я зверта╓ться ╕з закликом до д╕й, спрямованих на те, щоб зупинити поширення ст╕йкост╕ до протим╕кробних препарат╕в за допомогою введення в д╕ю комплексу всеосяжних заход╕в щодо боротьби ╕з цим явищем у вс╕х кра╖нах св╕ту.
 «Зважаючи на те, що Укра╖на в╕дноситься до ряду кра╖н, у яких ст╕йк╕сть до протим╕кробних препарат╕в ма╓ тенденц╕ю до пост╕йного росту, ми повинн╕ п╕дсилити контроль над л╕карською оп╕рн╕стю м╕кроб╕в, актив╕зувати науков╕ досл╕дження в ц╕й сфер╕ й п╕двищити по╕нформован╕сть сусп╕льства щодо застосування таких препарат╕в», - п╕дсумувала кер╕вник Ком╕тету.
 
 ╤НФОРМАТИЗАЦ╤Я - КРОК ДО ЯКОСТ╤

 До числа пр╕оритетних завдань М╕н╕стерства охорони здоров’я Криму входить контроль якост╕ медично╖ допомоги в ус╕х населених пунктах п╕вострова. Про це заявив перший заступник м╕н╕стра охорони здоров’я АРК Фед╕р Михайлюк п╕д час презентац╕╖ електронно╖ системи «Сертиф╕кат», завдяки чому на видачу документ╕в вод╕ям, власникам збро╖ (всього 17 категор╕й спец╕альностей) витрача╓ться лише 1-2 години (ран╕ше 6-7 годин).
 «Медицина в Криму повинна бути доступна кожному кримчанину, кожному туристу ╕ в╕дпов╕дати високояк╕сному ╓вропейському р╕вню послуг», - зазначив Фед╕р Михайлюк.
 За його словами, стратег╕чним напрямком розвитку системи охорони здоров’я Криму ╓ ╕нформатизац╕я. «╤нформатизац╕я дозволя╓ отримувати достов╕рн╕ дан╕ про як╕сть медичних послуг у реальному час╕», - п╕дкреслив чиновник. Перший заступник м╕н╕стра озвучив позиц╕ю медичного в╕домства щодо впровадження ╕нформац╕йних систем в л╕кувальних установах усього п╕вострова.
 «Ми розум╕╓мо, що ╕нформатизац╕я вимага╓ певних матер╕альних витрат. Грош╕ потр╕бн╕ ╕ на як╕сний оптико-волоконний зв’язок, ╕ на оснащення л╕карень комп’ютерною техн╕кою, ╕ на навчання персоналу - це ц╕лий комплекс витрат, - сказав Михайлюк. – МОЗ АРК пропону╓ використовувати багатоканальне ф╕нансування. Це ╕ м╕сцевий бюджет, ╕ республ╕канськ╕ грош╕, ╕ м╕жнародн╕ ╕нвестиц╕╖. На м╕сцях повинн╕ усв╕домлювати користь сучасних технолог╕й ╕ прагнути користуватися ними - це наше майбутн╓».
 За його словами, необх╕дно близько 3 млн. грн. на ╕нформатизац╕ю л╕карняних установ усього Криму. Головний л╕кар КРУ «Нарколог╕чний диспансер» Олександр Остапенко пов╕домив, що з середини березня видача сертиф╕кат╕в в установ╕ зд╕йсню╓ться за допомогою комп’ютеризовано╖ системи «Сертиф╕кат». Ведеться робота з переходу на електронн╕ бази пац╕╓нт╕в «Пол╕кл╕н╕ка» та «Стац╕онар». У диспансер╕ вже введена система контролю-управл╕ння доступом та обл╕ку робочого часу «Страж». За даними М╕н╕стерства охорони здоров’я Криму, електронн╕ системи впроваджен╕ в л╕карняних установах ╢впатор╕╖, С╕мферополя, Феодос╕╖ ╕ С╕мферопольського, Джанкойського, Красноперекопського, Сакського район╕в.
 
ЗАБОРОНИТИ РЕКЛАМУ Л╤К╤В?

 Безконтрольне вживання антиб╕отик╕в поступово приводить до того, що т╕ антиб╕отики, як╕ зараз ╕снують, уже не допомагають. Про це на прес-конференц╕╖ заявив президент Всеукра╖нсько╖ ради захисту прав ╕ безпеки пац╕╓нт╕в В╕ктор Сердюк.
 В╕н в╕дзначив, що це «колосальна проблема, яка стосу╓ться всього св╕ту, але в Укра╖н╕ ╓ сво╖ особливост╕». «З тих ста антиб╕отик╕в, як╕ розробили в 1941 роц╕ п╕сля в╕дкриття першого пен╕цил╕ну, 1/3 вже взагал╕ не д╕╓ на жодного м╕кроба. Виходячи з того, що щодня рутинно застосовують так╕, поки що ефективн╕, дорог╕ й сильн╕ антиб╕отики, можна зробити висновок, що скоро вже д╕яти н╕чого не буде», - прогнозу╓ Сердюк.
 * * *
 В╕ктор Сердюк упевнений, що в Укра╖н╕ рекламу л╕карських препарат╕в необх╕дно урегулювати на законодавчому р╕вн╕. Зокрема, за словами експерта, в укра╖нськ╕й реальност╕ л╕ки стали таким продуктом, як хл╕б.
 «Ясно, що в усьому св╕т╕ ╕сну╓ реклама таких нерецептурних л╕к╕в, як╕ можуть допомогти, але не вил╕кувати... Але реальн╕сть поляга╓ в тому, що нас така реклама вже «д╕стала», ╕ сьогодн╕ в Укра╖н╕ з’явля╓ться необх╕дн╕сть у ╖╖ заборон╕», - вважа╓ Сердюк
 При цьому, як в╕дзначив експерт, у Верховн╕й Рад╕ вже ╓ аж три законопроекти про заборону реклами л╕к╕в. «Може, таким чином, заборонивши рекламу л╕к╕в, ми зможемо навести порядок у тому хаос╕, який ми зараз спостер╕га╓мо», - в╕дзначив в╕н.
 Сердюк висловив упевнен╕сть, що рекламу л╕к╕в потр╕бно обмежувати. «Якщо ц╕ грош╕ (в╕д реклами л╕к╕в. - Ред.) заробляються, то давайте зробимо якусь соц╕альну програму, телев╕з╕йну, мед╕йну, яка б пояснювала шкоду антиб╕отик╕в. Якщо ми на цьому заробля╓мо, то давайте проявляти хоч якусь соц╕альну активн╕сть... Якщо не буде реклами, то вс╕ нав╕ть ╕з полегшенням це приймуть», - в╕дзначив експерт.
 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 08.04.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8825

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков