"Кримська Свiтлиця" > #11 за 08.04.2011 > Тема "З перших уст"
#11 за 08.04.2011
«НАСТАВ ЧАС ПРОЯВИТИ УКРА╥НСЬКИЙ ХАРАКТЕР!»
ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ В╤КТОРА ЯНУКОВИЧА ╤З ЩОР╤ЧНИМ ПОСЛАННЯМ ДО ВЕРХОВНО╥ РАДИ УКРА╥НИ
Шановн╕ сп╕вв╕тчизники! Шановн╕ народн╕ депутати Укра╖ни! Зг╕дно з Конституц╕╓ю Укра╖ни, сьогодн╕ я представляю чергове Послання Президента до Верховно╖ Ради «Про внутр╕шн╓ та зовн╕шн╓ становище Укра╖ни у 2011 роц╕», в якому викладен╕ основн╕ економ╕чн╕, соц╕альн╕ та пол╕тичн╕ п╕дсумки минулого 2010 року. Але Послання – це не лише зв╕т про стан справ в держав╕. Це в першу чергу - прив╕д для серйозно╖ розмови про проблеми сьогодення та перспективу нашого розвитку. Р╕к тому, в╕дразу п╕сля президентських вибор╕в, я звернувся з посланням до народу Укра╖ни, де виклав основн╕ контури майбутньо╖ програми д╕й – в економ╕ц╕, гуман╕тарн╕й сфер╕, у внутр╕шн╕й та зовн╕шн╕й пол╕тиц╕. Я в╕дверто говорив про те, що зм╕ни, яких потребу╓ наше сусп╕льство, вимагають в╕д нас концентрац╕╖ зусиль, дов╕ри ╕ терп╕ння. ╤ наголошував на тому, що наш виб╕р – модерн╕зац╕я Укра╖ни, ╓ незворотн╕м. Водночас, ми ма╓мо розум╕ти, що пол╕тика глибоких зм╕н буде проводитись в умовах глобально╖ св╕тово╖ нестаб╕льност╕, нових криз ╕ нових загроз, як╕ ми повинн╕ навчитись сво╓часно попереджати ╕ враховувати. Сучасний св╕т швидко зм╕ню╓ться. В╕н ста╓ багатополярним, б╕льш складним ╕ динам╕чним, з новими можливостями ╕ викликами для розвитку кожно╖ кра╖ни, кожно╖ сп╕льноти. Ускладню╓ться ситуац╕я у св╕тов╕й економ╕ц╕. Водночас, невпевнене економ╕чне в╕дновлення стика╓ться ╕з новими важкими випробуваннями. З середини 2010 року в╕дзнача╓ться стр╕мке зростання ц╕н на базов╕ сировинн╕ ресурси. Глобальна ╕нфляц╕я здатна найближчим часом з╕рвати процес економ╕чно╖ стаб╕л╕зац╕╖ та п╕д╕рвати соц╕альну р╕вновагу у багатьох кра╖нах. Продовольча криза, включно ╕з загрозою голоду в окремих густонаселених рег╕онах св╕ту, та загострення проблем нестач╕ питно╖ води перетворюються на один ╕з основних виклик╕в людству на найближчу перспективу. На цьому тл╕ загострю╓ться боротьба за ресурси розвитку XXI стол╕ття. У глобальному простор╕ з’явля╓ться все б╕льше конфл╕ктних зон, напружен╕сть у м╕жнародних в╕дносинах в╕дчутно зроста╓. Особливого значення набувають проблеми еколог╕чно╖ ╕ техногенно╖ безпеки. Кл╕матичн╕ зм╕ни все б╕льш впливають на цив╕л╕зац╕йний розвиток. Траг╕чн╕ под╕╖ в Япон╕╖ стали справжн╕м потряс╕нням для усього людства. Землетрус спричинив тисяч╕ жертв, рад╕ац╕йну катастрофу та страждання м╕льйон╕в людей. Катастрофа ще раз засв╕дчила той очевидний факт, що лише сп╕льн╕ зусилля та вза╓моповага дозволять людству рухатись дал╕ шляхом технолог╕чного та соц╕ального прогресу. Укра╖на ма╓ св╕й траг╕чний досв╕д. ╤ ми розрахову╓мо на те, що м╕жнародна конференц╕я, приурочена до 25-о╖ р╕чниц╕ Чорнобильсько╖ катастрофи, стане серйозною в╕хою на шляху глобально╖ консол╕дац╕╖ та вироблення механ╕зм╕в вза╓мод╕╖ з колективного подолання еколог╕чних та техногенних загроз. Останн╕ под╕╖ у П╕вн╕чн╕й Африц╕, в кра╖нах Близького Сходу ще раз засв╕дчили, що пер╕од пол╕тичних ╕ економ╕чних трансформац╕й в цих частинах св╕ту буде складним ╕ драматичним. Але я впевнений, що повернення до час╕в глобального протистояння не буде. На завад╕ цьому сто╖ть загалом виважена ╕ в╕дпов╕дальна пол╕тика пров╕дних св╕тових держав та ус╕╓╖ демократично╖ сп╕льноти. Шановн╕ сп╕вв╕тчизники! Зм╕ни у св╕т╕ гартують сильних. З ц╕╓╖ трибуни я хочу звернутись до кожного укра╖нця ╕з закликом: досить жал╕тись ╕ принижуватись. Укра╖на - сильна ╕ амб╕тна держава. Настав час проявити укра╖нський характер, довести ╕ соб╕, ╕ св╕тов╕, що Укра╖на – це кра╖на-л╕дер. На що ми мусимо спиратись в планах модерн╕зац╕╖? В першу чергу, залиша╓ться незад╕яним промислово-╕ндустр╕альний ╕ науковий потенц╕ал нашо╖ кра╖ни. Укра╖нська держава ма╓ ун╕кальне географ╕чне розташування, що створю╓ ╕деальн╕ умови для розм╕щення виробництв, ор╕╓нтованих як на ринки ╢С, так ╕ кра╖н ╓вро-аз╕йського рег╕ону. Наша кра╖на волод╕╓ покладами р╕дк╕сних природних копалин, що створю╓ прекрасн╕ можливост╕ для розвитку виробництв. Укра╖на ╓ л╕дером ╕з запас╕в чорнозему ╕ ма╓ все необх╕дне для того, щоб вийти на позиц╕╖ одного ╕з аграрних л╕дер╕в сучасного св╕ту. Але головне - потужний людський кап╕тал. Не зважаючи на кризов╕ процеси у в╕тчизнян╕й осв╕т╕, ми все ще ма╓мо розвинену систему п╕дготовки профес╕йних кадр╕в. Значний потенц╕ал збер╕га╓ в╕тчизняна академ╕чна та ун╕верситетська наука. ╢ великий кадровий резерв осв╕чено╖ та профес╕йно╖ трудово╖ сили. Цей кап╕тал створю╓ реальн╕ передумови для розвитку в наш╕й кра╖н╕ високо╕нтелектуальних виробництв та кластер╕в «економ╕ки знань». В цих перевагах ╕ потенц╕ал╕ я бачу основу для стратег╕╖ розвитку до 2020 року ╕ дал╕. ╤ саме реал╕зац╕я цього потенц╕алу розвитку дозволить вийти з кризового пер╕оду в нов╕й якост╕, з високим економ╕чним статусом, з належним м╕сцем у новому св╕товому розпод╕л╕ прац╕. Щоб докор╕нно зм╕нити ситуац╕ю, ми повинн╕ побудувати демократичну модель пол╕тично╖ системи та сучасну, конкурентну державну владу. В ╖х основ╕ - верховенство права, розвинена правова культура, збалансована представницька демократ╕я, сильне самоврядування, ефективний державний менеджмент. Укра╖на сьогодн╕ потребу╓ як╕сну нову модель економ╕ки, в основ╕ яко╖ - висока продуктивн╕сть прац╕ та ефективн╕сть виробництв, активн╕ ╕нвестиц╕╖ у впровадження технолог╕чних ╕нновац╕й, сприятливий д╕ловий кл╕мат для п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ громадян. Пр╕оритетом ма╓ стати гуман╕зац╕я розвитку, забезпечення ново╖ якост╕ життя людей, створення вс╕х необх╕дних умов для максимального розкриття ╖╖ творчого потенц╕алу. Саме такими я бачу пр╕оритетн╕ ц╕л╕ пол╕тики реформ, як╕ були ╕н╕ц╕йован╕ мною у 2010 роц╕. ╤ перш╕ кроки вже зд╕йснено. Нашими сп╕льними зусиллями розроблено програму економ╕чних реформ, почав активно працювати Ком╕тет з економ╕чних реформ. Прийнята ц╕ла низка значущих нормативних акт╕в, зокрема, конституц╕йний закон про основн╕ засади внутр╕шньо╖ та зовн╕шньо╖ пол╕тики, нов╕ бюджетний та податковий кодекси. У минулому роц╕ також започаткован╕ реформи в р╕зних сферах – судов╕й, регуляторн╕й, державного управл╕ння, в осв╕т╕ та медицин╕. Я п╕дтримав громадську ╕н╕ц╕ативу щодо створення Конституц╕йно╖ асамбле╖, мета яко╖ – розробка пропозиц╕й до оновлення пол╕тично╖ системи та внесення в╕дпов╕дних зм╕н до Конституц╕╖. ╤ це – лише частина наших починань. Але, даючи загальну оц╕нку робот╕ влади за минулий пер╕од, чи можу я бути задоволений першими п╕дсумками? Випереджаючи критик╕в та опонент╕в, в╕дразу скажу - ╕ в╕дкрито скажу — н╕. ╤з задум╕в та план╕в на 2010 р╕к ми спромоглися реал╕зувати щонайб╕льше третину. В чому я бачу причини низько╖ ефективност╕? Перш за все, 2010 р╕к засв╕дчив, що далеко не в усьому влада ╕ сусп╕льство були готов╕ до запропонованих зм╕н. Бюрократизована державна машина, що виживала за будь-яко╖ влади, по ╕нерц╕╖ намага╓ться зберегти сво╖ звичн╕ механ╕зми управл╕ння, сво╖ адм╕н╕стративн╕ можливост╕ та корупц╕йн╕ схеми т╕ньового зароб╕тку. Нац╕ональний б╕знес, як великий, так ╕ малий, поки що займа╓ вич╕кувальну позиц╕ю: або критика, або спостер╕гача. Нав╕ть, так зван╕, п╕дпри╓мницьк╕ майдани – були скор╕ше критичною реакц╕╓ю на д╕╖ Уряду, ан╕ж продуктивною пропозиц╕╓ю з конкретними ╕ об╜рунтованими проектами для влади. ╤ врешт╕-решт, м╕льйони наших людей за 20 рок╕в незалежност╕ д╕йсно втомилися в╕д оч╕кувань як╕сних зм╕н. Певною м╕рою сусп╕льство призвича╖лось виживати, спираючись лише на власн╕ сили та можливост╕. ╤ я розум╕ю побоювання людей, що будь-як╕ радикальн╕ зм╕ни можуть пог╕ршити ╕ без того складне ╖хн╓ життя. Але висновок - категоричний: потр╕бно зламати практику звол╕кань та ╕нерц╕╖, подолати розгублен╕сть пол╕тик╕в та бюрократичний саботаж. Запит на зм╕ни, саме на як╕сн╕ зм╕ни сьогодн╕ став ключовою вимогою до влади, до б╕знесу, до громадськост╕. Але щоб реформи стали д╕йсно сп╕льною справою держави, б╕знесу, громадянського сусп╕льства, потр╕бн╕ ч╕тк╕ ╕ як╕сн╕, сусп╕льно значущ╕ ор╕╓нтири на майбутн╓. Наш╕ д╕╖ з модерн╕зац╕╖ кра╖ни будуть мати усп╕х лише за умови, якщо кожен крок буде п╕дпорядкований завданням гуман╕стичного розвитку сусп╕льства, зм╕цнення та розкриття потенц╕алу нашого людського кап╕талу. Саме в цьому поляга╓ зм╕ст Ц╕лей Розвитку Тисячол╕ття, що визначен╕ в Декларац╕╖ Тисячол╕ття ООН. ╤ цей гуман╕стичний зм╕ст закладено в пакет реформ, що нац╕лен╕ на розвиток соц╕ального кап╕талу. Перш за все, йдеться про радикальне подолання корупц╕╖. Корупц╕я в Укра╖н╕ – системне явище. Вона руйну╓ державу ╕ принижу╓ кожного громадянина, який вимушений захищати сво╖ ╕нтереси на основ╕ «т╕ньових стосунк╕в» з чиновниками. Сьогодн╕ корупц╕я стала безпосередньою загрозою конституц╕йним правам ╕ свободам громадян. Тому л╕кв╕дац╕я корупц╕йних схем та терм╕нове схвалення антикорупц╕йних закон╕в – це моя категорична вимога. Але нав╕ть цих крок╕в замало. «Т╕ньов╕» корупц╕йн╕ послуги та корупц╕йну ренту ми зможемо подолати лише за умови, якщо на боротьбу п╕дн╕меться вся громадськ╕сть. Я п╕дтримаю вс╕ ╕н╕ц╕ативи, що пов’язан╕ з мон╕торингом та виявленням корупц╕онер╕в, де б вони не працювали ╕ якою б владою не волод╕ли. Подолання корупц╕╖ – це також важливий додатковий ресурс економ╕чного розвитку. Вимагаю в╕д правоохоронного сектора та в╕д нашого судд╕вського корпусу неухильного дотримання закону, чесност╕ в розсл╕дуванн╕ справ та при винесенн╕ судового вироку. Саме так ми зможемо поставити крапку ╕ в тих справах, як╕ тривалий час хвилюють сусп╕льство. Розсл╕дування зловживань високопосадовц╕в з урядових каб╕нет╕в, злочин╕в проти журнал╕ст╕в та в╕домих громадських д╕яч╕в будуть доведен╕ до лог╕чного завершення. Роками замовчувалась ╕ проблема наркоман╕╖ в Укра╖н╕. На сьогодн╕ розповсюдження наркотичних засоб╕в та р╕вень орган╕зац╕╖ наркоторг╕вл╕ набув р╕вня нац╕онально╖ загрози. Боротьба з наркотиками – це боротьба за майбутн╓ як у людському вим╕р╕, так ╕ в ф╕нансовому. Тор╕к ми оголосили в╕йну наркоман╕╖ та наркоторг╕вл╕. У якнайкоротш╕ терм╕ни чекаю в╕д СБУ та МВС в╕дпов╕дних пропозиц╕й та програм д╕й. Особлива увага ╕ п╕клування – до охорони здоров’я. ╤ у ц╕й сфер╕ наша першочергова турбота – про д╕тей, матер╕в та батьк╕в. В чому головний сенс реформи охорони здоров’я? Перш за все, базов╕ гарантован╕ медичн╕ послуги мають бути беззаперечно забезпечен╕ ф╕нансово ╕ технолог╕чно. Це безпосередн╓ завдання М╕н╕стерству охорони здоров’я. В родини мають повернутися с╕мейн╕ л╕кар╕, як╕ будуть в╕дпов╕дати ╕ турбуватись про здоров’я кожно╖ дитини, ╖╖ батьк╕в. Запрацю╓ страхова медицина для тих, хто заробля╓ ╕ користу╓ться страховими послугами. Модерн╕зац╕я економ╕ки, зм╕ни в соц╕альн╕й систем╕ захисту, медицин╕, ╕нших сферах вимагають ╕ ново╖ якост╕ осв╕ти. Уже не перший р╕к Укра╖ну лихоманить в╕д р╕зних експеримент╕в та новац╕й у ц╕й сфер╕. Розум╕ю хвилювання студентства, батьк╕в, вчител╕в щодо нестаб╕льност╕ осв╕тньо╖ галуз╕. Але ж давайте також говорити в╕дверто про реальний стан справ. Сотн╕ вищих навчальних заклад╕в, де формальний п╕дх╕д до отримання диплома переважа╓ над як╕стю. Переважання спец╕альностей гуман╕тарного напрямку над техн╕чними, що вже призводить до деф╕циту таких важливих профес╕й, як ╕нженер, технолог, конструктор тощо. Ще гостр╕ша ситуац╕я в середн╕х школах та дошк╕льних закладах. Нин╕ сотн╕ ╕ тисяч╕ укра╖нських шк╕л та дитячих садк╕в ледь зводять к╕нц╕ з к╕нцями. Профес╕╖ вчителя та вихователя залишаються непрестижними. Посл╕довне п╕двищення доход╕в вчител╕в, виховател╕в та реал╕зац╕я програми «соц╕альне житло» мають уже найближчим часом повернути дов╕ру ╕ над╕ю цих прекрасних людей до держави. Переконаний, в питанн╕ реформи осв╕ти ми ус╕ ма╓мо бути союзниками. Це – загальнонац╕ональна справа. Розглядаю реформу осв╕ти як одне з ключових завдань 2011 ╕ наступних рок╕в. Подолання корупц╕╖ у ц╕й сфер╕, рац╕ональне використання бюджетних ресурс╕в держави та м╕сцево╖ влади, п╕дготовка кадр╕в, впровадження сучасних технолог╕й, формування доступних навчальних електронних б╕бл╕отек – ключов╕ напрямки реформи. Вимагаю в╕д Уряду зважено╖ програми реформування осв╕ти, яка спиратиметься на широку соц╕альну п╕дтримку. Реформа осв╕ти та виховання ма╓ пройти широку громадську експертизу. З╕ свого боку я зроблю все, щоб ц╕ реформи супроводжувались максимально швидким впровадженням сучасних технолог╕й: комп’ютеризац╕я шк╕л, електронн╕ п╕дручники, бази даних нац╕онально╖ та св╕тово╖ л╕тератури. Переконаний, що саме через реформу осв╕ти ми зможемо впритул п╕д╕йти ╕ до радикальних зм╕н у сфер╕ науки, яка також потребу╓ не лише п╕дтримки, але й глибокого реформування. Велика над╕я – на ун╕верситети, науково-досл╕дн╕ установи та науков╕ центри, як╕ навчаються по╓днувати фундаментальну науку з практикою, ╕нновац╕йними та технолог╕чними р╕шеннями. Прискорене комерц╕йне впровадження наукових розробок – це ключ до розвитку ╕нновац╕йно╖ економ╕ки. Тому реформа науки, на мою думку, ма╓ бути т╕сно по╓днана з завданням розвитку нац╕онально╖ ╕нновац╕йно╖ ╕нфраструктури. Ще один пр╕оритет соц╕альних зм╕н – реформа пенс╕йно╖ системи. У мене дуже багато зауважень до ╕деолог╕╖ останн╕х напрацювань. Я ╖х висловлював прямо ╕ в╕дкрито. Головна мета ц╕╓╖ реформи – гарантувати достойну стар╕сть нашим батькам ╕, водночас, забезпечити високий р╕вень захищеност╕ молодих покол╕нь, наших д╕тей. Для цього потр╕бно оптим╕зувати ситуац╕ю з Пенс╕йним фондом, не допустити його знекровлення ╕ залежност╕ в╕д державного бюджету. Необх╕дно нарешт╕ навести порядок з необ╜рунтованими прив╕леями. Лише праця ╕ власн╕ досягнення будуть критер╕╓м р╕вня пенс╕йного забезпечення. Потр╕бн╕ ╕ нов╕ механ╕зми накопичення трудових внеск╕в працюючих. Врешт╕-решт, потр╕бно максимально ефективно використовувати страхов╕ накопичення як ресурс для розвитку економ╕ки, в гарантованих ╕ захищених державою сферах. В результат╕, пенс╕йна система майбутнього перестане бути тягарем для держави. Вона стане ефективним ╕ над╕йним джерелом соц╕ального забезпечення ╕ додатковим ресурсом економ╕чного розвитку. Сьогодн╕ як н╕коли ста╓ актуальною ╕ реал╕зац╕я нових проект╕в в культурн╕й сфер╕. Я переконаний, що розвиток сусп╕льного мовлення, модерн╕зац╕я каналу «Культура», створення в музейному комплекс╕ «Мистецький арсенал» справжнього культурно-осв╕тнього центру, розвиток сучасного укра╖нського к╕новиробництва, формування ╓дино╖ б╕бл╕отеки укра╖нсько╖ та св╕тово╖ л╕тературно╖ спадщини – це т╕ практичн╕ проекти, як╕ забезпечать нову як╕сть осв╕ти ╕ знань для кожного, незалежно в╕д в╕ку ╕ м╕сця проживання. Дорог╕ сп╕вв╕тчизники! Шановн╕ гост╕! Економ╕чн╕ зрушення, розпочат╕ в минулому роц╕, лише набирають оберт╕в. Вже в цьому роц╕ ми в рамках програми реформ визначили 21 напрямок роботи. ╤ кожен з цих напрямк╕в, з планом реал╕зац╕╖, ч╕тко окреслений в Нац╕ональному план╕ д╕й, проект якого вже готовий до вт╕лення. Водночас, амб╕тн╕ ц╕л╕, як╕ ми проголосили в 2010 роц╕, потребують б╕льш глибокого осмислення та нових акцент╕в економ╕чно╖ пол╕тики на довготривалу перспективу – як м╕н╕мум, до 2020 року. Основне довгострокове завдання, яке сто╖ть сьогодн╕ перед нами — темпи ╕ як╕сть зростання конкурентоспроможност╕ економ╕ки, п╕двищення продуктивност╕ прац╕. Необх╕дно визнати: сьогодн╕ нац╕ональна економ╕ка залиша╓ться здеб╕льшого неефективною, залежною в╕д кон’юнктури на зовн╕шн╕х ф╕нансових та товарних ринках. До цього часу у структур╕ в╕тчизняно╖ промисловост╕ збер╕га╓ться дом╕нування старих технолог╕чних уклад╕в та виробництва продукц╕╖ з низькою доданою варт╕стю. Базов╕ галуз╕ надзвичайно витратн╕. Р╕вень енерго╓мност╕ ВВП в Укра╖н╕ дотепер перевищу╓ середн╕ показники по СНД та майже втрич╕ – економ╕чно розвинених кра╖н св╕ту. ╤ це одна з головних причин нашо╖ залежност╕ в╕д ╕мпорту енергонос╕╖в у невиправдано великих обсягах. В╕дтак, першочерговим пр╕оритетом для Укра╖ни у середньостроков╕й перспектив╕ ╓ прискорення ╕нновац╕йного розвитку, техн╕чне та технолог╕чне оновлення виробничих потужностей, розвиток виробництв 5-го та 6-го технолог╕чних уклад╕в. Безумовно, структурна перебудова нац╕онально╖ промисловост╕ Укра╖ни, п╕двищення ╖╖ ефективност╕ та конкурентоспроможност╕ потребуватиме значних ╕нвестиц╕й. Тому усп╕х ╕нновац╕йно╖ стратег╕╖ буде безпосередньо залежати в╕д здатност╕ держави забезпечити сприятливий ╕нвестиц╕йний кл╕мат, створити належн╕ умови для спрямування ф╕нансових, технолог╕чних та орган╕зац╕йних ресурс╕в на ╕нновац╕йн╕ ц╕л╕. З огляду на це 2011 р╕к ма╓ стати пер╕одом побудови ново╖ нормативно-правово╖ бази захисту прав та ╕нтерес╕в ╕нвестор╕в, впровадження сучасних механ╕зм╕в промислово╖ пол╕тики та надання державно╖ п╕дтримки високотехнолог╕чним п╕дпри╓мствам та секторам економ╕ки. Водночас, в Укра╖н╕ залиша╓ться значний нереал╕зований потенц╕ал внутр╕шнього ╕нвестування. Для того, щоб моб╕л╕зувати ц╕ ресурси в першу чергу необх╕дно зац╕кавити громадянина ╕нвестувати у майбутн╓. Уряд ма╓ для цього вс╕ необх╕дн╕ механ╕зми. У Ком╕тет╕ економ╕чних реформ ми визначили три важливих до цих п╕р незад╕яних ресурс╕в розвитку. По-перше, — це дерегуляц╕я та стимулювання п╕дпри╓мницько╖ ╕н╕ц╕ативи. За умови як╕сно╖ та системно╖ регуляторно╖ реформи вже наступного року можемо розраховувати на вагомий ефект – додаткове зростання ВВП на 2% пор╕вняно з минулим роком та зб╕льшення бюджетних надходжень щонайменше на 6 млрд. гривень. Особлива увага – розвитку малого та середнього б╕знесу. Зокрема, саме б╕знес середньо╖ ланки найб╕льш ор╕╓нтований на ╕нновац╕йн╕ р╕шення та проривн╕ технолог╕╖. Ефективне використання механ╕зму державно-приватного партнерства дозволить нам сп╕льно сформувати нов╕ галуз╕ виробництва. По-друге, — це прискорення процесу приватизац╕╖. При рац╕ональн╕й орган╕зац╕╖ процесу державний бюджет може щор╕чно додатково отримувати десятки м╕льярд╕в гривень. Водночас, прих╕д ефективного власника розблоку╓ процес техн╕чно╖ та технолог╕чно╖ модерн╕зац╕╖ виробництв, дозволить п╕двищити продуктивн╕сть прац╕, а також сприятиме зб╕льшенню доход╕в державного бюджету, за рахунок надходження додаткових податк╕в. По-трет╓, — земля. На сьогодн╕ моратор╕й на куп╕влю-продаж земель с╕льськогосподарського призначення гальму╓ розвиток в╕тчизняного с╕льського господарства. Заборона робить неможливим створення ефективних с╕льськогосподарських п╕дпри╓мств на основ╕ концентрац╕╖ земельно╖ власност╕. В╕дтак, заходи щодо запровадження регульованого ринку земель с╕льськогосподарського призначення сл╕д розпочинати першочергово та нев╕дкладно. Основне завдання — запуск найближчими роками повноц╕нного земельного ринку ╕, одночасно, створення над╕йних правових гарант╕й використання земл╕ за прямим призначенням. Водночас наголошую, вс╕ кроки в цьому напрямку будуть зд╕йснюватися в широкому д╕алоз╕ з громадськ╕стю. Жодна фермерська родина, що працю╓ на земл╕, не буде дискрим╕нована. Шановн╕ колеги! Майбутн╓ Укра╖ни як процв╕таючо╖ ╓вропейсько╖ держави залежить насамперед в╕д вс╕х нас. Тому особливого значення в рамках курсу реформ набува╓ реформування сектора безпеки ╕ оборони. Сл╕д визнати, протягом двадцяти рок╕в незалежност╕ ц╕й визначальн╕й складов╕й держави належно╖ уваги не надавалося. Тривалий час Укра╖на «споживала» св╕й безпековий ресурс за рахунок спадщини, що д╕сталася наш╕й кра╖н╕ з розпадом колишнього СРСР. Сьогодн╕ цей ресурс майже вичерпаний. Нин╕ в Укра╖н╕ сектор безпеки та оборони критично послаблений. Зараз ми виправля╓мо цю ситуац╕ю. Протягом 2010 року ухвалено радикальн╕ р╕шення щодо розвитку в╕тчизняного оборонно-промислового комплексу. Створено нову схему управл╕ння ним. У 2010 роц╕ нами була п╕дготовлена оновлена Стратег╕я нац╕онально╖ безпеки Укра╖ни. Вже опрацьовано як╕сно нову В╕йськову доктрину, яка врахову╓ зм╕ни в╕йськово-пол╕тично╖ обстановки ╕ виходить ╕з позаблоково╖ пол╕тики нашо╖ держави. Йде розробка ново╖ Концепц╕╖ реформування Збройних Сил Укра╖ни, яка визначить нову модель ЗСУ. В цьому контекст╕ хочу ще раз п╕дкреслити: пол╕тика позаблоковост╕ — нар╕жний кам╕нь укра╖нсько╖ зовн╕шньо╖ ╕ безпеково╖ доктрини. Позаблоков╕сть розгляда╓ться Укра╖ною як посл╕довна позиц╕я захисту нац╕ональних ╕нтерес╕в без участ╕ у в╕йськових союзах, що створю╓ необх╕дн╕ можливост╕ для розвитку партнерських, вза╓мовиг╕дних стосунк╕в ╕з ╕ншими державами та м╕жнародними орган╕зац╕ями за ус╕ма напрямами. Ми виходимо з розум╕ння, що б╕льш╕сть сучасних виклик╕в та загроз мають глобальний характер. ╥х подолання вимага╓ об’╓днання зусиль кра╖н св╕ту та сп╕льних п╕дход╕в до забезпечення рег╕онально╖ та глобально╖ безпеки. ╤ Укра╖на готова до тако╖ сп╕впрац╕. Нашим основним пр╕оритетом сьогодн╕ ╓ п╕дтримка курсу на глобальне ядерне роззбро╓ння, активна участь у створенн╕ загально╓вропейсько╖ системи безпеки ╕ пошук шлях╕в для остаточно╖ дем╕л╕таризац╕╖ ╢вропейського континенту. Укра╖на буде посл╕довною у п╕дтримц╕ ╕де╖ створення без’ядерно╖ зони в центрально-сх╕дно╓вропейському рег╕он╕. Для досягнення ц╕╓╖ мети наша держава в╕дкрита для д╕алогу ╕ сп╕впрац╕ з╕ вс╕ма кра╖нами-партнерами та м╕жнародними безпековими орган╕зац╕ями. Зокрема, Укра╖на буде продовжувати вза╓мод╕ю з НАТО, реал╕зовувати сп╕льн╕ проекти з кра╖нами ОБС╢, ОДКБ, ╕ншими рег╕ональними безпековими структурами. Укра╖на була ╕ залишиться контрибутором миру ╕ стаб╕льност╕ в глобальному вим╕р╕. Укра╖на ╕ надал╕ буде брати активну участь в миротворч╕й д╕яльност╕ ООН. Вже понад р╕к Укра╖на реал╕зову╓ як╕сно новий зовн╕шньопол╕тичний курс, в основу якого покладена концепц╕я нац╕онального прагматизму. ╥╖ базовими елементами стали позаблоковий виб╕р, ╕деолог╕чно нейтральна пол╕тика партнерства у в╕дносинах з Рос╕╓ю та кра╖нами СНД, з ╢вропейським союзом, Сполученими Штатами, Туреччиною, Кита╓м, кра╖нами АСЕАН, ╕ншими державами та рег╕ональними об’╓днаннями. В╕дмовившись в╕д ╕деолог╕чних кл╕ше у зовн╕шн╕й пол╕тиц╕, Укра╖на змогла ╕стотно розширити коло партнер╕в, розвивати нов╕ вектори дипломатично╖ активност╕. Почали налагоджуватись контакти з кра╖нами Центрально╖ та П╕вденно-Сх╕дно╖ Аз╕╖, Латинсько╖ Америки. В╕дбувся прорив у в╕дносинах ╕з Китайською Народною Республ╕кою. Фундаментальною складовою концепц╕╖ нац╕онального прагматизму ╓ стратег╕я ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖ Укра╖ни. Сьогодн╕ Укра╖на веде активний переговорний процес щодо Угоди про асоц╕ац╕ю. П╕дписання ц╕╓╖ Угоди створить передумови для повноц╕нно╖ ╕нтеграц╕╖ Укра╖ни у ╓вропейський економ╕чний, соц╕альний, культурний та правовий простори. Вже у цьому роц╕ ми прагнемо шляхом компром╕су усунути розб╕жност╕ в позиц╕ях ╕ вийти на остаточне п╕дписання Угоди про асоц╕ац╕ю та створення Зони в╕льно╖ торг╕вл╕. У 2010 роц╕ Укра╖на та ╢С зробили як╕сний крок уперед у сфер╕ безв╕зового д╕алогу. В ход╕ Сам╕ту Укра╖на-╢С було оголошено про надання Укра╖н╕ Плану д╕й з л╕берал╕зац╕╖ в╕зового режиму. Для подальшого просування до безв╕зового режиму з ╢С у 2011 роц╕ ми ма╓мо виконати ряд техн╕чних завдань. Зокрема, у сферах безпеки документ╕в, м╕грац╕╖, охорони громадського порядку. Переконаний, що до к╕нця року ми це зробимо. Хочу наголосити, що ╓вро╕нтеграц╕йний курс не був ╕ не буде зашкоджувати розвитку стратег╕чного партнерства з Рос╕╓ю. Для Укра╖ни нормал╕зац╕я в╕дносин з Рос╕╓ю стала нев╕д’╓мною складовою ╖╖ ╓вропейського вибору. У 2010 роц╕ ми виконали важливу частину двостороннього порядку денного: в╕дновили повноц╕нний д╕алог, економ╕чне сп╕вроб╕тництво ╕ вийшли на нову формулу стратег╕чного партнерства Укра╖ни та Рос╕╖. Черговим св╕дченням серйозност╕ наших нам╕р╕в ╕ законом╕рним результатом сп╕льно╖ роботи у найближч╕й перспектив╕ стане п╕дписання Декларац╕╖ про зм╕ст укра╖нсько-рос╕йського стратег╕чного партнерства. Водночас, наша принципова позиц╕я в тому, що двосторонн╕ в╕дносини мають базуватися на вза╓мн╕й поваз╕ нац╕ональних ╕нтерес╕в. Саме на ц╕й основ╕ ми сьогодн╕ розгляда╓мо питання сп╕впрац╕ Укра╖ни з Митним Союзом. Вважаю, що подальший розвиток стосунк╕в з Митним союзом буде спиратись на нову догов╕рну базу щодо угод про в╕льну торг╕влю та можливу пакетну угоду про сп╕впрацю за формулою «3+1». Це дасть нам змогу забезпечити реальний курс на зближення ╓вропейського та ╓вро-аз╕йського економ╕чних простор╕в. Ми ╕ надал╕ розвиватимемо в╕дносини стратег╕чного партнерства ╕з Сполученими Штатами Америки на основ╕ Харт╕╖ 2008 року. Ми нада╓мо пр╕оритетного значення пол╕тичному д╕алогу в безпеков╕й сфер╕, вза╓мод╕╖ у боротьб╕ з м╕жнародним тероризмом ╕ врегулюванн╕ конфл╕кт╕в. Укра╖на залишатиметься над╕йним партнером Сполучених Штат╕в у п╕дтриманн╕ стратег╕чно╖ стаб╕льност╕ ╕ безпеки. Це наша незм╕нна позиц╕я. Шановн╕ сп╕вв╕тчизники! Наше завдання – витягнути Укра╖ну з ╕сторично╖ «ями» перех╕дного пер╕оду, в яку вона потрапила через пост╕йн╕ кризи, через боротьбу за владу ╕ власн╕сть. Гарантувати реал╕зац╕ю неписаних, але житт╓во важливих, нев╕д’╓мних прав кожного громадянина на в╕льний розвиток, на усп╕х, на чесне життя ╕ на звичайне людське щастя жити в справедливому, в╕льному ╕ в╕дкритому сусп╕льств╕. Забезпечити на практиц╕ справедлив╕сть ╕ верховенство права. Злочин ма╓ бути засуджений ╕ покараний – морально, адм╕н╕стративно ╕ крим╕нально. Переконаний, що вже в цьому роц╕ ми зм╕нимо ставлення громадян до права, ╕ повернемо людям в╕ру у справедлив╕сть закону ╕ незворотн╕сть покарання. Укра╖на ма╓ стати кра╖ною-сучасником XXI стол╕ття, а не перифер╕╓ю ╕ ресурсом для розвитку ╕нших. Ствердитись як сучасна пол╕тична нац╕я, що творить ╕стор╕ю разом з найб╕льш амб╕тними та енерг╕йними сусп╕льствами. Врешт╕-решт, ми разом забезпечимо поступальний розвиток демократичних ╕нститут╕в, створимо сп╕льними зусиллями нову Укра╖ну. В цих завданнях – ф╕лософ╕я реформ, сенс ╕де╖ модерн╕зац╕╖ Укра╖ни. Саме в реал╕зац╕╖ цих завдань, на мо╓ глибоке переконання, поляга╓ наша сп╕льна нац╕ональна мета. Дякую за увагу. 7 кв╕тня 2011 р. м. Ки╖в. http://www.president.gov.ua
***
Народний депутат Укра╖ни, заступник Голови фракц╕╖ Парт╕╖ рег╕он╕в в Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни Вадим Колесн╕ченко прокоментував засади державно╖ мовно╖ пол╕тики, викладен╕ в виступ╕ та Щор╕чному посланн╕ Президента Укра╖ни до Верховно╖ Ради Укра╖ни. «Вперше за 20 рок╕в Незалежност╕ Укра╖ни Президент Укра╖ни В╕ктор Федорович Янукович виступив з ч╕ткою й см╕ливою програмою розв’язання мовно╖ проблеми в Укра╖н╕. В посланн╕ до Верховно╖ Ради Президент сконцентрував увагу на тому, що державною пол╕тикою в ц╕й сфер╕ ма╓ бути узгодження загальнодержавних ╕нтерес╕в з ╕нтересами вс╕х етнос╕в, що проживають на теренах нашо╖ кра╖ни, розвитку ╖х культурно╖, мовно╖ та рел╕г╕йно╖ самобутност╕, формування укра╖нсько╖ загальнонац╕онально╖ ╕дентичност╕». «При цьому загальнонац╕ональна укра╖нська ╕дентичн╕сть й укра╖нська пол╕тична нац╕я мають будуватися не на моноетн╕чн╕й чи одномовн╕й м╕фолог╕зац╕╖, а на засадах безумовно╖ поваги до прав людини, громадянства, ╓дност╕ й культурного розма╖ття, широкого д╕алогу». «Визна╓ться, що у сусп╕льств╕ теза про статус рос╕йсько╖ мови як друго╖ державно╖ користу╓ться високою популярн╕стю. В╕дносну б╕льш╕сть (41,2 %) влаштову╓ нин╕шня мовна ситуац╕я в кра╖н╕: «укра╖нська мова – ╓дина державна, ╕нш╕ – в╕льно використовуються». Понад 30 % громадян вважають, що й укра╖нська, i рос╕йська мови мають бути державними по вс╕й Укра╖н╕». Кожен п’ятий дотриму╓ться позиц╕╖, щоб «укра╖нська мова була ╓диною державною, а в рег╕онах компактного проживання рос╕йська мова була визнана оф╕ц╕йною». «Виходячи з наведеного, Президент ч╕тко пропону╓ шляхи розв’язання мовно╖ проблеми в Укра╖н╕, - п╕дтримка укра╖нсько╖ мови, утвердження ╖╖ державност╕ в ус╕х сферах публ╕чного життя, з одночасними гарант╕ями в╕льного розвитку та використання громадянами Укра╖ни рос╕йсько╖ та ╕нших мов». «На думку Вадима Колесн╕ченка, завдяки см╕ливим ╕ р╕шучим д╕ям Президента назустр╕ч людям Укра╖на поступово позбува╓ться химерно╖ ультранац╕онал╕стично╖ пол╕тики минулого уряду, яка вела нашу кра╖ну до етн╕чно╖ та мовно╖ конфронтац╕╖, дестаб╕л╕зац╕╖ й послаблення. Нарешт╕ пол╕тика Президента Укра╖ни, висловлена в посланн╕, в╕дпов╕да╓ прагненням й замовленню укра╖нського пол╕етн╕чного та багатомовного сусп╕льства, соц╕альн╕м реал╕ям та правовому полю нашо╖ держави; спрямована на започаткування реального соц╕ального д╕алогу та виховання толерантност╕ й вза╓моповаги до ус╕х етнос╕в, мовних й культурних груп Укра╖ни».
***
Л╕дерка Всеукра╖нського об'╓днання "Батьк╕вщина" Юл╕я Тимошенко вважа╓, що в посланн╕ Президента Укра╖ни В╕ктора Януковича до парламенту в четвер люди не почули в╕дпов╕дей на актуальн╕ для них питання. "Н╕чого, на що оч╕кувала кра╖на, сьогодн╕ не прозвучало", - сказала Ю. Тимошенко п╕д час бриф╕нгу в четвер, коментуючи текст послання глави держави. За словами л╕дерки "Батьк╕вщини", в посланн╕ не прозвучали в╕дпов╕д╕ на питання, як боротися з ╕нфляц╕╓ю, що зробити, щоб малий б╕знес не втрачав робочих м╕сць, як пенс╕онери можуть жити на виплачувану ╖м пенс╕ю. "Ми не почули, як виконав Президент сво╖ зобов'язання (передвиборн╕ - ╤Ф). Ми не почули зв╕ту щодо кожного його б╕г-борду... тому що жоден б╕г-борд (об╕цянки в текстах на передвиборних б╕г-бордах В. Януковича - ╤Ф) не виконано", - зазначила Ю. Тимошенко. На ╖╖ думку, в посланн╕ також не було озвучено стратег╕ю розвитку Укра╖ни. "У посланн╕ не було справжньо╖ стратег╕╖, справжнього переживання за кожен ╖╖ пункт, розум╕ння того, що робити з кра╖ною сьогодн╕, завтра, п╕слязавтра, за р╕к, за два роки", - зазнача╓ л╕дерка "Батьк╕вщини". На думку Ю. Тимошенко, те, що проголосив Президент, "б╕льше схоже на комп'ютерну комп╕ляц╕ю стандартних... банальних фраз, як╕ переписують з одн╕╓╖ програми до ╕ншо╖ протягом останн╕х 20 рок╕в". Л╕дерка ВО "Батьк╕вщина" також розкритикувала тезу Президента про двовекторн╕сть зовн╕шньо╖ пол╕тики Укра╖ни, про те, що Укра╖на ╕нтегру╓ться в ╢С, ╕ що можливий Митний союз у рамках СНД. "Це св╕дчить про те, що кер╕вництво кра╖ни не ма╓ зовн╕шньоеконом╕чно╖ стратег╕╖", - зазначила вона. Ю. Тимошенко нагадала, що вона переконана в тому, що Укра╖на ма╓ ╓диний шлях - шлях ╓вропейських перспектив, ╕ альтернатив цьому шляху для Укра╖ни не ╕сну╓. ***
Послання Президента Укра╖ни В╕ктора Януковича не ма╓ н╕чого сп╕льного з реальним життям укра╖нц╕в. Як пов╕домля╓ прес-служба парт╕╖ «Наша Укра╖на», так прокоментував послання Президента до Верховно╖ Ради голова пол╕тично╖ ради парт╕╖ Валентин Наливайченко. «Слова ╕ благ╕ нам╕ри Януковича не п╕дм╕нять роботи ╕ в╕дпов╕дальност╕», - зауважив в╕н. За словами В. Наливайченка, у посланн╕ глави держави люди хот╕ли почути предметний анал╕з ситуац╕╖ в кра╖н╕. «П╕сля року роботи Президент м╕г представити ясний виклад сут╕ докор╕нних реформ. Натом╕сть кра╖на почула допов╕дь з ур╕заними оц╕нками ╕ черговими добрими побажаннями. За словами не видно ан╕ руху вперед, ан╕ розум╕ння реальних проблем наших людей», - наголосив В. Наливайченко. В╕н вважа╓, що слова Президента не мають н╕чого сп╕льного з тим, як живуть люди по вс╕й кра╖н╕. «Розб╕жност╕ м╕ж озвученими в посланн╕ нам╕рами ╕ реальним станом справ разюч╕. В╕дтак, нема╓ сенсу обговорювати окрем╕ тези, якщо проблема в сут╕: влада та громадяни живуть в р╕зних св╕тах, де громадяни живуть за збудованим владою муром безправност╕, корупц╕╖ та б╕дност╕», - п╕дкреслив голова пол╕тради «Нашо╖ Укра╖ни». ***
Народний депутат Алла Александровська (фракц╕я КПУ) вважа╓, що Президент Укра╖ни В╕ктор Янукович замовчав в посланн╕ до Верховно╖ Ради про сво╓ ставлення до культури ╕ рос╕йсько╖ мови. Як переда╓ кореспондент УН╤АН, про це вона сказала в ╕нтерв`ю журнал╕стам. За словами А. Александровсько╖, у четвер п╕д час виступу в парламент╕ були висловлен╕ позиц╕╖ з багатьох питань, з яких В. Янукович висловлювався й ран╕ше. У той же час, сказала депутат, Президент замовчав про сво╓ ставлення «зокрема, до культури ╕ до рос╕йсько╖ мови». «Це дуже серйозне питання, що стосу╓ться багатьох громадян», - додала вона. При цьому А. Александровська п╕дкреслила, що, на жаль, Президент не сказав, як вир╕шуватиметься питання про зростання ц╕н, оск╕льки саме цей чинник не дасть можливост╕ подолати б╕дн╕сть в Укра╖н╕. За ╖╖ словами, «ми цього не почули ╕ ми в житт╕ цього не побачили».
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 08.04.2011 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8827
|